В місті Лиман Донецької області військовослужбовець Національної гвардії розстріляв двох поліцейських та пенсіонерку з донькою.

Про це повідомляє пресслужба Державного бюро розслідувань.

“Працівники ДБР за сприяння Національної поліції Україні проводять досудове розслідування за фактом умисного вбивства чотирьох людей у місті Лиман Донецької області”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що за підозрою у скоєнні злочину затримано військовослужбовця Нацгвардії.

“Вранці 21 січня 2024 року у місті Лиман слідчо-оперативну групу поліцейських викликала місцева мешканка через конфлікт з військовослужбовцем. Через певний час з поліцейськими, які виїхали на виклик, зник зв’язок, і о 8 ранку на місце події поїхала інша група. На місці трагедії правоохоронці виявили тіла двох своїх колег з вогнепальними пораненнями та тіла двох цивільних жінок – пенсіонерки та її доньки”, – розповіли у ДБР.

Також зазначено, що по гарячим слідам правоохоронці затримали військовослужбовця Нацгвардії за підозрою в умисному вбивстві.

“Слідчі ДБР у межах відкритого кримінального провадження за п. 1 ч. 2 ст. 115 (умисне вбивство) та ст. 348 (посягання на життя працівника правоохоронного органу) КК України проводять комплекс заходів щодо встановлення об’єктивних обставин події. Досудове розслідування триває. Призначено низку відповідних експертиз”, – додали у пресслужбі.

Між військовим та жінками трапився конфлікт.

У Лимані на Донеччині, 20 січня військовослужбовець Нацгвардії вбив чотирьох людей. Його затримали по “гарячих слідах”. Про це повідомляє Державне бюро розслідувань, пише ПІК.

Правоохоронці з’ясували, що місцева мешканка викликала поліцію через конфлікт з військовослужбовцем. Через певний час з поліцейськими, які виїхали на виклик, зник зв’язок, і о 8 ранку на місце події поїхала інша група.

“На місці трагедії правоохоронці виявили тіла двох своїх колег з вогнепальними пораненнями та тіла двох цивільних жінок – пенсіонерки та її дочки”, – йдеться у повідомленні.
Досудове розслідування триває.

Внаслідок смертельної ДТП у Києві за участі судді загинув 23-річний нацгвардієць з Черкащини.

У ніч проти 26 травня у Києві сталася смертельна ДТП. Горе-суддя Макарівського районного суду Олексій Тандир збив на блокпосту військового Нацгвардії Вадима Бондаренка з міста Тальне на Черкащині.

Про це ТСН.ua стало відомо з власних джерел.

Хлопець до початку великої війни проходив строкову службу спочатку в Черкасах, потім його відправили до столиці. Незадовго до початку повномасштабного вторгнення Вадим мав повернутися додому, однак після 24 лютого хлопець продовжив службу.

З початком активних бойових дій нацгвардієць хотів піти на передову, однак його залишили нести службу на блокпостах у столиці. Батько хлопця наразі також захищає Україну на Донбасі у лавах ЗСУ.

Про загиблого кажуть, що він був добрим хлопцем і патріотом своєї країни. Вдома у Вадима залишилось троє дітей — двоє всиновлених та рідна дворічна донечка.

Висловлюємо щирі співчуття родині вбитого українського військового.

Реакція Макарівського районного суду
У суді, де головував горе-суддя, заявили, що “не знають усіх подробиць шокуючої події, що сталась”, однак висловлюють “щирі співчуття родині загиблого й розділяють сум і біль”.

“Наголошуємо, що в Макарівському районному суді нульова толерантність до вживання алкоголю за кермом! Ми жодним чином не виправдовуємо дії голови суду та виступаємо за повне та неупереджене розслідування цієї події. Колектив суду буде надавати максимальне сприяння при здійсненні всіх процесуальних дій, тож сподіваємось, що і суддя, за участі якого стався цей жахливий трагічний випадок буде надавати максимальне сприяння слідству щоб не підривати авторитет судової влади та довіру суспільства до суддів, які чесно і з гідністю виконують свої обов’язки”, – заявили в Макарівському суді.

