Сучасний світ вимагає від кожної людини не тільки знань із традиційних предметів, а й уміння керувати фінансами. Фінансова грамотність стала невід’ємною частиною успішного життя, а навички підприємництва допомагають адаптуватися до економіки, що швидко змінюється.

Саме тому в школах України запроваджується новий предмет – «Підприємництво та фінансова грамотність», який школярі 8-х класів почнуть вивчати з вересня.

Докладніше про те, що у Нацбанку попередили батьків школярів, повідомляє “Стіна”, посилаючись на НБУ.

Розробкою підручника для цього курсу займався Національний банк України (Нацбанк), і тепер освітня спільнота отримала можливість ознайомитись із цим навчальним посібником.

Підручник уже схвалений Міністерством освіти і науки України та братиме участь у конкурсі підручників, що проходитиме з 31 березня до 4 квітня 2025 року. У цей період школи зможуть обрати навчальні матеріали для навчального року 2025/2026.

Чому Нацбанк активно розвиває фінансову грамотність у школах?
Фінансова грамотність – один із ключових аспектів сталого розвитку суспільства. Глава Нацбанку Андрій Пишний наголосив, що навчання дітей основам управління фінансами допомагає не лише кожній окремій людині, а й усій економіці країни.

“Ми пишаємося тим, що можемо зробити свій внесок у фінансову освіту української молоді, і впевнені, що підручник від авторського колективу Національного банку допоможе дітям опанувати базові фінансові знання”, – зазначив Пишний.

Переваги підручника «Підприємництво та фінансова грамотність»
Підручник розроблений експертами Нацбанку пропонує комплексний підхід до навчання школярів. Він включає:

Професійну експертизу – Нацбанк уже понад 10 років займається підвищенням фінансової грамотності українців, з яких понад п’ять років – у рамках свого мандату.
Сучасний дизайн та структуру – матеріал викладений логічно та доступно, включає мотиваційні історії, актуальні питання та практичні завдання.
Діяльнісний підхід – дослідні завдання та кейс-методи сприяють активному залученню школярів до процесу навчання.
Практичну спрямованість – вправи пов’язані з реальними життєвими ситуаціями, що допомагає формувати корисні звички.
Доступний виклад – складні економічні терміни пояснюються простою мовою та підкріплюються прикладами, зрозумілими дітям.
Комплексний освітній підхід – підручник доповнений електронним додатком, робочим зошитом, інтерактивними вправами та шаблонами для керування особистими фінансами.
Методична підтримка для освітян
Експерти Нацбанку подбали, щоб вчителі отримали всі необхідні методичні матеріали для ефективного викладання нового предмета. У комплект входять:

Робочий зошит для учнів.
Календарно-тематичне планування.
Слайди для візуального супроводу уроків
Посібник для вчителя з методичними рекомендаціями та системою оцінки знань учнів.
Введення курсу фінансової грамотності у школах – важливий крок до формування економічно підкованого суспільства.

Підручник «Підприємництво та фінансова грамотність» від Нацбанку – це якісний освітній продукт, який допоможе школярам усвідомити важливість фінансового планування, навчитися розумно керувати грошима та розвивати підприємницькі навички.

Тема обміну іноземної валюти в Україні залишається актуальною і “Стіна” систематично про це повідомляє. Національний банк України (НБУ) роз’яснює правила та проводить перевірки.

Банки та обмінні пункти зобов’язані приймати всі іноземні банкноти, достовірність яких підтверджена детекторами. Пошкоджені купюри можна обміняти із комісією.

Докладніше про те, що в НБУ роз’яснили, які долари мають приймати у банках та обмінниках, повідомляє “Стіна”, посилаючись на РБК-Україна.

Фінансовим установам заборонено відмовляти в обміні валюти, повідомляє “Стіна”, якщо вона відповідає стандартам центрального банку країни-емітента та підтверджена обладнанням. Також не можна встановлювати обмеження за номіналом та роком випуску банкнот.

