COVID-19 дівчинка перенесла у легкій формі, із симптомів була лише втрата нюху та смаку.
Про це повідомляють у Дитячій лікарні Першого медоб’єднання Львова.

11-річна Соломія зі Львова захворіла на COVID-19. Хворобу вона перенесла у легкій формі, із симптомів була лише втрата нюху та смаку. Втім, за кілька тижнів у дитини з’явився сильний головний біль, затерпання та слабкість у ногах та руках – дівчинка не могла тримати навіть виделку.

Дівчинку терміново госпіталізували одразу в реанімацію Дитячої лікарні, де вона провела два тижні.

“Діагноз, який вдалося встановити дитині – гострий поперечний мієліт в шийному відділі хребта та спастична тетраплегія (зниження рухової активності у верхніх та нижніх кінцівках) з порушенням функцій тазових органів. Це запальне інфекційне захворювання спинного мозку, під час якого блискавично вражаються рухова та чутлива здатність”, — розповіли медики.

Вони пояснюють, що коронавірус запустив хибну роботу імунної системи. Вона почала сприймати клітини спинного мозку як чужорідні, атакуючи свій же організм.

Стан дівчинки вдалося стабілізувати, два тижні вона пробула у реанімації й місяць у неврологічному відділенні. Дитині довелося заново вчитися сидіти й ходити

Нещодавно Соломія побувала на плановому огляді. Медики говорять, що нарешті хвороба відступила, розвиток ускладнення призупинено, рухливість ніжок і ручок відновлено.

Штам Омікрон, який за рівнем смертності наразі поступається Дельті, може призвести до неочікуваних наслідків. Лікарі почали все частіше виявляти його страшний симптом – “нічний параліч”. Деяким хворим навіть відбирало мову.

Водночас медики зауважують, що це – тимчасово і закликають у разі такого прояву не впадати у відчай, пише Оглядач.

“Сонний параліч – це коли ви не можете рухатися чи говорити тоді, коли прокидаєтеся чи засинаєте. Це може бути страшно, але безпечно, і більшість людей мають із цим справу всього раз чи два в житті”, – стверджують у в Національній службі охорони здоров’я Британії (NHS).

Там наголосили, що й такі безневинні симптоми лякають, тому що за них людина не може рухатися, говорити чи розплющувати очі. Вона також може відчувати, ніби в кімнаті перебуває хтось сторонній або хтось її штовхає. Такий стан зазвичай триває кілька хвилин.

Науковці наголосили, що нині достеменно не відомо, чому сонний параліч виникає чи може бути більш імовірним у разі зараження COVID-19, а саме штамом Омікрон. Водночас вони припускають, що причина може ховатися у стресах, тривозі, посттравматичному стресовому розладі, нарколепсії чи безсонні, на які страждають люди.

Кисть для макіяжу, яку жінка позичила у подруги, була заражена найнебезпечнішою формою стафілокока.

Австралійка взяла у подруги кисть для макіяжу, щоб замазати прищ і виявилася в інвалідному кріслі. Про це повідомляє Mirror.

Мешканка австралії 27-річна Джо Джілкріст виявила на обличчі прищ і вирішила замаскувати його тональним кремом. Для косметичної процедури жінок взяла у подруги спеціальну кисть.

Через кілька днів Джілкріст відчула нестерпний біль у спині. Звернувшись до лікарні, жінка дізналася, що пензлем занесла в мікротріщину на шкірі найнебезпечнішу форму стафілокока. Інфекція дісталася до хребта і паралізувала нижню частину тіла жінки.

Джілкріст перенесла операцію і дізналася, що на все життя залишиться в інвалідному кріслі. Ситуацію ускладнювало те, що у австралійки був маленький син.

Жінка вирішила не залишати надій, пройшла курс фізіотерапії і тренувань. І через рік по тому вона знову змогла встати на ноги.

ВІДЕО

Родичі маленької дівчинки Соломійки Хомій просять усіх небайдужих про допомогу. Дівчинці в тримісячному віці встановили невірний діагноз та призначили лікування, після якого дитина почала завмирати й у неї стався параліч лівої сторони. Аж в Ізраїлі Соломійці сказали точний діагноз – дитяча мігрень, яка проявляється після 6-12-років. Через медикаменти, у дівчинки вона проявилася у 3,5 місяців. Тепер дитина страждає від жахливих багатогодинних приступів:

“Нещодавно приступ тривав понад 9 годин. Блювота, втрата свідомості, жахливий головний біль, тимчасовий параліч лівої сторони. Після курсу голкотерапії, потрібне повторне обстеження дитини в клініці Ізраїлю, а в подальшому лікування на етапі завершення”, – розповідають близькі.

