Учителі та інші працівники педагогічної сфери мають право на відстрочку від мобілізації. Для цього вони мають надати до ТЦК документи про займану в освітньому закладі посаду та розмір частки ставки.

Про це на порталі “Юристи.UA” написав адвокат Юрій Айвазян.

Відстрочка для учителів
Працівники педагогічної сфери мають право на відстрочку від мобілізації в особливий період.

Для цього вони мають працювати щонайменше на 0,75 ставки у школі чи іншому освітньому закладі, при цьому це має бути їхнє основне місце роботи.

Список документів для відстрочки
Юрист Юрій Айвазян пояснив, які саме документи має надати педагог, аби оформити відстрочку в територіальному центрі комплектування.

Це:

довідка закладу освіти або наукової установи (організації) про займану посаду за основним місцем роботи;

довідка про розмір частки ставки під час оплати праці;
диплом про науковий ступінь.

Хотілось би поговорити про предмет «Основи здоров’я», який трансформувався під впливом НУШ у «Здоров’я, безпека та добробут».

Хто може пояснити, навіщо цей предмет досі вивчається у школі? Навіщо його затягнули у НУШ, якщо він не передбачає здобуття учнями компетенцій? І головне, за що діти отримують оцінки на уроках, де обговорюють здоров’я, безпеку і добробут?

У рекомендаціях на 2023/24 навчальний рік знайшла наступне:

«Об’єктом оцінювання навчальних досягнень учнів з основ здоров’я є знання, вміння та навички, емоційно-ціннісне ставлення до навколишньої дійсності, правила поведінки учнів в життєвих ситуаціях, сформованість умінь і навичок.»

От питання, як вчителі на цьому предметі перевіряють у школах «вміння застосовувати», наприклад, емоційно-ціннісне ставлення учнів до навколишньої дійсності? Іванко ціннісно ставиться дійсності, а Маринка – ні?

Або наступне з рекомендацій: «Завдання для перевірки навчальних досягнень мають спиратися не стільки на базові знання учнів, як на вміння застосовувати їх».

Як вчитель перевіряє вміння учнів, наприклад, загартовуватись чи правильно переходити дорогу? Водить їх у двір школи і обливає холодною водою? Чи водить між автомобілями у час пік та перевіряє, кого машина зіб’є, а кого ні?

Трошки пошукала історію виникнення цього безмежно «практичного» і геть незамінимого предмета.

Виявляється, колись, ще у далекі 90-ті, коли прем’єр міністром України був сумнозвісний Павло Лазаренко, який, мабуть, досі сидить в американській тюрмі, була видана постанова Кабінету Міністрів України від 18.04.1996 р. № 443, а потім ще Указу Президента «Про основні напрями соціальної політики на 1997-2000 роки».

Далі МОН у 1998 р через низку своїх документів дало початок цьому предмету, який досі живе, як пережиток радянської минувшини.

Якщо заглянути у Програму НУШ, то предмет / інтегрований курс «Здоров’я, безпека та добробут» входить до «Соціальної та здоров’язбережувальної» освітньої галузі, на нього виділяють обов’язково (!) по 1,5 години в тиждень у 5–9 класах.

Вибачте, будь ласка, такі предмети, як фізкультура, біологія, географія, трудове навчання чи історія – не відносяться до соціальних галузей в освіті? Невже на цих уроках не передбачувано ознайомлювати дітей із безпекою життя та збереженням здоров’я?

Давайте будемо навчати наших дітей, насамперед, чесності і перестанемо вже у школі займатися імітацією навчання!

Не можна навчати окремо того, що є частиною цілого. Не можна задавати домашні завдання та оцінювати предмет, у якого нема предмета вивчення.

Запитайте учнів, а вони вам точно скажуть, що ненавидять ці безглузді уроки «ОБЖД», на яких пишуть непотрібні самостійні, контрольні, щось зубрять напам’ять, малюють на схемках і графіках.

І ще одне важливе запитання: хто викладає цей предмет у школі? Чи готують спеціалістів педагогічні виші до цього обов’язкового для вивчення предмету? Я чесно не знаю, може, хтось підкаже.

Якщо і потрібно у школі дітей навчати комунікувати, ознайомлювати із правилами взаємодії у соціумі, ознайомлювати із основами емоційного інтелекту та миробудування, то на окремих заняттях із кваліфікованим психологом. Це дійсно важливо зараз та дуже актуально.

