За словами ієрарха, деякі українці, зокрема старше покоління, поки вагаються переходити на новий стиль.

Православна церква України (ПЦУ) переходить на новий календар, змінивши дату святкування більшості релігійних свят.

Навіщо Церква ухвалила таке рішення і чи є в ньому переваги для українців, розповів митрополит Переяславський і Вишневський ПЦУ Олександр (Драбинко) в інтерв’ю “Телеграфу”.

Драбинко пояснив, що календарне питання ще більше стало актуальним після того, як мільйони українців виїхали до Європи, а там користуються або Новоюліанським (на такий календар перейшла ПЦУ), або Григоріанським календарем.

“І вихідні дні, на те ж Різдво, пов’язані саме з Новоюліанським календарем, який фактично збігається з Григоріанським. Можливість взяти відпустку, піти в храм помолитися саме у вихідний день, не суперечитиме віднині духовній традиції ПЦУ”, – пояснив митрополит.

Ієрарх нагадав, що Новоюліанським календарем користуються ті православні церкви, які визнають автокефалію ПЦУ: Вселенський патріархат, Александрійський патріархат, Кіпрська та Елладська церкви.

“Тобто наші друзі, які багато років живуть за новим календарем, який є більш точним, аніж той, що був раніше”, – зазначив митрополит Олександр.

Чому деякі українці поки вагаються відзначати свята за новим стилем
На думку ієрарха, йдеться про певну сакральність для старшого покоління, якому важко приймати зміни.

“Не треба забувати, що багато років, а то й декілька століть, церковний календар старого стилю був формою самоідентифікації православних українців, оскільки в західних регіонах поширювалася латинізація. І православність асоціювалася з Юліанським календарем – старим стилем. Та на сьогодні діаметрально протилежна ситуація – дотримання старого календаря – говорить про приналежність до російської культури”, – підсумував митрополит Олександр.

Нагадаємо, що ПЦУ і УГКЦ переходять на новий календар. Як після цього зміняться дати релігійних свят читайте у статті і дивіться інфографіку за посиланням.

Раніше митрополит Епіфаній запевнив, що громади, які мають бажання залишитися на старому стилю, зможуть це зробити.

P “RIZDVO” – це польсько-український проект, який відкриває нове звучання гурту  і представляє композиції у різних жанрах – лаундж, соул та фолк.

Новий стиль звучання колядок дихає з одного боку мінімалізмом, різдвяною містикою, а з іншого – радістю і живістю. Кожна з композицій має свою унікальну історію.

Альбом розпочинається давньою колядкою «Рай Розвився», яку солістка гурту записала з уст 95-річної бабці Оксани, яка живе у Канаді.

«Це було справжнім дивом, одного дня, коли я вже пакувала речі на літак до Львова чомусь подумалось спитати у бабці Оксани, чи заспівала б вона мені колядки і взагалі різні українські народні пісні. І бабця почала співати, я швидко натисла кнопку запису на телефоні і потім берегла ці файли довгий рік, поки не вирішила знов туди зазирнути. Це було рік тому, а вже цього року ми записали Рай Розвився у наш альбом RIZDVO.»

У альбомі є і дуже знана колядка «Бог Предвічний» – саме з цієї пісні і стартував три роки тому гурт Troye Zillia. Як розповідають учасники – «інколи на вибір пісень до репертуару впливають наші фанати – вони прямим текстом або натяками кажуть – а заспівайте цю пісню. Так було і з «Бог Предвічний». Це було, так би мовити, дружнє замовлення. Аранжування склалось дуже швидко і сам стиль коляди додає динаміки і радості у пісню, хоча й дещо наближає український фолк до американського.

Ще дві композиції – щедрівка «Пави» та різдвяна пісня «Спи Ісусе» – це експеримент гурту у стилі етно-лаундж, який став відкриттям для самих учасників. Хоча варто згадати, що у першому альбомі гурту «In Ukrainian» є композиція «Ніч яка місячна», яка теж дихає цим стилем. Тож цілком ймовірно, що у майбутньому Troye Zillia поверне саме у цей стиль музики.

Учасники гурту розповідають: “Для нас цей запис був кроком всередину, і працюючи з текстами коляд і щедрівок ми відкривали для себе нове – це не просто пісні, а послання, які передають добру новину для людей. Колядки – це особливі пісні, їх треба співати всім. Також праця у польсько-українській команді була цікавим та корисним досвідом, ми згадали польську мову і навчились нових стилей студійної роботи.”