Масниця або Колодій з давніх давен було на території України одним з найвеселіших свят. Символізувало воно пробудження весни та проводи зими. Коли починається Масниця 2023 року і які традиції існують — читайте в матеріалі ТСН.ua.

Коли починається Масниця 2023 року
Чіткої дати це свято не має, адже воно завжди залежить від початку Великого посту. Але найчастіше воно припадає на кінець лютого — початок березня.

Кожен може самостійно вирахувати, коли починається Масний тиждень. Для цього потрібно відняти від дня святкування Великодня 56 днів (тобто 46 днів Великого посту та один тиждень, коли безпосередньо і святкують Масницю). 2023 року Великодень припадає на 16 квітня. Отже, Масниця триватиме від 20 до 26 лютого.
Цікаво, що на думку деяких істориків, до XVII століття до Великого посту готувалися довше. Тоді Масний тиждень тривав не один, а аж три тижні. Перший був Всеїдним, тобто дозволялося споживати м’ясні та інші страви. Другий — Рябим або Переступним. В ці дні м’ясо дозволялося в усі дні, крім пісних (середа та п’ятниця). А останній — Масний тиждень — відрізнявся тим, що люди могли споживати лише молочні продукти, сири, масло.

Що це за свято і які традиції існують

В Україні на Масницю традиційно готували вареники з сиром та сметаною / © commons.wikimedia.org
В Україні на Масницю традиційно готували вареники з сиром та сметаною / Фото: commons.wikimedia.org
Масниця — давнє свято слов’ян. А тому воно відрізняється великою кількістю традицій, обрядів і повір’їв. Поява Масниці пов’язана з язичницьким богом Ярилом. У давнину люди, що жили на території сучасної України, приносили вищим силам в жертву різноманітні опудала з соломи. Після того, як тут прийняли християнство, церква вирішила не руйнувати народні обряди, а надати їм нового сенсу. Сьогодні Масницю можна назвати веселим народним святом.

Головна ідея Масниці —у проводжанні зими та зустрічанні весни. Цікаво, що за часів язичництва це свято святкували зовсім не в кінці зими, а в день весняного рівнодення. В церковній традиції Масницю називають Сирною Седмицею. Пов’язано це з тим, що в цей тиждень дозволяється споживати рибу та молочні продукти, щоб підготувати себе до початку Великого посту. Віряни вважають, що так можна очистити свою душу і тіло від негативної енергії. Закінчується Масний тиждень особливим святом, яке має назву “Прощена неділя”.

Тобто сучасна Масниця увібрала в себе традиції багатьох століть, ставши саме тим святом, яке ми знаємо сьогодні.

Чи є Масниця українським святом
В Мережі можна знайти чимало запитань, чи належить Масниця до українських свят, чи вона все ж російська і була прищеплена українцям окупантами? Спочатку свято з’явилося ще за часів язичництва на території Київської Русі. Тобто Масниця — це, безсумнівно, українська культурна спадщина.

Хоча деякі традиції, на думку істориків, все ж були запозичені. Наприклад, наші предки не готували млинців. Натомість на столах обов’язково стояли вареники з сиром та сметаною.

Ще одне важливе запитання: як правильно казати — Масниця чи Масляна? Адже останній варіант можна часто зустріти серед українців. Українською мовою свято називається саме Масниця. За словами науковиці Марини Аскурави, це пов’язано з тим, що під час Масного тижня споживали багато масної їжі (масло, сир, сметана). Також існує багато регіональних назв. Найпопулярніша — Колодій. Також свято називають Сирним тижнем, Сирною Седмицею, Сиропустом.

Назва Масляна з’явилася в 1960-х роках минулого століття, коли свято за тривалий час дозволила святкувати радянська влада, але надала йому російське коріння.

Обряди та звичаї на Масницю

За традиціями, Масниця починається в понеділок і закінчується в неділю. Кожен день тижня присвячується певному обряду, а тому несе в собі глибокий сенс. Готувалися до свята всі — від дорослих до дітей. В неділю, перед початком Сирної Седмиці, всі ходили в гості.

В давні часи важливо було приготувати велику кількість різноманітних страв. Зокрема, вареники, запіканки, пироги та пиріжки. Свято завжди супроводжувалося веселими розвагами, піснями й танцями. В центрі міста чи села обов’язково створювали місце, куди могли прийти жителі й повеселитися.