Зношені купюри, за інформацією “Стіни”, обмінюються через процедуру інкасо, що банки зобов’язані інформувати клієнтів. У разі відмови у прийомі купюр, що відповідають стандартам, можна подати скаргу до НБУ.

Проблема “старих” доларів
НБУ з 2023 року вжив заходів щодо врегулювання питання, скасував список ознак незначного зносу валюти та провів перевірки, повідомляє “Стіна”.

2024 року перевірено 150 обмінних пунктів, накладено штрафи на 5,65 млн гривень. Кількість скарг на відмову в обміні валюти скоротилася більш ніж уп’ятеро.

Ліцензовані обмінні пункти, повідомляє “Стіна”, дотримуються правил, проте проблема зберігається у нелегальному секторі. Для боротьби з тіньовими обмінниками потрібні правоохоронні органи.

Зношені та старі купюри: рекомендації
З 2023 року банки стягували комісії за зношені купюри, що викликало скарги, повідомляє “Стіна”. Щоб уникнути проблем, рекомендується обмінювати валюту у ліцензованих пунктах. У разі необґрунтованої відмови можна подати скаргу до НБУ.

В НБУ кажуть, що в нашій державі постійно намагаються вводити обмеження, але люди їх обходять.

НБУ готує рішення щодо введення обмежень на карткові перекази для клієнтів банків. Це необхідно для боротьби щодо ухилення від сплати податків.

Про це в ефірі телеканалу “Еспресо” повідомив президент Асоціації українських банків Андрій Дубас.

“Нацбанк і ВР продовжують заходи щодо боротьби з тіньовою економікою та порушенням законодавства у сфері фінансового моніторингу. Відразу хочу заспокоїти користувачів банківських послуг. Ті, хто користується банківськими послугами й не порушує законодавства, до таких карток ніяких обмежень застосовуватися не буде. Мова про продовження боротьби щодо ухилення від сплати податків, особливо у сфері грального бізнесу”, – наголосив Андрій Дубас.

За його словами, наша держава постійно перебуває “в позиції наздоганяючого, оскільки встановлюються обмеження, а люди намагаються їх обійти. Проте точної інформації щодо цього законопроєкту або конкретних обмежень на карткові перекази ще немає.

Проте застосовуватися обмеження будуть точно.

“Наприклад, якщо банк бачить, що по картці кожного тижня проходить приблизно схожий обсяг операцій, а з наступного тижня з’являються нетипові операції. Тобто кожного дня на картці з’являється 100-200 тис. грн. Також банк може звернути увагу на кількість операцій з картками, які вважаються нормою. І від цього показника теж можуть відбуватися додаткові обмеження”, – пояснив Дубас.

В Україні у 2024 році очікуються масові звільнення. Про це свідчать дані Нацбанку. Єдиним сектором економіки, в якому прогнозують покращення, стала торгівля.

За даними НБУ, індекс очікувань ділової активності у листопаді становив 49.1 проти 49.6 у жовтні. Це стало відомо із результатів щомісячного опитування регулятора. Український бізнес стримано оцінює результати підприємств.

Скорочення працівників очікуються на підприємствах будівництва та промисловості. Вказано, що респонденти налаштовані на зниження обсягів будівництва, експортних замовлень та нових замовлень на будівництво та послуги.

У Національному банку повідомили, що економічну активність підприємств стримують військові дії та їхні наслідки, проблеми з логістикою, посилення ризиків безпеки, обмеження пропозиції електроенергії та підвищення тарифів для бізнесу, зменшення інвестиційного попиту, податкові зміни та дефіцит кваліфікованого персоналу.

Кого торкнеться масове скорочення
Наразі єдиним сектором економіки, в якому прогнозується покращення, є торгівля. Це пов’язано з уповільненням інфляції, стабільному внутрішньому попиту та підвищенням пропозиції товарів. Минулого місяця секторальний індекс впав до 50,9 проти жовтневого з 53,0.

