В Україні ще до 2018-го за рахунок постачальників повинні були встановити лічильники на газ у кожну квартиру й будинок. Усім поставити прилади обліку не встигли, термін перенесли до 2021 року, а тепер же пропонують усіх, хто без лічильника, змусити платити удвічі більше.

Відповідну постанову опублікувало Міністерство енергетики та захисту навколишнього середовища, після цього її видалили з сайту, проте документ перебуває в розпорядженні OBOZREVATEL.

Про те, до чого призведуть нові пропозиції Кабміну й кого вони торкнуться насамперед – читайте в матеріалі.

Газовики хочуть більше грошей
Уже кілька років Асоціація газового ринку вимагає від Кабміну підвищити норматив споживання газу. Його використовують для розрахунку сум у платіжках для тих, хто не встановив лічильник. І таких близько 25%.

У Міненерго стверджують, що такі сім’ї недоплачують 2,6 млрд грн. Мовляв, витрачають більше, ніж передбачено “нормою”. А якщо норматив переглянути, то, можливо, платити потрібно буде навіть більше, ніж ви насправді використовуєте.

“До Державної регуляторної служби звернулася Асоціація газового ринку України з приводу того, що відсутність індивідуальних приладів обліку газу призводить до необґрунтованих витрат усіх без винятку учасників ринку природного газу. Крім того, Асоціація пропонує як механізм вирішення ситуації з метою встановлення індивідуальних приладів обліку затвердити обґрунтовані норми споживання природного газу побутовими споживачами”, – йдеться в аналізі регуляторного впливу.

Міненерго до думки Асоціації прислухалося й розробило проєкт рішення, згідно з яким норматив споживання газу збільшиться удвічі.

Лише газова плита:

Зараз: 3,28 кубометра на людину.

За новою пропозицією:

з квітня по вересень – 5,2 кубометра на людину;

з жовтня по березень – 7,6 кубометра на людину;

Лише газова плита, але немає гарячої води:
Зараз: 5,39 кубометра на людину.

За новою пропозицією:

з квітня по вересень – 7,1 кубометра на людину;

з жовтня по березень – 12 кубометрів на людину;

Є газова плита й газова колонка:
Зараз: 10,49 кубометра на людину;

За новою пропозицією:

з квітня по вересень – 16,3 кубометра на людину;

з жовтня по березень – 27 кубометрів на людину;

“Відсутність лічильників природного газу в 3,3 млн квартир (домогосподарств) ставить у нерівні умови побутових споживачів, квартири (домогосподарства), які обладнані лічильниками газу, оскільки модель поведінки побутових споживачів, які не мають лічильників природного газу, суттєво відрізняється”, – йдеться в документі. Простіше кажучи, без лічильників українці не хочуть економити й витрачають більше.

Експерт у сфері енергоефективності, співробітник однієї з енергосервісних компаній Олексій Ковш розповідає OBOZREVATEL: нормативи на газ в Україні дійсно занижені, але ось вихід із цієї ситуації – встановити лічильники, а не завищувати нормативи.

“У нас є закон “Про комерційний облік газу”, в тарифі на газ уже закладено встановлення лічильників у квартирах. Питання: чому б замість того, щоб переглядати нормативи, просто не виконати закон і встановити лічильники в усі квартири?” – говорить Ковш.

Розгляньмо на конкретному прикладі. Зараз сім’я в квартирі без центрального гарячого водопостачання, з газовою плитою і центральним опаленням у місяць платить близько 49 грн за блакитне паливо. За новими правилами ця ж сім’я платитиме за чинними тарифами 64 грн із квітня по вересень і 108 грн – із жовтня по березень. Тобто на пів року платіжки виростуть удвічі.

Субсидії й вимкнення гарячої води
Ще одне нововведення цієї постанови: якщо вимкнули гарячу воду, за газ доведеться платити більше. Наприклад, влітку сім’я з трьох осіб повинна платити без лічильника за 15,6 кубометра газу. Або приблизно по 3,9 кубометра за тиждень.

