У середу ввечері, 9 листопада, у рф наказали своїм військовослужбовцям відступати за річку Дніпро, але говорити про звільнення міста поки що зарано, оскільки там зберігається значна частина ворожих угруповань. Аналітики ISW вважають, що відведення російських військ не є пасткою для ЗСУ, а результатом успішних операцій наших військових на цьому напрямі.

Про це повідомляє Інститут вивчення війни.

Експерти зазначають, що ЗСУ розпочали контрнаступ на півдні країни ще у серпні й він був спрямований на те, щоб змусити російську армію відійти за Дніпро, не вимагаючи великих наземних наступів. І ця кампанія, найімовірніше, увінчалася успіхом.

Українські бійці постійно атакували мости через Дніпро і завдавали успішних ударів по вузлах постачання та складів боєприпасів на березі, все це знижувало можливості російських солдатів і викликало падіння їхнього морального духу. Ці удари ЗСУ поєднували з успішними наземними атаками по ключових точках, таких як Давидів Брід.

Як зазначають у російських джерелах, відведення сил стало наслідком точкових та систематичних українських ударів, які відрізали військових рф на правому березі від основних артерій постачання.

Аналітики вважають, що це не стане пасткою для ЗСУ, за допомогою якої рф спробує втягнути їх у бій під Херсоном, як припускають багато західних та українських джерел.

В ISW раніше спостерігали ознаки того, що російське командування збирається до виведення військ і вони намагалися сповільнити контрнаступ захисників, щоб забезпечити собі впорядкований відхід. Але деякі угруповання можуть залишатися в Херсоні, щоб затримати там українських бійців, але такі дії стануть лише засобом для виведення якомога більшої кількості російських підрозділів у доброму стані.

Битва за Херсон ще не закінчена, але військові рф перейшли в нову фазу, віддавши пріоритет відведенню своїх сил через річку в повному порядку.

На карпатському гірськолижному курорті в Славському зупинився підйомник із 74 туристами, їх знімали рятувальники.

Про це повідомляє пресслужба Державної служби з надзвичайних ситуацій в Україні (ДСНС). Операція тривала кілька годин (щоб подивитися фото, доскрольте новину до кінця).

“У Славському Сколівського району внаслідок виходу з ладу трансформаторної підстанції сталася зупинка крісельного підіймача (канатної дороги). Працівниками об’єкту вживаються заходи із підключення електрогенератора”, – говориться в повідомленні.

Температура повітря складала 1 градус тепла, повідомили рятувальники.

Станом на 16:05 всіх туристів, серед яких були 3 вагітних жінки та 13 дітей, зняли, повідомили в ДСНС.

Український телеведучий Роман Вінтонів, більш відомий як Майкл Щур, піддав жорсткій критиці дії українців, які заважали евакуації співвітчизників з Китаю у Нові Санжари, що на Полтавщині. Окремо чоловік зазначив, що серед евакуйовних була й восьмирічна дитина.

Відповідний пост Майкл Щур розмістив на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook.

“У одному з тих автобусів їхала 8-річна дитина. Вони кидали по автобусах камінням. Що відповісти дитині, якщо вона спитає «чим це розбило вікно автобуса?» і «чому?» Що відповісти? Чисто емоційно, як батько, я дуже хочу, щоб прізвища затриманих сьогодні, тих, хто кидав каміння, були опубліковані”, – розповідає Вінтонів.

При цьому телеведучий акцентував, що такі люди є усюди, як і такі, що, навпаки, згодні на солідарність з евакуйованими.

“…такі люди є всюди. У вашому хай-тек офісі, по-сусідству. В маршрутці поруч із вами. Завжди і всюди є такі люди, які від небезпеки перетворюються на звірів, які готові пожертвувати будь-ким і будь-якими цінностями, лиш би вижити. Ми в дитинстві таких називали сцикунами.

