Останнім часом чимало вчителів піднімають тему відсутності механізму впливу на учнів, які не хочуть вчитися.

Андрій Карбівничий, викладач фізики й астрономії Самарського металургійного коледжу Українського державного університету науки і технологій у Дніпрі у своєму блозі на osvita.ua, піднімає питання реальної та вигаданої корупції в українській освіті.

Тільки глухий не чув, сліпий не бачив, а німий не говорив про жахливу корупцію, яка панує в системі вітчизняної освіти,- пише він.

Вдячний учень подарував учителю букет квітів – корупція.

Класний керівник збирає кошти на необхідне, але бюджетом не передбачене поточне впорядкування класу – корупція.

Адміністрація школи збирає кошти на не передбачені бюджетом побутові дрібнички – корупція.

І, напевно, всі думають, що тому класному керівнику – велика радість від того приниження, від тієї ганьби, від тих душевних мук, які пов’язані з виклянчуванням тих клятих коштів, які злослови називають корупцією.

Карбівничий погоджується, що вітчизняна система освіти, м’яко кажучи, не свята.

Але звертає увагу на інше:

От наприклад, чи будете ви давати хабар учителю математики з метою підвищення оцінки, якщо ця оцінка буде визначатися на не пов’язаному з школою та цим учителем державному екзамені (ЗНО)?

Чи будете ви давати хабар учителю фізики з метою підвищення оцінки, якщо ця оцінка практично не впливає на процедуру вступу до університету?

По суті, після того як вступ до закладів вищої освіти почав здійснюватися за результатами зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО), у системі освіти залишилося лише одне реальне підґрунтя для системного хабарництва.

І це підґрунтя полягає в тому, що в системі вітчизняної освіти практично відсутній механізм реального впливу на, умовно кажучи, «двієчників».

Далі освітянин розмірковує про те, що практично в кожній середньостатистичній загальноосвітній школі є учні, реальний рівень знань яких відповідає оцінці «незадовільно». За законами об’єктивного оцінювання, цих учнів потрібно залишати на повторний курс навчання.

Однак чи відомий вам бодай один випадок того, щоб в загальноосвітній школі, учня залишили на другий рік? І це при тому, що мова йде про десятки, якщо не сотні тисяч учнів, – запитує викладач.

Не маючи жодної суттєвої мотивації до навчання, десятки тисяч двієчників, автоматично перетягуються з класу в клас, втрачаючи при цьому навіть залишки мотиваційних бажань.

Нарешті після дев’ятого чи одинадцятого класу, чи то за державний кошт, чи за кошт батьків, вони стають студентами коледжів та університетів. А вони таки стають тими студентами! Бо в більшості тих коледжів і університетів вступний конкурс якщо і є, то лише на бюджетні місця, – продовжує освітянин.

Що далі, запитуєте? А далі, за законами об’єктивного оцінювання, після першої сесії потрібно відрахувати щонайменше третину студентів, а після другої – ще третину.

І от дилема. З одного боку, студента потрібно відраховувати, і не тільки тому, що він не засвоїв необхідний мінімум знань, а й тому, що за попередні роки «навчання» він практично втратив здатність до засвоювання знань.

З іншого боку, студента не можна відраховувати, бо тоді не буде кого вчити, а відповідно, відпаде потреба в самому вчителі.

Ясно, що в такій ситуації існує системне джерело потенційних корупційних ризиків, – підкреслює Карбівничий.

Квіти вдячності, вимушені стимуляції батьків та учнів до, по суті, благодійної допомоги навчальному закладу, та реальні хабарі – це елементи тієї реальної та вигаданої корупції, про яку чули, знають і говорять всі, – вважає він.

Однак у системі вітчизняної освіти існує і процвітає та реальна, але прихована корупція, про яку майже ніхто не говорить і злочинно-руйнівний вплив якої на систему освіти в десятки, якщо не сотні, разів більший за всі разом взяті загальновідомі реальні та вигадані хабарі.

Утім, про цю приховану корупцію варто поговорити окремо. І це буде темою наступного допису, – завершує свій блог педагог.

Вторгнення росії в Україну спричинило серйозні зміни у багатьох аспектах життя українців, і освіта стала однією з найбільших жертв війни. Як пише New York Times, порушення навчального процесу для мільйонів школярів стало однією з найбільших проблем, з якими стикаються українці під час війни.

