Ліки “для пам’яті” популярні вже багато десятків років. Попри те, що їх ефективність дуже сумнівна, фармкомпанії продовжують випускати їх, адже собівартість невисока, а продаються вони непогано.

Про це у Facebook написав лікар-невролог Євген Скрипник.

Медик наголосив вкотре, що пігулок або уколів для пам’яті немає. Батько ж усіх ноотропів – препарат під назвою “Пірацетам”.

Однак всі такі ноотропи – це ліки без доказової ефективності. Адже пірацетам має аналоги, тобто препарати які містять одну й ту саму діючу речовину пірацетам – ноотропіл, луцетам.

Що відомо про препарат
Його синтезували ще в 1964 році. Однак в США його так і не зареєстрували, як лікарський препарат. Адже було проведено дослідження, де пірацетам не довів свою ефективність при лікуванні деменції та нейродегенеративних захворювань.

Наразі в США пірацетам може бути допущений до продажу лише як БАД.

При цьому він – один із лідерів продажу на території країн колишнього “Союзу” без маркування БАД.

Пірацетам випускають і успішно продають
“ВООЗ не включила його до переліку лікарських препаратів! В 2007 році в Росії визнаний застарілим препаратом з недоказовою ефективністю! В деякі країни, наприклад Канаду та Великобританію заборонений ввіз для продажу!” – пише Скрипник.

При цьому пірацетам продовжує добре продаватися. А на використання патенту вже пройшли всі строки, його можуть випускати всі фармкомпанії і собівартість дуже дешева.

До 30-ї річниці Незалежності України художник Орленов Артур увіковічнив на полотні пам’ять про наших героїв.
Про це на своїй сторінці у Фейсбуку повідомив священник Іван Сидор.

На полотні зображені:

Лавренко Олександр Миколайович (9 березня 1983, Лозова, Харківська область – 21 липня 2014, с. Піски, Донецька обл.) – капітан Збройних сил України, командир танкової роти, 93-тя окрема механізована бригада, учасник війни на Сході України. Герой України.

Яровой Микита Олександрович (2 лютого 1995, смт Меліоративне, Дніпропетровська область – 18 грудня 2016, с. Калинівка, Донецька область) – лейтенант Збройних сил України, командир механізованої роти (54-та окрема механізована бригада). Герой України.

Сенюк Тарас Михайлович (22 червня 1980, Коломия, Івано-Франківська область – 3 червня 2014, Слов’янськ, Донецька область) – десантник, полковник Збройних сил України. Герой України.

Хамраєв Рустам Шонійозович (29 листопада 1975, Луцьк – 17 червня 2014, смт Металіст, Луганська область) – доброволець 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар» Збройних сил України, Почесний громадянин міста Луцька.

Шевченко Ірина Вікторівна (1 листопада 1970 с. Дар’ївка Херсонська область – 1 липня 2019, померла в лікарні міста Маріуполь) – сержант Збройних сил України. Орден «За мужність» II ступеня (23 серпня 2019) Орден «За мужність» III ступеня (29 грудня 2016), медаль «За участь у бою».

Пікус Євгеній Михайлович (14 вересня 1979, м. Вінниця – 25 серпня 2014, селище Талове, Луганська обл.) – полковник Державної прикордонної служби України. Герой України.

Паславський Марко (англ. Mark Gregory Paslawsky, 16 січня 1959, Манхеттен, Нью-Йорк, США – 19 серпня 2014,поблизу Іловайська, Донецька область) – рядовий резервного батальйону оперативного призначення «Донбас» Національної гвардії України. Кавалер ордену Данила Галицького.

Завада Богдан Олексійович (26 червня 1979, Запоріжжя – 16 липня 2014, Маринівка, Донецька область,) – лейтенант Збройних сил України, командир механізованої роти, Герой України.

Тельнов Євгеній Львович (20 листопада 1961, Кропивницький – 15 лютого 2015, Широкине, Донецька область) – солдат Національної гвардії України, доброволець батальйону «Донбас». Герой України.

Кульчицький Сергій Петрович (17 грудня 1963, Веймар, Східна Німеччина – 29 травня 2014, Слов’янськ, Донецька область) – український військовий, генерал-майор, начальник управління бойової та спеціальної підготовки Головного управління Національної гвардії України. Герой України.