Коли з’являється сцикун, не працюють аргументи, благання… в такі моменти працює лише дуже сильна піз&₴@?на. Інколи моральна, а інколи – фізична. Вона приводить до тями. Нажаль в Санжарах не було того, хто міг би це зробити. Жодного авторитету. Нікого. Священника МП-КП-УПЦ-УГКЦ, друга, батьків, сусіда, вчителя, тренера. Нікого”, – акцентував Майкл Щур.

Вінтонів також виразив сподівання, що прізвища і імена затриманих у Нових Санжарах будуть оприлюднені.

В українських містах часто можна зустріти спокусливі пропозицію щодо роботи в Росії – високі зарплати, соціальні гарантії тощо. Та в більшості випадків це лише приманка у пастку.

Від початку російської агресії в 2014 році уже сотні українців стали жертвами репресивної машини РФ, виїхавши туди на заробітки. Часто, заробітчан змушують продавати наркотики. Для прикладу, син Валентини Рижко три роки тому поїхав у Москву працювати кур’єром – розвозити інтернет-покупки. Йому обіцяли “казкову” зарплату – тисячу доларів на місяць. Однак, коли він приїхав до Росії, умови роботи змінилися – з’ясувалося, що хлопець повинен розповсюджувати наркотики.

Відмовитися від такої “роботи” молода людина не змогла – наймачі стали погрожувати йому розправою. Син Валентини “попався” на першій же доставці наркотиків – разом з одержувачами його чекала і російська поліція.

І це – не поодинокий випадок з українцями в РФ. Мешканець Енергодару Сашко виїхав на заробітки разом з двома друзями. В Росії на будівництві їм обіцяли 50 тисяч рублів на місяць – це майже 25 тисяч гривень. Якось, гуляючи містом після роботи до хлопців підійшли місцеві поліціянти – попросили документи. Раптом українців «скрутили» і повезли до відділку. Там їх били і змушували підписати порожні папери. Двох із трьох хлопців вдалося визволити лише через місяць – рідні зібрали майже півмільйона гривень на адвоката. А от Сашкові пощастило менше – йому «шиють» 20 років тюрми за торгівлю наркотиками.

До уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Валерії Лутковської звернулося близько сотні українських заробітчан, які стали жертвами російських правоохоронних структур.

“Якщо ви вийдете зараз ну вулиці, метро, на Майдан Незалежності, ви там знайдете запрошення на роботу кур’єром в Російську Федерацію. Я Вам можу сказати, що у мене на сьогоднішній день десь близько ста людей, які звернулися в зв’язку з тим, що так поїхали на роботу, а потім опинилися за ґратами”, – сказала пані Лутковська.

А от за допомогою до Мін’юсту України з такими ж проблемами за рік вже звернулося 314(!) осіб. У Національній поліції України вже розслідують кримінальну справу про “торгівлю людьми”, а українське Міністерство юстиції просить Росію надіслати ув’язнених відбувати покарання на територію України – як це передбачено міжнародними договорами.

Процес переведення засуджених з Російської Федерації в Україну триває близько року, до того ж, повернути вдається не всіх – більше третини арештантів отримують відмову. В українському Мін’юсті закликають українців не вірити оголошенням, де за роботу кур’єром у Росії пропонують велику зарплату. Не варто забувати, котра країна розпочала збройну агресію проти України.

Катерина Солодка – спеціально для “Український Простір Прикарпаття”

За матеріалами:

https://www.volynnews.com/news/all/mayzhe-100-ukrayintsiv-poyikhaly-na-robotu-v-rosiiu-ta-opynylysia-za-ratamy/

http://vikna.stb.ua/ru/episode/nebezpechni-zarobitki-u-rosiyi/

https://ukr.segodnya.ua/ukraine/opasnye-zarabotki-kak-ukraincy-popadayut-v-lovushki-narkodillerov-v-rossii-1060738.html

http://mfa.gov.ua/ua/page/open/id/5026

Активізація військової агресії на лінії зіткнення, блокада ОРДЛО, ліквідація “нєуґодних” Кремлю бойовиків на фоні арешту керівництва компанії

Mossack Fonseca, через яку друзі Путлера вивели в офшори більше 2 (!) мільярдів доларів, а також останніх заяв представників Сенату США, котрі не згідні з можливою лібералізацією відносин з РаSSєєй, свідчить про намагання останньої чимскоріше “спихнути” окуповані райони Донбасу на своїх умовах Києву, скасувати санкції і почати нову війну з території Криму.