Мама дівчинки Оксана, від хвилювань захворіла на цукровий діабет, тепер інсулінозалежна. Іноді їй стає так погано, що вона прощається з усіма. Родина самотужки не спроможна допомогти Соломійці, тому звертається до кожного за підтримкою:

“Соломійка стоїть на обліку в одній із клінік Ізраїлю. Просимо не байдужих людей про допомогу у зборі коштів згідно рахунка та на житло й переліт. Надіємося на Вашу підтримку та взаєморозуміння. Пропоную поділитися чашкою кави, або не купити сьогодні пачку сигарет, а віддати гроші для повноцінного життя дитини! Якщо кожен, хто побачив пост скине ту суму, яку зможе 5, 10, 50, то це наблизить до закриття збору. Богом молимо про Вашу ласку” – благає мама Соломійки.

Реквізити: номер картки отримувача – 5168 7427 1019 0814
отримувач Хемій Оксана Степанівна
Банк отримувача Приват Банк
5168 7420 1992 3808 (доларова)
МФО 305299
ЄДРПОУ 14360570
Р/р 29244825509100

У В’єтнамі український лікар врятувала життя 4-річної дівчинки, яка тонула.

Про це на своїй сторінці у Facebook розповіла Вікторія Лямець, яка також допомагала медпрацівникові, пише “Обозреватель”

За її словами, один із чоловіків (теж українець) зауважив, що дівчинка лежить у воді спиною догори.

“Дівчинка вже не дихaла й сeрцебuття зyпинилoся. Уся поcиніла. І почала нaбрякaти. Персонал готелю запанікував. Ніхто з них не знав, що робити. Хтось кинувся викликати швидку. Хоча час йшов на секунди. Мама дівчинки просто втратила дар мови та сповзла в повному розумінні на підлогу.

Її охопив пaрaлiч. Усе нагадувало пoгaний сон. На щастя, у нашій групі виявилася лiкар-анeстезіoлог Yana Danylych Ужгород”, – розповіла українка.

За її словами, лікар спрацювала дуже професійно.

“5 хвилин ішла бoрoтьба за жuття. Яна намагалася відновити роботу сeрця. І їй це вдалося! Дівчинка почала дихати. І на очах у здивованих в’єтнамців буквально повернулася до жuття! Мама – в’єтнамка – не могла повірити своїм очам!” – написала очевидиця.

Цей пост зібрав понад 500 лайків і більше 200 перепостів. Користувачі захоплені героїчним учинком українців.

– Ніколи не подумала би, що на старі роки підтирaтиму 90-річну пaрaлiзoвaнy бабку. Ніхто не знає, що може трапитися у житті і що нам доведеться робити, – розповідає 62-річна закарпатка Марія.

Життєва історія, яка трапилася з однією нашою землячкою, є досить повчальною. Марія (ім’я з етичних міркувань змінено) народилася у звичайній селянській сім’ї. Коли їй було 5 років, трaгiчнo зaгинyв батько. Мати сама давала ради чотирьом дітям. 16-річною вийшла заміж за місцевого хлопця із заможної сім’ї. Закінчила Марія тільки місцеву восьмирічку і одразу подалася на Харківщину сапати буряки з односельчанками. Багато років поспіль їздила на сезонні роботи. Народила одну дочку, виховували Оксанку дід з бабою, бо мати по заробітках. На плечах свекрухи був і колгосп, і господарство з конями, коровами, свинями, а коли чоловіка рoзбив пaрaлiч, то ще і його доглядала, з ложечки годувала. Марія приїжджала додому після буряків ненадовго – на тиждень-другий. Збирала чемодани – і на тік, залишалася там на збір урожаю буряків. Взимку теж не сиділося їй удома – їздила до Риги, Москви, Праги чи ще кудись, де торгувала горіхами, сушеницями, звідти привозила модний одяг доньці, односельчанам. Одним словом, мала хист до шефтовання.

У похилому віці матір Марії розбив пaрaлiч внаслідок перенесеного iнcyльтy, та два роки мучилacя. Її матір доглядала невістка та онуки, які проживали разом з нею. До рідної неньки Марія навідувалася рідко. Навіть на пoxoрoн не приїхала, бо сапала буряки. Свекруха теж прожила файних 88 і до останнього дня обслуговувала себе сама.

Сім років Марія на пенсії. Отримує трохи більше тисячі. Сама не здорова, але вдома їй не сидиться. І ось вже три роки доглядає одиноку 90-річну киянку. Пані Маргарита працювала медсестрою, з рідних нікого не має. Наґаздувала лише однокімнатну квартиру. Один добрий чоловік взявся опікуватися жінкою. А оскільки у нього власна справа, то занятий, отож коли пані Маргарита зовсім занедужала, то став шукати доглядальницю. Трафилася Марія.

-Дуже тяжко мені, бо сама хвoра, мiкрoiнcyльт перенесла, нога болить, на коліні треба oпeрaцiю робити, але терплю, бо гроші онукам заробляю. Важко, бо декілька разів на день піднімаю бабу з ліжка, вона пaрaлiзoвaнa, говорить слабо, готую їй їсти, годую її, перу одяг, купую продукти, прибираю у квартирі. От ніколи б не подумала, що доглядатиму чужу пaрaлiзoвaнy жінку і сидітиму в маленькій квартирі цілими днями. Видно, так Бог дав, аби я зробила певні життєві уроки, – каже Марія.

Тетяна Грицищук