ДТП у Києві за участі судді: що відомо
У Києві на блокпосту в ніч проти 26 травня суддя райсуду Київської області збив насмерть військовослужбовця Нацгвардії. Боєць від отриманих травм загинув на місці. Суддю вже затримали, але він не погоджується проходити тест на алкоголь. Цю експертизу необхідно терміново провести аби можна було визначити тяжкість вчиненого злочину.

Згодом стало відомо, що ДТП за участі судді сталося на Берейстейському проспекті під час дії комендантської години.

Правоохоронці розпочали розслідування справ за статтею про порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння, якщо вони спричинили смерть потерпілого. Судді загрожує до 10 років ув’язнення.

Чоловік помер на місці.

Слідчі Державного бюро розслідувань з’ясовують обставини дорожньо-транспортної пригоди за участю очільника райсуду Київської області. Аварія трапилась на одному з блокпостів у місті Києві.

Про це в ексклюзивному коментарі ТСН.ua розповіла речниця ДБР Ольга Чиканова.

За попередньою інформацією, 26 травня близько опівночі у Києві суддя за кермом автомобіля скоїв наїзд на військовослужбовця Національної гвардії України. У результаті ДТП нацгвардієць від отриманих травм загинув на місці.

Наразі триває подальша перевірка. Очільника райсуду Київської області затримано в порядку ст. 208 ККУ та доправлено на огляд з метою виявлення стану сп’яніння. Від проходження огляду водій відмовився. Наразі допитуються свідки, які несли службу на блокпосту, та вживаються заходи щодо вилучення біологічного середовища.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні розпочато за ч. 3 ст. 286-1 Кримінального кодексу України – порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами вчинені в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, якщо вони спричинили смерть потерпілого.

Санкція статті передбачає позбавлення волі на строк до 10 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від 5 до 10 років.

В Івано-Франківську розслідують інцидент у військовій частині Нацгвардії, де один вояк прострелив іншому руку.

Про це редакція 368.media дізналася з матеріалів кримінальної справи ч. 3 ст. 406 КК.

Інцидент трапився вночі на посту біля КП «Івано — Франківськводоекотехпром». Радіотелефоніст, попередньо отримавши автомат АК-74, вийшов із приміщення та здійснив постріл у військовослужбовця.

Старший солдат отримав вогнепальне поранення правої руки. Підозру поки що нікому не оголосили.

Оновлено.Речниця спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону Юлія Шевченко повідомила редакцію, що чоловіку оголосили підозру за ч.3 ст.406 КК.  Йому обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

У четвер, 30 березня, на території військового містечка в Золочівському районі на Львівщині знайшли застреленим 42-річного військового.

Попередньо відомо, що нацгвардієць застрелився з автомата під час чергування.

Як розповіли ZAXID.NET у Спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Західного регіону, тіло 42-річного військового з ознаками кульового поранення в голову знайшли на території військового містечка.

«Будь-яких слідів боротьби на тілі не виявлено», – повідомили у військовій прокуратурі.

За фактом трагедії зареєстрували кримінальне провадження за ч.1 ст. 115 ККУ з приміткою «самогубство». На місці інциденту зараз працюють слідчі ДБР та військові прокурори.

За даними ZAXID.NET, загинув військовослужбовець з Червонограда, який служив у Нацгвардії. Назву селища, де трапилася трагедія, не повідомляємо з міркувань безпеки.

Правоохоронці не виявили слідів боротьби на тілі загиблого

У четвер, 30 березня, на території військового містечка в Золочівському районі на Львівщині знайшли застреленим 42-річного військового. Попередньо відомо, що нацгвардієць застрелився з автомата під час чергування. Про це повідомляє видання Zaxid.net.

Як розповіли виданню у Спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Західного регіону, тіло 42-річного військового з ознаками кульового поранення в голову знайшли на території військового містечка.

«Будь-яких слідів боротьби на тілі не виявлено», – повідомили у військовій прокуратурі.