Цимбал Сергій Володимирович (26 лютого 1986, смт Ставище, Київська область – 7 жовтня 2014, Дебальцеве, Донецька область) – вояк батальйону «Київська Русь» Збройних сил України. Колишній працівник прокуратури. Герой України.

протоієрей Дуда Андрій (1976 р. – 10 квітня 2020 р.) Військовий капелан Православної Церкви України у 80 бригаді десантно-штурмових військ та отримав нагороду – орденом «За заслуги» ІІІ ступеня. Помер через інсульт.

Лужевський Руслан Михайлович (31 серпня 1975, Волошинівка, Київська область – 5 травня 2014, Слов’янськ, Донецька область) – майор Служби безпеки України, консультант-експерт Міжнародного центру спеціальної підготовки Центру спеціальних операцій «Альфа». Герой України.

Кизило Андрій Олександрович (2 травня 1993, м. Умань, Черкаська область – 29 січня 2017 м. Авдіївка, Донецька область) – український військовослужбовець, майор Збройних сил України. Герой України.

Сабіна Галицька Станіславівна (20 вересня 1994. м. Новоград-Волинський – 20 лютого 2018 селище Кримське, район міста Попасна Луганської області) – медик 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади Збройних сил України. Орден «За мужність» ІІІ ступеня.

Гарматій Володимир Михайлович (4 серпня 1992 р. с. Чернелів-Руський Тернопільської обл. – 25 липня 2014, Свердловський район, Луганської області) – молодший лейтенант, командир мінометного взводу 51-ї окремої механізованої бригади, військова частина А2331 (Володимир-Волинський). Герой України.

Куліш Олена Борисівна (1968 р. Луганськ – с. Переможне Луганська обл. 10 серпня 2014 р.) – українська волонтерка. Відзнака Народний Герой України.

Сліпак Василь Ярославович (20 грудня 1974, Львів – 29 червня 2016 Луганське, Донецька область, Україна) – всесвітньо відомий український оперний співак, соліст Паризької національної опери, волонтер, учасник Революції Гідності та бойових дій на Сході України. Загинув у бою від кулі снайпера. Герой України.

Рибак Володимир Іванович (30 листопада 1971, Горлівка, Донецька область – 17-19 квітня 2014 Горлівка, Донецька область) – український політик. Депутат Горлівської міської ради від ВО «Батьківщина». Герой України.

Міхнюк Олег Іванович (27 жовтня 1965, с. Мала Дівиця, Чернігівська область – 20 серпня 2014 Новосвітлівка, Луганська область) – український військовик і громадський діяч, ветеран війни в Афганістані, заступник голови Української Спілки ветеранів Афганістану, кавалер численних орденів та медалей. Активіст Революції гідності, учасник війни на сході України. Герой України.

Никоненко Ярослава Сергіївна (25 серпня 1983 (м. Миргород (Полтавська область) – 15 жовтня 2019 загинула поблизу міста Мар’їнка Донецька обл.) – старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни, снайпер. Орден «За мужність» III ступеня.

Майборода Дмитро Олександрович (17 квітня 1980, м. Вінниця – 14 липня 2014, Краснодонський район, Луганська область) – український військовий пілот, підполковник Збройних сил України. Командир екіпажу літака Ан-26 з 456-ї окремої бригади військово-транспортної авіації (Вінниця). Герой України.

Калуш Олександр Васильович (27 липня 1991, м. Ужгород – 6 лютого 2015, смт Чорнухине, Попаснянський район, Луганська область) – український військовик, старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Герой України.

Червона Яна Михайлівна (16 квітня 1979 – 2 квітня 2019) – волонтер з Харкова, військовослужбовець 46-й окремого батальйону спеціального призначення «Донбас-Україна» ЗСУ, кулеметниця. Орден Богдана Хмельницького III ст., Орден «Народний Герой України».

Ібадуллаєв Ленур Алімович (27 грудня 1992 с. Марфівка. Автономна Республіка Крим– 28 січня 2018) – боєць Добровольчого Українського Корпусу. Відзнака «Бойовий Хрест Корпусу».