У сфері послуг послабили песимістичні оцінки підсумків роботи у перспективі. У листопаді секторальний індекс становив 48.4 проти 47.2 у жовтні.

У промисловості очікується погіршення результатів економічної діяльності. Це пов’язано з труднощами з експортом товарів та логістикою і посиленням бойових дій. У листопаді секторальний індекс знизився до 49.2 проти жовтневого у 50.

Будівельні підприємства налаштовані максимально песимістично порівняно з іншими. Вони негативно оцінили економічні результати своєї роботи через зростання виробничих витрат, дефіцит кваліфікованих кадрів, зменшення інвестиційного попиту та сезонні умови. У листопаді секторальний індекс упав до 40.6 проти 44.8 у жовтні.

Керівники всіх секторів перебувають в очікуванні скорочень співробітників, але це більшою мірою це стосуватиметься сектору будівництва.

Курс долара на безготівковому ринку зрівнявся з готівковим.

В перше з початку повномасштабного вторгнення Національний банк України скасував фіксований обмінний курс. Кардинальних змін на готівковому валютному ринку найближчим часом не буде”.

Про це в ефірі Радіо Свобода заявив економіст Олег Пендзин.

За словами експерта, “в обмінниках такого не побачиш”. Тож не потрібно накопичувати долари, підкреслює Пендзин.

“Абсолютно не потрібно хапати гривню і бігти купувати валюту і робити не потрібні хвилі. Все більш-менш прогнозовано. Тим більше, що зміни, про які ми зараз говоримо, стосуються безготівкового ринку. Готівковий ринок існує за правилами, які були в чора і тиждень тому, і сьогодні.

Курс долара на безготівковому ринку буде піднято до готівкового, який зараз становить близько 38 гривень. Таким чином, безготівковий курс буде”хвостиком 37” замість 36,6. Пендзин підкреслює, що суттєвої різниці між курсами не має.

“За півтора-два тижні, можливо, за два тижні курс вирівняється. Можливо, він підніметься до 38,5 гривень. Найближчим часом, я думаю, курс буде єдиним як для готівкових, так і для безготівкових операцій”.

Як повідомлялося раніше, 3 жовтня НБУ оголосив про перехід до керованого гнучкого курсоутворення. Це означає, що НБУ відмовиться від фіксованого курсу гривні. Це сталося в перше з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Після цього НБУ має намір продовжувати бути активним гравцем на валютному ринку, забезпечуючи курсову стійкість.

НБУ має намір повернутися до гнучкого курсу долара, таким чином відмовившись від фіксованого, який зараз становить 36,56 грн. Втім, цьому передуватиме низка процесів, передбачених узгодженою з МВФ програмою валютної лібералізації.

Про це повідомило керівництво Нацбанку на брифінгу після засідання монетарного комітету.

На засіданні було знижено облікову ставку з 22% до 20%.

Які умови для скасування фіксованого курсу виставив Нацбанк
Для переходу від фіксованого до плаваючого курсу долара НБУ хоче спочатку отримати задовільні показники за низкою параметрів. Це, зокрема:

інфляція;
реальна ринкова ставка;
стан та обсяг золотовалютних резервів;
ситуація на валютному ринку;
фінансова стабільність;
ризики безпеки.
“От практично повний список. Поки що команда Нацбанку мені до певної міри нагадує снайпера, який намагається вразити точно в ціль. Але при цьому мета постійно рухається, і ми повинні потрапити саме таким чином, щоб не зашкодити досягненням, які маємо сьогодні”, — наголосив глава НБУ Андрій Пишний.

Критична ситуація із валютним ринком, де приватні обмінники та банки вирішили встановити свої правила обміну доларів, через що чимало українців втратили немало своїх заощаджень, наразі підходить до логічного виходу – чіткої заяви НБУ.

Особливо це стосувалося так званих “старих” доларових купюр, які обмінники приймати відмовлялися. В Тернополі ця проблема теж була і не лише в обмінниках, але і в банках.