За фактом трагедії зареєстрували кримінальне провадження за ч.1 ст. 115 ККУ з приміткою «самогубство». На місці інциденту зараз працюють слідчі ДБР та військові прокурори.

За даними журналістів, загинув військовослужбовець з Червонограда, який служив у Нацгвардії. Назву селища, де трапилася трагедія, не повідомляють.

Юнак боронить Україну від російського вторгнення на Запорізькому напрямку, на його рахунку – 6 збитих ворожих літаків Су-25 та одна крилата ракета.

Героя, який за допомогою ПЗРК “Ігла” ефективно нищить ворожу авіацію, прозвали “Запорізьким месником”. Про нагородження нацгвардійця найвищою державною нагородою повідомив під час брифінгу начальник оперативного управління Головного управління НГУ Олексій Надточий, передає Обозреватель.

Він розповів про вражаючі досягнення нацгвардійця, якому ледь виповнилося 19, у захисті українського неба від ворожої авіації, а віднедавна – ще й від крилатих ракет.

“Так, 16 липня він із ПЗРК збив крилату ракету, а 17 липня – літак Су-25. Усього на його рахунку – 7 уражених цілей, із них 6 літаків і 1 крилата ракета. До речі, боєць – Герой України”, – сказав Надточий.

Сам воїн 17 липня, коли про його особистий рахунок знищених літаків дізналася вся Україна, про те, що робить, казав так:

“У принципі, мені подобається, моїм товаришам теж… Це не так тяжко, як здається. Але головне, що це має результати – менше ворожих літаків руйнуватимуть наші міста, а їхні пілоти знатимуть, що їхній виліт може бути останнім”.

Свою “Іглу” він називає “подружкою” – і впевнений, що попереду в них ще багато знищених ворожих літаків.

Справжнього імені Героя досі не розголошують, а його обличчя – не показують. Однак відомо, що хлопець носить псевдо “Бандит”, а родом Герой – з Івано-Франківської області.

Військовий Національної гвардії України Дмитро Фінашин зазнав складного поранення в бою, та зміг кілька діб протриматися без провізії.

Нацгвардієць Діма Фінашин із позивним “Фін” зараз у шпиталі, вже переніс 4 операції, йдеться в ТСН.

«Могло бути трохи краще, але топчик. Я вже надто багато разів себе ховав подумки», – розповідає боєць.

Під час виконання завдання взяти «зеленку», він зі своїм батальйоном, потрапили в засідку. «Я просто чую, що їх кишить, їх там повно. І розумію, зараз буде весело», – пригадує “Фін”.

Його побратим Олександр із позивним «Азов» отримав два кулевих поранення. «Кричу “Фіну”: «триста». Тоді вже мені в бочину залітає куля, її я вже почув», – пригадує боєць.

“Фін” та ще один їхній товариш по службі “Сократ” кинулися рятувати товариша. Та незабаром їм довелося помінятися ролями. «Ми почали тягнути Олександра і якась куля залетіла мені в руку. Відбило палець. Я такий, оу вавка, і давай туди турнікетом мотати», – розповідає “Фін”.

Друга куля прилетіла невдовзі, в шолом. Після цього його знайшла ще й третя. «Він отримав поранення в ліву руку – від плеча до ліктя повністю там «розхерачило» її», – каже «Азов».

Тепер Діма став найтяжчим трьохсотим. «І він поранений, і я поранений, і він ще «краще», ніж я. Зняв свій ремінь. Кинув Фіну на низ, він його якось закріпив під пахву, я на ногу, за ступню і отак я з ним повз», – розповідає Саша.

В якийсь момент хлопці зустріли ще одного військового. Почали вибиратися разом, «Сократ» пішов у розвідку, але його вбили.

Потім у розвідку поповз «Азов». Наступного разу побратими зустрілися вже у шпиталі, бо Саша потрапив під сильний обстріл, впав у яму і знепритомнів. Коли зміг повернутися, “Фіна” вже не було. «Лежав на спині, штовхався п’ятками, головою підтягувався, наче хробак якийсь. І отак по сантиметрику рухалися вперед», – пригадує “Фін”.

