На Дніпропетровщині матір вбила власну дитину. Про це повідомив заступник начальника НПУ Андрій Нєбитов.

Зазначається, що 10-річна Дарина ковтала пігулки та лежала в реанімації через проблемні стосунки з матір’ю. А потім зникла.

На запитання: “Чи бажали ви, щоб ваша дочка зникла чи померла?”. Підозрювана відповіла – “Так”.

“Для поліцейських зникнення дитини – завжди надзвичайна подія. Всі підрозділи, кінологи, волонтери відпрацьовували кожен сантиметр, кожного знайомого, підвали, недобудови, камери “Безпечне місто”. Але, на жаль, пошуки не дали результату. Дівчинку вдалося розшукати тільки оперативним шляхом”, – йдеться в повідомленні.

За його словами, дитину знайшли мертвою у валізі на дачі, під шаром будівельного сміття. Мати, яка закатала доньку в бетон, а потім майстерно переконувала поліцію, що вона зникла, постане перед судом – правоохоронці зібрали достатньо доказів.

Нагадаємо, раніше ми писали, що на Черкащині знайшли мертвою, 10-річну дитину. За даними слідства дівчинку зґвалтували та вбили.
Як зазначив Андрій Нєбитов, фігуранту у цій справі загрожує довічне ув’язнення.

На Одещині вбитими знайшли жінку та її 7-річну дитину.

Про це повідомили у регіональному главку Національної поліції, подія сталася у Подільському районі.

“Тіла жінки, 1986 року народження, та 7-річної дівчинки з тілесними ушкодженнями без ознак життя виявлено вчора, 6 квітня, близько 9 години у будинку, в якому вони жили”, – розповіли правоохоронці.

Йдеться про те, що на місце події прибули керівництво слідчого управління Головного управління Нацполіції в Одеській області, слідчо-оперативні групи територіальних підрозділів поліції, слідчого управління з мобільною ДНК-лабораторією, фахівці пересувної поліцейської криміналістичної лабораторії, поліцейські – кінологи тощо.

Наразі правоохоронці працюють на місці злочину, збирають докази, встановлюють всі обставини події.

“Особу підозрюваного зараз встановлено, з ним працюють слідчі”, – заявили в управлінні.

Дані про подію внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу (навмисне вбивство).

“16-річний підліток під “алкашкою і наркотою” прийшов додому і почав лаятися зі своєю 38-річною матір’ю. У ході конфлікту хлопець узяв ніж і перерізав матері горло. Все це побачила його 7-річна сестра і почала кричати, у відповідь на що школяр зарізав і її, а потім пішов з дому бухати далі. Ближче до ночі шизоїд повернувся, помив тіло своєї матері від крові і зґвалтував. Зараз хлопця затримано…”, – повідомив один із місцевих Telegram-каналів. Чи це поки що невідомо.

У Кривому Розі за розбещення, зґвалтування малолітніх дітей та створення дитячої порнографії судитимуть матір та її співмешканця.

Про це повідомили у пресслужбі Дніпропетровської обласної прокуратури.

“Мати разом із співмешканцем, перебуваючи за місцем проживання, розбещували 1-річну доньку. Крім цього, жінка неодноразово ґвалтувала іншу свою 2-річну доньку. Вказані неправомірні дії вона фіксувала на мобільний телефон, примушуючи малолітню до участі у створенні відео порнографічного характеру. Діти вилучені з небезпечного середовища та влаштовані у дитячий будинок сімейного типу”, – йдеться у повідомленні.

У прокуратурі уточнили, що жінці й чоловікові інкримінують розбещення, зґвалтування малолітніх дітей, виготовлення дитячої порнографії та примушування малолітньої до її створення (ч. 4, 6 ст. 152, ч. 2 ст. 156, ч. 4 ст. 301-1 КК України).

Наразі обвинувачені перебувають під вартою.

Жінка зізналася у вбивстві власних дітей.

У Рівненській області 42-річна мати топила двох малолітніх синів у водоймі кар’єру. Дітям було шість та сім років.

Про це повідомили у пресслужбі Рівненської обласної прокуратури та відділі комунікації поліції.