Незважаючи на зусилля збереження освітнього процесу, діти змушені адаптуватися до нових реалій: заняття часто проводяться підпільно або онлайн, перериваються через повітряні тривоги, а в найбільш небезпечних зонах — у підземних бомбосховищах. Додатково, для багатьох дітей виникає проблема із соціальними навичками, оскільки відсутність прямого спілкування з однолітками заважає їм розвиватися в контексті взаємодії та вирішення конфліктів.бомбосхов

Згідно з даними Міністерства освіти України, близько 137 шкіл, розташованих переважно на сході та півдні країни, були перетворені на підземні навчальні заклади. Водночас, 14% учнів повністю переведені на онлайн-навчання, зокрема близько 300 тисяч дітей, які навчаються з-за кордону.

Цікаво, що не тільки з причини небезпеки батьки обирають для дітей онлайн-освіту. Переселенці часто віддають перевагу тому, щоб їхні діти продовжували навчання в українських школах дистанційно, навіть якщо це означає довгі години перед екранами. Це також призводить до того, що багато українських школярів змушені спілкуватися з однокласниками тільки через комп’ютери, що ускладнює процес соціалізації.

Популярні новини зараз
Не пенсія, а подачка: на які виплати чекати українцям з 40-річним стажем
Олія, борошно та цукор: на скільки піднімуться ціни в Україні
Мобілізація за новими правилами: як тепер ловитимуть ухилянтів
Скасування мораторію боляче вдарить по гаманцях: як можуть змінитися платіжки
Показати ще
Для дітей, які опинилися під російською окупацією, доля навчання ще складніша. Окупаційна влада змушує українських школярів вивчати російську навчальну програму, а спроби продовжити навчання за українською програмою — ризикують обернутися серйозними проблемами для родин.

Анна, яка жила в окупованому Мелітополі, розповідає, як її 6-річний син навчався в українській школі онлайн, приховуючи це не тільки від російських солдатів, а й від сусідів. Тоді вона намагалася зберегти зв’язок із Батьківщиною, захищаючи майбутнє свого сина.

Інша історія — Світлана Степуренко, яка разом з дітьми емігрувала до Норвегії. Тут її діти відвідують місцеві школи, але продовжують онлайн навчання з української мови. Вона переживає, що їй не вдасться швидко повернути дітей до української освітньої системи і побоюється, що вони відстануть від своїх однолітків.

Незважаючи на складнощі, Міністерство освіти та місцеві органи влади роблять усе можливе, щоб зберегти освітній процес для українських дітей. Однак, як зазначають експерти, війна залишить серйозний слід у навчанні та соціалізації дітей, що може позначитися на їхньому майбутньому.

Профспілка працівників освіти і науки назвала несправедливим встановлення щомісячних доплат лише педпрацівникам закладів загальної середньої освіти.

В організації наголошують, що такої підтримки також потребують педагоги закладів дошкільної, позашкільної, професійно-технічної, фахової передвищої та вищої освіти.

У зверненні профспілки зазначено, що сьогодні всі освітяни працюють в однакових умовах воєнного стану, оголошення постійних тривог, вибухів та іншої загрози і небезпеки, виконуючи напружену, небезпечну та відповідальну роботу за збереження життя і здоров’я дітей.

Одним з найнижчих є рівень оплати праці вихователів закладів дошкільної освіти, ставки заробітної плати яких становлять від 6400 грн до 8500 грн.

Найнижчий рівень оплати праці – у керівників гуртків та інших педагогічних працівників закладів позашкільної освіти, ставки заробітної плати яких становлять від 6080 грн до 7450 грн.

У той же час, зазначають у профспілці, у бюджеті на 2025 рік передбачено видатки на значне підвищення оплати праці, зокрема державних службовців, суддів, прокурорів, що є несправедливим відносно працівників освіти та розподілу матеріальних статків країни.

Розповідаємо, як змінилося фінансове становище вчителів у 2024 році та від чого залежить їхній заробіток
Освітяни відіграють важливу роль у суспільстві, і їхня праця має бути належно оцінена. У 2024 році для вчителів анонсували підвищення заробітної плати. На початку року розмір виплат педагогам дійсно збільшився.

Про те, які фактори впливають на розмір заробітної плати вчителів та скільки отримують педагоги у 2024 році, розповіли Факти ICTV.

Освітяни отримують основну ставку та додаткові виплати. До факторів, що визначають розмір заробітної плати, належать:

Премія за престижність професії – від 5% до 30%;
Ведення класного керівництва, перевірка робіт учнів;
Доплата за стаж роботи: 20% для досвідчених вчителів та 10% для молодих фахівців;
Робота з дітьми, які мають особливі освітні потреби, завідування кабінетами тощо.

