Зловмисники крали квіти з могил воїнів на Алеї Слави Героїв у місті Мукачево.

У місті Мукачево пара обкрадала могили українських воїнів, встановлено, що зловмисники причетні мінімум до чотирьох таких злочинів.

Місцеві жителі – жінка та чоловік віком 35 та 34 роки зранку крали квіти з могил військових на Алеї Слави Героїв, йдеться на сайті Головного управління Нацполіції в Закарпатській області.

Правоохоронці дізналися, що після крадіжок зловмисники формували з вкрадених квітів нові композиції й продавали на місцевих ринках та у закладах відпочинку.

Пару звинувачують у правопорушенні, передбаченому частиною 3 статті 297 Кримінального кодексу України (Наруга над могилою, вчинена за попередньою змовою групою осіб).

За такий злочин зловмисникам загрожує обмеження волі на термін від чотирьох до п’яти років чи позбавлення волі від чотирьох до семи років.

У різних регіонах Росії укладаються контракти на масові закупівлі могил для громадян, яких нема кому ховати. Угод такого масштабу в РФ раніше не було, повідомляє Telegram-канал “Можем объяснить” з посиланням на відповідні документи.

Кореспонденти виявили на порталі Державних закупівель РФ безліч лотів на організацію поховань у різних містах за травень 2022 року. Могили закуповуються для людей без родичів або незахищених соціальних груп, при цьому кількість могил сягає аномальних показників, яких раніше в Росії не спостерігалося.

У Хабаровському краї замовлено копання відразу 700 могил.

“Аналогічний контракт був п’ять років тому, але всього на 120 могил, при цьому сильно дорожчий за нинішній. Тобто нинішні поховання організують нашвидкуруч”, – йдеться в повідомленні.

У Красноярську закуповують близько 100 могил (вперше в історії замовника, який раніше робив закупівлі у сфері ЖКГ).

У Копійському районі Челябінської області замовили поховання одразу 37 померлих. У Карелії – 39.

У випадку з Мурманськом, кількість нових поховань взагалі не позначена: у документації сказано, що вони плануються “чергами”.

Калуські правоохоронці встановили та розшукали зловмисника, який зірвав та зламав стяги з могили учасника АТО, похованого на міському кладовищі.

14 вересня, під час моніторингу Інтернет-сайтів працівники Калуського відділу поліції виявили інформацію про те, що невідомий зламав два прапори жовто-блакитний і червоно-чорний на могилі загиблого одного з воїнів АТО. Про це повідомили у Секторі комунікації поліції Івано-Франківщини.

У результаті оперативно-розшукових заходів правоохоронці встановили та розшукали причетного до даного злочину.

Ним виявився 43-річний місцевий мешканець.

У соціальних мережах оприлюднили фото та персональні дані чоловіка. Це 43-річний Калінін Сергій Олександрович, який проживає у Калуші. Чоловік вибачився за свої дії і нібито погодився брати участь у протягом місяця брати участь у прибиранні центрального цвинтаря м.Калуша.

На нього правоохоронці склали адміністративний протокол за ст.173 (Дрібне хуліганство) КУпАП. Дані матеріали поліцейські скерували на розгляду суду.

У Мережі з’явилося відео, як комунальні служби Дніпра викопують могили на випадок масових смертей від коронавірусу. Про це повідомляє ТСН.

Понад 600 ям викопали на 12 кладовищах міста.

Комунальники кажуть, що до такого кроку вдалися після спілкування з колегами з Італії та Іспанії – там через високу смертність виникли труднощі з похованням померлих.

Мерія Дніпра також закупила 2 тисячі спеціальних пластикових мішків для зберігання тіл, щоб запобігти зараженню. А зараз влада розробляє додаткові правила поховання.

Крім того, міська влада ще раз закликала громадян дотримуватися правил карантину.

“Все обов’язково, без винятку, будуть поховані в трунах, будуть віддані останні почесті. Однак я б хотів звернутися до мешканців, щоб вони максимально (відповідально – Ред.) ставилися до свого здоров’я. Щоб безтурботна поведінка в це місце їх не привела”, – заявив заступник міського голови Дніпра Михайло Лисенко.

Як повідомлялося раніше, мер Дніпра Борис Філатов розповів, що на похоронах не можна буде присутнім більш ніж по одній особі на території в 10 квадратних метрів. Крім того, видача тіл з моргів померлих буде проводитися в закритих трунах, при цьому самі тіла будуть в герметичних мішках і піддані дезінфекції.

В гірському селищі Ворохта немає де ховати людей. Старий цвинтар переповнений, для нових могил місця немає.
Тож старі цвинтарі доводиться використовувати по кілька разів. Люди навіть завчасно їх резервують.

