На Донеччині 11 березня 2023 року загинув військовослужбовець з Прикарпаття Валентин Несторов.
Про це повідомили на Facebook-сторінці Калуської міської ради.

Валентин Несторов народився у 1974 році. Жив у Калуші. Був бойовим медиком гірсько-штурмового взводу, повідомляє Суспільне.

“Мужньо і безстрашно виконуючи свій військовий обов’язок, загинув 11 березня у бою з окупантом на Донеччині. Це — важка втрата для нас усіх. У глибокій скорботі схиляємо голови та висловлюємо свої співчуття рідним, друзям і побратимам полеглого воїна”, — йдеться у дописі.

Загинув львівський медик Степан Сайко, який добровольцем пішов на фронт навесні 2022 року. Чоловік рятував життя побратимів.

Про це повідомили на сторінці Львівського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Facebook, пише ТСН.

“Схиляємо в скорботі голови перед світлою пам’яттю Сайка Степана. Він став прикладом мужності та героїзму, став новітнім героєм. Ніколи не забудемо, яку страшну ціну платять українські сини та дочки за вільне і мирне майбутнє нашої України”, – висловив співчуття медичний колектив.

11 лютого у центрі Бахмута загинув бойовий медик 128 Закарпатської бригади Прокопчук Олександр Миколайович

Герой з села Бережниця Сарненського району. Він виїхав на завдання забирати поранених, але повернутися не зміг.

Щирі співчуття родичам загиблого Героя.

Бракує слів, щоб передати жалобу. Непоправна втрата і невимовна туга для всіх, хто знав захисника. Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким героя, який мужньо боронив українську землю від російських окупантів і віддав своє життя за наше майбутнє.

У селі Тростянець Долинської територіальної громади попрощалися із бойовою медикинею Мар’яною Тряско на позивний Квітка. Жінка повернулася в Україну з Італії, щоб піти на фронт. Скорботна церемонія з військовослужбовицею почалася біля її будинку у селі Тростянець. Звідти кортеж вирушив до церкви святого Миколая. Попрощатися із Квіткою прийшли рідні, побратими, односельці, повідомляє кореспондентка Суспільного.

Останні 14 років Мар’яна Тряско жила в Італії. Там вона вийшла заміж та народила двох дітей. До того працювала медсестрою у Долинській лікарні, розповідає її тітка Марія Вінтонів. Жінка пригадує, що з дитинства Мар’яна була працьовитою та доброю.

“Я, як родичка, дуже дивувалася, коли мені розповідали, що Мар‘яна вміє косити. Вона дуже любила коней. Було відчутно якусь таку теплоту від неї. Мар’яна була світлою людиною. Ми це знаємо не через те, що вона — наша родичка. Ми знаємо це й з розповідей інших”, — розповідає Марія Вінтонів.

На фронт Мар’яна поїхала у квітні. Її побратим Тарас Сливчук каже, що ще на початку березня жінка телефонувала йому з Італії й дізнавалася, чи є у бригаді вакансія медика.

“У нас якраз були вакансії бойового медика. Я їй казав ще тоді, коли вона була в Італії: “Мар’яно, ми найближчими днями можемо поїхати на Схід захищати державу”. Вона відповіла: “Я не боюся, я їду”, — пригадує Тарас Сливчук. — Мабуть, вона була найсвітлішою людиною, яку я знав. Мар’яна була вірна присязі, вірним другом. Вона завжди поспішала допомагати людям, знала свою справу, оперативно і швидко допомагала своїм побратимам”.

Мар’яна Тряско служила у 102 окремій бригаді Сил територіальної оборони ЗСУ. Про те, що її мотивує працювати й рятувати бійців на фронті, жінка розповіла у відео, яке 21 вересня опублікували на Facebook-сторінці бригади.

“Зараз я перебуваю тут, на передовій, щоб мої діти могли приїхати до рідного дому, на мою Батьківщину у свободі, у процвітанні синьо-жовтого кольору”, — говорила Мар’яна Тряско.

Посестра загиблої Маріанна Удод-Зомчак познайомилася з Мар’яною Тряско у штабі територіальної оборони, коли приймала у неї документи на службу. Жінка каже, що ще тоді її здивував вчинок Квітки.