Касири у відділеннях банку чи валютообмінних пунктах не мають права відмовляти у прийнятті купюр іноземної валюти, якщо такі купюри пройшли детектор та лічильник.

Про це заявив голова Національного банку Андрій Пишний у телемарафоні, зазначивши при цьому, що якщо громадянам раптом відмовляють у прийнятті валюти, намагаючись пред’явити якийсь наказ або пояснюючи щось, завжди можна оскаржити ці дії, звернувшись до керівництва банку безпосередньому в цьому відділенні.

“Тепер касир у відділенні банку, у валютообмінному пункті не має права вам відмовити, якщо валюта, купюра, яку ви йому даєте для обміну, пройшла лічильник і пройшла детектор. Все. Крапка. Я хочу, щоб почули це всі – і валютообмінники, і громадяни”, – сказав Пишний.

Що робити, якщо в обміниках не приймать валюту?
Раніше УНІАН писав про те, що в обмінниках можуть відмовити в обміні зношених доларових купюр у разі, якщо:

купюра має кілька пошкоджень;
купюра дуже зношена;
порвана купюра;
на купюрі є плями.
У цих випадках банк або фінансова установа (обмінник) може запропонувати відправити купюру на інкасо – тобто, на обмін в іноземний банк. Але за це доведеться заплатити – 10-30% від номіналу банкноти. Тобто, якщо відправити на інкасо 100 доларів, то назад можна повернути тільки 70.

В НБУ розповіли про доцільність переходу України з національної валюти на європейську.

Як інфориує “biz.today.ua”, заміна гривні на євро може стати згубною для української економіки. Отже, квапитися з цим не варто. Навіть якщо Україна вже незабаром стане членом Євросюзу, переходити на загальноєвропейську валюту їй найближчими роками не треба.

Таку заяву зробив заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук.

На думку одного з топ-менеджерів Нацбанку, навіть після злиття з ЄС українська фінансова система ще тривалий час не буде готова до переходу на розрахунки тільки в європейській валюті. За приклад він навів інші європейські країни, які поквапилися зі входом в єврозону і від того зазнали великих економічних втрат. Водночас східно-європейські країни, які залишили в себе національну валюту, зараз активно розвиваються.

“Країни Південної Європи, які увійшли до Єврозони, насамперед Греція та Португалія, зіштовхнулися з багатьма проблемами в монетарній сфері. Якщо їх порівнювати з країнами, які залишили власні валюти, зокрема з Чехією та Польщею, то вибір буде явно на користь останніх”, – каже Ніколайчук.

До речі, і в Чехії, і в Польщі ще з півтора десятка років тому заявляли про наміри увійти до єврозони, однак уряди цих країн вирішили не квапитись з таким кроком і не прогадали. Хоча від такої перспективи вони не відмовляються, але розглядають її як віддалену.

“Для нашої країни мати власну валюту, автономну монетарну політику – це скоріше благо, ніж недолік. Тому, мені здається, не варто поспішати в напрямку відмови від власної валюти та автономної монетарної політики”, – підсумував заступник голови НБУ.

В Україні немає проблем із забезпеченням банків готівкою. Водночас великі банки, насамперед ПриватБанк, Ощадбанк, днями ухвалили рішення щодо збільшення ліміту зняття готівки в банкоматах.

Про це член ради НБУ Василь Фурман розповів у інтерв’ю 24 каналу. ПриватБанк – 20 тис. грн, Ощадбанк – 50 тис. грн. Окрім того, скасували будь-які комісії щодо платіжних карток інших банків на випадок, якщо люди зніматимуть гроші з карток інших банків у їхніх банкоматах.

Українцям варто мати бодай мінімальну кількість готівки, якої вистачить на забезпечення базових потреб упродовж умовного тижня, щоб бути застрахованими на будь-які випадки. Водночас створювати штучну паніку й вистоювати величезні черги до банкоматів не потрібно.

