Вчора, 4 вересня, у Космацькій ОТГ вночі внаслідок сильних опадів вода підмила міст.

Про це повідомили в управлінні з питань цивільного захисту Івано-Франківської ОДА.

“О 14:02 отримали доповідь голови Космацької ОТГ про те, що вночі 4 вересня внаслідок сильного дощу місцевим потічком в селі Космач зруйновано місток. Без сполучення залишилося три присілки”, – йдеться в повідомленні.

Мешканець Космача та активіст Петро Уперук підтвердив “Галицькому Кореспонденту” цю інформацію та розповів про ситуацію детальніше.

“Дійсно так. Цей міст почало ройнувати ще з весни. Зараз без сполучення залишилося три присілки та школа 1-9 класів. Також у тому самому напрямку почало “забирати” дорогу – і якщо цю дорогу забере, то без сполучення з центром села залишиться ще один присілок, уже четвертий”, – сказав Петро Уперук.

Мешканці Космача та прилеглих сіл давно втомилися від бездоріжжя. Останньою краплею, яка переповнила чашу терпіння людей, стала негода – у червні дощі зруйнували і пошкодили кілька мостів, а дорога стала ще гіршою. Зрештою люди наважилися на протест.

Фото ілюстративне

Під час зйомок популярного українського шоу “Міняю жінку” учасниця з Данії з кулаками накинулася на чоловіка із Запоріжжя. Така поведінка жінки була обумовлена тим, що українець її образив.

Бійку довелося рознімати знімальній групі. Запис випуску опубліковано на офіційному YouTube-каналі “1+1”.

30-річний Станіслав за умовами шоу кілька днів жив із 38-річною Дариною, дружиною данського мільйонера на ім’я Отто. Пара постійно сперечалася і сварилася.

Жінка критикувала українця за те, що він не здатний економити, а його дружину Карину – за те, що вона не працює і постійно витрачає гроші на нічні клуби, салони краси та фітнес.

До кінця програми словесна перепалка переросла у явний конфлікт. Чоловік назвав гостю з Данії “шм*рою”, що викликало її обурення. Дарина накинулася з кулаками на Станіслава.

“П*дло, ти що, здурів?” – закричала вона.

Розняти бійку вдалося режисеру передачі.

Сьогодні о 21:45 глядачі «1+1» побачать новий випуск проекту «Міняю жінку». Цей обмін покаже, як змінюється життя українок, які виходять заміж за іноземця.

Перша родина живе у Лівані. Маму звати Інна, а тата ― Карім. Подружжя виховує трьох дітей. Українка Інна з чоловіком познайомилась у Ялті, куди він приїхав із другом. Карім запросив жінку в Єгипет, де вона й залишилась. Окрім того, Інна прийняла іслам. Забезпечує родину Карім, а дружина-українка займається хатнім господарством і дітьми. Також сім’я має домогосподарку. Інна вже 12 років не була на Батьківщині, але дуже хвилюється через трагічні події в рідній країні. Разом із дітьми вона робить українські національні прикраси, які потім продає на фестивалях і концертах. Виручені кошти є благодійною допомогою для України.

У селі Клузів на Івано-Франківщині мешкають мама Оленка, тато Сергій і двійко їхніх синів. Дружина зараз у декретній відпустці, але підробіток для себе знаходить: шиє костюми для східних танців і робить масажі. Також Оленка виконує всю хатню роботу, порається на городі й доглядає за дітьми. Сергій багато працює, тож вдома родина бачить його дуже рідко. Подружжя не має ні спільних інтересів, ні спільного бюджету. І саме гроші є головним приводом для суперечок.

Інна в Україні швидко втомиться від великої кількості нових обов’язків. Замість допомоги й підтримки від тимчасового чоловіка вона чутиме тільки постійні докори. Жінка на кілька днів забуде про догляд за собою й не матиме можливості просто прогулятись вулицями. Реалії «східної казки» неабияк збентежать Оленку. Жінка зізнається, що морально відчуває себе дуже виснаженою, адже чоловік прискіпується до усіх недоліків у будинку, комфорт побутовий для нього важливіший, ніж душевний.

Героїні «Міняю жінку» взяли участь у проекті для того, аби достукатись до своїх чоловіків. Інна страждає через заборону Каріма возити дітей до України, а Оленка чекає уваги й турботи від Сергія. Які висновки зроблять родини, дивіться о 21:45 на «1+1».