“Я її запитала: “А як твоя сім’я поставилася до того, що ти сюди приїхала?” А вона каже: “У тому, що я маю їхати сюди, у мене не було жодного сумніву. Єдине — я дуже боялася сказати про це чоловікові”. Вона розповіла, що одного разу чоловік, який є італійцем, приходить з роботи й каже: “У твоїй країні — війна. Ти — медик, ти потрібна своїй землі”. Наступного дня вона зібрала валізи й сказала: “Це мені було полегшенням”, — розповідає Маріанна Удод-Зомчак. — Я тоді цілу ніч не спала, думала: “Боже, скільки героїв народила наша земля і скільки героїв поляже”. Мар’яна є прикладом того, що ми повинні стояти до кінця”.

Попрощатися із Мар‘яною прийшов і її перший учитель Михайло Квецко. За його словами, коли жінка приїжджала додому з Італії, то провідувала своїх вчителів. Найбільше Михайлу запам’яталася остання зустріч з Мар‘яною — у травні, коли вона їхала на фронт.

“Вона мене покликала, пообіймала і сказала: “Працюйте на славу держави й вірте у перемогу, перемога буде за нами. Хай там що, перемога буде за нами”. Пам’ятаю, коли ми вчили вірш “Любіть Україну”, то вона рядочок “любіть Україну, всім серцем любіть” й “вишневу Україну” так казала, що ту вишню хотілося з’їсти. Напевно, так треба любити Україну від щирого серця, як вона любила”, — сказав Михайло Квецко.

Мар’яна Тряско потрапила під артилерійський обстріл й померла у лікарні в Запоріжжі, розповів побратим Квітки на позивний Буркун.

Бойову медикиню поховали на кладовищі у Тростянці під постріли військових та звуки гімну України.

Медик Мар’яна Мамонова, яку всі пам’ятають із часів оборони Маріуполя, була у російському полоні з 4 квітня. 21 вересня жінку звільнили з російського полону і от вона вже в Україні народила здорову дитину у Волинському обласному перинатальному центрі.

Про це в коментарі Інформаційному агентству Волинські Новини повідомила генеральний директор КП «Волинське обласне територіальне медичне об’єднання захисту материнства і дитинства» Ірина Горавська.

Дівчинка народилась вночі 25 вересня з вагою 3255 грамів та зростом 56 сантиметрів. Мама з дитиною перебувають у задовільному стані.

Війна забирає найкращих… 16 травня на війні трагічно загинула героїня з Івано-Франківська Юлія Огієнко (Костенко), 1976 року народження, старший лейтенант та військовий медик.

Юлія – випускниця національного медичного університету, працювала за фахом у м. Хуст Закарпатської області. З перших днів війни не могла залишитись осторонь та поповнила ряди Хустської ТрО, а згодом поїхала в зону бойових дій рятувати життя нашим воїнам.

Життєрадісна, добра, милосердна Юлія завжди приходила на допомогу, була люблячою мамою двох донечок, вірним другом, щирим патріотом нашої держави.

Російська ракета вдарила по медичній частині і забрала життя і тієї, яка докладала всіх зусиль, щоб його рятувати!

ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ! Юлія завжди буде жити в наших серцях і пам’яті українських вільних поколінь!

Вічна пам’ять Героїні та щирі співчуття рідним та близьким…

Панахида відбулася в п‘ятницю, 20 травня, о 17:00 в «Будинку смутку».

Похорон в суботу, 21 травня, о 12:00 в «Будинку смутку» за адресою: вул. Ребета, 3.

Лев Улесов став бойовим медиком.

Зірка показів Givenchy, Hugo Boss, Prada і Lacoste, манекенник Лев Улесов пішов служити на передову.

Про це юнак, якому 21 березня виповнився 21 рік, розповів виданню The Daily Star.

Загалом, Лев від перших днів війни в Україні служить на передовій бойовим медиком.

“Мій план полягає в тому, щоб рятувати людей із гарячих місць, надавати першу допомогу на землі та вивозити тіла за межі передової», – розповів манекенник.

