У Львові зник відомий педіатр Ігор Гайдук. Ще 24 березня 69-річний чоловік вийшов із дому і не повернувся. За майже два тижні пошуків ні поліції, ні волонтерам знайти його не вдалося. Але вдалося з’ясувати дивні обставини, що передували його загадковому зникненню. «ФАКТИ» з’ясували подробиці.

«У день зникнення був на дачі. Там переодягнувся і кудись пішов»
Ігоря Гайдука добре знають не лише у Львові, а й за його межами. Люди возили до нього дітей з усієї області та з інших регіонів. Упродовж 33 років Ігор Гайдук був завідувачем відділення діагностики Львівської обласної інфекційної лікарні. Заснував приватний медичний центр «Гайдук педіатрія». Був частим гостем на телеефірах, де давав коментарі на медичні теми. Новина про зникнення лікаря шокувала його пацієнтів. У коментарях під оголошенням про розшук десятки людей відгукуються про нього, як про справжнього професіонала, відповідальну і пунктуальну людину.

Оголошення про розшук лікаря з’явилося 24 березня і виглядало так:

«Розшукується Гайдук Ігор Богданович, який 24 березня 2023 року вийшов з дому і не повернувся. Востаннє його бачили у селі Бордуляки (тепер Золочівський район, неподалік смт Лопатина) близько 16:00 24 березня 2023 року. Зовнішні ознаки: вище середнього зросту, худорлявий, стрункий; волосся темне з сивиною, борода чорно-сива. Світло-карі очі. Одягнений у темний одяг із рюкзаком. Можливо — сонцезахисні окуляри. Документів та телефонів із собою не було. Сім’я звертається до всіх небайдужих із проханням приєднатися до пошуків».

Тому, хто допоможе знайти лікаря, його родина обіцяє винагороду — 100 тисяч гривень.

Як вдалося з’ясувати «ФАКТАМ», Ігор Гайдук жив та працював у Львові. У селі Бордуляки він мав дачу, куди він чомусь прийшов вранці 24 березня.

– Нам точно відомо, що того дня у себе на дачі він був, — розповіла «ФАКТАМ» адміністратор, старший координатор та представник пошуково-рятувальної волонтерської асоціації SARVA Галина Войтович. — Вранці він вийшов із дому у Львові. Був у подовженій фіолетовій куртці та джинсах чи вельветових бежевих штанах — як сказано у нас в оголошенні. Ще в нього із собою був рюкзак із речами. Потім він прийшов до себе на дачу, переодягнувся у речі, які взяв із собою і кудись пішов. Порожній рюкзак залишив у домі. Там же залишився його мобільний телефон. І з того часу з ним не було зв’язку.

І ми, і поліція прочісували територію, де знаходиться його дача. За кілька днів після зникнення туди виїжджали кінологи із собаками. На жаль, нікого й нічого не знайшли. Там поряд є річка, дуже багато кущів — це складна територія для пошуків. Але вони продовжуються. На жаль, поки що ми навіть приблизно не знаємо, що могло статися. Людина зникла. Його рідні кажуть, що він був абсолютно адекватним і не скаржився на здоров’я, активно працював. Він дуже відомий у місті лікар. Але йому майже 70 років. На жаль, у такому віці у людей можуть траплятися раптові серцеві напади, інсульти… Але ми не втрачаємо надії, що зможемо знайти його живим.

«Обдзвонив пацієнтів, які напередодні були на прийомі, після чого вимкнув телефон»
У коментарях під оголошенням про зникнення лікаря деякі пацієнти написали, що розмовляли з Ігорем Гайдуком у день його зникнення.

«Сьогодні вранці він мені дзвонив, учора були у нього на прийомі. Він зателефонував приблизно о 9.20 ранку» — написала мешканка Львова Василина Руснак 24 березня.

«І я сьогодні з ним розмовляла! — тоді ж написала Лілія Яремко. — Тільки вчора були у нього на прийомі. Вранці він сам зателефонував, щоб спитати, як самопочуття дитини».

«До 10:00 він зателефонував до своїх пацієнтів, які напередодні були на прийомі. Розпитав, чи все у них гаразд, після чого вимкнув телефон, залишив його вдома, а сам кудись пішов…» — пише Леся Альбін.

Інші пацієнти пишуть, що раніше Ігор Гайдук ніколи навіть не вимикав телефон — він увесь час був на зв’язку, відповідав на дзвінки пацієнтів навіть у вихідні.

«Прекрасний фахівець, що лікував моїх онуків і в лікарні, і вдома, приїжджав на своєму транспорті, хоч ми живемо за містом. Нехай Бог допоможе йому знайти дорогу додому» — написала мешканка Львівщини Любов Жеребецька.

