Глава МЗС закликав угорську меншину на Закарпатті зберігати пильність

Міністр закордонних справ Павло Клімкін наголошує, що Російська Федерація в десятки разів збільшить зусилля з дестабілізації ситуації у Закарпатській області у зв’язку з очікуваним рішенням Синоду Константинопольської церкви і Вселенським патріархом Варфоломієм про надання Томосу на створення єдиної помісної православної церкви в Україні.

Про це Клімкін сказав на прес-конференції в Ужгороді після зустрічі з представниками угорської меншини Закарпаття, повідомляє УНІАН.

“Одним з моїх звернень до угорських друзів було дуже просте – Росія зараз з прийняттям рішення про автокефалію української церкви збільшить свої зусилля щодо дестабілізації ситуації тут не в два, не в три рази, а напевно в десятки разів. Тобто пильнуйте, будьте сконцентрованими і намагайтеся не розкручувати емоції там, де це сприяє Росії”, – наголосив Клімкін.

“І до речі, навіть в цій дискусії багато хто казав, що те, що відбулося, воно насправді дуже сприяє Росії”, – заявив Клімкін.

За його словами, представники угорської меншини розуміють, що ситуація, яка виникла в українсько-угорських відносинах через закон про освіту, вигідна для РФ.

“Навіть представники угорської громади говорили про це на сьогоднішній нашій зустрічі, розуміючи, що сьогоднішня ситуація, вона шкодить 100% угорцям, шкодить Україні, але вигідна Росії. Що всім зрозуміло, яким чином відбувалися останні провокації. Одна провокація була зорганізована з Придністров’я безпосередньо, інша провокація була зорганізована польськими правими, і зрозуміло, хто ними керував”, – сказав Клімкін.

Сьогодні у неформальній обстановці відбулася зустріч з міністром закордонних справ Павлом Клімікіном. Вітав гостя міський голова Руслан Марцінків.

Про це повідомляє Бартка з посиланням на офіційний сайт міста.

На зустрічі були присутні іноземні делегації, які приїхали на святкування Дня міста. А також ректори вузів, представники влади та представники місцевої інтелігенції.

Зокрема, Руслан Марцінків обговорив з міністром реалізацію спліьного проекту – створення центру української культури у польському місті Жешові. Міський голова зазначив, що це хороша можливість обговорити спільні проекти.

Павло Клімкін у свою чергу зазначив, що Івано-Франківськ має унікальний шанс стати європейським простором, який об’єднує.

В даний час дипломатичні стосунки між Україною і Російською Федерацією фактично відсутні.

Про це під час свого інтерв’ю на одному з українських телеканалів заявив глава МЗС України Павло Клімкін, новину передає “Преса України”.

Дипломат зазначив, що Україні слід ввести візовий режим з Російською Федерацією, оскільки він допоможе більш ретельно контролювати кордон з країною агресором.

Глава МЗС заявив, що з боку РФ вже впровадили закордонні паспорти і міжнародні пункти пропуску.

“Якщо ми вирішимо, що нам потрібні подальші дії, – давайте про них говорити. З точки зору МЗС, я не проти такого кроку”, – сказав він.

На питання журналіста про розрив дипломатичних відносин з Російською Федерацією, Клімкін заявив, що вони і так практично відсутні. Також вже розірвані всі міжурядові зв’язки з російськими агресорами.

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що глава МЗС Російської Федерації Сергій Лавров прокоментував можливість розриву відносин між Україною і РФ.

“Україна отримає комплексний пакет допомоги від НАТО. Це 13 магістральних і 40 піднапрямів практичної допомоги. Документ розвиватиметься і доповнюватиметься. Альянс і його члени даватимуть стільки, скільки Україна зможе ефективно взяти. Основна робота має бути здійснена приблизно до 2020 року”, — пише міністр закордонних справ 48-річний Павло Клімкін на своїй сторінці у “Твіттері” 9 липня.