Досить вдавати навчання безпеки та добробуту! Пора жити безпечно та чесно. А перше без другого неможливе.

Автор: Ксеня Смірнова, педагог, мама учениці НУШ, екс-тренер НУШ.

Педагог не зобов’язаний створювати та вести батьківські чати, якщо це прямо не передбачено його посадовою інструкцією.

Але реалії сьогодення вимагають активної комунікації педагогів із іншими учасниками освітнього процесу. І тому, відповідно, педагогічні працівники комунікують із здобувачами освіти та їхніми законними представниками, використовуючи різні засоби електронної комунікації.

Відповідно до ч.3 ст.22 Закону України «Про повну загальну середню освіту» педагогічні працівники зобов’язані дотримуватися принципів дитиноцентризму та ПЕДАГОГІКИ ПАРТНЕРСТВА у відносинах з учнями та їхніми батьками.

В основі педагогіки партнерства лежить спілкування, взаємодія та співпраця між учителем, учнем і батьками.

Керуючись ч. 3 ст. 55 Закону України «Про освіту» БАТЬКИ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ ЗОБОВ’ЯЗАНІ ПОВАЖАТИ гідність, ПРАВА, свободи і законні інтереси дитини та ІНШИХ УЧАСНИКІВ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ.

Враховуючи вимоги законодавства та з метою уникнення непорозумінь між батьками, педагог створюючи чати спілкування, має чітко окреслити правила комунікації, наприклад:

✅яка інформація висвітлюватиметься в чаті;

✅часові межі спілкування (педагог має захищати кордони свого комунікативного ресурсу);

✅всі учасники групи мають пам’ятати про негативні наслідки розпалювання конфліктів;

✅може запровадитися правило «Покарання за порушення правил комунікації – тимчасове видалення з чату та ін.»;

✅також обирається стиль спілкування – односторонній чи двосторонній. Тобто, в Telegram є можливість надсилати повідомлення лише вчителю без можливості батькам відповідати або голосувати і т.д.

Якщо правила комунікації не окреслені на початку створення групи, вони можуть бути створені протягом існування чату.

Отже, керуючись вищевикладеним:

1. Педагог не зобов’язаний створювати групові чати з батьками здобувачів освіти. Але педагог має право на ведення спільної комунікації із законними представниками учнів, вихованців. Реалізовуючи таке право, він має керуватися принципом ПЕДАГОГІКИ ПАРТНЕРСТВА, тобто поважати інтереси кожного учасника групи.

2. Батьки здобувачів освіти відповідно до вимог законодавства мають обов’язок поважати законні інтереси інших учасників освітнього процесу. Тобто, поважати професійні та особисті права та інтереси педагогічних працівників.

3. Таким чином, педагогічні працівники і законні представники здобувачів освіти, маючи взаємні вимоги законодавства поважати інтереси всіх учасників освітнього процесу, можуть створювати відповідні правила взаємодії. Педагогічний працівник має право тимчасово обмежити можливість спілкуватися в груповому чаті одному чи кільком із батьків, попередньо повідомивши про таке правило. Обмеження у спілкуванні має бути наслідком грубого порушення правил комунікації.

Юрист психолог Лілія Орел

Автор: Дмитро Ламза, директор спеціалізованої школи № 210, м. Київ.

Я категорично проти будь-яких змін, які погіршують умови роботи педагогічних працівників, зокрема статті 24 Закону України «Про повну загальну середню освіту», де встановлюється норма 18 навчальних годин на тиждень на одну тарифну ставку.

Не можна сьогодні збільшувати тижневе педагогічне навантаження. Вважаю це геноцидом вчительства в Україні.

Після такого збільшення автоматично частина педагогічних працівників залишаться без роботи, просто тому, що не буде навантаження.

Як мені хочеться, щоб сьогодні «розумники», які хочуть збільшити тижневе навантаження, спробували провести ту кількість уроків, які самі і пропонують.

Чи є різниця між 18 та 36? Звичайно є!

Збільшення навантаження веде до великої кількості змін, які сьогодні будуть болючі для будь-якого навчального закладу України!

Ні таким змінам! Латентна реформа освіти викликає сльози і розчарування!