Момот Ігор Федорович (18 серпня 1965 – 11 липня 2014) – український прикордонник, генерал-майор. Заступник начальника Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України. Герой України.

Брановицький Ігор Євгенович (25 квітня 1976, Київ, – 21 січня 2015, Донецьк,) – кулеметник 90-го окремого десантного штурмового батальйону «Житомир» 81-ї десантно-штурмової бригади, захисник Донецького аеропорту. Герой України.

Ілін Микола (23 квітня 1984, Могильов, Білорусь – 13 липня 2020, смт. Зайцеве, Україна) – громадянин Естонії. Військовий медик. Позивний «Естонець». Був убитий при спробі винести пораненого бійця Ярослава Журавля. Орден «За мужність» III ступеня.

Табала Сергій Олександрович (16 грудня 1995, Лебедин, Україна – 6 листопада 2014, Донецьк, Україна) – вояк 5-го окремого батальйону Добровольчого Українського корпусу «Правий сектор». Герой України.

Могилко Костянтин Вікторович (27 травня 1978, м. Вінниця – 6 червня 2014, с. Пришиб, Слов’янський район, Донецька область) – льотчик першого класу, полковник Повітряних Сил Збройних Сил України. Командир ескадрильї «Блакитна стежа» 15-ї окремої бригади транспортної авіації. Герой України.

Колишній народний депутат Надія Савченко і колишня соратниця Віктора Януковича Ганна Герман в прямому ефірі одного з українських телеканалів спровокували скандал, який продовжив палати в соціальних мережах.

Про це стало відомо завдяки коментарям в мережі Facebook.

Зокрема, Герман закликала вшанувати пам’ять всіх тих, хто загинув на Донбасі, “і з одного, і з іншого боку”.

“Перш за все, дозвольте мені просити вас усіх встати і вшанувати хвилиною мовчання людей, загиблих сьогодні в Харкові і всіх загиблих на Майдані. І тих, хто протестував, і тих 19 правоохоронців, яких було вбито на Майдані. І тих людей, які загинули на Донбасі з одного і з іншого боку. Всі вони – наші люди”, – заявила Ганна Герман.

Один з глядачів відреагував на її слова зауваженням, що росіян не потрібно поминати. Але тут Надія Савченко заперечила: “навіть росіян потрібно пом’янути”.

Тим часом Герман продовжила і назвала учасників Революції Гідності “учасниками державного перевороту”: “Ми сьогодні, вшанувавши мовчанням пам’ять всіх людей, всіх наших співгромадян, повинні думати про майбутнє. Про те, як об’єднатися проти тих внутрішніх “терористів”, які, скориставшись довірою народу, пограбувавши міліцію, взявши зброю там, зробили державний переворот, намагалися і намагаються далі знищити Україну”.

Користувачі соціальних мереж різко розкритикували висловлювання Герман і реакцію студії: “КДБешна ку**а Анька Герман підняла і змусила студію вшанувати пам’ять загиблих окупантів бойовиків, які вбивають українців. Це сталося на телебаченні, газпромівського ТБ ZIK, який працює в Україні!”; “Ця “Тереза” однозначно ворог. Але чомусь стадо, яке було присутнє в студії, повелося на її заклик? Чому вони дали себе так принизити?”; “А що там, в студії, не було нікого адекватного, щоб поставити її на місце?”; “Бог забрав у неї синів, але до неї не дійшло”; “Саме так це і діє, якщо ти не знищиш ворога, ворог знищить тебе. На те й розраховано, на наші толерантність і демократію, якими ці покидьки дуже вдало користуються”.

Президент Володимир Зеленський сьогодні запросив на “лінійку честі та пам’яті” чотирьох президентів України, вони стояли там, щоб усвідомити, яку країну побудували.

Про це Глава держави написав у Facebook.

“Сьогодні поруч зі мною на “лінійці честі та пам’яті” стояли також усі президенти України, яких я запросив. Стояли для того, на мою думку, щоб разом усвідомити, яку країну ми побудували. Не сумніваюся, що кожен з нас, з президентів, напевно, по-своєму цінує й любить свою країну. Цінує те, що він сам зробив для неї. Розуміє те, що хоче зробити наступний Президент. І десь у серці відчуває, що кожен з нас ніколи не дозволить розірвати її заради швидкоплинних політичних цілей. Швидкоплинне минає, вічне залишається. Вічне – це Україна, в якій від кожного з нас є дуже вагома частинка щирої любові…”, – написав Президент.