Коли в районі, де живе ця сім’я, проводитимуть гідравлічні випробування, норматив на людину в місяць підвищать до 7,1 кубометра через відсутність гарячої води (а взимку до 12 кубометрів). Тобто за тиждень доведеться платити за 5,3 кубометра, а в сумі за місяць, у якому проводять гідравлічне випробування, потрібно буде заплатити за “зайві” 2,8 кубометра газу.

Крім того, якщо ви відмовитеся, щоб у вашій квартирі встановлювали лічильник на газ, то не зможете отримувати субсидію. В результаті всі ці нововведення повинні призвести до того, що “оператор газорозподільної системи після закінчення півріччя надсилає абоненту перерахунок за спожитий природний газ у період відсутності централізованого постачання гарячої води”, – йдеться в постанові.

Експерт у сфері житлово-комунального господарства Анатолій Копчун упевнений: нормативи споживання газу в Україні дійсно потрібно переглядати, але лише після того, як у всіх українців буде можливість отримати лічильник, вартість якого закладена в тарифі.

“Ми платимо за лічильник у тарифі на газ, а тепер повинні ще й переплачувати, бо нам не встановили цей лічильник? У чому тут логіка для споживачів? Нормативи потрібно підвищувати, не сперечаюся. Але де усереднений аналіз споживання від Національної комісії в сферах енергетики і комунальних послуг? Нам хтось показав розрахунки? Чому в постанові посилаються на оцінки зацікавленої сторони – постачальника – велике питання”, – говорить OBOZREVATEL Копчун.

Днями Київський апеляційний адміністративний суд підтвердив висновок суду першої інстанції про незаконність затвердженого складу споживчого кошика для українців.

Нагадаємо, “споживчим кошиком” називається набір товарів і послуг, мінімально необхідних людині для життя. На підставі вартості споживчого кошика розраховується прожитковий мінімум, пише “segodnya“.

Те, що нинішній прожитковий мінімум не відповідає дійсності, тобто не відображає реальних потреб людини в товарах і послугах, визнають навіть в уряді. Там ведеться “подвійний підрахунок”: “офіційного” споживкошику і реального. Відповідно, виводяться дві цифри: офіційний прожитковий мінімум (зараз він становить 1777 грн) і реальний (він наближається до 4000 грн).

Що вирішив суд

Позов про незаконність споживчого кошика, на підставі якого виводиться офіційний прожитковий мінімум, подав юрист, керівник проекту “Відкритий Суд” Станіслав Батрін. Він стверджував, що при визначенні потреб громадян уряд не проводив наукового обґрунтування запропонованих нормативів і “діяв всупереч вимогам гласності та громадського контролю”. А посадові особи “уникали персональної відповідальності за ухвалене рішення”.

У квітні Київський окружний адміністративний суд визнав доводи позивача справедливими, а постанову Кабінету міністрів №780 від 11 жовтня 2016 року, якою був затверджений чинний набір продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг, “незаконним і протиправним”. Також він назвав “протиправними” дії Міністерства соціальної політики, Міністерства охорони здоров’я та Міністерства економрозвитку, які брали участь у формуванні наборів продуктів і послуг для споживчого кошика.

Кабінет міністрів і Міністерство економічного розвитку подали апеляцію, однак Київський апеляційний адміністративний суд не задовольнив її. Рішення про незаконність постанови Кабміну набрало чинності.

В уряді готові сперечатися, але рішення суду виконають

У Мінекономіки (МЕРТ) нам повідомили, що, незважаючи на те, що рішення апеляційного суду набрало чинності, воно може бути оскаржене “шляхом подачі касаційної скарги до Верховного суду протягом 30 днів після складання повного судового рішення”. І в уряді збираються скористатися цим правом.

“Мінекономіки, Мінсоцполітики Кабінет Міністрів України готують касаційні скарги на рішення судів першої та апеляційної інстанції”, – повідомили нам в МЕРТ.

Однак, оскільки на даний час рішення суду набрало чинності, постанова №780 та затверджений нею список споживчого кошика вважаються недійсними.