Коли почнуть думати про учасників освітнього процесу?

Інтерес до особистості вчителя – засіб активізації інтересу до предмета. Образ педагога мусить надихати. Як би не був професійно підготовлений учитель, він просто зобов’язаний постійно вдосконалювати свої особистісні якості, створюючи, таким чином, власний імідж

Професія «педагог» – особлива. Учителі – це ті люди, які завжди на виду, поруч із ними завжди знаходяться батьки, учні, колеги. Але часто-густо молодий педагог не може працювати з людьми, у тому числі з учнями. Часто педагог утрачає авторитет серед своїх підопічних тому, що нецікавий як особистість. А без інтересу до особистості вчителя немає інтересу до предмета.

Ось кілька висловлювань учнів:

«Коли до нас прийшла наша вчителька, ми дуже погано її зустріли. Одягнена вона була в якийсь мотлох, волосся скуйовджене, косметики ніякої. На першому уроці її зовсім не слухали, тільки коментували, хихикали, придумували прізвиська. Десь місяця через три установились ті відносини, коли ми зрозуміли, що вона найрозумніша, найчуйніша. Наші дівчатка зробили їй зачіску й навчили робити макіяж».
«Коли вчитель добре одягнений, ми мимоволі переймаємось повагою до нього. Те, як учитель одягнений, впливає на запам’ятовування матеріалу. Я думаю, тут такий механізм. Якщо вчитель зі смаком, сучасно одягнений, ми йому віримо».
«Багато вчителів дозволяють собі недбалість і неохайність в одязі, зачісці, манерах. Звідкіля в дітей візьметься естетичний смак, якщо вони з дитинства бачать перед собою несмак?»
На жаль, далеко не всі вчителі стурбовані особистим авторитетом. Дослідження показують, що вчителі у два рази занижують значення свого іміджу. Шкода, імідж – своєрідний людський інструментарій, що допомагає вибудовувати відносини з оточуючими.

«Імідж» – красиве та загадкове слово – у перекладі з французької означає «образ». Причому під «образом» треба розуміти не тільки візуальний, зоровий образ, а і спосіб мислення, дій, учинків. Це й уміння спілкуватись, мистецтво говорити й особливо слухати. Разом із тактом, освітою, діловими якостями наша зовнішність є або продовженням наших достоїнств, або ще однією негативною рисою, що заважає життю та кар’єрі.

Американський психолог Міллер відібрав фотографії «красивих», «звичайних» і «некрасивих» людей. Потім показував ці фотографії та попросив висловитись про внутрішній світ «зображених». Люди оцінили «красивих» як більш упевнених, щасливих, урівноважених, енергійних і більш багатих духовно, ніж інші. Психологи називають це «ефектом ореола». І вчитель просто зобов’язаний використовувати його у своїй роботі, кожний педагог просто зобов’язаний бути красивим.

Першим кроком на шляху до створення «ефекту ореола» можна вважати роботу над власним іміджем. Візуальна привабливість – першорядна його складова. Тут значення має й кольорова гама костюма, і відповідний макіяж, і модна стрижка або укладка.

Важливою частиною іміджу педагога є й те, якою мірою йому притаманне красномовство. Спілкуючись з учнями, учитель не повинен забувати про тон, яким він розмовляє. Від цього залежить не тільки емоційний стан його учнів, а й їхня працездатність.

Так званий «невербальний» імідж пов’язаний з тим, наскільки ми маємо приємні манери, під якими маються на увазі жести, міміка, поза. Хороші манери допомагають швидко адаптуватись у будь-якій обстановці, спрощують установлення комунікаційних зв’язків з людьми.

Не можна забувати і про той простір життєдіяльності, що створює кожна людина. Розміщення меблів у нашій квартирі, оформлення робочого місця, просто маса дрібниць від фірмової ручки до кейса, якими ми користуємось, несуть інформацію про нас.

Немаловажне значення має й ваш спосіб життя, тобто те, як люди сприймають ваше особисте життя, відносини з оточуючими, моральні принципи, достоїнство, поведінку та характер.