Зеленський зустрівся з колишніми президентами після церемонії підняття державного прапора, на якій були присутні Леонід Кравчук, Леонід Кучма, Віктор Ющенко та Петро Порошенко.

У середу, 2 жовтня, на території Прикарпатського університету, біля Обеліску студентам і викладачам, які загинули у боротьбі за незалежність України, вшанували пам’ять Романа Гурика.

Мати героя Ірина Гурик каже, що ідея, за яку загинув Роман, все ще жива.

“Я глибоко переконана, що ми не маємо права просто так “злити” Україну. Бо за це заплачена надто висока ціна. Я прокидалася кілька разів цієї ночі. Я розумію, що Роману мало би виповнитися 25, але йому завжди буде 19″, – каже Ірина Гурик.

Ректор ПНУ імені В.Стефаника Ігор Цепенда розповідає, що кожне покоління має студентів, які є патріотами.

“Кожен з них, і Роман зокрема – це постаті, які розуміли, що аби перемогти – треба боротися. Він віддав життя, не лише заради того, щоб інші жили краще, а й заради розуміння того, що незалежність будується роками. Він та його однодумці врятували нас від прірви. Цьогоріч ми вже вп’яте на цьому місці. Те, що зробив Роман і його побратими сьогодні, ми лише починаємо усвідомлювати. Роман був особистістю, яка думала про майбутнє, як сформувати світ більш теплішим, людяним”, – каже ректор.

Нагадаємо, що 20 лютого 2014 року під час Майдану Роман Гурик загинув від пострілу снайпера на вулиці Інститутській. 2 жовтня 2019 року герою мало б виповнитися 25 років.

Сьогодні, 4 листопада, у Львові, у парку «На валах», відтворили театралізоване військово-історичне дійство «Бої за Львів». Також у центрі міста відбувся урочистий марш слави Галицької Армії та військ Української Народної Республіки.

Про це повідомляє кореспондент «Вголосу».

Реконструктори з усієї України у формі Української Галицької армії пройшли від скверу «На Валах» через проспект Свободи у супроводі оркестру, який виконував відомі стрілецькі пісні та марші.

Також громадська організація «Товариство пошуку жертв війни «Пам’ять» у сквері «На Валах» організувала театралізоване військово-історичне дійство «Бої за Львів», що відтворювали події 1918 року.

До слова, локацію для відтворення вибрали не випадково – події справді відбувались тут 100 років тому.

У мережу виклали архівне відео участі Надії Савченко у програмі «Битва екстрасенсів».

Відео оприлюднив режисер монтажу каналу «СТБ» Денис Іванов.

Програма була знята в 2012 році. В ній Надія, яку представляють офіцером Збройних сил України і єдиною жінкою-стрільцем у складі батальйону миротворчої місії українців в Іраку, виконує роль снайпера, яку шукає екстрасенс. Цікаво, що ясновидиця з Америки Кріста Урбан, яка повинна була виявити її місцезнаходження, сказала, що прийняла енергетику Надії за чоловічу.

У програмі Савченко розповіла, що для неї означає бути снайпером.

“Це, знаєте, як люди стрибають з парашутом, і, в першу чергу думають: “Приземлюсь – зламаю ноги”. Я просто правильно ставлю ноги. Не потрібно заздалегідь думати, що може бути, а чого не може. Думай про те, як зробити все правильно, щоб цього не сталося”, – каже вона.

А після служби в Іраку Савченко вирішила перекваліфікуватися на льотчика.

“Повернулася і вступила в Харківський університет повітряних сил, закінчила його. Зараз я оператор Мі-24. Це той час, в польоті, коли я відчуваю себе щасливою, коли я навіть не пам’ятаю, як мене звуть, нічого, крім того, заради чого я живу. В небі я живу”, – сказала Надія.