Правоохоронці встановили, інцидент стався 23 серпня близько 11:00 у Вараському районі. Мати разом зі своїми синами пішла до місцевого кар’єру, аби купатися. Втім, кажуть в прокуратурі, вона “вирішила позбавити дітей життя шляхом утоплення”,

“Встановлено, що старшого сина вона із застосуванням фізичного примусу занурила у воду і утримувала його в такому положенні до моменту припинення ним супротиву. Вийшовши на берег, взяла за руку меншого сина та повела його до дерев’яного помосту, під яким була значна глибина, й штовхнула у воду, знаючи, що той не вміє плавати. При цьому, стояла на тому ж помості і споглядала неминучість утоплення”, – йдеться у повідомленні прокуратури.

Невдовзі до водойми прибіг 37-річний батько дітей. Одного із синів він зумів дістати самотужки. Втім, реанімаційні заходи не допомогли врятувати хлопчика. Іншу загиблу дитину дістали водолази.

У поліції повідомили, що жінку затримали. У скоєному горе-матір зізналася. Наразі вона перебуває в ізоляторі тимчасового тримання. Їй повідомлено про підозру в умисному вбивстві своїх дітей. Санкція статті передбачає позбавлення волі від десяти до 15 років або довічне позбавленням волі. Вирішується питання про обрання жінці запобіжного заходу.

Деталі трагедії
Тим часом видання “Суспільне” пише, що трагедія сталася у селі Сопачів. За словами старости села Сергія Бойко, який допомагав реанімувати дитину, жінка вела себе неадекватно.

“Вона сиділа, тупо посміхалася. Видно, що геть поїхав дах. Ми її просили: скажи, де друга дитина? Вона не казала спочатку. Потім розповіла, що кинула його далі”, – згадує Бойко.

Зазначається, що мати дітей до грудня 2022-го працювала вчителькою англійської мови у місцевому ліцеї. Шість років перебувала у декреті, але після виходу на роботу звільнилася.

“Медична книжка була завірена, була печатка “допущено до роботи”, все. Без медкнижки ми б не могли її допустити до праці. Я не лікар і не знаю… Коли ми з нею спілкувалися, вона сказала, що не може працювати, що у неї немає сили з усім цим не справляється і написала заяву на звільнення за власним бажанням”, – розповів директор навчального закладу Василь Савчук.

Першого вересня цієї осені 6-річний Михайло та 7-річний Даниїл мали йти до першого класу цього ліцею.

https://www.tiktok.com/@rivne.news/video/7271123632930196741?is_from_webapp=1&sender_device=pc

Під час поховання на тілі Андрія помітили численні синці.

Під Волновахою на Донеччині 10 липня загинув військовослужбовець з Луцька Андрій Коробко. Його мати повідомили, що смерть настала через серцеву недостатність. Втім, вона не вірить результатам розтину. На тілі Андрія рідні помітили численні синці та відбиток від взуття під час прощання та не дали поховати військового, щоб домогтися розслідування. У поліції відкрили провадження за ст. 115 Кримінального кодексу України – умисне вбивство.

Зоя Коробко розповіла сайту ТСН.ua, що про смерть сина її повідомили співробітники Луцького військкомату 12 липня. За словами жінки, до неї прийшли двоє військових. Вони сказали, що тіла Андрія зараз везуть з Дніпра до Луцька.

Знайшли без ознак життя
“Я кажу де мій син? Куди мені їхати, куди мені його забирати? “Ніде не треба їхати. Він вже їде сюди. Він помер”. Як помер? “У нього серцевий напад, серце не витримало”. Я говорю, хлопці, ви нічого не кажіть, бо я знаю свою дитину, він був здоровий. За 42 роки він ніколи не хворів. Я стала сильно плакати, кричати. А вони кажуть, ви не перша. Я розумію, що війна. Але як це сталося? Його знайшли без ознак життя, це мені сказали в військкоматі”, – розповіла жінка.

Мати військового наступного дня викликали на опізнання до моргу. Тоді жінка дізналася, що 11 липня Андрію вже зробили розтин у морзі в Дніпрі.

“Я пішла, стала плакати, обняла. Кажу, так, то мій син, мій Андрій в морзі. І я так чуть дивлюся ноги, думаю, що ж вони брудні такі, в крові. Я відкрила те покривало, хотіла глянути. А він голий-голісінькій, без нічого. А вони раз і закрили, кажуть виходьте, все. І мене менший син попід руки вивів”, – каже ТСН.ua жінка.