Іноді буває, що всі елементи позитивного іміджу на місці, але він усе одно не спрацьовує. Вам може не вистачати найважливішого аспекту вашого особистого успіху – привабливості в очах оточуючих. Привабливі люди:

часто й охоче посміхаються;
мають хороше почуття гумору;
природно поводяться;
веселі;
часто й охоче кажуть компліменти;
знайомі з етикетом і слідують йому;
упевнені в собі;
уміють посміятись над собою;
швидко викликають людину на розмову про неї саму;
усвідомлюють свої обмежені можливості й те, що в них немає відповідей на всі запитання;
дружелюбні, з ними легко у спілкуванні.
Імідж може бути позитивним або негативним, а крім особистісного іміджу може бути професійний чи груповий, як узагальнена соціальна характеристика. Існує й віковий імідж, не виключена й поява демографічного іміджу. Поняття «імідж» може бути застосовано й до організації, міста, навіть до країни. Так що імідж будь-якої школи буде визначатись іміджем педагогів, які працюють у ній.

Формування особистої чарівності супроводжується величезною роботою над собою, але приносить хороші плоди: формує позитивні установки стосовно вас, робить спілкування з вами приємним і комфортним. Для багатьох людей інформація, отримана від зорового образу, є єдиним «банком даних» про людину, і на цій підставі вони вибудовують свої відносини з іншими людьми. І чим точніше створений ваш образ, тим легше людям спілкуватися з вами і тим менше сил буде потрібно, щоб знайти загальну мову з вашими учнями.

Не стало відомого на Тернопіллі педагога та фотомайстра Віктора Феськова. Про це у Фейсбуці повідомила Віра Касіян.

“Вічна пам’ять світлій людині. Величезна втрата для Скалата і всього Тернопілля. Ми втратили літописця, небайдужого, невтомного, справжнього фотомайстра. Дуже сумно”, – написала жінка.

Запам’ятали померлого і як самовідданого педагога.

“Коли відходить у вічність Вчитель – залишається світло…Світло в очах його учнів, в яких він запалив жагу пізнання. Коли відходить у вічність Вчитель – залишається тепло… Тепло, яке він так щедро дарував всім. Коли відходить у вічність Вчитель – залишається пам’ять… Ми пам’ятатимемо…

Боляче, невимовно боляче говорити і писати ці слова про Віктора Михайловича, невтомного і самовідданого вчителя, хорошого колегу. Він був дуже енергійною людиною, великим працелюбом, гарним чоловіком, люблячим батьком. Із болем у серці ми розуміємо, що вже ніколи не отримаємо його підтримки, не скористаємося його мудрою порадою.

Учні 5-А класу та їхні батьки висловлюють співчуття з приводу смерті вчителя, розділяємо скорботу і біль рідних, друзів. Світла пам’ять про Віктора Михайловича завжди буде жити серед рідних, друзів, колег, батьків та учнів школи і залишиться назавжди у наших серцях”, – написала Оля Володимирівна.

Панахида за померлим відбудеться о 19:00 год в м.Скалат, вулиця Замкова,3.

Кілька місяців тому вчителька столичної школи №58 побила дитину з інвалідністю. Натомість асистентка вихователя не змогла приховати факт булінгу та оприлюднила це відео. Директор школи вирішив звільнити її, а не вчительку, яка знущалася з учня.

Народний депутат України Павло Сушко розповів у соцмережі про таку “винагороду”отримала молода педагогиня, яка вирішила захистити дитину.

Що відомо про інцидент з побиттям
Страшний випадок булінгу від вчительки стався в інклюзивному класі школи №58 у Києві, де є діти з інвалідністю. З’ясувалося, що вчителька періодично била дітей.

Асистентка вчительки оприлюднила моторошне відео. На ньому видно, як вчителька б’є та штурхає дитину.

Увага! Відеоконтент може вас шокувати. Ми вирішили не публікувати його тут, але якщо ви хочете переглянути відео – перейдіть за посиланням.
Директор звільнив асистентку, яка захищала дітей
Проте директор прийняв рішення звільнити її “за вчинення аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи”.

Замість того, щоб розібратися з причинами агресії вчителя до учня і належно відреагувати на викритий кричущий факт проти дитини, керівник закладу покарав асистента вчителя, яка не приховала цю неприпустиму ситуацію,
– написав Сушко.

За його словами, асистенту вчителя влаштували “показову розправу” і осуд, щоб у інших педагогів навіть думки не виникло розголошувати ці ганебні факти агресії до дітей.