Пакет допомоги Україні затвердили в рамках саміту Північноатлантичного альянсу, який відбувся 8–9 липня у польській столиці Варшава.

Країни — члени НАТО домовилися ввести чотири багатонаціональні батальйони в країни Балтії і Польщу.

— Альянс продемонстрував розуміння того, що Росія знову є загрозою. Вважали, що після розвалу Радянського Союзу вона нею не була. Збройні сили НАТО скоротили. Зараз намагаються зміцнити східні кордони в країнах — членах альянсу, — говорить експерт із міжнародних відносин 40-річний Олександр Хара. — Для України ключова річ на саміті — обсяг допомоги та взаємодії, яку може отримати. Президент говорив про новий формат співпраці — “поглиблене партнерство”. Але важлива не його назва, а зміст. Наша мета — відбиття агресії РФ.

У затвердженому за підсумками засідання комісії НАТО-Україна документі не йдеться про набуття членства в альянсі, коли виконаємо вимоги для цього. Це — прокол наших переговорників. Мали ще раз підтвердити рішення Бухарестського саміту НАТО 2008 року — Україна може стати членом альянсу, якщо виконає умови, буде відповідна заявка, підтримка народу.

Майже половина документа — про Мінські угоди. А їм там взагалі не місце. Того, що НАТО підтримує наш суверенітет і не визнає окупації Криму та Донбасу, було б достатньо.

Зміст російської агресії проти України — унеможливити нашу інтеграцію в європейські структури. Якщо відмовляємося навіть говорити про членство в НАТО, значить, виконуємо одну з цілей Кремля.

Що в пакеті допомоги НАТО Україні?

— Має бути повний спектр — починаючи від військової освіти до реформування Міністерства оборони та логістики за натовським взірцем. Розглядатиметься встановлення зв’язків між оборонно-промисловими комплексами — нашим і їхніми. Це важливо, бо маємо якнайшвидше відійти від російської залежності.

У нас діють п’ять трастових ­фондів. Вони обирають напрямок допомоги, надають інструкторів, обладнання чи гроші. На саміті вирішили відправити в Україну старшого координатора. Він слідкуватиме за дотриманням планів, графіків, виконанням програм.

Чи є рух у напрямку надання Україні летальної зброї?

— Президент сам сказав, що в цьому немає потреби. Задовго до саміту говорив, що альтернативи Мінським домовленостям немає. Що лише дипломатією можна залагодити конфлікт на Донбасі. Цим загнав Україну в кут. Не залишив за собою права використовувати зброю проти зброї.

Як оцінили наші реформи?

— НАТО — це військово-політичний союз, тому йдеться не лише про реформу армії. В офіційній заяві комісії Україна-НАТО написано, що прогрес є — щодо макроекономічної стабілізації, реформи поліції та військової, а також державних закупівель.

29 травня поточного року Міністр закордонних справ України Павло Клімкін провів зустріч із президентом Ірану Хасаном Рухані та главою дипломатичного відомства Мохамедом Джавадом Заріфом.

Основною темою зустрічі було розширення двосторонніх відносин між країнами та пошук всіх можливих сфер для посилення співпраці. Сторони підкреслили важливість та взаємовигідність активізації співпраці між країнами та підкреслили неможливість впливу на такі відносини будь – яких третіх сторін.

В найближчій перспективі розглядається розвиток відносин у науково-технічній галузі, сфері туризму, приватного підприємництва, важливими є питання культурного обміну. Варто також відзначити особливу зацікавленість іранської сторони в поставках до України нафти і газу. Зокрема, говорилось навіть про участь Ірану у модернізації української газотранспортної системи, а також нафтопереробних заводів для розширення можливостей зберігання нафтопродуктів. В свою чергу Україна готова  широко співпрацювати у енергетичній сфері. Йдеться про модернізацію іранської енергетичної інфраструктури і тепло – та гідрогенерації. Також обговорювалася участь українських фахівців в обслуговуванні, модернізації та проектах безпеки Бушерської АЕС.