Також вона згадала, як під час служби в Іраку за нею доглядав принц Ес-Сувейри. Він привозив їй на КПП золото, троянди і фініки і намагався домовитися з її колегами-чоловіками, щоб дівчину віддали йому в дружини. Причому пропонував за неї $50 тис., хоча звичайний калим за дружину в Іраку – $2,5 тис. Надія брала тільки квіти і фініки, а потім комбат пояснив принцу, що така операція неможлива, тому що в Україні інші традиції і жінки у нас не продаються.

“Мої мрії, мої бажання, навіть якщо вони не схожі на більшість загальноприйнятих стандартів… Не треба боятися бути собою, не треба боятися бути відкритою, не треба боятися йти вперед”, – описала своє життєве кредо Савченко в завершення передачі.

Мозок людини, і це – підтверджений наукою факт, не використовується на всі 100 відсотків. У кращому випадку, він працює в межах 1/10 своїх можливостей.

Тому у людей і у вчених завжди виникає бажання поліпшити його роботу, так як це може відкрити великі перспективи. Зокрема, всім хотілося б підвищити здатність до запам’ятовування, особливо студентам під час сесій і людям, що втрачають пам’ять.

Вчені розробили метод електростимуляції мозку, який підвищує здатність мозку до кращого запам’ятовування. На певну частину мозку (гіпокамп) впливають електромагнітними імпульсами, і це підвищує рівень пам’яті. Даний метод пройшов клінічні випробування на 16 добровольцях, які показали різке поліпшення мозкової активності після впливу електромагнітних імпульсів.

Волонтери показали значне поліпшення пам’яті і після цієї процедури – навіть через 24 години показники пам’яті були досить високими.

В даний час завданням вчених є дослідити, чи може дана методика допомогти людям з порушеннями пам’яті, а також, чи здатна вона запобігти втраті пам’яті в подальшому житті.

Під час проведення останнього дослідження науковцям з Університету Нью-Гемпшира вдалось довести, що переїзд покращує пам’ять.

Новину повідомляє «Преса України».

Виявилось, що зміна місця проживання – це складний та відповідальний етап у житті людини. Переїзд має дуже вагомий вплив на роботу головного мозку.

У проведенні досліджень участь взяло більше тисячі людей у від 65 років та старше. Добровольці повинні були описати лише 5 найяскравіших подій, які з ними відбулись у період з 40 до 60 років. Відповідно до отриманої інформації виявилось, що в середньому людина змінює за своє життя п’ять місць. Особливо добре запам’ятовується  нова обстановка, а ще перші кілька днів у новому будинку.

Раніше стало відомо, як правильно обладнана спальня впливає на господарів будинку.

У Києві на Майдані Незалежності та біля консульства РФ в Одесі вшанували пам’ять російського опозиціонера Бориса Нємцова, який був убитий рік тому в центрі Москви.

Як передає кореспондент УНІАН, на центральній площі Києва зібралося понад 300 осіб – вшанувати пам’ять політика.

В Одесі кілька десятків людей прийшли на Гагарінське плато, до будівлі Генерального консульства Російської Федерації.пу

За словами учасників акції, вони вирішили вшанувати пам’ять і нагадати російській владі про її відповідальність за загибель Нємцова.

Присутні прийшли з державними прапорами України, у руках тримали плакати з написами: «Ми пам’ятаємо і любимо великого сина Росії – Бориса і ненавидимо його катів», «Путін вбиває», «Ні російському фашизму!», «Путінстан – фашизм 86%» і т. д.

Присутні вшанували Нємцова хвилиною мовчання та скандували: «Вимагаємо припинити вбивати і переслідувати опозиційних політиків, розслідувати вбивство Нємцова, покарати вбивць!». Вони показово вилили під стінами Генконсульства дві пляшки горілки «Путінки».

Нагадаємо, Нємцов був застрелений на Великому Москворецькому мосту в центрі Москви 27 лютого 2015 року, в 23.31. У опозиціонера потрапило чотири кулі, він помер на місці.

В цьому році, як і в минулому, в російській Держдумі депутати нижньої палати російського парламенту відмовилися вшанувати Нємцова хвилиною мовчання.

Як повідомляв УНІАН, сьогодні в Москві та інших містах Росії та світу проходять акції, присвячені пам’яті Нємцова.

Джерело – http://www.radiosvoboda.org/media/video/27577945.html