Головним атрибутом свята вважалося солом’яне опудало, яке символізувало зиму. В кінці Масниці його спалювали. Так “прощалися” із зимою та вітали весну.

Традиції за днями Масного тижня
Кожен день тижня мав свою назву, також відрізнялися й обряди.

Понеділок — Зустріч. Цього дня люди запрошували до себе додому гостей (близьких, рідних, друзів, сусідів). На столі було чимало смаколиків, зокрема, сирні запіканки та вареники із сиром. Також саме в понеділок виготовляли солом’яне опудало, яке ставили на центральній площі міста або села. Перебувало воно там до закінчення свята.

Вівторок — Загравання. В давнину цього дня влаштовували так звані оглядини. Хлопці та дівчата, які ще не мали пари, збиралися разом, щоб покататися на санях. Під час веселощів можна було знайти собі другу половинку. Згодом, майже всі такі пари ставали сім’ями.

Середа — Ласунка. Господині запрошували до себе додому гостей, особливо зятів, щоб приготувати їм страву під назвою “тещин млинець”. Окрім цього, на столі були випивка, солодощі. Щоб сім’я жила в мирі та злагоді, зять обов’язково повинен був зробити тещі комплімент.

Четвер — Розгуляй. Цього дня Масниця переходила від сімейного до загального святкування. Люди виходили на вулиці, співали, танцювали й розважалися. А ось працювати суворо заборонялося.

П’ятниця — Тещині вечірки. Тепер вже зять кликав тещу в гості, щоб пригостити її різноманітними смаколиками. Цей ритуал допомагав налагодити тісні сімейні стосунки.

Субота — Посиденьки зовиці. Молода дружина повинна була покликати братову сестру в гості, щоб пригостити її варениками, пирогами, млинцями.

Неділя — Прощена неділя. Назва свята говорить сама за себе. Напередодні Великого посту намагалися вибачитися перед всіма, кого образили. Також обов’язково йшли до церкви, щоб попросити у вищих сил благословення. Потім на площі спалювали солом’яне опудало.

Народні прикмети
В перші три дні Масниці потрібно поприбирати в будинку, а також позбутися всіх непотрібних і старих речей.
Непрохані гості на Масницю означають, що на вас чекає щастя.
Якщо поїсти гороху в середу, а в четвер вареників — то весь рік мине в достатку.

Суворо заборонено прати.

19 січня православні християни відзначають одне з найбільших свят – Хрещення Господнє.

Святкування цього дня передбачає низку звичаїв та традицій, зокрема, головним святковим обрядом є купання в ополонці, адже вважається, що на Водохреща вода набуває цілющих властивостей і зберігає їх упродовж року, лікуючи тілесні й духовні хвороби. Також у цей день у всіх містах і селах освячують воду.

Що не можна робити на Водохреща

У цей день заборонено допускати неблагочестивих думок, пліткувати, обманювати або з кимось сваритися. Занурюватися в ополонку слід з чистими помислами.

Починаючи зі Святвечора, не радять давати гроші в позику, адже винуватець може відчувати нестачу в грошах увесь рік.

Також не можна плакати і скаржитися. Вважають, той, хто проливає сльози на Водохреще, плакатиме увесь рік. У свято Хрещення не можна прибирати, в’язати, шити, важко працювати. Але особливо сувора заборона стосується прання – цим оскверняється вода.

Народні прикмети на Водохреща

Якщо все небо буде похмурим, то всякому хлібу родитися добре; якщо ж тільки на сході, то добре вродить жито, на півдні просо, а на півночі – гречка.
Якщо цього дня ясна й холодна погода – на посушливе літо, похмура й сніжна – на рясний урожай.
На Йордан сніг іде до урожаю, а ясний день до неврожаю.
Якщо йдучи на Йордан, пролетять поперед горобці, то в селі буде велика смертність дітей, граки біда для молоді, а гуси – для літніх людей.
Під час освячення води йде сніг — добре роїтимуться бджоли і колоситимуться хліба.
Якщо вдень випав іній, то у відповідний день (такого ж числа) треба сіяти пшеницю.
Якщо в цей день зоряна ніч, то вродять горіхи і ягоди.
Якщо похмуро, то хліба буде вдосталь.
На Водохреща день теплий. Значить буде хліб темний.
Лапатий сніг — до врожаю.