На скільки збільшились зарплати вчителів
У Міністерстві освіти зазначили, що уряд зміг передбачити у проєкті бюджету таку ж суму освітньої субвенції, як і у 2024 році. Це було досягнуто, попри:

повномасштабну війну;
значні оборонні витрати;
зменшення кількості учнів у школах.
З 1 січня зарплата педагогів, як і інших працівників бюджетної сфери, була збільшена на 10,4%.

Наразі зарплати вчителів фінансуються коштом допомоги від міжнародних партнерів. Проєкт державного бюджету на 2025 рік знаходиться на розгляді у Верховній Раді, а тому, про подальше підвищення виплат освітянам, говорити зарано.

Скільки отримують вчителі у 2024 році
Міністерство освіти та науки надало інформацію про розмір заробітних плат вчителів залежно від їхньої категорії та оприлюднило середні розрахункові суми (до вирахування податків – ПДФО та військового збору). Відповідно, у 2024 році, педагоги отримують:

Молодий вчитель без категорії та досвіду — 10 789 грн.
Вчитель другої категорії — 13 311 грн.
Вчитель першої категорії — 14 255 грн.
Вчитель вищої категорії — 15 196 грн.
Попри складні обставини, уряд намагається підтримувати систему освіти та її працівників, підвищуючи заробітну плату та надаючи фінансову підтримку. Важливо, щоб вчителі й надалі отримували відповідну винагороду за свою непросту працю, адже вони формують майбутнє країни.

Законопроєкт щодо забезпечення створення українськомовного освітнього середовища в закладах освіти містить норми, що покладають відповідні обовʼязки на освітян.

Про це свідчить аналіз норм законопроєкту, що зареєстрований у парламенті за авторством народного депутата Наталії Піпи, яким пропонується внесення відповідних змін до освітнього законодавства.

У разі ухвалення законопроєкту заклади освіти будуть зобов’язані створювати для здобувачів освіти українськомовне освітнє середовище, тобто умови, за яких учасники освітнього процесу спілкуються між собою лише державною мовою як під час формального освітнього процесу, так і під час неформальної взаємодії між собою в приміщеннях та на території закладу освіти.

На керівників закладів освіти буде покладено обовʼязок здійснення контролю за спілкуванням українською мовою педагогічними, науково-педагогічними і науковими працівниками.

Батьків теж планується залучити до процесу заохочення спілкування учнями українською в межах школи. Законопроєкт містить норму про обовʼязок батьків залучатися до створення та підтримання в закладі освіти українськомовного освітнього середовища.

Водночас законопроєкт не передбачає штрафних або будь-яких інших видів санкцій стосовно учасників освітнього процесу, які не дотримуватимуться норм щодо обов’язкового спілкування українською в школі поза освітнім процесом.

Законопроєкт щодо забезпечення створення українськомовного освітнього середовища в закладах освіти містить норми, що покладають відповідні обовʼязки на освітян.

Grade запрошує вчителів іноземних мов на «НЕметодичну конференцію»
Про це свідчить аналіз норм законопроєкту, що зареєстрований у парламенті за авторством народного депутата Наталії Піпи, яким пропонується внесення відповідних змін до освітнього законодавства.

У разі ухвалення законопроєкту заклади освіти будуть зобов’язані створювати для здобувачів освіти українськомовне освітнє середовище, тобто умови, за яких учасники освітнього процесу спілкуються між собою лише державною мовою як під час формального освітнього процесу, так і під час неформальної взаємодії між собою в приміщеннях та на території закладу освіти.

На керівників закладів освіти буде покладено обовʼязок здійснення контролю за спілкуванням українською мовою педагогічними, науково-педагогічними і науковими працівниками.

Батьків теж планується залучити до процесу заохочення спілкування учнями українською в межах школи. Законопроєкт містить норму про обовʼязок батьків залучатися до створення та підтримання в закладі освіти українськомовного освітнього середовища.

Водночас законопроєкт не передбачає штрафних або будь-яких інших видів санкцій стосовно учасників освітнього процесу, які не дотримуватимуться норм щодо обов’язкового спілкування українською в школі поза освітнім процесом.

З 1 жовтня 2024 року змінили порядок проведення медоглядів освітян, включаючи обов’язкові лабораторні та інструментальні дослідження, а також огляди спеціалістів.