Донька Ігоря Гайдука Софія Гайдук (вона теж працює педіатром) сказала «ФАКТАМ», що пошуки батька продовжуються і додати щось до того, що було сказано в оголошенні, вона не може. Усіх, хто щось знає про місцезнаходження Ігоря Гайдука, його рідні просять повідомляти за телефоном 102 або 630 794 883.

Поки що в Україні діє карантин вихідного дня, однак експерти та лікарі все менше вірять в його ефективність. Практично всі з них наполягають на введенні тотального карантину. Медик пояснила, які заходи при введенні локдауна дадуть найбільш швидкий результат.

На думку лікаря-педіатра, а також доктора медичних наук Марини Маменко, рано чи пізно Україна прийде до необхідності тотального локдауна. Медик вважає, що в першу чергу доведеться обмежити роботу громадського транспорту. Про це вона сказала в ефірі каналу “Україна 24”.

“Карантин вихідного дня міг би бути додатковим заходом, якби ми дійсно дотримувалися всіх інших обмежень просто протягом п’яти днів на тиждень. Тоді можна було б додати цю позицію і, можливо, вона б спрацювала. Я знаю ставлення населення, але я знаю ситуацію зсередини, в лікарнях. Це такий психологічний конфлікт між населенням, яке ще не хворіє, і населенням, яке вже захворіло або у якого захворіли родичі”, – сказала Маменко.

Лікар висловила думку, що уникнути тотального карантину в Україні не вийде.

“Мені здається, що в певний час ми прийдемо до тотального локдауну, 2-3 тижні необхідно для того, щоб розвантажити лікарні. Якщо ми не готові до свідомих обмежень щодня, змушені будемо терпіти більш суворі зовнішні обмеження”, – сказала Маменко.

Померла лікар-педіатр Лілія Камінська з Володимира-Волинського. Лілія Євгенівна близько 30 років лікувала людей у місцевій лікарні.

Про це повідомляє БУГ з посиланням на facebook медзакладу Володимир-Волинського ЦПМД

“Важко знайти такі слова, які б змогли зменшити душевний біль, від втрати рідної людини. Висловлюємо найщиріші співчуття рідним з приводу тяжкої втрати – смерті лікаря-педіатра Камінської Лілії Євгенівни.

Лілія Євгенівна була світлою, доброю, мудрою, талановитою людиною. Прикладом для всіх нас. Зберігаємо у нашій пам’яті лише світлі спогади про неї та будемо пам’ятати завжди. Царство Небесне та земля пухом”, – повідомляють у медичній установі.

Лікар Лілія Володимирівна близько тижня перебувала у важкому стані, та проходила лікування у Боголюбах.

Найкращою профілактикою, крім дотримання заходів гігієни, Комаровський назвав регулярне провітрювання і підтримання вологості повітря

Відомий телеведучий і лікар Євген Комаровський перерахував фактори, які впливають на можливість зараження коронавірусом: сам вірус, особливості людського організму і доза зараження.
Про вплив цих факторів Комаровський розповів на своєму каналі в Youtube.

Він підкреслив, що немає жодної чарівної таблетки, яка може захистити від зараження.

Першим фактором, за словами медика, є мікроб, сам вірус, який здатний викликати хворобу.

«Другий фактор, на який ми всі не можемо вплинути, – це людина. Захворіє вона чи ні, визначається станом імунної системи, нашими індивідуальними особливостями. І для вірусу виявлені особливості, пов’язані і з віком, і зі статтю, і з расою. Ми з цим народилися і на цю здатність боротися з вірусом вплинути не можемо ніяк», – зазначив Комаровський.

Третім фактором, що впливає як на зараження, так і на тяжкість хвороби є те, як людина зустрінеться з вірусом.

«Просто уявіть собі, ви повертаєтеся додому з роботи і вас в темному провулку зустріло п’ять бандитів. Шансів, що ви впораєтеся з п’ятьма, дуже мало. Але якщо вас зустріне один бандит, можливо, ви зможете його перемогти або втекти», – розповів лікар.

Він пояснив, що ймовірність виникнення неприємності залежить від того, з якою кількістю вірусів людина зустрінеться.

«Є в інфекційній науці таке поняття як доза інфікування, тобто кількість вірусів, яка потрапила до організму і може викликати хворобу. Кількість вірусів визначає не тільки ймовірність хвороби, але і її тяжкість», – підкреслив доктор.

За його словами, ймовірність захворіти і отримати серйозні ускладнення на відкритому повітрі мінімальна. А ось в закритому непровітрюваному приміщенні, де багато людей, заразитися дуже легко.

Тому найкращою профілактикою, крім дотримання заходів гігієни, Комаровський назвав регулярне провітрювання і підтримання вологості повітря.