Фурман пояснив, що до повномасштабної війни безготівкові розрахунки розвивалися набагато швидшими темпами, ніж готівка, бо безготівка була й зручною, й вигідною, й безпечною. Проте за нинішніх умов, коли ворог здійснює енергетичний терор мирного населення нашої держави, зрозуміло, що потрібно перестрахуватися.

Національний банк уже давно розробив план на випадок блекауту. Сьогодні там презентували свої напрацювання: у країні буде відкрито 1035 чергових відділень системних банків, безготівкові розрахунки будуть загальнодоступними, банківські картки також діятимуть.

Кількість банкоматів у працюючих відділеннях збільшать. Проте загалом їхня кількість значно зменшиться. Зазначимо: зараз, за даними НБУ, в Україні відкрито 5516 відділень. Тобто їхня кількість унаслідок блекауту може зменшитися вдвічі.

Системні банки вже визначили перелік 760 чергових відділень у Києві та 275 – у населених пунктах 22 областей. Дізнатися, де знаходиться найближче відділення, можна на карті за посиланням. Імовірно, після оголошення блекауту в Україні може виникнути ажіотаж зі зняттям готівки, проте він швидко спаде. Крім того, в супермаркетах, де працюватимуть генератори, також можна буде зняти готівку з картки та заплатити за покупки карткою.

Біженці, як і раніше, залишатимуть Україну, обсяг експорту зменшиться, обсяги виробництва як в аграрному секторі, так і в промисловому стануть нижчими, інфляція зростатиме, а ВВП скорочуватиметься. Цей похмурий прогноз може бути реалізований в Україні, якщо війна затягнеться до середини 2024 року.

Такий прогноз, альтернативний базовому, розробив НБУ на випадок затягування війни. При цьому базовий сценарій передбачає, що війна має закінчитись до середини 2023 року, йдеться у повідомленні прес-служби Нацбанку.

НБУ, а також уряд у своїх прогнозах виходять із того, що війна має завершитися до середини наступного року. На основі цього припущення складено бюджет-2023, а також макропрогнози Нацбанку на найближчі роки. Однак ніхто не знає, наскільки реально можуть затягтися воєнні дії. Тому НБУ дав альтернативний прогноз стану економіки країни на випадок, якщо війна триватиме до середини 2024 року.

Які показники економіки передбачає базовий прогноз НБУ?
Нацбанк прогнозує у своєму інфляційному звіті за підсумками цього року скорочення економіки країни майже на третину (на 32%). Інфляція за підсумками 2022 року становитиме 30%. У 2023-2024 роках передбачається невелике зростання економіки: у 2023 – на 4% і у 2024 – на 5,2%. При цьому прогнозують до кінця 2024 року збільшення валютного резерву НБУ до 27,4 млрд. доларів.

В Україну почнуть повертатися біженці. Передбачається, що 0,4 млн українців повернуться додому вже 2023 року, а 2,5 млн – 2024-го.

Якщо війна затягнеться до середини 2024 року, то прогноз для економіки буде зовсім іншим
Навіть у цьому випадку НБУ прогнозує зростання національної економіки, проте воно буде скромнішим, ніж передбачає базовий варіант. Економіка за 2023 рік додасть лише 2%, а інфляція буде вищою, ніж передбачено базовим сценарієм.

При цьому Нацбанк прогнозує, що “зерновий коридор”, як і раніше, збережеться, проте повне відкриття портів та відновлення їхньої роботи стане можливим лише з другої половини 2024 року. Звичайно, це призведе до скорочення обсягів прогнозованого експорту. У цих умовах аграрії будуть змушені скоротити площі посівів та виробництво продукції. Природно, що разом із девальвацією гривні це призведе до ще більшого зростання цін на продовольство та інші товари.

Щодо міграції населення, то відтік біженців з України продовжиться, якщо війна не закінчиться наступного року. Україну залишить ще близько 1,4 млн громадян. І це – окрім тих 8 млн, які вже покинули країну цього року.

При цьому біженці, можливо, почнуть повертатися додому лише в 2024 році. Та й то за рік повернеться не більше ніж 0,6 млн громадян.