Обов’язковими стали щеплення для освітян, а також психіатричні огляди раз на п’ять років і тестування на наявність психоактивних речовин.
Обов’язковий медогляд повинні пройти керівники, педагоги, медперсонал, працівники харчоблоків, технічний персонал та студенти перед проходженням практики.
Роботодавець зобов’язаний організувати та оплачувати медичні огляди працівників.

З 1 жовтня 2024 року відбулися зміни у проведенні обов’язкових профілактичних медоглядів для працівників закладів освіти. Їх погодили в Міністерстві охорони здоров’я України.

Профілактичний медичний огляд включатиме необхідні обстеження лікарів-спеціалістів відповідно до Переліку, клінічні, лабораторні та інші дослідження, а також періодичність їхнього проведення. Деталі розповіли у Профспілці працівників освіти і науки.

Що передбачає медогляд освітян
Медогляд педагогів передбачає проведення таких лабораторних досліджень:

загальний аналіз крові (включно з лейкоцитарною формулою);
глюкоза крові;
загальний аналіз сечі;
серологічні дослідження крові на інфекційні хвороби;
дослідження калу на виявлення гіменолепідозу та ентеробіозу;
бактеріологічні дослідження (лише для окремих категорій працівників).
Також передбачили обстеження такими лікарями-спеціалістами:

терапевт або лікар загальної практики – сімейний лікар;
дерматовенеролог;
отоларинголог;
стоматолог;
психіатр.
Окрім того, необхідними будуть інструментальні дослідження:

вимірювання артеріального тиску;
електрокардіограма;
інші дослідження.

Чи буде щеплення обов’язковим
Щеплення також стало обов’язковою умовою для роботи – з 1 жовтня 2024 року набуде чинності оновлений перелік обов’язкових щеплень для освітян. Так, їх не допускатимуть до роботи без вакцинації проти певних інфекційних хвороб. Періодичність і перелік щеплень визначені чинним законодавством.

Також освітяни повинні пройти лабораторне тестування на наявність психоактивних речовин. Роботодавцям надали право вимагати від працівника проходження позачергового огляду у разі підозри на психічний розлад. На час перебування в медичному закладі на обстеженні за працівниками, зобов’язаними проходити його, зберігають середній заробіток за місцем роботи.

3 серпня 2024 року на телеканалі «Суспільне. Мовлення» відбувся ефір програми, присвячений важливому та актуальному питанню: «Як мотивувати освітян працювати, коли заробітна плата не росте?». Онлайн-гостем студії став заступник Голови Профспілки Сергій Романюк.

На запитання ведучих спікер коротко окреслив виклики, що постануть перед новим навчальним роком і звернув увагу на ключові проблеми, з якими сьогодні стикається сфера освіти в Україні. І це, насамперед, нестача освітян, що напряму пов’язано з низькою заробітною платою, що робить професію менш привабливою.

Багато вчителів змушені шукати роботу в інших галузях, адже на сьогодні вчитель з вищою категорією (а це роки роботи і здобуття досвіду) не може заробити собі на життя. І це аж ніяк не додає мотивації залишатися у професії чи залучати до неї молодь.

Також мова йшла про наказ МОН №850, проти якого виступила Профспілка та й загалом освітнє середовище.

На запитання щодо дефіциту вчителів, спікер зазначив, що без вирішення проблем ситуація лише погіршуватиметься. Якщо не будуть вжиті заходи для поліпшення умов праці та підвищення заробітної плати, дефіцит вчителів стане серйозною загрозою для якості освіти в країні.

Адже під час війни головне усвідомити, що інвестиції в освіту – це інвестиції в майбутнє країни.

Через нові закони та реформи в системі освіти і науки, у трудових колективах можуть відбуватися скорочення.

Профспілки стежать за тим, щоб ці скорочення були законними та обґрунтованими, особливо для членів Профспілки працівників освіти та науки.
Як це відбуватиметься?
Засновник ухвалює рішення про скорочення штату.
Керівник видає наказ з урахуванням цього рішення.
Після ухвалення рішення видається наказ про скорочення штату.
Співробітники не зобов’язані писати заяву про звільнення, це відбувається автоматично.

За законом (ч. 2 ст. 40 КзпПр України), звільнення можливе лише якщо працівника не можна перевести на іншу посаду за його згодою. Роботодавець зобов’язаний попередити співробітника про скорочення за два місяці та запропонувати йому іншу роботу, якщо така можливість є.

Працівників потрібно попередити про майбутнє скорочення щонайменше за два місяці. Якщо ця умова не виконана, працівник має право оскаржити звільнення у суді.