Сьогодні, 27 липня, на вулиці Василіянок в Івано-Франківську помітили автомобіль знімальної групи проекту «Міняю жінку».

«Міняю жінку» — реаліті-шоу каналу 1+1. На цілий тиждень дві родини обмінюються мамами. Перші дні у новій сім’ї мама живе за правилами родини — виховує дітей, доглядає за оселею, намагається порозумітися з чоловіком. А потім гостя впроваджує свої правила, і звичне життя родини зазнає карколомних змін.

Очевидно, героями наступного шоу стане саме сім‘я франківців.

Нагадаємо, у популярному проекті брав участь Василь Вірастюк – найсильніший чоловік планети з Івано-Франківська.

Також у шоу одного разу «міняли жінку» з Коломиї.

На каналі 1+1 вийшов новий випуск шоу “Міняю жінку”. У 13 випуску 13 сезону шоу “Міняю жінку” мама із Сумської області вирушила у Чилі, передає Depo.ua.

Українка Вікторія вийшла заміж за галантного чилійця Марсело та вже багато років щасливо живе у теплій країні смачного вина та гострого перцю.

А родина з України Наталя та Олександр з села Кролевець на Сумщині хотіла зміни обстановки.

Наталя, потрапивши до “екзотичного раю”, отримала омріяний відпочинок від домашніх справ.

Вікторія ж, вперше за довгі роки відвідавши Україну, почала навчати українського чоловіка рівноцінному розподілу хатніх обов’язків.

А ось користувачам мережі та глядачам не сподобалася мама українки Вікторії, яка тримає у “їжакових рукавицях” усю родину.

Учасниками нового випуску проекту “Міняю жінку” стала сім’я Матаржуків, що мешкають високо в карпатських горах, в населеному пункті Буковець Івано-Франківської області, повідомляє WestNews.
Свого часу родина пережила багато труднощів у стосунках, тому зараз намагається берегти те взаєморозуміння та сімейне щастя, яке їм вдалося віднайти.

А неблагополучна родина з села Березань, де батьки Руслан і Тетяна мають алкогольну залежність, прагне дізнатися, що таке справжнє щастя.

Потрапивши в будинок на Одещині, Оксана Матаржук буде шокована умовами, в яких проживає її нова родина, адже в ньому немає ні ліжок, ні звичної сантехніки.

Втім, все завершилося дуже драматично:

Дев’ятий випуск шоу не залишив байдужих

Глядачів приємно здивував новий дев’ятий випуск популярного шоу “Міняю жінку” на телеканалі 1+1. Героїні програми припали до душі народу.

У цьому випуску відбувся обмін між Львовом і Прилуками. Найбільше глядачів вразила 58-річна прилучанка Тетяна.

“Яка гарна жінка з Прилук! Типаж Меріл Стріп, на обкладинці журналу місце Тетяни, а не в свинарнику, вікові моделі нині на вагу золота! Молодець!”, – дивуються глядачі.

Жінка разом з чоловіком виховує двох дівчаток. Що найцікавіше, заявку на участь подала саме одна з них, щоб батьки змогли переоцінити власні відносини і отримати порцію позитивних емоцій.

Знайшлося місце і для негативу. Дорослі дочки Тетяни вразили всіх своєю лінню і небажанням допомагати матері.

“Сім’ї сподобалися. Кожній є чому повчитися в іншій родині. Але обурили дорослі дівчинки в сім’ї з Прилук. Як не допомагати мамі? Адже мама – це не прислуга. Адже ви вже дорослі” – пише глядач.

“Я б цю доньку з Прилук мордою тицьнула в той суп. Доросла кобилиця, ні чорта не робить, та ще й хамить новій мамі”, – говорить коментатор.

Друга пара – Майя та Ігор зі Львова. Вони зовсім нещодавно почали подружнє життя. Майя працює стилістом-візажистом, а Ігор – головним механіком на автостанції.

Сьогодні о 22:00 на телеканалі «1+1» глядачі побачать новий обмін дружинами в тринадцятому сезоні проекту «Міняю жінку».

