З’явилося нове пророче видіння старця Геронтія щодо подальшого перебігу війни в Україні. Зокрема, монах озвучив важливі для українців подробиці.

Про це йдеться у відео на YouTube-каналі “Український молитовник”.

Старець вважає, що світла в Україні не буде довго. Хоча, попри пошкодження інфраструктури, на Україну чекає світле у всіх значеннях майбутнє.

“Мирний план Китаю щодо врегулювання війни знайшов підтримку у 26 країн. Але він не подобається РФ. Однак, старець чітко бачить, що близько 60 процентів території України буде звільнено впродовж 2 років”, – йдеться у відео.

Старець передбачає, що скоро в Україну приїде нове обладнання, наші енергетики зроблять усе, аби уникнути вимкнень світла більше, ніж на добу.

Геронтій бачить значні політичні зміни в Україні. Влада зміниться, прийдуть нові правителі, які працюватимуть на благо народу. Це сприятиме покращенню життя українців.

“Країни Європи стоятимуть на боці України та надаватимуть підтримку. Україна стане духовним центром і прикладом для усіх народів. Українська культура набуде світового визнання. Вороги України будуть покарані. ЗСУ здобудуть заслужену перемогу, а війна припиниться, але процес буде тривалим”, – каже старець.

Те, що сталося на Рівненщині, у голові не вкладається. Будинок з ексдружиною та її сином серед ночі підпалив… монах – колишній настоятель чоловічого монастиря! Розум затьмарив гнів та ненависть. І той, хто ще недавно вислуховував чужі гріхи, сьогодні відповідає за свої – не лише перед Богом, а й перед законом.

Мав чотири жінки

Володимир Карпінський змолоду мав запальну натуру. Як сам зізнавався колись в інтерв’ю: «Я у школі забастовки організовував, потім був такий собі Бандера на Донбасі, у 69-му році. Як завербувався в училище на шахтаря вчитися, щоб отримати паспорт».

Коли Володимира забрали в армію, він і там бунтував. Не втихомирився й на заробітках у Росії. Чоловік довгий час працював на Півночі та неподалік Москви, у Пензенській області, хвалився: і там страйки влаштовував…

– Але якось мене минало, не потрапив у тюрму ні разу, – з гордістю казав.

Життя добряче його помотало. Мав золоті руки, напористість у роботі, але ніде надовго не затримувався. Спробував хліба й у Європі – у Польщі, Чехії та Португалії. А в Україні одне за одним міняв місця праці. Трудова книжка Володимира Карпінського була вся списана: за 24 роки нараховувала аж 22 записи. Та й в особистому житті не все ладналося. Розповідають люди, що мав чотири жінки, та з жодною по-справжньому так і не зійшовся. Хоч не з усіма на віру жив, а мав штамп у паспорті – одного разу офіційно став до шлюбу.

Пішов у послушники після Помаранчевої революції

Врешті доля закинула чоловіка у монастир. Наважився піти у послушники після Помаранчевої революції. Спочатку ніс послух у скиті на Козацьких могилах, що у Радивилівському районі на Рівненщині, пізніше – у Гурбах в Здолбунівському районі, теж Рівненщини.

Так сталося, що намісник Свято-Воскресенського Гурбинського чоловічого монастиря загинув. І у 2006-му році Володимир, прийнявши постриг з ім’ям Нифонт, був призначений на його місце. Мав тоді чернець 57 років.

Ніхто не применшує старань монаха – для святої обителі він зробив дуже багато. Подбав, аби біля скиту виріс і храм. Скільки всього в приміщеннях та на обійсті зробив своїми руками! Але бунтівна натура давала про себе знати, виникали конфлікти з вищим церковним керівництвом. Врешті через дев’ять літ церковний синод настоятелем монастиря у Гурбах призначив іншого ченця, отця Онуфрія. Відтоді ієромонаха Нифонта наче підмінили…

З келії – на фронт

– Особисто у мене з ним неприязних стосунків не виникало, – розповідає настоятель Свято-Воскресенського Гурбинського чоловічого монастиря архімандрит Онуфрій (Ляди). – Але було видно, що він дуже розстроївся. Ще якийсь час побув у Гурбах, а потім монастир покинув.

Тепер отця Нифонта покликала війна на Сході України. Пішов він на фронт в «Айдар»! Але й там довго не прослужив. Врешті в одному з інтерв’ю він зізнався:

– Я ніде не потрібен. Мене не прийме жоден монастир…

Певно, нічого іншого літньому чоловікові не залишалося, як піти з поклоном до своєї колишньої офіційної дружини, з якою розлучився три десятки літ тому. Разом вони проживали у селі Межиріч Острозького району на Рівненщині. При розлученні свою частину хати Галині Хвойній Володимир Карпінський відпродав. Тепер же попросився в хату ексблаговірної «постояльцем».

– Я дозволила йому тут пожити, розуміла, що попав у скрутне становище, – розповідала журналістам пані Галина. – Але потім він почав дивно поводитися, мені погрожувати. Казав, що спалить будинок.

