Досвід людей, які опинилися без роботи, свідчить, що пошуки нового місця праці можуть тривати по півроку і більше.

30-річна Єлизавета, інженер-дослідник за освітою, працювала менеджером із продажів у невеличкій компанії, яка забезпечувала офіси всім необхідним: від канцтоварів до продуктів. Дівчина контролювала закупки, доставки, а також працювала з клієнтами.

Але у лютому цього року директор компанії раптово зібрав усіх працівників і повідомив – закриваємось. “Фірма була невелика, працювали без складу. Коли долар раптово підстрибнув і пачка паперу подорожчала вдвічі, наші клієнти почали скасовувати замовлення. І в нас з’явилися великі збитки”, – пояснює Єлизавета.

Відтоді дівчина не може знайти нового місця роботи.

Коли все почалось

Обвал на ринку праці трапився ще влітку 2014 року. Тоді роботодавці не відкривали нових вакансій, а населення зменшило активність у пошуках роботи.

“Минулий рік показав негативну динаміку, у порівнянні з 2013 роком кількість вакансій скоротилася в середньому на 30%. Не було жодної професійної сфери, де зафіксували би позитивну динаміку приросту нових вакансій”, – пояснює Руслана Березовська, керівник експертно-аналітичного центру “HeadHunter Україна”.

І така тенденція – не сюрприз, а закономірність, наголошує Сергій Марченко, провідний експерт ринку праці та директор з розвитку кадрового порталу Work.ua. “Після деякого пожвавлення в 2010-11 роках ринок праці не показував позитивної динаміки, а показники 2014-15 років не надто гірші за аналогічні періоди минулих років”, – резюмує експерт.

Сегмент В2В, до якого належала колишня компанія Єлизавети, постраждав від кризи чи не найбільше, каже Руслана Березовська. Також серйозні проблеми з’явились у сфері FMCG, готельно-ресторанному, автомобільному, банківському та страховому бізнесі. Єдині, хто втримався на плаву, – ІТ-компанії. Від доларових потрясінь їх врятувала аутсорсингова співпраця із західними замовниками.

Ринок роботодавця

Державна служби статистики України в квітні по всій країні нараховувала майже півмільйона зареєстрованих безробітних, а вакансій – лише 50 тисяч. На десять вільних місць претендує 97 зацікавлених. “Зараз роботодавці вимагають надто багато. За 3000-3500 гривень зарплатні потрібно володіти китайською, польською мовами або зовнішньоекономічною торгівлею. Буває, запрошують під одним приводом, а пропонують зовсім інше”, – нарікає Єлизавета.

Директор кадрового холдингу “Анкор” в Україні Юрій Перч називає таке явище “ринком роботодавця”. “Він [роботодавець] має великий вибір і частково може диктувати умови тим, хто шукає. Така тенденція наразі ще не зникла”, – пояснює експерт.

Вже п’ять місяців Єлизавета чи не щодня проходить по кілька співбесід, і всюди їй обіцяють зателефонувати. Дівчина відзначає і високий тиск конкуренції. “Був випадок, коли я була у черзі на вакансію шостою, а за мною стояло ще 20 чоловік”, – згадує вона.

В сьогоднішніх умовах пошуки нового робочого місця можуть забрати півроку, каже Руслана Березовська. Як наслідок, українці тепер міцніше тримаються за своє робоче місце і готові двічі подумати перед тим, як йти.

Третина “білих комірців” боїться втратити роботу, а ще рік тому про це хвилювався кожен п’ятий. В умовах скорочення працівники готові виконувати більше роботи за ту ж оплату. Та для роботодавців це може втілитись у низьку ефективність персоналу і, як наслідок, – зниження продуктивності.

“Такі зміни негативно позначилися на настроях працівників, і зараз перед роботодавцями стоїть непросте питання: як мотивувати персонал, враховуючи обмежені можливості підвищення фінансових виплат”, – констатує Сергій Марченко.