У випуску одна з учасниць, яка боролася з алкогольною залежністю колишнього коханого, спробує допомогти врятувати нового чоловіка від цієї шкідливої звички, пише Фіртка із посиланням на 1+1 Медіа.

Однією з пар, яка вирішила покращити сімейні стосунки, стала родина із Івано-Франківська. Ярослав та Мар’яна разом вже більше 14 років та виховують трьох діток – Софію, Емілію та Станіслава.

Усі домашні справи дружина виконує самостійно, у той час як Ярослав постійно зникає на роботі. А після закінчення робочої зміни він зустрічається з друзями, щоб випити алкоголю та пожалітися на власне життя.

«Я втомилася не бачити чоловіка вдома, він постійно зникає із друзями за розвагами. Я навіть думаю, що в нього з’явилася коханка. Сподіваюся, що обмін допоможе повернути його в родину», – розповіла Мар’яна.

Юрій та Ксенія – родина із Запоріжжя, яка також вирішила взяти участь у проекті. Разом вони виховують сина Лева. Ксенія раніше вже була у шлюбі, але шкідливі звички її колишнього чоловіка не дали можливості побудувати щасливу родину. Її новий коханий Юрій – чоловік, про якого вона мріяла. В родині панує затишок та взаєморозуміння, усі домашні справи закохані виконують разом. Але найбільше вони мріють про спільних діток.

«Ми вирішили взяти участь у проекті, щоб подарувати нові емоції один одному. Можливо, ми зможемо навчитися чомусь новому та покращимо наші стосунки», – коментує Ксенія.

Під час тижневого обміну Мар’яна в Запорожжі нарешті відчує себе жінкою, адже її новий чоловік Юрій буде допомагати виконувати домашні справи, а жінка матиме вільний час, який приділятиме собі та дітям. Водночас на долю Ксенії в Івано-Франківську випаде чимало випробувань. Під час обміну вона спробує перевиховати чоловіка-алкоголіка та повернути його до родини.

Чи впораються учасники із новими викликами, глядачі дізнаються вже сьогодні о 22:00 у новому випуску реаліті «Міняю жінку» на телеканалі «1+1».

1 березня на екрани вийшов шостий випуск шоу “Міняю жінку” на телеканалі 1+1, в якому під час експерименту дві сім’ї на тиждень міняються своїми мамами.

“Обозреватель” розповість, чим запам’яталися герої проекту користувачам мережі.

6 випуск 13 сезону шоу глядачі подивилися 35 тисяч раз і залишили понад 200 коментарів.

Обмін відбувався між Каменським і Луцьком.

Юля і Сергій з Кам’янського вже 13 років разом, виховують доньку Єву. Пліч-о-пліч вони відкривають власні бізнеси, підтримують один одного, а на проект прийшли за новими враженнями.

Сім’я з Луцька, Наталія та Павло, виховує двох дітей – Максима і Вікторію. Разом вони вже 11 років, але сьогодні сім’я переживає не найкращі часи. Глава сім’ї вільний час присвячує своєму авто, іноді він зникає на роботі на кілька днів і не приховує від дружини постійні зpaди і кoхaнок.

Найбільше глядачів роздратував батько сімейства з Луцька Павло. Користувачі мережі розкритикували той факт, що він постійно зpaджує дружині, а Наталя, в свою чергу, ніяк з ним не розлучиться і лише тpaвмує дітей. Глядачі дали кілька порад Наталії, а в коментарях навіть знайшовся чоловік, який попросив контакт жінки.

І їй знову, як і багато  років тому, хотілося плакати. Програму за участю вчительки української мови, дрогобиччанки Галини Ілик канал «1+1»ставить у свій ефір часто. Бо та серія видалася дуже вже резонансною.

Головна героїня одного із найcкaндальніших випусків проекту «Міняю жінку» перед початком своєї «міняльної дороги» навіть уявлення не мала, що цей проект насправді матиме назву «Міняю життя». Їй довелося пережити пpиниження, публічні звинyвачення, звільнення з роботи і навіть, як наслідок, переїзд в інше місто. Яким є реальне закулісся зйомок у реаліті-шоу, зараз Галина може розказати чесно, бо, за умовами контракту, кілька років мала мовчати. І мовчала.