Роботодавець повинен пропонувати співробітнику інші вакансії не тільки за умови повідомлення про звільнення, але й протягом усього терміну попередження, якщо такі вакансії з’являються. Недотримання цього правила вважатиметься порушенням.

У повідомленні про скорочення обов’язково вказуються розмір вихідної допомоги, умови нової посади (якщо вона пропонується), оплата праці та посадова інструкція.

Під час військового стану допустимо проводити скорочення навіть у період тимчасової непрацездатності працівників або їх відпустки (за винятком відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами та відпустки по догляду за дитиною до трьох років).

Дата звільнення має бути першим робочим днем, наступним за днем ​​закінчення тимчасової непрацездатності чи відпустки.

Погодження з профспілкою не потрібне, за винятком випадків, коли звільняється член профспілкового органу.

Деякі працівники захищені законом від звільнення зі скорочення штатів. До них відносяться:

Вагітні жінки
Неповнолітні
Батьки, які самостійно виховують дітей
Працівники, які перебувають на лікарняному
Ці категорії зазначені у статті 184 КЗпП України.

При скороченні чисельності чи штату працівників переважне право на залишення на роботі надається тим, хто має вищу кваліфікацію та продуктивність праці.

За рівних умов перевага надається:

Сімейним працівникам: за наявності двох і більше утриманців.
Працівникам, у сім’ї яких немає інших самостійних заробітків.
Працівникам із тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві.
Учням у вищих та середніх спеціальних навчальних закладах без відриву від виробництва.
Учасникам бойових дій, які постраждали учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни та членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни та захисників України.
Авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків та раціоналізаторських пропозицій.
Працівникам, які отримали цьому підприємстві трудове каліцтво чи професійне захворювання.
Особам, які були депортовані з України, протягом п’яти років з часу повернення на постійне місце проживання в Україну.
Колишнім військовослужбовцям строкової служби та особам, які проходили альтернативну (невійськову) службу, протягом двох років з дня звільнення їх зі служби.
Працівникам, яким лишилося менше трьох років до пенсійного віку.
Членам пожежно-рятувальних підрозділів для забезпечення добровільної пожежної охорони, які пропрацювали щонайменше рік.
Комісія може визначати інших працівників, яким надається перевага на залишення на роботі, якщо це передбачено законодавством України.

Роль комісії
Комісія аналізує працівників щодо їх захисту від скорочення та їх права на переважне залишення на роботі. Це гарантує справедливий та законний процес скорочення, при якому враховуються всі відповідні критерії та законодавчі норми.

Профспілка працівників освіти і науки звертає увагу Кабінету Міністрів на необхідності диференціації заробітної плати освітян, з урахуванням професійної кваліфікації, складності, важливості та відповідальності їхньої роботи.

Про це йдеться у зверненні Освітньої профспілки до уряду, зважаючи на збільшення розміру мінімальної заробітної плати з 1 квітня до рівня 8000 грн.

Через це у профспілці підкреслюють необхідність прийняття постанови про встановлення з 1 квітня посадового окладу працівника І тарифного розряду ЄТС у розмірі 3600 грн.

На сьогодні посадовий оклад педагогічного працівника найвищої кваліфікаційної категорії за 14 тарифним розрядом ЄТС становить 7732 грн і є нижчим на 268 грн від мінімальної зарплати.

За 14 тарифним розрядом оплачуються також висококваліфіковані викладачі, інші педагоги закладів фахової передвищої та професійно-технічної освіти, керівники шкіл, де навчається до 300 учнів, та директори переважної більшості ясел-садків.

Керівникам закладів позашкільної освіти посадові оклади передбачені на рівні 13 тарифного розряду, що на 747 гривень нижче мінімальної зарплати.

Керівникам закладів професійно-технічної та фахової передвищої освіти з кількістю учнів та студентів до 300 осіб посадовий оклад встановлюється 15 тарифним розрядом в розмірі 8243 грн.

Зважаючи на це, оплата праці всіх інших працівників закладів та установ освіти, окрім науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти, за виконану місячну норму праці буде з 1 квітня однаковою, на рівні 8000 грн, незалежно від складності роботи, її важливості і відповідальності.

«Тому освітянська громадськість розраховує на якнайшвидше прийняття Урядом постанови про збільшення посадового окладу працівника І тарифного розряду ЄТС до рівня 3600 гривень, що, як витікає із Державного бюджету України на 2024 рік, забезпечено відповідними його призначеннями», – підкреслили у Профспілці працівників освіти і науки.