У підсумку сторони відмітили важливість та перспективність налагодження зв’язків між Іраном та Україною як між ключовими партнерами у відповідних регіонах.

Міністр закордонних справ Павло Клімкін прогнозує передачу Україні Геннадія Афанасьєва та колишнього директора заводу “Знамя” Юрія Солошенка, утримуваних на Росії, протягом найближчих тижнів.

“Зараз я дуже сподіваюся, що наступним етапом буде звільнення Солошенка, який важко хворіє і , звичайно ж, Геннадія Афанасьєва. Думаю, що це питання найближчих тижнів”, – сказав він. При цьому Клімкін відмовився повідомити умови звільнення, зазначає depo.ua

Міністр закордонних справ Павло Клімкін визнав, що місія спостерігачів ОБСЄ не може проводити об’єктивного моніторингу в зоні АТО

Про це голова українського дипломатичного відомства розповів в інтерв’ю російському виданню “Комерсант”.

Зокрема, Клімкін наголосив, що українська сторона не порушувала режиму припинення вогню, а змушена була вести вогонь у  відповідь.

“Заявляю вам з усією відповідальністю: ми відповідали виключно на випадки вогню з того боку. А з того боку були не тільки порушення, але і танкові атаки, наприклад в районі Широкиного, причому не один і не два рази. Це ніяк не схоже на припинення вогню, і, на жаль, нам довелося відповідати. Якщо на вас їдуть танки, то дуже важко залишатися байдужим. І це не сарказм, на жаль”, – відзначив дипломат.

Спостерігачі ОБСЄ часто скаржаться на обмеження свободи пересування українськими військовим та брак інформації про відведення озброєнь українською стороною. Клімкін пояснив це тим, що спостерігачі не працюють вночі.

“Справді, було пару (проблемних.- ред.) випадків – пізно ввечері або вночі. Справа в тому, що місія ОБСЄ, на жаль, не може в нічний час здійснювати свої функції. Вони вночі не працюють. Не фіксують нічні порушення режиму припинення вогню – хоча в цей час відбуваються головні обстріли – і не спостерігають за відведенням. Тому нам ввечері доводилося припиняти рух, а вранці його знову відновлювати. Ще був один випадок, коли колона з озброєннями йшла через військову частину. Але ці випадки були поодинокими. Ми їх повністю з ОБСЄ залагодили. І ОБСЄ до нас з цього приводу не має жодних претензій. Для мене це питання принципове: або ми один одному довіряємо і тим, хто з нами працює, або ні. Якщо ми цього не робимо, то це не процес припинення вогню, а фейк. Цього ми не повинні допустити”, – наголосив Клімкін.

Він також наголосив, що процес відведення важких озброєнь з лінії зіткнення українською стороною завершений. І це відбувалося під контролем ОБСЄ.

“За повідомленнями наших військових, цей процес завершено. Причому під контролем ОБСЄ”, – констатував глава українського дипломатичного відомства.

Він також наголосив, що попри заяви терористів про відведення озброєнь, ні ОБСЄ, ні українська сторона цього підтвердити не можуть.

“Вони (терористи – ред.) постійно не пускають співробітників місії ОБСЄ (на контрольовані ними території – ред.). У нас є маса найрізноманітніших даних, що вони ховають техніку в ангарах і на покинутих заводах. Ми неодноразово зверталися до ОБСЄ з проханням перевірити цю інформацію. Співробітників місії ОБСЄ туди або не пускають, або вони туди не можуть потрапити з міркувань безпеки”, – сказав Клімкін.

“Ми зверталися офіційно. Це ж не просто якісь чутки, вони зафіксовані”, – наголосив дипломат, відповідаючи на зауваження, що у звітах про це не йдеться.

“Спостерігачів не пускають в багато районів Донецька і Луганська. Взагалі, спочатку Донецьк, Луганськ і російська сторона наполягали на тому, щоб представники ОБСЄ просто приїжджали, фіксували факт відведення важких озброєнь – і все. Але ж ці озброєння можна сховати. Можна поміняти старе озброєння на нове. І це нове сховати. Тим більше це можна спокійно зробити вночі, коли ОБСЄ своєї місії не здійснює.