Галина розповіла, що погодилася на участь у проекті, бо просто стало скучно, хотілося екстриму. Вони із чоловіком раніше ніколи цієї програми не дивилися, випадково на неї натрапили. Подали онлайн-заявку, і вже наступного дня до них приїхали на попередній кастинг. Через два дні зателефонували, що вони його пройшли.

Галина впевнена, що їх одразу затвердили, бо у творців проекту була ідея поміняти місцями родини в маленькому місті, де люди можуть між собою знатися. А сім’я, з якою вони помінялися, вже півроку тому пройшла кастинг. Тому на появу нових дрогобиччан уже дуже чекали.

Галина ніколи не перетиналися із сім’єю, в яку її привезли раніше. Навіть у тих районах Дрогобича ніколи не бувала: це – приватний сектор, далеко від їхнього дому. Та й зі спільних знайомих були лише одна коліжанка, яка із Ларисою Іванчук (друга учасниця) ходила на якісь курси.

Часу на реальні збори два дні, треба було вирішити питання з роботою. Галина написала у школі заяву на відпустку на тиждень за власний рахунок. А от валізи пакувала вже при операторах. Такими були умови.

Забирають мобільний телефон одразу, тільки-но сідаєш у їхню машину.

Про альтернативний телефон думок не було, бо бажання відпадає, щойно підписуєш контракт. Це категорично заборонено його умовами, так само як і дзвінки зі стаціонарного телефона.

За контрактом передбачено штрафні санкції.

Про те, що учасникам «Міняю жінку» платять гроші, Галина з чоловіком, коли подали заявку, цього не знали. Справді. Уже після кастингу їх поінформували, що заплатять вісім тисяч гривень (у 2011-му – 1000 доларів). Але штрафні санкції за будь-яке порушення – 15 тисяч. Тому порушувати не хотілося. Галина зовсім не намагалася контактувати з моєю сім’єю, хоча тепер уже знає, що Лариса зі своїми коліжанками спілкувалася точно і не розуміє, як вона там домовилась зі знімальною групою.

Під час зйомок у проекті вільних години, без камер, нема, стверджує Галина. У кожну родину-учасницю приїжджає сім осіб знімальної групи. Поряд із Галиною, завжди була режисерка Мар’яна. Вона не відходила ні на крок, ночувала також у одній кімнаті. У неї була міні-камера, тож коли Галина прокидалася, то вона знімала сама. Спала Галина на першому поверсі, Мар’яна – біля дверей кімнати на розкладачці. Тобто навіть якби учасниця хотіла вночі кудись прошмигнути, вона би прокинулась. У квартирі Галини, режисерка спала із другою учасницею Ларисою на двоспальному ліжку. У неї була і розкладачка, але вона не могла вмістити у її в спальні – через брак місця. Словом, жили точно в одній кімнаті. Всі інші хлопці-оператори їхали в готель на ніч. Приїжджали о сьомій ранку та супроводжували учасниць до опівночі. Якщо знімальна група, наприклад, їхала обідати –то учасниці мусили їхати з ними.

– Розкажіть, чи траплялися якісь курйози, які не ввійшли в ефір?

– Нас повезли в гори, і там загубився старший син сім’ї, у якій я жила. То був справжній переполох. Так сталося, бо вся група в основному займається жінкою-учасницею. І поки мені казали: «А з’їдь так, а тепер впади, а тепер ще щось», то малий був без догляду і сам поїхав донизу. Ми перешукали все, перелякалися дуже.

– Наскільки активною була робота режисера у постановці, моделюванні всього, що відбувалося у кадрі?

– Хочете правду? Майже все, що потрапило в кадр, було спровоковано. Наприклад, мені дали гітару, бо я під час кастингу розповіла, що познайомилась зі своїм чоловіком завдяки цьому інструменту. Проте я вже дуже давно не грала. Втім мене змусили грати у кадрі. Виглядало, звісно, як пародія. У програму не потрапило те, що було хороше, а вилізло всяке таке «ге».

Ходити до хлопців у автомайстерню мене також фактично змусили, бо «треба щось робити, а не тільки сидіти в хаті з дітьми». Приїхала на те СТО, кажуть, не стій, щось вигадуй. Змусили щось там лагодити в машині, хоч я попереджала, що взагалі не надаюсь до такого. Ще був момент, який мав би продемонструвати, яка роботяга мама Лариса, і як на ній тримається усе в домі. Для того спеціально відкрутили дверну ручку у ванній кімнаті (до того часу замок працював, я ж у ту ванну ходила, все було справне). Мене з інструментом поставили, щоб там щось покрутила.