Врятувати ситуацію могли б кілька додаткових гектарів на збільшення кладовища,та домогтися,аби їх надали людям не вдається десятиліттями. Чому справа ніяк не зрушиться з мертвої точки, у сюжеті Вікна.

На укріплення берегу вже кілька років не можуть знайти два мільйони гривень.

Ще трохи і зсунеться в річку сільський цвинтар на Львівщині. На ньому досі ховають людей, але

“Помста Бабиного яру”: у Києві згадали про роковини засекреченої в часи СРСР Куренівської трагедії
гірська ріка руйнує схил пагорба з могилами. Місцеві непокояться за свої поминальні традиції і припускають ймовірність екологічної катастрофи, йдеться в ТСН.16.45.

Цвинтар у цьому селі на невеликому пагорбі. Поруч протікає річка. Зараз вона спокійна, та з весняним паводком рівень води тут піднімається на кілька метрів. І бурхлива течія щороку руйнує берег, на якому кладовище тримається. Люди побоюються, якщо берег не витримає, могили попливуть.

За два метри від прірви вже могила. У Михайла Риботецького на цьому кладовищі поховані батьки. Чоловік непокоїться, аби цвинтар не поповз у воду. Адже двадцять років тому течія вже забрала дві могили.

«Вода змила могилу, могилу понесло, а хрест залишився і ми його поставили на могилу іншу.  Боїмося, хочемо якогось укріплення», – каже мешканець села Смільна.

Ця гірська ріка зветься Бистриця, і місцеві пояснюють, вона навесні стає бурхливою.  2014 року вода вже змила зі схилу скелясту породу. Тепер пагорб із похованнями тримається лиш на самому ґрунті. І селяни з острахом чекають великих паводків.

Про руйнування схилу смільничани не раз казали обласним чиновникам. Село дотаційне і самотужки укріпити його не може.

Про проблему маленького села в області, кажуть, знають. Кілька років тому навіть розробили проект, та грошей на роботи не було. Вільні кошти на укріплення берегів виділяли селам, де гірські річки впритул наблизилися до домівок людей. Та зараз, визнають, відкладати проблему з цвинтарем у Смільній уже не можна.

«Кошти надійдуть, бо ми надіємося на розуміння державного агентства водних ресурсів. Змінити напрям русла, забрати ерозію дна і укріпити берег габіонами і бетонними спорудами», – каже керівник департаменту екології та природних ресурсів Львівської облдержадміністрації Руслан Гречаник.

Щоб укріпити схил, необхідно два мільйони гривень. Місцеві сподіваються, вони знайдуться швидше, аніж річка забере могили їхніх родичів.

Уявляєте, що приходите до себе на город, а ростуть там могили. Саме такий надзвичайний урожай – на Прикарпатті!

І це – не страхіття з казок, а наша теперішня буденна реальність. Хоронити починають вже ледь не на подвір’ях людей, бо,бач місця на цвинтарях – немає.

Що робити, коли на твою власну землю приходить ритуальна служба і сусіди з труною. Що робити, якщо влада при цьому – просто розводить руками? Селяни б’ють на сполох, а кількість хрестів за їхніми вікнами – росте.

На міському кладовищі Івано-Франківська – чергові похорони. За процесією Марія Коваль спостерігає зі сторони. Теж – зі смутком в очах. Бо незнайому їй людину ховають на її земельній ділянці. Її пай – понад 44 земельних сотки. Цю ділянку Марія отримала в спадок від бабусі. А ось нині тут – в буквальному розумінні – цвинтар.

До Івано-Франківського відділу поліції звернулася мати загиблого воїна АТО з повідомленням про те, що з могили її сина в Меморіальному сквері невідомі викрали чотири пластикові вази.

Міністерство будівництва та ЖКГ Росії запропонувало повторно використовувати занедбані могили на цвинтарях.

Про це пише в понеділок, 30 березня, газета Известия. Останки з занедбаних поховань будуть кремувати, а на звільнене місце ховати нових покійних.

Відомство підготувало відповідний законопроект. У кожному регіоні з’явиться комісія, яка займатиметься пошуком занедбаних могил. Такою може бути визнане поховання, на якому відсутня інформація про покійного і немає відомостей про відповідальну за поховання особу. Окремо обговорюється, що могила не може бути визнана занедбаною, якщо на ній є надмогильні споруди (пам’ятники, каплиці, склепи – ред.).

Останки з таких поховань після кремації будуть поміщені в спільну могилу “незатребуваних трупів”. На звільнене місце можна ховати нового померлого. У Мінбуді оцінюють площу занедбаних могил в Росії в межах від 18 до 25 тисяч гектарів.

Вдруге скористатися місцем на регіональному чи муніципальному кладовищах можна не раніше ніж через 20 років з дня останнього поховання. Повторне використання могил на військових кладовищах відкидається.