09.04.2020 р. на 74 році життя, після нетривалої хвороби, пішла з життя Людина прекрасної душі, відкритого і доброго серця — Приходько Ірина Павлівна.

Лікар-педіатр, яка більше 45 років присвятила лікуванню та оздоровленню дітей.

Ірина Павлівна була професійним лікарем з великим досвідом, добра, турботлива, ввічлива, спеціаліст своєї справи. А коротко – “ НАЙКРАЩИМ ПЕДІАТРОМ У СВІТІ”, так відгукувалися про неї мами її маленьких пацієнтів.

Людина, яка багато пережила за своє життя, але була великим оптимістом, вона була веселою і компанійською, жила і раділа світу, людям, що оточували її.

“НАЙЩИРІЩІ СПІВЧУТТЯ ВИСЛОВЛЮЄМО З ПРИВОДУ НЕПОПРАВНОЇ ВТРАТИ РІДНИМ І БЛИЗЬКИМ ПОКІЙНОЇ. ВІЧНА І СВІТЛА ЇЙ ПАМ’ЯТЬ!”, – ПОВІДОМЛЯЮТЬ НА ФЕЙСБУК-СТОРІНЦІ ЗАКЛАД МЕДИЧНИЙ.

Автор – педіатр Анна Горбань.

Мовою оригіналу:

Очень много звонков. Один и тот же вопрос. Основное. Вирус не летает. дистанция метр -полтора.Это тот случай, когда маска тормозит. но дистанция!!! тогда капли слюны с вирусом оседают на поверхностях. На мягких (одежда) выживат не долго, на твердых дольше на много. мыть руки и не!!! прикасаться без мытья к лицу. Мыть минимум двадцать сек каждую руку и помнить о подногтевом пространстве. Спировые растворы с 60 градусов доя обработки рук и поверхностей или специальные дезсредства. Дети болеют легко и почти незаметно, но приносят в дом инфекцию.

Возрастная группа после 60, еще и имеющая сопутствующие проблемы, особенно гипертония, диабет, наиболее уязвима. Карантин наиболее радикальный и действенный способ остановить инфекционный процесс.

Любой инфекционный процесс состоит из трех звеньев. Первое звено – это источник инфекции, второе звено -это путь передачи, третье звено – это восприимчивое лицо. Карантин-это единственный способ разорвать эти звенья между собой и остановить эпидемию. Нет более эффективного способа. Но… у нас карантин воспринимается как каникулы… повидаться с друзьями, сходить на каратэ, в кружки, в платный частный детский садик. Беспрецендентные меры принимают все страны, вводят штрафные санкции за попытки выйти из дома, силовики контролируют улицы. Это не потому что все врачи и в руководстве глупые и насаждают. Это для Вас единственный способ или попытка не заболеть, или, заболев, иметь шанс получить адекватную помощь. Потому что в единицу времени нельзя помочь одновременно всем. Медперсонал тоже люди, они болеют, едят, имеют свои семьи и даже, как ни странно, тоже спят и нуждаются в отдыхе. Ваше пренебрежение правилами приведет к непомерной нагрузке на персонал, его потом вы же будете обвинять в некомпетентности и тд. В первую очередь уважайте себя и близких. Берегите себя, этим Вы защитите и себя и близких. здоровый образ жизни, здоровое питание, физнагрузки.

Никаких псевдоспособов намазаться, закапать, сьесть, подышать, выпить фуфломицин. Включить интеллект. Вирусы мы лечить не умеем. У многих нет очень простого понимания одной глобальной вещи. А именно и я акцентриую-нет препарата, который может сделать так, чтобы вирус не опустился( это касается любого вируса).

Если в данном организме вирус собрался сделать пневмонию, то он ее сделает и прием антибиотика его не остановит. Глобально практически ничего, кроме статистики, не меняется, при тактике лечения и поведения больного при обычном ОРИ и коронавирусе.

Поэтому тест важнее для гриппа ( и тем не менее мы имеем много ложноотрицат тестов и считаем его диагнозом в первую очередь клиническим), потому что есть тамифлю. Врачебный контроль, еще раз врачебный контрль, если пневмония-антибиотик-госпитализация. В больнице -поликлинике-ДИСТАНЦИЯ-мыть руки. На улице также можно заразиться, как и в магазине, и в транспорте, как и в поликлинике.

ДИСТАНЦИЯ -не трогать лицо-мыть руки. Во время эпидемий люди, а дети тоже люди, болеют обычными ОРИ, аппендицитом, энтеровирусами, ломают руки, ноги, с ними случаются инсульты и инфаркты, отиты и гаймориты, срываются беременности и женщины рожают. Опыт прошлых лет говорит о следуюшем. Страх – не идут к врачу -удивлены, что скорую невозможно вызвать-опять не идут к врачу- совершают подвиг – идут к врачу и вместо бронхита приводят пневмонию, обезвоженных приносят на руках . Поэтому включайте, пожалуйста, интеллект и уберите панику – везде Дистанция и мыть руки и не трогать лицо. Желаю всем убрать панику, включить интеллект, вернуться в семью, остановить бег. Иногда нужно время для осмысления, возможно многие семьи это обьединит и дети получат наконец-то родителей в доме. Будьте здоровы.

