Оприлюднені таємні переговори з Кремля: «… пряме доручення – піднімати людей в Україні… Треба виводити на вулиці… Народ повинен… вимагати звернутися до РаSSєї за допомогою» проти уряду в Києві. Про це та перспективи Гаагського суду йдеться у публікації

FINANCIAL TIMES.

Україна збирає докази, щоб порушити справу в Міжнародному кримінальному суді проти ряду російських генералів і високопоставлених чиновників. Київ звинувачує їх в анексії Криму та в розпалюванні війни на сході України, яка забрала за два роки вже понад 10 000 життів.

Представників кремлівської банди будуть спершу заочно судити в Україні, а потім справу перенесуть до Гааги, де їх може «чекати доля Мілошевича».

Цьому передувало оприлюднення сенсаційних витягів з перехоплених телефонних розмов. Зокрема переговорів радника Путлера по Україні Сєрґєя Глазьєва з активістами в Криму і на південному сході України, які проходили на початку 2014. Глазьєв прямо вказував їм дестабілізувати ситуацію, щоб хвилювання могли послужити приводом для раSSєйського військового втручання.

Глазьєв дає вказівки співрозмовникові в одній із розмов: «У мене пряме доручення керівництва – піднімати людей в Україні… Значить, треба виводити на вулиці… Народ повинен зібратися на площі, вимагати звернутися до РаSSєї за допомогою» проти нового уряду в Києві.

Пізніше, в іншій розмові з одеським активістом представник Кремля підкреслює: «Дуже важливо, щоб були звернення людей до Путлера. Масові звернення, безпосередньо до нього, з проханням захистити…».

Судовий шлях є довготривалим і складним, але Київ сподівається отримати таким чином важелі проти оточення Путлера на тлі триваючих спроб укласти міцне перемир’я з підтримуваними Кремлем сепаратистами, які “відкололи” частину Донбасу.

Путлер спочатку заперечував, що «зелені чоловічки» у формі без розпізнавальних знаків, які з’явилися в Криму через кілька днів після того, як Януковощ був повалений в лютому 2014 року в результаті масових протестів, були російськими військовими, однак пізніше це визнав.

Москва завжди заперечувала, що вона дестабілізувала ситуацію на сході України, і що на Донбасі були присутні діючі раSSєйські військовослужбовці, які надавали допомогу місцевим сепаратистам.

На ці публікації міжнародна преса звернула мало уваги, так як відволіклася на тривожне посилення раSSєйських військових контингентів на українському кордоні. Тим часом, як відзначає німецький політолог Андреас Умланд (Andreas Umland), записи показують, що «соціальний конфлікт, що передував збройному конфлікту на Донбасі, таємно організовувався, спрямовувася і фінансувався з Москви».

Записи також доводять, що спочатку РаSSєя намагалася влаштувати заворушення в цілому ряді переважно російськомовних українських регіонів – від Харкова на сході до південного портового міста Одеси. Таким чином, Путлер планував захопити набагато більшу частину українських територій, яку він називав «НавароSSієй».

Багато аналітиків як іноземних, так і в Україні вважають записи справжніми. Автентичність записів підтверджується проведеним експертами аналізом голосів.

В одній із розмов Глазьєв говорить з Костянтином Затуліним – впливовим кремлівським діячем, який відповідає за відносини з колишніми радянськими республіками. Розмова, очевидно, відбувалася в лютому 2014. Затулін повідомляє, що він виїжджає до Криму, щоб «втрутитися… наскільки це можливо» в процес формування нової виконавчої влади на півострові.

Днем пізніше радник Путлера обговорював формулювання питань запланованого “референдуму” з гауляйтером Криму Сєрґєєм Аксьоновим . “Ґоблін” заявив кремлівському чиновнику: «Тут висадилося же груп п’ять. Тобто як би ваших співвітчизників, там з різних організацій, які привезли, в тому числі, і готові матеріали».

Пізніше Затулін повідомляє Глазьєву, що РаSSєя «профінансувала» заворушення в Харкові та Одесі. В ході іншої розмови Глазьєв запитує в активіста з південного сходу України: «А Запоріжжя що мовчить, куди вони поділися? Ми точно знаємо, що у нього півтори тисячі людей».