Як повідомляється в публікації RadioSvoboda, мовчазна згода з анексією Криму і врегулювання на сході України не гарантують нашій країні і європейській спільноті мирного життя. З точки зору Кремля, Україна знову повинна стати російською колонією або припинити своє існування як держава. Всі спроби задобрити агресора, поступитися йому півостровом або проголосити позаблоковий статус під чергові «гарантії» – міна уповільненої дії.

За останні 10 років Москва підготувала і апробувала на практиці кілька сценаріїв поневолення України.

10 лютого 2007 Путлер на Мюнхенській конференції з питань політики безпеки виголосив промову, яку після назвали «Мюнхенською». Він критикував Захід за розширення НАТО, заявляв, що роль РаSSєї в світі змінилася, і цивілізованому співтовариству варто зважати на кремлівські амбіції в Україні та інших державах пострадянського простору. Після його виступу західні експерти заговорили про нову «холодну війну».

Після «Помаранчевої революції» в Києві і відторгнення Косово від Сербії в Кремлі вирішили, що це – підступи «підлих» американців, які бажали знищити РаSSєю. Важко сказати, чим керувався Путлер: сумнівними стратегічними розрахунками або над ним тяжіла професійна деформація чекістів, яким завжди ввижалися змови і інтриги. Важливо, що наступні події лише підтвердили агресивну природу нинішнього кремлівського режиму.

Через рік після Мюнхена Путлер висловився більш відкрито. Навесні 2008 в ході зустрічі з президентом США Джорджем Бушем він розлютився. Обізнані джерела газети «Комерсант» повідомили, що Путлер пригрозив Україні війною. Тоді він уперше прямо заговорив про можливу анексію Криму та бійню на Донбасі. «Звертаючись до Буша, він сказав:« Ти ж розумієш, Джордж, що Україна – це навіть не держава! Що таке Україна? Частина її територій – це Східна Європа, а частина, і значна, подарована нами!». І тут він дуже прозоро натякнув, що якщо Україну все ж таки приймуть у НАТО, ця держава просто припинить існування. Тобто фактично він пригрозив, що РаSSєя може почати відторгнення Криму і Східної України».

Через кілька місяців відбулося вторгнення в Грузію. Тема України тимчасово відійшла на другий план. Але це не означає, що Кремль не готувався. Восени 2009 року тодішній президент Мєдвєдєв підписав новий закон «Про оборону», що дозволяв оперативне використання раSSєйської армії на території інших держав. Документ став юридичною прелюдією для вторгнення «зелених чоловічків» до Криму навесні 2014. Обрання Януковоща президентом підкоригувало плани Москви, яка перейшла до тактики «м’якої сили», заганяючи Київ до Митного союзу і просуваючи вигідні для себе рішення. На цій хвилі в 2010 був підписаний сумнозвісний «харківський пакт», що продовжив перебування раSSєйського флоту в Криму до 2042.

З 2007 Москва готувалася до масштабної військово-політичної операції з метою ліквідації української державності. Наявний обсяг інформації дозволяє припустити, що остаточне рішення про напад на Україну було прийнято Москвою в розпал «арабської весни». У жовтні 2011 повстанці жорстоко вбили лівійського лідера Муаммара Каддафі. Кремль украй знервовано сприйняв повідомлення про його смерть. Через півтора місяці гримнули «болотні протести» в Москві, що ще більше розлютило Путлера. Згодом Москва і штатні пропагандисти неодноразово заявляли, що в Криму і на Донбасі вони «захищалися» від підступів Заходу, але їх аргументи звучали непереконливо. Мовляв, якби «зелені чоловічки» не окуповували український півострів, то там незабаром з’явилися б бази НАТО.