Хоча багато від чого я відмовлялася. Наприклад, щовечора знімали щоденник. Мене розпитували про прожитий день, і так легенько у гарній атмосфері тобі розказують, як ти чудово в кадрі виглядаєш (знаєте, як психологи вміють) і між питаннями нібито звичайними ліплять явно провокативне. Мене постійно налаштовували говорити якісь гидоти про іншу учасницю: яка вона погана господиня, як у неї все погано. Там же, повірте, багато було нюансів. Хотів би придертися – було б до чого, я ж бачила, що там насправді відбувалося. Але я не бачила людини жодного разу в житті, то як можу її осуджувати? Тому на третій день зйомок я просто збунтувалася, заявила, що нізащо не поливатиму чужу людину брудом. Тоді почали підловлювати в інших моментах.

– Хочете сказати, що Ваша історія була повністю підмінена баченням режисера, чи Ви у житті все ж схожа на екранну?

– Не буду себе хвалити, я виглядала так, як виглядала. І багато було негарного. Але я – інша. Мене ж показали абсолютно порожньою жіночкою, яка не готує, не прибирає, тільки розважається.

– А яка Ви насправді?

– У мене вже тоді було двоє дітей, крім них, виховувала дівчинку Ляну з дитбудинку (взяла її під опіку з одинадцяти років). Потім до нас приєдналася ще Лянина сестра. Ми їх свідомо не брали в кадр, щоб не було жодних спекуляцій на цій темі. Тобто у нас проживало тоді п’ятеро людей, я для усіх готувала їсти, прала-прасувала-прибирала, і працювала на двох роботах одночасно, щоб прогодувати сім’ю. А мене показали примітивною блондинкою, бо так цікавіше. Ще й непорядною.

Наприклад, Лариса наприкінці проекту заявила, що я користувалась там косметикою і показувала якусь косметичку, з якої я нібито її брала. Хоча на початку програми видно, що ту руду косметичку вона забирає зі собою. Хто уважно дивився – той бачив. Тобто поки я жила в її домі, тої торбинки там просто фізично не було. Штани, які пані Іванчук привезла мені після закінчення шоу і які я буцімто забула у cпaльні її чоловіка, вона в мене реально поцупила, я у ті штани на той час вже півроку як не носилала, бо були вузькі. Мабуть, приревнувала і захотіла підловити мене. А я з її чоловіком майже не спілкувалася, бо він постійно був на роботі, десь-колись його «заганяли» в дім, щоб потрапив у кадр. Він був для мене не те, що примітивний, але не було про що розмовляти з ним.

Я робила з дітьми уроки, проте потім прозвучало зовсім інше. Виконувала все, що було прописано «Сімейним статутом», а цього не демонстрували. Ще показували, що чоловікові сорочки в шафі порозкидані. А я їх такими не залишала. Їх, вочевидь, поперекидали, щоб у кадрі цікавіше виглядало.

– Чи бачилися Ви з тією сім’єю після закінчення проекту?

– Лариса приїхала до мене, привезла ті злoщасні штани, після того ніяких контактів у нас не було. Мені вже потім розповідали, що вона наpoдила ще одну дитину. В неї наpoдився хлопчик, у мене – ще одна дівчинка.

– Опишіть свої враження під час першого перегляду програми.

– Настрій перед початком був позитивний, а вже з перших хвилин я побачила все це і почала pидати. Розуміла, що це – катacтрoфа. Чоловік, навпаки, мене підтримував, казав, що телебачення з кого завгодно зробить як зірку, так і антигероя. Просив не перейматися дурницями.

– І що було потім?

– Я повернулася в школу, поки програма не вийшла в ефір, то й працювала собі спокійно. Наступного ж дня після виходу моєї історії у «Міняю жінку», запросили в кабінет директора школи і запропонували написати заяву на звільнення: бо поведінка моя була негідна високого звання вчителя, бо я ходила в короткій спідниці, вживала pocійські прислів’я, захотіла такий peлакс, як шоколадне обгортання. Ще й сказали: «Невже ти хочеш, щоб з тебе мyжики потім злизували цей шоколад?». Це називається «ноу комент».