Їй не хотілося вірити, що чоловік перейде від погроз до реальних дій. Хоч і згадала, як перед розлученням він вже намагався спалити хату (тоді з вогнем пішов хлів). Але невдовзі Нифонт зник. Не було його місяців зо три, й жінка сподівалася, що нарешті втихомирився й знайшов для себе якусь іншу обитель. Але однієї ночі чоловік таки заявився на її подвір’я. Прийшов з… коктейлями Молотова.

Якби не син, згоріла б живцем

Події тієї страшної ночі у грудні 2019-го Галина Хвойна досі не може згадувати без хвилювань. Напередодні до неї у гості приїхав син Микола. І залишився в мами ночувати. Раптом після півночі почувся якийсь удар. Пенсіонерку розбудив крик сина:

– Нас грабують!

Та за мить будинок став наповнятися димом, в одній з кімнат вже палав вогонь. Пані Галина вибігла в іншу, відкрила вікно. І побачила на подвір’ї свого колишнього чоловіка з палицею у руках (нею, як з’ясувалося пізніше, він розбив вікно, щоб закинути в дім пляшки з горючою сумішшю).

– Що ти робиш?! – крикнула.

Він мовчав. Але коли жінка гукнула сина, що, мовляв, бачить того, хто їх підпалив, Нифонт прокричав:

– Як він зараз вийде, то тут і ляже!

І втік.

Микола не став доганяти палія – рятував від вогню дім. Швиденько килимами, які позносив із сусідньої кімнати, понакривав палаючу підлогу й позривав штори, що вже зайнялись, аби стримати поширення вогню. А матір у паніці кинулась голіруч гасити полум’я. У результаті отримала опіки рук – вони вкрилися страшними пухирями.

Про підпал Микола одразу повідомив у поліцію. І на світанку правоохоронці затримали монаха Нифонта. Що це його рук справа, той і не відпирався. До речі, поряд з будинком Галини Хвойної правоохоронці виявили ще кілька пляшок з горючою сумішшю. Для них пальне монах злив зі свого мопеда, а гніти зробив з власної сорочки. З усього було видно, що палій ретельно готувався. Розповів, що планував закинути коктейлі Молотова по черзі у всі вікна, аби унеможливити відступ з охопленої вогнем хати. А ще перерізав дріт до насоса, який качав воду. Тож без сумніву: аби не син Микола, його матір згоріла б живцем.

Дали три роки тюрми

Коли Нифонт був настоятелем монастиря, ревно перевіряв кожного, хто приходив у святу обитель, чи, бува, не мали хлопці в минулому проблем із законом. Тепер за знищення чужого майна сам отримав три роки тюрми (суд також зобов’язав винуватця виплатити колишній дружині 10 тисяч гривень матеріальної та три тисячі моральної шкоди). Хоч за замах на умисне вбивство монахові могли дати й усі п’ятнадцять! До речі, з таким досить м’яким вироком зловмисник згідний не був і подав на апеляцію. Та її програв. Захист чоловіка має ще три місяці, щоб подати касаційну скаргу до Верховного суду. Та чи скористається цим, невідомо. А поки монах Нифонт перебуватиме під вартою. Потрапив на лаву підсудних у 71 рік.

«Вони Євангеліє читають автоматично, а проповідують лукаво. Бо брешуть…» – насмілився колись сказати монах Нифонт про інших ченців. Але саме він своїми вчинками красномовно показав, хто вовк в овечій шкурі. Бо ні роботи не тримався, ні сім’ї, ні церкви, а на старість літ у тюрму попав.

– Чи можуть позбавити ченця Нифонта чину монаха? – запитала я в архімандрита Онуфрія.

– Ні, чин не знімається до смерті, – пояснив він. – Хоч церква дивиться на такі вчинки з болем у серці. Взагалі, покинути монастир для ченця – великий гріх. Бо церква вже не звершує над ним ніяких таїнств. Навіть посповідатися він не зможе. Але завжди лишається шанс для покаяння.

Наталія КРАВЧУК

У Києві помер монах Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП), архімандрит Києво-Печерської лаври Нектарій від коронавірусу COVID-19.

Про це повідомили джерела 24 каналу в середовищі УПЦ (МП).

“Помер від коронавірусу монах із Києво-Печерської лаври, архімандрит Нектарій, який був видатним духівником!” – йдеться у повідомленні.

Крім того, настоятель Києво-Печерської лаври митрополит Павло, в якого є підозра на коронавірус, через погіршення самопочуття госпіталізований в Олександрівську лікарню.

Станом на 12 квітня в Україні зафіксовано 2777 випадків коронавірусної хвороби COVID-19, з них 83 летальні, 89 пацієнтів одужали.

На Рівненщині коронавірус виявили у монаха.

Про це повідомила пресслужба Рівненської обласної державної адміністрації.

Зазначається, що чоловік контактував з особою, яка нещодавно повернулася з Італії, де був зафіксований один з найбільших спалахів COVID- 19 у світі.