Українські добровольці і ВСУ за підтримки західних партнерів зламали путлерівський план силового розвалу України. Москва не готувалася до захоплення Криму саме в тому форматі, в якому він стався. Федеральний уряд незграбно намагався «переварити» вкрадений шматок землі, не маючи чіткого плану щодо забезпечення півострова в умовах санкцій і торгової блокади з боку України. Вже до кінця першого року окупації «Кримнаш» з символу геополітичного тріумфу перетворився на валізу без ручки.

У зовнішній політиці Путлер придбав імідж ізгоя. З ним вимушено вели діалог через бомбардування в Сирії та ескалацію на Донбасі. Ситуація була настільки поганою, що в лютому 2016 він відмовився особисто їхати в Мюнхен на конференцію з безпеки. За логікою, Путлеру варто було приїхати і виступати з черговою гучною промовою. Він міг показати американцям і європейцям, як вони гірко помилялися, нехтуючи «російськими інтересами». Він не приїхав. Чому? Пояснення тут просте: після анексії Криму Москва виявилася в стратегічному глухому куті.

Міф про «сакральності» Криму для РаSSєї – наспіх зроблена пропагандистська агітка. Вона була покликана переконати росіян в «законності» і, найголовніше, гострої необхідності захоплення української території. Насправді, окупована АРК і окремі райони Донбасу цікаві Кремлю тільки як фактор дестабілізації України. Анексія – підла помста українцям за їх право бути самостійною нацією. Повалення Януковоща, міфічні бази НАТО в Севастополі, близькосхідні революції, нібито інспіровані Держдепом, – незграбні спроби виправдати грубе порушення міжнародного права.

Деякі прихильники «Кримнаша» вважають, що Москва «врятувала» їх від війни. Насправді, Кремль прирік їх на чергову бійню. Коли саме це станеться, залежить від обстановки в РаSSєї та стабільності в Україні. Кремлівський план-мінімум очевидний вже зараз: заштовхнути ОРДЛО назад в Україну на своїх умовах, скасувати санкції, накопичити сили і при першій-ліпшій нагоді вдарити по Україні з боку Криму.

Тарас Микитюк© спеціально для “Український простір Прикарпаття”

За матеріалами публікацій:

– RadioSvoboda (http://ru.krymr.com/a/28302542.html)

– Deutsche Welle (http://dw.com/p/2XPXB)

29 грудня автомобіль потрапив “у пастку” біля  Служби автомобільних доріг в Івано-Франківській області, що по вулиці Петрушевича, 1.

Це трапилось через відсутність водозливної решітки. Натомість яму прикрасили “сигнальною стрічкою”.

Вожаки терористичних бандформувань так званої “ДНР” почали оформляти собі російське громадянство, але куратори з РФ дали команду документи їм не видавати. Про це на своїй сторінці в Facebook повідомив журналіст Олексій Мацука.

“Паспорт РФ – відмінний шанс на виживання. Але! Але куратори з Росії дали команду документи їм не оформляти. Цікаво, що буде з Мартиновим і Захарченко? З Нікітіною і Пушиліним? З Пургіним?

Паралельно в Ростовській області, на кордонах з ЛДНР росіяни вирили глибокий рів по всій протяжності”, – підкреслив журналіст.

Як повідомляє VistaNews, “згідно з останніми даними, на кордоні з Україною в Ростовській області викопали рів протяжністю в 100 кілометрів. Установка таких інженерних укріплень послужить гарантією запобігання незаконного ввезення зброї на територію Росії, повідомила прикордонна служба ФСБ РФ”.

Джерела:

https://www.facebook.com/oleksiy.matsuka/posts/10207497236655138?pnref=story

http://vistanews.ru/society/6948-rossiya-vyryla-rov-dlinoy-v-100-km-na-granice-s-ukrainoy.html