Не дали попрощатися з сином вдома
Зоя Коробко каже, що їй не дозволили забрати тіло сина додому, щоб попрощатися. За її словами, співробітники військкомату назвали час, коли приходити на поховання.

“Кажу, дайте тіло попрощатися, хай дитина побуде вдома. Цього не буде, кажуть. Завтра на дев’яту приходьте, це військові, військомат так сказав. Я говорю, що від мене треба, гроб чи що, що потрібно? Нічого сказали, це організовуємо все ми… А я кажу, а чого так скоро? А він каже, бо такий закон, так має бути. Ну закон і закон… Знаєте, як мати затуркана”, – розповідає ТСН.ua мати військового.

Не дозволили поховати на Алеї героїв
Жінка додає, що співробітників військкомату родина вмовляла перенести прощання хоча б на кілька годин, щоб до Луцька встигли доїхати рідні Андрія. Зоя Коробко каже, що військові погодилися, але сказали тоді самостійно шукати батюшку. Поховати сина на Алеї героїв у Луцьку тоді не дозволили, бо він помер своєю смертю.

“Дали мені постелити його речі особисті. Бо вони знову “ми самі”. Кажу ні, я буду стелити дитині, положила йому все як положено. “Ми будем його мити”. Кажу, а що він ще не помитий? Кажу я буду сина свого мити. “Ні, не положено. Ми будем мити і наряжаємо і ми кладем його в гроб”… Я стала плакати, кричати”, – каже ТСН.ua Зоя Коробко.

Вона розповідає, що Андрій воював з 2014 року, а після повномасштабного вторгнення Росії пішов добровольцем до одеської 35-ї окремої бригади морської піхоти. Як та коли син опинився на Донеччині під Волновахою, вона не знає, адже він мало що розповідав про війну останнім часом.

Під час поховання помітили численні синці
Зоя Коробка каже, що на поховання Андрія прийшло дуже багато людей. Під час прощання жінка нагнулася до сина та помітила кров біля рота та носа.

“Я взяла серветку, витираю все. Підходить моя кума, Люда, хресна його. І каже, що в нього якось так воротник той загнутий, подивися, витри ще там. Я чуть розстібнула і вжахнулася, кричала… Так як удавка на шиї, вся спина синя, і відбиток був чи черевика, чи щось, з правої сторони на груді. І тоді ми забили на сполох. Вся спина синя, там де нирки, усе, крім ніг. І ще ліва рука нормальна, як має бути, а права рука, кисть сама, палець середній поломаний і таких дві великих подряпини. Ми забили на сполох, я не дала хоронити”, – каже ТСН.ua мати військового.

Родичі та друзі Андрія одразу викликали поліцію та перекрили дорогу в Луцьку, щоб привернути увагу до ситуацію. Зоя Коробка погодилася провести повторну судово-медичну експертизу.

“Хто його віз, хто його привіз? Я не знаю по сьогоднішній день. Ніяких документів немає. Сказали, шо всі документи йдуть в супроводі. Нічого не було. І по сьогоднішній день ні його речей, ні його паспорта, ні його водійського посвідчення, ні його карток, ні військового білета, нічого немає. Де воно, що воно, я не знаю”, – розповідає ТСН.ua мати Андрія.

Вона каже, що впевнена – син помер не своєю смертю. Жінка хоче домогтися чесної експертизи та розслідування.

У поліції відкрили провадження
Речниця Національної поліції Волині Ольга Бузулук прокоментувала сайту ТСН.ua, що правоохоронці розпочали досудове розслідування за статтею 115 Кримінального кодексу України – умисне вбивство. Тривають слідчі дії. На 19 липня призначений повторний розтин.

Що кажуть у військкоматі
Волинський обласний Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) після смерті Андрія Коробка пояснив порядок оповіщення сім’ї військового про його загибель.

Пресофіцерка Уляна Кравчук пояснила телеканалу “Конкурент TV”, що військова частина, у якій перебував військовослужбовець, протягом 24 годин повідомляє ТЦК та СП за місцем проживання родичів загиблого військовослужбовця про дату та причини загибелі.

Далі представники ТЦК та СП протягом семи днів вручають сім’ї офіційне сповіщення і лікарське свідоцтво про смерть, а також інформують щодо пільг, передбачених законодавством України.