Вчора, 1 квітня, діагноз підтвердили ще у 3 людей.

Повідомляється, що хворі контактували з хворою працівницею бібліотеки з Рівного.

COVID-19 виявили у її чоловіка, сина та колеги по роботі.

Загалом в Рівненській області було підтверджено 19 випадків інфікування коронавірусом.

Головне фото ілюстративне

Працівники Шумського відділення поліції під час проведення обшуку у священнослужителя Загаєцького чоловічого монастиря Іоана Милостивого УПЦ МП знайшли вогнепальну зброю, боєприпаси та вибухівку.

Як інформує “За Збручем”, про це йдеться у матеріалах досудового розслідування.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, священнослужитель монастиря УПЦ МП придбав у невстановленої особи вогнепальну зброю, бойові припаси до неї та вибухову речовину. Придбаний арсенал монах зберігав за місцем проживання, де його і виявили правоохоронці.

За цим фактом працівниками Шумського відділення поліції відкрито кримінальне провадження за ознаками ч.1 ст. 263 КК України. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від двох до п’яти років.

Цікаво, що згідно з матеріалами досудового розслідування зброю священик монастиря УПЦ МП придбав впродовж 2013-2014 років, що співпадає з періодом підготовки та початку російської військової агресії щодо України.

Нещасний випадок стався вчора 6 липня. Монах Свято-Успенської Почаївської лаври упав з покрівлі.

За попередньою інформацією інцидент стався під час проведення ремонтних робіт покрівлі.

43-річний чоловік з травмами грудної клітки та переломом ребер був госпіталізований в Кременецьку лікарню.

Історію монаха розповіли в соцмережі Фейсбук.

Користувач Вікторія Шинкаренко на свої сторінці в ФБ розповіла, як підвозила монаха на своєму авто:

Цікава людина…
Завжди коли їду, підбираю голосуючих в дорозі. Сьогодні підвозила монаха. Не запитала ім’я тому далі писатиму Монах. Він вже 7 років онкохворий, у нього була мрія потрапити на святе джерело десь біля Воронежа. Монах вважає що саме воно йому допоможе. Монах назбирав 4600 грн., добрався до Воронежа, а там ще три години на автобусі потрібно було добиратися. Але, гривні ніхто звичайно брати не хотів. Він добу сидів на автостанції, поки ним не зацікавились міліціонери і запитали чому він нікуди не їде. Монах знов дістав наші гроші і сказав що ніхто за них везти не хоче, вони порадили звернутися до таксистів. Про себе обурювався, чому у нас можна рублі поміняти а у них гривні ніхто не хоче брати.

Пояснив таксисту свою біду, той дав йому купу “папірців” в яких Монах нічого не розумів. Зайшов в автобус, сказав водію візьміть скільки вам потрібно, водій забрав майже всі гроші. Монах каже, мабуть таксист обманув…

Добрався, “браття” як дізналися що він із Західної України косо на нього дивилися але келію виділили. Їсти Монах ходив раз в день щоб не мозолити “браттям” очі, боявся що поб’ють))) Побув там три дні і вирушив додому. Сьогодні дев’ятий день!!!! як Монах добирається автостопом Україною додому, я його довезла Житомир – Рівне. Підвозити когось чи ні то власна справа кожного водія, я не про це.

Десь біля Пирятина Монах голодний і холодний втратив свідомість, опритомнів коли швидка приїхала, високий тиск і кров з носа. Перше що почув
– Гроші маєте?
– Ні
– Пишіть тоді розписку що до нас претензій не маєте!
– Претензій не маю, писати нічого не буду.

Людину не завезли в лікарню бо не було коштів при собі!

Швидка Пирятина, вам привіт!

Залишили і поїхали, байдуже що далі… Але Монах не жалівся, просто розповідав. Я сама поцікавилась як добирався. Монах замерз, зима то і не дивно, зайшов в магазин попросив окропу, не чаю не кави а просто гарячої води! Продавець сказала що не дасть бо стаканчики платні, попросив, каже, в долоні налити…Розповідав як просився на заправках погрітися і переночувати, багато чого ще розповідав, але я не чула вже, просто уявляла як продавець наливає кип’яток в долоні, і думала скільки може коштувати той стаканчик… Монах каже, що мріє потрапити в свою келію і більше ніколи не виходити в люди! І я теж так захотіла!..

– Ще Монах каже що всі хочуть змінити Державу але самі не змінюються, черствіють і озлоблюються. І тут він таки правий! Довезла Монаха до виїзду на Дубно, не знаю скільки він ще днів добиратиметься на Закарпаття, але побачите – підвезіть! Він вам розповість про те, як 25 років тому в 19 років вирішив стати монахом, як була проти мама комуністка, про свій монастир і господарство яке там ведеться. Доречі, він живе в жіночому монастирі, бо жінкам службу правити не можна. Завжди думала що в жіночий монастир вхід чоловікам заборонено, виявляється тільки жінкам в чоловічому не місце!