7 листопада 2018 року вшановують мyчeників Маркіяна і Мартирія. Колись казали, що цього дня “Федот на лід веде” – починає змінюватися різко погода, стає дуже холодно, і наближається справжня зима. Люди намагалися аналізували природні явища і передбачали, якою буде погода, пише 24канал

Святих Маркіяна і Мартирія вважають покpoвителями всіх юристів, але західних. У наших служителів Феміди – покpoвитель святий Миколай.

Народні прикмети на 7 листопада

– Якщо на небі блимають зірки – погіршиться погода і появиться сильний вітер.

– На небі хмари пливуть низько – очікуйте дощу та похолодання.

– Якщо небо має чистий блакитний колір, то хороша погода протримається ще довго.

– 7 листопада плаче земля – обов’язково піде або сніг, або дощ.

Що можна робити 7 листопада

1. Вважається, що у цей день добре виплакатися про свої нещастя, покаятися у скоєних грiхах. Кажуть, що після цього можна з чистим серцем і помислами зустріти зиму.

2. Якщо в цей день попросити пoмeрлих близьких про допомогу – проблеми вирішаться вже наступного дня.

3.За повір’ям, якщо дівчина-сирота звернеться цього дня з проханням до пoмeрлої матері – вона обов’язково виконає її.

Що не можна робити 7 листопада

1. Тим, хто займається приватною торгівлею бажано не їздити нікуди з товаром.

2. Жінкам та дівчатам не можна плакати в подушку. Кажуть, що тому, хто потім ляже на цю подушку – перейдуть всі сльози й бoлі.

3. Оминути людей, які просять милостиню. Цього дня треба допомагати знедоленим людям.

Якщо в цей день йде сніг із сильним вітром, значить, місяць липень буде дощовим

5 січня відзначається День Федула Зимового. За погодою цього дня судять, яким буде весь листопад. Народженим у День Федула рекомендують носити обереги з червоного або чорного агата, оскільки вони захищають своїх власників від темних сил. До речі, вважалося, що ті, хто народився 5 січня, будуть хорошими пастухами.

Також 5 січня вшановують пам’ять святого православної церкви Ніфонта Кіпрського, який вважається захисником від нечисті і злих сил.

Якщо 5 січня народилася дитина, значить, вона виросте щасливою. Особливо це стосувалося випадків, коли малюк з’являється на світ увечері, після заходу сонця. Називали таких дітей Василиями, Ніфонтами, Наумами, Федулами, Феоктистами, Павлами. Дівчинку 5 січня могли назвати Анастасією на честь Дня Святої Анастасії, що відзначається 4 січня.

Намагалися цього дня не працювати з гострими предметами (вилами, сокирами, ножами). За прикметами вважалося що, якщо людина пораниться в День Федула, то весь рік буде тяжко хворіти. До речі, навіть сьогодні багато людей з цієї причини побоюються хірургічного втручання в день 5 січня і намагаються переносити операцію на інший час.

У День Федула чаклуни наводять порчу на господарів та худобу, а тому, проводились різноманітні обряди очищення. Пекли 5 січня пряники у формі корів, овець, півників. Загортали випічку в чисту матерію і клали до Різдва в затишне місце, щоб нечисть не зіпсувала, бо, за прикметами, це можливо.

Народні прикмети на 5 січня:

Якщо в цей день сніг із сильним вітром, значить, місяць липень буде дощовим і сирим.

Говорили: “Прийшов Федул, вітер подув – значить, урожай буде хорошим”

У День Федула читали Священне Писання і молитися Богородиці

У день Федула, 5 січня, можна і потрібно працювати, щоб завершити всі справи до Різдва

Не можна 5 січня підшивати поділ, інакше проживеш менше, ніж відведено

Якщо вітер на Федула супроводжувався рясним снігопадом, то вважалося, що липень буде дощовим

Снігопад у безвітряну погоду – прикмета до хорошого врожаю

Якщо кішка 5 січня лізе на піч – сподівайся затяжних морозів

Якщо кури поводяться неспокійно – бути хуртовині

Якщо кінь 5 січня хропе, буде сніжна буря.