Зазначимо, відтоді як Росія вороже напала на Україну, багато знаменитостей пішло служити до лав Збройних сил України. Деякі з них вже встигли отримати бойові поранення.

Загалом, нещодавно Андрій Хливнюк показав, який вигляд має його обличчя після обстрілу окупантів.

У бою з окупантами на рубежі Донецької та Запорізької областей загинула 48-річна військова медика з Марганця Ольга Семидьянова. У жінки залишилося 12 дітей.

Про це повідомляє видання “Факти”. Семидьянова мала статус матері-героїні через те, що народила шістьох дітей і ще шість взяла на виховання з дитячого будинку.

Після початку війни на Донбасі чоловік Ольги пішов добровольцем до батальйону ДУК “Правий сектор”, а незабаром запропонував своїй дружині приєднатися. Згодом жінку нагородили орденом “Честь і слава”, бо вона практично не покидала гарячих точок.

Семидьянова весь час прагнула допомагати іншим. Проте 3 березня 2022 року Ольга загинула.

Її рідні розповіли, що смерть вона передчувала, бо за кілька годин до того відправила через знайомих рюкзак з речами та написала дітям, що дуже їх дуже любить та їде у гарячу точку. Більше на зв’язок Ольга не виходила.

За словами доньки загиблої Юлії Волкової, під час бою Збройні сили України відступали, тому комбат дав команду відправити всіх жінок подалі від передової. Але Семидьянова захотіла залишитись і до останнього продовжувала рятувати українських бійців. Вона була одягнена в бронежилет і шолом, але російські війська стріляли з танків та стрілецької зброї, тому екіпірування не врятувало її від поранення в області живота.

На даний момент жінку не можуть навіть поховати, причиною цього є безперервні бої.

Російські окупанти під Києвом вбили молоду лікарку Марину Калабіна, яка намагалася врятувати поранену ними ж дитину.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на пост Міністра охорони здоров’я України Віктора Ляшка у Facebook.

Відомо, що жінка була лікаркою-анастезіологинею у Науково-практичному медичному центрі дитячої кардіології та кардіохірургії. Колеги називають її “лікаркою від Бога”.

“Її машину розстріляли, коли вона везла пораненого племінника до лікарні з села Кухарі на Київщині. Це нелюди, терористи, і це точно не має залишитись непокараним!” – написав Ляшко.

Міністр звернув увагу, що тільки зранку в вівторок він звертався до російських медиків із закликом засудити дії тирана Путіна, вийти на площі з вимогою зупинити війну і стати на захист колег, українських медиків.

А вже вечері того ж дня – чергова смерть українського лікаря.

“Ідіть ви окупанти нах*й разом із своїм кораблем! Ми вам цього не пробачим!” – не стримуючи емоцій резюмував Ляшко.

У Центрі, де працювала Марина, кажуть, що вона завжди буде для лікарів “прикладом безмежної відданості своїй професії, милосердя та мудрості”.

“Ми завжди будемо пам’ятати її невгамовну життєву енергію, життєрадісність, високі духовні та етичні якості. Її світла пам’ять назавжди збережеться в наших серцях”, – сумують колеги-лікарі.

На Прикарпатті правоохоронці затримали заступницю директора комунальної лікарні, яка вносила в електронну систему «eHealth» неправдиві відомості про вакцинацію громадян від коронавірусної хвороби COVID-19.

Джерело: Національна поліція України

Правоохоронцями було з’ясовано, що до медика звертались громадяни, які хотіли отримати сертифікат вакцинації в додатку “Дія”, проте не хотіли вакцинуватися. За такі послуги медик брала 2500 гривень. Заступниця директора лікарні незаконно вносила персональні дані громадян в електронну систему охорони здоров’я «eHealth» через програму «Medics» як нібито вакцинованих. Жінка підшуковувала “клієнтів” через знайомих.

Правоохоронці провели обшук, та вилучили компютерну техніку, медичні та інші документи. Також було встановлено, що протягом жовтня медик внесла в систему значну кількість осіб з різних регіонів України, стосовно яких є достатні підстави вважати, що їхня вакцинація не здійснювалася.

Слідчі розпочали кримінальне провадження за даним фактом, та з’ясовують усі обставини події.