Незабаром Дмитро лишився один, новий знайомий його кинув. Найбільше “Фін” боявся умерти. «Ніхто тебе не знайде, тебе не поховає дружина, тебе не зможе оплакати мама. І не в бою, не так, як ти це уявляв колись. Ну, собача якась смерть», – розмірковував боєць.

Вдень була страшенна спека, тому “Фін” із останніх сил знайшов воду. «Спрага просто палили із середини, сонце палюче. Я знекровлений, по суті, знесилений. Брудна, абсолютно, просто глина, на яку розлили трошки води. Я її починаю пити. І цей мул, як пилососом, і увібрав. Але мене це не цікавило, то було вода», – каже він.

Вночі пронизував холод. У нього почалися галюцинації. «Дивлюсь, стоїть наша машина, наші хлопці ходять. Починаю їм махати рукою, повзу туди, підповзаю – нема машини. Я за цими машинами всю ніч пролазив», – розповідає він.

У полі Діма провів дві доби, в якийсь момент він побачив військових. Цього разу – справжніх. «Я дивлюсь там штани піксель ЗСУ. Настільки я був радий ті штани побачити. Думаю, слава небесам, аж плакати хотілося від щастя», – пригадує боєць.

Штани виявилися одного з військовослужбовців 80-ої бригади, вони й евакуювали Дмитра. «Каже, ти щось їв? Нє, нічого не їв. Дає мені ту вафельку. Шматочок відкусив і такий був вибух смаку», – пригадує “Фін”.

У шпиталі констатували дуже тяжкі травмами. «У мене було поранення десь сантиметрів 15 нижче плеча. Мені наклали турнікет, по суті, на найвищу точку. Ампутували там. Плече у мене вже не плече», – каже військовий.

Та він надзвичайно швидко відновлюється. Його дружина Ірина каже, поки з чоловіком не було зв’язку, не знаходила собі місця. «Ми розуміли, що зв’язку там не буде і в неділю просто пише: «люблю». І от після таких коротких СМС починаєш надто сильно хвилюватись», – каже дружина Ірина.

Та за кілька днів він зателефонував.«Він набрав і сказав, що була ампутація, немає лівої руки, пальця на правій руці. Ми вирішили, живий, а з іншим розберемся», – переконує дружина.

Тепер Діма прилаштовується жити без пальця і без руки. «Шо взяти до руки – пасту чи щітку? А куди діти щітку, а як видавити пасту. І не хочеться кудись класти її, бо там брудно. Що я – грязнуля якась. Це я так з болота воду п’ю, а так я нє», – сміється Дмитро.

Каже, єдине, що турбує насправді, – фантомні болі. «Ти лежиш, не болять ніякі рани. А болить рука, якої немає. Я лежу, дивлюсь. Кажу, мозок, ну зрозумій, там нічого немає, а воно не допомагає», – переконує “Фін”.

Однак сприймає це без жалю, а як досвід. І будує плани на майбутнє – спочатку реабілітація, а потім хоче вчити воювати солдатів.

На думку психолога, хлопець ще не усвідомлює своїх дій.

Психологиня з Харкова Олена Калініченко прокоментувала поведінку Артемія Рябчука, коли він розповідав про те, як вбивав колег по службі.

Коментар психологині виклали в Мережі.

За словами Олени Калініченко, фраза “він примудрився втекти” супроводжується нервовою усмішкою. Це показує, що солдат ще не усвідомив своїх дій та сприймає все, як комп’ютерну гру, в якій почувається головним героєм.

Суб’єкт вирішив, що є героєм гри та має перейти на новий рівень. Діяв свідомо, встановлюючи логічні зв’язки – “я вбив її, щоб не повідомила”.

На думку психологині, Артемій розглядав усіх, як перешкоду на шляху до своєї мети – втечі. Наприклад, жінку водія, яка погодилася його підвезти, він розглянув як помічницю на новому рівні гри, тому й залишив її живою.