“У разі незгоди сім’ї загиблого чи померлого військовослужбовця із судмедекспертизою, після надходження тіла, сім’я може самостійно звернутись до лікаря-патологоанатома, судово-медичного експерта чи до Національної поліції України”, – зазначила Уляна Кравчук.

Вона додала, що ТЦК не бере участь у організації чи проведенні судмедекспертизи.

“У функції ТЦК та СП не входять проведення чи дозвіл на проведення судово-медичної експертизи. Після дослідження тіла загиблого видається лікарське свідоцтво про смерть, на підставі якого родичам загиблого необхідно самостійно звернутись до будь-якого відділу державної реєстрації актів цивільного стану із заявою про реєстрацію смерті та отримання свідоцтва про смерть”, – сказала пресофіцерка.

У селі Терешківка Сумського району Сумської області жінка народила двійню й залишила немовлят помирати в господарській будівлі на території власного приватного будинку. У підсумку тіла дітей понівечили собаки. Рештки побачили місцеві жителі та викликали поліцію.

Підозрювана – 40-річна мешканка села – поки що перебуває в реанімації, бо її стан різко погіршився після пологів. Вирішується питання про вручення їй підозри й обрання запобіжного заходу, повідомила у Facebook Сумська обласна прокуратура (щоб подивитися відео, доскрольте сторінку до кінця).

Понівечений труп немовляти собаки принесли на подвір’я одного з мешканців Терешківки 15 червня. На місце інциденту викликали поліцію.

Під час слідчо-оперативних заходів на одній із вулиць цього ж села правоохоронці виявили ще один понівечений тваринами труп новонародженого.

Слідство з’ясувало, що діти народилися 8 червня в господарській будівлі. Підозрювана залишила своїх двійнят там. За даними обласного ГУ Нацполіції, матір накрила дітей дошками.

“Жінка пояснила, що завагітніла, перебуваючи за кордоном, коли повернулася в Україну, свій стан приховала від чоловіка та оточуючих”, – йдеться в повідомленні прокуратури.

Продовжується досудове розслідування за фактом умисного вбивства матір’ю своїх дітей (ст. 117 КК України).

У поліції також повідомили, що після пологів жінка весь час перебувала у власному будинку, стан її здоров’я погіршувався, але за медичною допомогою вона не зверталася. Наразі фігурантку госпіталізовано.

Море квітів, сліз та запитань: «Навіщо?». Так у селищі Кирнасівка, що на Вінниччині, прощались із 26-річною місцевою жителькою Ганною Чернишевською.

Молоду жінку просто на очах її 5-річного сина Євгена катували та вбивали. А після того роздягнену вивезли у передмістя й холоднокровно прикидали гілками. Підозрюваний — 28-річний військовий Олександр Б. Рідні та знайомі жертви зазначають — це вже не перша його кримінальна справа, але чомусь він не відбував покарання за скоєне. Наразі чоловік знаходиться в слідчому ізоляторі без права внесення застави, а сім’я загиблої шукає для її дитини психолога й обіцяє до кінця боротись за справедливе покарання винуватцю.

«Останні два місяці Олександр не давав проходу Ганні»
– Аня була надзвичайно світлою людиною, здається, що не було таких людей, кому вона відмовила у допомозі, — розповів «ФАКТАМ» колишній чоловік загиблої Дмитро Кирилишен. — Після одруження ми мешкали у моїх рідних у Тульчині, народили синочка Женю, якому дружина присвячувала весь свій час. А я, щоб прогодувати родину, працював далекобійником. Не добувши декретну відпустку, Ганна повернулась на роботу у лікарню — лаборантом у рентген-кабінеті районної лікарні. У вільний час вона займалась шугарингом, дуже раділа, коли закінчила курси. Дружина любила робити людей красивими, й сама завжди доглядала за собою. Так сталось, що дев’ять місяців тому ми з дружиною розлучились, все відбулось без жодних скандалів. Проте продовжували спілкуватись, адже у нас спільна дитина. Як тільки я повертався з відряджень, проводив час із Євгеном, допомагав матеріально. Ганна з сином після припинення наших стосунків проживала у рідній Кирнасівці із мамою, якої, на жаль, того трагічного вечора не було вдома. Батько Ані помер кілька років тому, у 60-річного чоловіка обірвався тромб. Тепер вони із донькою поруч.

За словами співрозмовника, підозрюваного у злочині він знає, адже той із села Кинашів, що неподалік від райцентру Тульчин.