Директор заявила, щоб не гaньбити честь школи імені Івана Франка, я повинна ухвалити правильне рішення і звільнитися. Мені з міськвно телефонували тоді просто в кабінеті директора, теж зі звинyваченнями, завучі позбігалися, щоб розповісти, яка я пoгана. Хоча у цій школі пропрацювала 12 років, раніше була для всіх ідеальною, мені відзнаки давали з міністерства, трудова була бездоганна.

Тож мене звільнили. І директрисі, до речі, також дали догану, бо вона впустила працівника, який не мав ні медичної книги, ні педагогічної освіти до дітей. А потім дали догану за моє неправомірне звільнення.

– Це після того, коли історія з Вашим звільненням набула загальноукраїнського розголосу?

– Так, адже про це розповіли у ТСН. Відразу ж зателефонували із Комітету жіночих організацій (вони самі мене знайшли, надали юриста, який спеціалізувався на освітянах) і мене відновили на роботі. Але ненадовго. Бо сама подала заяву на звільнення, оскільки працювати у тій школі стало неможливо й некомфортно. Уявіть, зі мною віталася тільки одна людина. Решта всім було наказано – аж до погроз про скорочення кількості уроків – не вітатися.

Тоді я закрилася на півроку вдома. Адже місто мале: тільки-но виходила, то розуміла, що створюю інформпривід для обмивання кiсток.

– А більшість співмешканців були на Вашому боці чи підтримували Ларису Іванчук?

– Думаю, не на боці Лариси. Але, наприклад, на роботі в мого чоловіка жінки між собою сварилися, бо розділилися на два табори. У місті до мене жіночки підходили, співчували, заспокоювали, особисто мені в очі ніхто нічого поганого не говорив, але за спиною, безумовно, так.

Ми того не витримали. Продали у Дрогобичі абсолютно все і купили квартиру у Львові. Спершу поїхала в Мoскву на заробітки, там працювала гувернанткою у двох хлопчиків. По-перше, там мене не впізнавали, на щастя. По-друге, я зрозуміла, як можу заробляти гроші зі своєю освітою. Там не батракувала, не варила їсти, не прибирала, а лише вчила, виховувала двох хлопців. Потрапила в українську сім’ю, зрозуміла, що можу своєю головою заробляти великі гроші (за один робочий день рівно стільки ж, скільки у Дрогобичі за місяць). Повернулася додому, ми зробили ремонт, і почали бізнес.

Думала, сховаюся у великому місті. Але саме цю програму дуже часто крутять на ТБ, і моя історія знову на поверхні. У Львові також упізнають. Але я вже звикла. Мене, до речі, знаходило багато жінок, які брали участь у «Міняю жінку», зокрема, учасниці зі Сміли, з Чернігова, із Закарпаття. Вони також заспокоювали. Ми з багатьма здружилися, багато хто в гості приїжджав, і я до дівчат їздила.

– Які в них емоції після своїх шоу?

– Багато хто каже, що їх не так подали, але не аж настільки, як це сталося у мене. Вони навіть мене питають: «Галю, ну чого тебе показують, а нас – ні. Ти там їм щось платиш?» Та я б краще заплатила, щоб не показували! Тобто їх так не напружує результат. Контактую із деякими учасниками знімальної групи. Вони мені розказують свіжі плітки. Наприклад, була історія з парою, яка закохалася. Знімальна група була вся «на вухах», бо не можна було такого допустити. Але після закінчення проекту ті учасники все одно знайшли один одного, і їхні стосунки продовжилися.

– Що б Ви порадили людям, які зважуються брати участь у реаліті-шоу? Варто чи ні?

– Чому не варто? Треба. Це – життєвий досвід, до того ж колосальний. Просто потрібно дуже контролювати свою поведінку, не видавати емоцій, бо з малесенької дрібнички можуть роздути казна-що. Ти говориш коментар про одне, на нього накладають інший відеоряд, і ситуація по телевізору сприймається зовсім по-іншому. Я не шкодую ні про що. Так мало бути. Інакше досі жила б у Дрогобичі, і, мабуть, нічого у своєму житті би не змінювала.

А так, я не впала духом, живу далі. У нас усе добре!

Розмовляла Дана Ганус