Як змінились зарплати

Згідно з даними Держстату, розмір середньої місячної зарплатні в Україні у 2014 році коливався у діапазоні 3200 – 4000 гривень. А в березні цього року показник становив 3863 гривень, демонструючи з початку року поступове зростання.

“2014 рік став початком скорочення заробітних виплат”, – пояснює Руслана Березовська. Першими це відчули нові працівники компаній. А найактивніше оплату “різали” у великих компаніях зі штатом у понад 500 працівників.

Вже протягом року-півтора третині українців бракує грошей до наступної зарплатні. Більше половини компаній намагалися втримати рівень виплати на докризовому рівні, та через девальвацію гривні реальний дохід українців помітно скоротився. “Це призвело до того, що сім з десяти працівників незадоволені рівнем оплати своєї праці. Троє з десяти зазначають, що повністю незадоволені розміром зарплатні”, – пояснює Руслана Березовська.

Тим, кому зарплату не змінили, реальний дохід “скоригувала” інфляція. “Вже майже півтора року зарплати українців суттєво не індексують, залишаючи на рівні 2013 року”, – каже Юрій Перч. А за даними “HeadHunter Україна”, лише 6% компанії та працедавців переглянули суму зарплат відповідно до нового курсу долара.

Інша проблема – почались затримки виплат. Проблеми із регулярністю на собі відчули 12% офісних працівників, а найчастіше платню затримують топ-менеджерам.

Минулого року майже половина українських компаній не підвищила зарплатні у гривнях, а 12% взагалі знизили рівень оплати. Третина роботодавців збільшила суму виплат для своїх працівників. І тільки 3% усіх компаній спромоглись на підвищення зарплатні більше ніж на половину.

Ситуація з переселенцями

На і без того недостатню кількість вакансій додатково тиснуть переселенці. Але за словами експертів, для більшість роботодавців не важливе географічне походження кандидата.

Половина українських компаній готова працевлаштувати або вже прийняла у свій штат людей зі сходу України, свідчать дані “HeadHunter Україна”. Але до уваги беруть кваліфікованість та досвідченість працівника, а не регіональну приналежність.

І тільки один із 14 роботодавців не готовий узяти на роботу переселенців навіть за наявності вакантних місць. За даними Work.ua, в середньому переселенцям пропонують зарплатню у 6890 гривень.

Однак Єлизавета не в захваті від такої ситуації. “Мені дещо неприємно те, що для переселенців існує окрема позначка в резюме. Я не розумію, в чому різниця: я переїхала з Хмельницького, а вони з Алчевська. Вимоги мають однакові до всіх”, – пояснює дівчина.

Яким буде кінець року

Піврічні пошуки Єлизавети поки що безрезультатні, але вона не опускає руки і підлаштовується під нові вимоги роботодавців. Дівчина відвідує курс бухгалтерії і вивчає державне управління у Київському національному університеті імені Бориса Грінченка.

Є й інший варіант – повністю змінити напрямок. Паралельно Єлизавета розпочинає власний бізнес – організація святкувань, адже ще до роботи менеджером вона мала схожий досвід.

Про те, що справа не безнадійна, говорять і експерти. Згідно з даними Work.ua, у цьому році більше половини роботодавців планують збільшувати кількість працівників. А скорочувати штат мають намір лише 4% компаній.

“Великий та середній український й іноземний бізнес починає пристосовуватись до реалій ринку і планувати активність до кінця 2015 року, спираючись на курс валют, який стабілізувався”,– підсумовує Юрій Перч із холдингу “Анкор”. Тому експерт очікує, що на початку наступного року на ринку почнеться одужання.

А останні дослідження “HeadHunter Україна” констатують відносну стабільність ринку у травні.

Роботодавці розмістили на 4% більше вакансій, ніж минулого місяця, а люди, які шукають роботу, — на 5% більше нових резюме.

Джерело: ВВС Україна