Експертка вважає, що поки хлопець ще не усвідомив своїх дій.

Все сталося, коли він перебував у тривожній групі зі зброєю.

Зарядив автомат і вистрілив по двох, що були в кімнаті. 20-річний Артемій Рябчук розповів подробиці фатальної ночі, коли він зі зброї розстріляв товаришів по службі.

Відео допиту з’явилося у соціальних мережах.

За словами підозрюваного, все сталося, коли він перебував у тривожній групі зі зброєю. З собою у нього були кілька магазинів із патронами. Солдат зарядив автомат і здійснив перші кілька пострілів.

“Я зарядив перший магазин і вистрілив по тим двох, які були в кімнаті: там були строковик і контрактник. Я знав, що операторка (загибла жінка — ред.) зв’язується з частиною кожні 30 хвилин для докладання ситуації. Щоб вона не доповіла, я пальнув по ній. Вистрілив їй у голову. Потім я підійшов до відкритого сейфу та забрав усі ріжки, які міг закинути у наплічник, і вибіг із заводу”, — розповів Артемій Рябчук.

Він також додав, що згодом відкрив одну з дверей виходу та кілька разів вистрілив у замок, щоб його відчинити. Зробити цього йому не вдалося. Тоді він пройшовся територією заводу і знайшов місце, через яке зміг перелізти та вийти за територію “Південмашу”.

“Я ходив житловими районами, шукав притулок. Потім вийшов на трасу і зловив легкову машину. За кермом була жінка. Вона підкинула мене до лівого берега. Після чого я пішов до покинутої будівлі, де скинув кілька ріжків”, — зазначив підозрюваний.

Якихось психічних відхилень у строковика Артемія Рябчука, який розстріляв 10 людей у Дніпрі, не виявили.

Про це пише “24 канал”.

Первинний психологічний стан 20-річного стрільця у фахівців питань не викликав. Проте невдовзі комісія знову перевірятиме психічний стан Рябчука в момент видачі йому бойової зброї.

“Якихось психологічних чи інших відхилень у хлопця не було виявлено”, — заявила речниця МВС Альона Матвєєва.

Зазначимо, що подія сталася на “Південмаші” вночі 27 січня. Солдат строковик отримав автомат АК-47 і розстріляв із нього 10 людей. Внаслідок чого загинули його чотири товариші по службі та одна жінка. Ще п’ять постраждалих потрапили до лікарні. Нині за їхнє життя борються медики.

Самого ж стрільця згодом затримали у Покрові. Він сам здався поліції. З собою він мав зброю і близько 200 набоїв.

У Дніпрі місцева жителька стала свідком наслідків стрілянини на території “Південмашу”. Вона бачила, як налякані розстрілами військові втікали від куль Артемія Рябчука.

Проо це жінка розповіла ВВС News.

Як розповідає жінка, її будинок розташований поруч з прохідною завода “Південмаш”. О 3:40 вони почули, як в їхні двері хтось стукає. Мешканці квартири підійшли до домофона і почули, що про допомогу просять люди, які назвалися “військовими з прохідної “Південмашу” і попросили допомогти, бо в них поранені.

“Допоможіть, у нас поранені!” Я спитала, чи викликали вони швидку і поліцію. На що він сказав: “Яка швидка і яка поліція! Вони продовжували стукати до різних сусідів, їм хтось відчинив”, – говорить жінка.

За словами жінки, вона сама викликала поліцію та швидку.

Як виявилося згодом, до будинку справді прийшли п’ятеро військових, які тікали від стрілка. Один з них мав поранення в руку.

Поліція прибула за кілька хвилин, за ними швидка і надали допомогу пораненому.

“Він був притомний, сам пересувався, в нього було поранення в руку. Він втратив небагато крові”.

Самі військові були дуже перелякані, і не зовсім розуміли, що відбулося:

“Вони були в шоці, паніці і нічого адекватно пояснити не могли. Тільки те, що їхній товариш ні з того ні з сього “почав шмаляти по нас на прохідній”, – переповідає жінка.