Більшість людей, коли уявляють образ дитини, переконані, що в її ліжечку чи візочку повинні бути пляшечка та дурник.

Педіатр Оля Леськів зазначає: нема потреби купувати дурника.

Це важливо: Чому не варто дитині носити ортопедичне взуття Чому не варто дитині носити ортопедичне взуття: пояснює лікар

Чому не варто давати дитині дурник
1. Анатомічно для правильного прикладання до грудей дитині потрібно широко відкрити рот і сосок опиняється глибоко всередині.А для смоктання дурника чи соски з пляшки дитині не треба так широко відкривати рот.

2. При смоктанні грудей і дурника працюють різні групи м’язів і при смоктанні дурника м’язи швидше втомлюються, відповідно дитина менше смокче груди. Відповідно в дитини відбувається “плутання сосків” і вона може відмовитись від грудей.

3. А ще з грудей молоко дитина видобуває сама і воно не йде однаковим потоком, часом більше часом менше, з пляшки ж потік суміші однаковий весь час.

4. Тактильний та емоційний контакт теж сприяють виробленню молока, а при годуванні пляшкою чи якщо є дурник дитина менше часу знаходиться коло мами.

5. Дурник може псувати прикус. Адже соска хоч і з м’якого матеріалу виготовлена, але вона не пластична і дитина мусить пристосуватися під неї, її щелепа, м’язи, і зуби, що ростуть неправильно через наявність соски. Звідси і проблеми не тільки з прикусом, але й з функціонуванням усієї стоматологічної системи.

6. Використання дурника – це ризик виникнення шкідливої звички в майбутньому, адже дитина звикає щось мати в роті.

7. Дурник, як і будь-який сторонній об’єкт, є джерелом інфекції. Згідно з дослідженнями, у малюків, що мали дурник молочниця в роті спостерігалась двічі частіше ніж у дітей без неї.

8. А ще є ризик травмування.

Якщо дитина голодна, то погодуйте її, а як ні – то навіщо їй зайві предмети, що заважають розвитку щелепно-лицевої системи і мовленню.

У Чернівецькій області притягують до кримінальної відповідальності лікаря-педіатра районної лікарні за фактом неналежного виконання своїх професійних обов’язків, що заподіяло тяжкі наслідки малолітньому

«Слідством встановлено, що в Кельменецьку амбулаторію загальної практики сімейної медицини (райлікарні) звернулася місцева жителька районного центру, яка скаржилася, що у її дворічного сина блювота, млявість, сонливість і нежить. Після огляду хворого, він був госпіталізований з попереднім діагнозом ГРВІ та гострий бронхіт, було призначено медикаментозне лікування. Однак стан хлопчика погіршився і вже на наступний день його доставили в Чернівецьку обласну дитячу лікарню, де лікарі поставили вже правильний діагноз – синдром Рея. Врятувати життя дитини не вдалося, через місяць вона померла», – повідомили в прокуратурі.

За висновками судово-медичних експертиз ненадання в районній лікарні своєчасної кваліфікованої медичної допомоги дитині фактично позбавили її шансу на виживання і одужання.

За твердженням звинувачення, педіатр під час огляду і лікування хворого проявила недбалість, не прийняла ніяких заходів для правильного встановлення діагнозу, не провела додаткових методів обстеження.

Сьогодні, 6 травня, відійшла у вічність Тетяна Фіґоль – дружина художника Михайла Фіґоля.

Про це повідомив міський голова Руслан Марцінків у Facebook.

“Відійшла у вічність Тетяна Фіґоль… Чудова жінка, талановитий педіатр і муза художника Михайла Фіґоля. Висловлюю щирі співчуття родині”, – йдеться у дописі.

Тетяні було 87 років. Відома і шанована у Івано-Франківську лікар-педіатр, була більш відома як натхненниця свого чоловіка відомого художника Михайла Фіґоля, попри те, що музою себе не вважала. Також займалася впорядкованням його спадщини.

Довідково:

Михайло Фіґоль — український живописець і мистецтвознавець. 1961 року закінчив у Ленінграді факультет мистецтвознавства Інституту живопису, скульптури та архітектури імені Іллі Рєпіна. 1998 року відкрив домашню картинну галерею, присвячену 1100-річчю Галича. 1999 року став лауреатом премії імені Василя Стефаника. Помер 1999 року.