“У зв’язку з втратою чинності постанови №780 відновлюється дія постанови №656 (від 14 квітня 2000 року) в повному обсязі”, – поінформували в міністерстві.

В уряді обіцяють ввести моніторинг фактичних цін на товари і послуги. Міністерства мають переглядати і щомісяця подавати в Мінекономрозвитку сформовані набори в натуральних показниках або в нормативах споживання, з необхідними розрахунками та науковими обґрунтуваннями. Ці пропозиції міністерств за розділами будуть проходити ще й науково-громадську експертизу, перераховують в МЕРТ завдання, що стоять перед ними в зв’язку зі скасуванням постанови №780.

“Мінекономрозвитку узагальнює пропозиції центральних органів виконавчої влади щодо сформованих набору продуктів харчування, набору непродовольчих товарів і набору послуг для встановлення прожиткового мінімуму і направляє їх членам експертної комісії не пізніше, ніж за тиждень до його засідання. Мінсоцполітики забезпечить науково-громадську експертизу наборів відповідно до чинного законодавства”, – говорять в МЕРТ.

Станіслав Батрін: “Якщо уряд збирається переглянути норми на основі старого споживчого кошика – ми це теж оскаржимо”

Юрист Станіслав Батрін заявляє, що виграш в суді – це результат чотирирічної роботи всієї команди “Відкритого Суду”.

“Ми провели десятки засідань, витратили десятки тисяч особистих коштів на судові збори, багато годин роботи та дозвілля”, – говорить Станіслав Батрін.

Головне нововведення, яке має принести українцям це судове рішення, – повний перегляд нормативів, каже юрист. Починаючи від розрахунку потреб (скільки м’яса і скільки пар взуття потрібно людині на рік, скільки він використовує електрики і т.ін.) і закінчуючи сучасними, реальними цінами на ці товари і послуги.

“Виконання цього рішення полягає в тому, що Кабінет міністрів має ініціювати проведення нової науково-громадської експертизи, на якій має бути розглянуто питання, які у громадян України реальні потреби в товарах і послугах, а потім повинна бути затверджена нова споживча корзина. І там повинні бути не такі норми, як в 1999 році, а такі, які є актуальними на сьогодні. Тому засідання науково-громадської експертизи мають проводитися об’єктивно і гласно, а кожен параметр має бути науково обґрунтований, як цього вимагає закон”, – пояснює юрист.

На сьогоднішній день виконання цього судового рішення почалося, говорить Станіслав Батрін. 15 серпня на сайті Міністерства соціальної політики оприлюднений проект постанови “Про внесення змін до Порядку проведення науково-громадської експертизи набору продуктів харчування, набору непродовольчих товарів і набору послуг для встановлення прожиткового мінімуму”.

Але нововведення, які пропонуються цим документом, – не зовсім ті, чого домагалися юристи “Відкритого Суду” своїм позовом.

“Якщо раніше в науково-громадській експертизі мали брати участь безпосередньо міністри або заступники міністрів соцполітики, охорони здоров’я, економіки і фінансів, то тепер вони хочуть звести ухвалення рішень до рівня структурних підрозділів”.

Тобто персональної відповідальності міністрів, відсутність якої доводив Станіслав Батрін в суді, новий порядок також припускати не буде.

Що стосується повернення до нормативів 2000 року, про що повідомили в МЕРТ, Станіслав Батрін каже, що цей намір також не відповідає законам.

“Науково-громадська експертиза не може бути проведена на основі старих стандартів. Законом “Про прожитковий мінімум” визначено, що не менше, ніж раз на 5 років, повинна проводитися нова науково-громадська експертиза і новий перерахунок нормативів споживчого кошика і прожиткового мінімуму”, – каже юрист.

Якщо уряд планує переглянути нормативи на основі старого споживчого кошика, це теж не буде відповідати закону, попереджає Батрін. “Якщо вони підуть цим шляхом, ми це теж оскаржимо в суді”, – говорить він.