Ми в цілому вважаємо, що там занадто мало спостерігачів від ОБСЄ. Крім того, ми пропонували розмістити співробітників місії на постійній основі на ключових напрямках, де йде стрілянина з боку Донецька та Луганська. Але ОБСЄ цього теж не може зробити – з міркувань безпеки. У підсумку виходить, що мобільний патруль приїхав і поїхав, а як тільки він їде, відразу починається стрілянина”, – відзначив Клімкін.

Він також наголосив, що місію ОБСЄ потрібно терміново підсилити, значно поліпшити її технічне оснащення.

“Але при цьому нам потрібен додатковий фактор стабілізації: або миротворці ООН, або місія ЄС. Мова не йде про заміну місії ОБСЄ або якесь відхилення від мінських домовленостей. Це потрібно для того, щоб стабілізувати ситуацію і забезпечити виконання мінських угод”, – наголосив дипломат.

джерело espreso.tv

Близько 180 українських військовослужбовців залишаються в полоні у бойовиків в Донбасі

Про це голова МЗС повідомив в інтерв’ю газеті “Комерсант“.

“ДНР” і “ЛНР” продовжують утримувати 180 заручників з числа військовослужбовців України. Ми ж передали їм всіх, хто в рамках правових процедур був “очищений” і підготовлений до передачі”, – повідомив він.

Після підписання “Комплексу заходів щодо виконання мінських домовленостей” 12 лютого в Мінську у зоні АТО загинули майже 70 українських військовослужбовців – терористи не дотримуються режиму припинення вогню

Про це заявив міністр закордонних справ Павло Клімкін в інтерв’ю російському виданню “Комерсант”, висловлюючи свою оцінку виконання пунктів документу, прийнятого в Мінську.

“Якщо відповідати дипломатично, то скажу так: стримано. А якщо по-справжньому, то, звичайно: дуже негативно. Припинення вогню повинно привести до того, щоб більше не було жертв і поранених. А у нас вже майже 70 осіб загинуло”, – зазначив дипломат.

Він також наголосив, що кількість поранених з моменту оголошення “режиму припинення вогню” ще більша.

“Кількість поранених набагато більша. Припинення вогню або є, або його немає. Коли я чую розмови про те, що ніяке припинення вогню не буває ідеальним, в мені це викликає тільки емоції. Вважаю, що в даному випадку кожен повинен зробити все, щоб рухатися до миру”, – наголосив Клімкін.

“По-перше, потрібно все ж таки встановити режим припинення вогню. По-друге, потрібно чесно відвести важку артилерію і не використовувати цей відведення для того, щоб отримувати тактичні переваги. І, по-третє, потрібно бути чесним перед самим собою і перед тими, на кого покладено функції контролю. Я говорю про спеціальну моніторингової місія ОБСЄ. Спостерігачам потрібно показати, як відводиться, що відводиться, звідки і куди. Чотири дуже прості критерії. Чого не потрібно робити, так це створювати додаткову концентрацію сил на території Донецька і Луганська чи замість реального відведення міняти старе озброєння на нове. У нас є унікальний шанс прийти до миру, і ми повинні його використовувати. Ми до цього готові”, – заявив міністр закордонних справ України.

Представники Донецька та Луганська не допускають до спостереження за відведенням озброєння представників Моніторингової місії ОБСЄ, таким чином, перетворюючи цей процес на профанацію».

Про це заявив міністр закордонних справ України Павло Клімкін після наради воєнного кабінету під керівництвом президента України.

Клімкін наголосив, що Збройні сили України виконують домовленості на принципах міжнародного права і вимог ОБСЄ.

Як повідомив міністр, найближчими днями відбудеться засідання РНБО, під час якого розглянуть кроки необхідні для виконання Мінських домовленостей.