Починаючи з 2014, українська влада неодноразово затримувала на Донбасі раSSєйських військових, які діяли там таємно. Також є отримані за допомогою супутників зображення і перехоплені телефонні дзвінки від раSSєйських офіцерів, які безпосередньо проводили операції на Донбасі.

Спроби переслідувати підлеглих Путлера в Гаазькому суді можуть зайняти багато років, проте Київ уже надав суд докази і сподівається, що той буде розглядати ці справи.

«Чиновники ніколи особливо не бояться, що їх уряду доведеться платити якісь штрафи. Вони бояться, що їх самих чекатиме… доля Мілошевича або, як мінімум, що вони не зможуть їздити за кордон, – підкреслив генпрокурор. – Їх діти і всі їхні сім’ї живуть на Заході. Засудження означатиме конфіскацію їх активів».

Українська прокуратура направила «повідомлення про підозру» Глазьєву і приблизно 20 високопоставленим раSSєйським військовим, включаючи міністра оборони Сергія Шойгу.

©Natali – спеціально для “Український простір Прикарпаття”

За матеріалами публікації “Ukraine gathers evidence to try to force Russia to court”

(http://www.ft.com/cms/s/0/b8158788-767d-11e6-b60a-de4532d5ea35.html#axzz4KBtENUFQ)

Режим Мілошевича виражався так само, як кремлівський режим сьогодні, – повідомляє портал Project Syndicate.

“Необхідно мати на увазі, що Росія керувала кожним кроком до ескалації ситуації на Донбасі – в тому числі встановленням сепаратистських анклавів

. Кремль, схоже, чекає провалу влади України і моменту, коли Захід перестане проявляти інтерес до вирішення ситуації на Донбасі. У цей момент, мабуть, Путін буде готовий далі продовжувати війну проти України”, – вказує Project Syndicate.

“Величезна криза на сході Європи не зникла – Україна залишається під частковою окупацією сепаратистів, підтримуваних Росією, які проводять бойові дії, незважаючи на підписану угоду про припинення вогню «Мінськ-2».

Але якщо уряд України і Захід залишаться єдині, світ визнає, що терористичні банди на Донбасі становлять загрозу для всіх, в тому числі для самої Росії. Адже сувора реальність в тому, що сепаратистські анклави знаходяться в економічному вільному падінні, їх суспільство стає все більш злочинним. Донбас ризикує стати «смоляним чучелом», за яке ніхто не хоче брати на себе відповідальність.

Одним із варіантів вирішення конфлікту – розгортання міжнародної миротворчої місії і сил. Така місія могла б почати процес відновлення регіону, дозволити повернутися переміщеним у результаті насильства особам та сприяти реінтеграції Донбасу в Україну.

Корисна модель для такого підходу знаходиться під рукою. Два десятиліття тому, міжнародне співтовариство вступило у завершальну фазу зусиль із забезпечення миру в Боснії. Тоді режим Мілошевича виражався так само як кремлівський режим сьогодні.

Хорватські військові наступи, перші на початку травня 1995 року, і другі на початку серпня, повернули назад три з чотирьох секторів під протекцію Організації Об’єднаних Націй від сепаратистського контролю сербів.

Звичайно ж, існують дуже складні питання, які повинні бути відсортовані перед тим, як миротворча місія могла б прийти в Донбас, зокрема, склад і офіційний мандат будь-яких розгорнутих сил. Але, знову ж, якщо є бажання, ці питання не важко вирішити.

Таке втручання могло б спрацювати – але тільки у випадку, якщо і коли обидві сторони щиро хочуть рішення. Ми поки ще не там. Але якщо Україна і Захід будуть діяти і твердо стояти на своєму, щоб заблокувати подальші зусилля Росії по дестабілізації, цей день міг би настати. Ми повинні бути до цього готові.

Джерело – http://www.project-syndicate.org/commentary/ukraine-international-peacekeeping-mission-by-carl-bildt-2015-07