МІська влада відмінила рішення директора
Тому місцеві депутати піднімали це питання на засіданні ТСК. В результаті розголосу, директор відмінив це рішення – звільнення за статтею. Керівник школи замінив його на звільнення за власним бажанням.

Павло Сушко повідомив, що асистентка продовжила свою роботу в іншій школі. В такому колективі вона не хоче більше працювати.

В Одесі помер легендарний український педагог Микола Палтишев. Відомому вчителю було 74 роки. Він перший почав проводити уроки-вистави, поєднував поезію, живопис та музику.

Про смерть Палтишева повідомив колектив Навчально-методичного центру професійно-технічної освіти. Колеги померлого зазначили, що він був видатним вченим та самовіддано служив освіті та науці.

Микола Миколайович назавжди запам’ятається щирою людиною, талановитим педагогом, який користувався високим авторитетом і повагою. У серцях педагогів назавжди залишиться світла пам’ять про нього,
– зазначили педагоги.

Головне про Миколу Палтишева
Народився у 1946 році в Одесі.
Випускник Одеського технологічного інституту харчової промисловості імені Ломоносова та Одеського педагогічного університету імені Ушинського.
Палтишев був народним вчителем СРСР, почесним доктором Національної академії педагогічних наук України, кандидатом педагогічних наук, доцентом.
Очолював комітет з питань професійної освіти Верховної Ради СРСР.
Саме Палтишев увів поетапну систему навчання, яка поширилась у Радянському Союзі та за кордоном.
Відкриті уроки-вистави Палтишев проводив у всіх республіках СРСР.
У здобутку педагога – понад 300 науково-методичних робіт, науково-практичних публікацій, 10 підручників для вчителів.
Протягом останніх десятиліть працював на різних посадах у навчальних закладах Одещини.
З 2006 року працював вчителем фізики в одеській школі.
Редакція 24 каналу висловлює глибокі співчуття рідним та близьким померлого педагога.
Текст публікації Olga Olga у фейсбук-спільноті Професійна освіта Одещини:

Колектив Навчально-методичного центру професійно-технічної освіти висловлює співчуття з приводу смерті Палтишева Миколи Миколайовича, народного учителя СРСР, почесного доктора Національної академії педагогічних наук України, кандидата педагогічних наук, доцента. Легенди української педагогіки, почесного діяча системи професійно-технічної освіти, автора книг і науково-методичних робіт.
Людини, яка була видатним фахівцем, науковцем і зразком самовідданого служіння освіті і науці. Його внесок у розвиток освіти і науки є неоціненним. Микола Миколайович назавжди запам’ятається щирою людиною, талановитим педагогом, який користувався високим авторитетом і повагою. В серцях освітян назавжди залишиться світла пам’ять про нього.
Щиро висловлюємо глибокі співчуття рідним і близьким та розділяємо всім серцем ваші біль та горе.

Зловмисник продавав записи порнографічного характеру.

Музичного керівника дитячого колективу підозрюють у згвалтуванні 12-річної дівчинки. Крім того, 56-річний педагог підозрюється у розповсюдженні дитячої порнографії.

Інформацію про це повідомляє прес-служба прокуратури Дніпропетровської області, передає “Українська правда“.

За словами правоохоронних органів, 56-річний мешканець Дніпра вчиняв неправомірні насильницькі дії сексуального характеру відносно 12-річної школярки.

Варто зазначити, що завдяки психологічному натиску, чоловік гвалтував дівчинку і знімав це на відео. Пізніше, зловмисник продавав ці записи.

На даний момент, чоловікові повідомлено про підозру в скоєнні вказаних кримінальних правопорушень. Суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

На посади педагогічних працівників приймаються особи, які мають педагогічну освіту, вищу освіту та/або професійну кваліфікацію, вільно володіють державною мовою (для громадян України) або володіють державною мовою в обсязі, достатньому для спілкування (для іноземців та осіб без громадянства), моральні якості та фізичний і психічний стан здоров’я яких дозволяють виконувати професійні обов’язки, йдеться у Законі “Про повну загальну середню освіту”.

Перелік посад педагогічних працівників і вимоги до освітнього рівня щодо заміщення цих посад у закладах освіти встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Нагадаємо, що 16 січня 2020 року було прийнято новий Закон “Про повну загальну середню освіту”.