– Характер в нього ще той, постійно влазив в якісь дурниці, обкрадав, ображав, збивав машиною, — каже Дмитро. — Але зізнаюсь, в голові не вкладається, що ця людина могла піти на вбивство! Як саме Олександр потрапив до армії — мені невідомо, служив він у місцевій військовій частині, на локаторній станції. Не так давно одружився, два місяці тому в нього народилась дитина. Як розповідають знайомі Ганни, вона із Олександром після нашого розлучення спілкувались. Які саме в них були стосунки — не знаю. Але більш ніж пів року колишня дружина з ним точно не підтримувала зв’язок. А останні два місяці, за словами нашої куми, Олександр не давав проходу Ганні. Через переслідування вона навіть планувала йти у поліцію писати заяву. Не встигла.

Нині ж я дізнався ще одну деталь. За тиждень до смерті я скинув колишній 7000 гривень. За два дні до трагедії у неї вже не було коштів. Чи він її шантажував, чи вимагав гроші… Ганна ховалась від цього чоловіка. Але пізно ввечері 13 квітня він викрав машину «Жигулі» свого тестя та приїхав до неї додому. Жінка не хотіла йому відкривати двері. Ймовірно, що він силою потрапив до будинку, тому що по слідам це видно. Навіть ворота зігнуті… Що стало причиною жорстокості Олександра — мають з’ясувати правоохоронці. Чоловік за попередньою версією перебував під дією наркотиків. Синочок, який все це бачив, розповідав, що «дядя у військовій формі» зв’язав маму й поволік у хату. Мабуть, найстрашніше він воліє не згадувати. Ще дитина пам’ятає, як вбивця витягнув маму із будинку за ногу… Олександр жорстоко бив, катував мою колишню дружину. Ходять розмови про зґвалтування, поки в нас нема офіційних висновків, чи це так. Олександр свою жертву задушив, причиною смерті за висновками судово-медичної експертизи стала асфіксія. По сусідству лише стара бабуся, то ж навіть якби Аня кричала, її б не почули. Орієнтовний час смерті колишньої дружини — третя ночі 14 квітня.

«Поліцейські знайшли машину неподалік Тульчина, далі лежало тіло Ганни, прикидане гіллям»
Після скоєного злочинець завантажив тіло Ганни до салону її автомобіля «Шевроле», який знаходився на подвір’ї. Її синочка лишив самого, то ж дитина під ранок блукала вулицями та шукала маму. Прихистили його сусіди, які й викликали поліцію. На подвір’ї валявся халат жінки. Телефон не відповідав. Його, як потім стане відомо, злочинець викрав. Прихопив із собою ще й мобільний телефон сина, ноутбук, золоті прикраси.

– А сам Олександр як ні в чому не бувало викликав таксі й поїхав до частини, в якій служить. Попив каву. Попросив товариша відвезти його у селище, щоб забрати машину тестя, — продовжує Дмитро. — Про скоєне не зізнався. Того ж дня поліцейські знайшли нашу машину неподалік Тульчина, далі лежало тіло Ганни, прикидане гіллям. Вона була роздягненою. Я саме був у рейсі, то ж зробив все, аби якнайшвидше повернутись додому. Коли побачив у морзі тіло загиблої дружини — не впізнав. Вона була вся синя, місця живого не було, кров аж запеклась. Це такі знущання, в кіно такого не показують у фільмах жахів. За пару днів до того Аня зробила манікюр, а тут в неї всі нігті були зламані, руки побиті. Тобто вона до останнього боролась за життя… Наскільки мені відомо, після затримання підозрюваний зізнався, що це він і чудово розуміє, що скоїв. В його кітелі знайшли ключі від машини дружини. На нього й показував мій син, впізнав, що це саме ця особа знущалась над його мамою. Женічка зараз із моїми батьками, повернутись у хату, де все сталось, він ніколи не зможе і ми цього не допустимо. Синочок знає, що мама тепер живе на зірочці і вона його янгол. Розумію, що Ганну ніхто не замінить, вони були дуже близькі. Шукаю тепер найкращих спеціалістів-психологів. Переживаю за психічний стан сина.

Знайомі вбитої, які попросили не називати їх імена в цілях безпеки, розповіли, що підозрюваний із заможної родини, там займаються бізнесом із коптіння м’ясних продуктів.

За інформацією аналітичної системи YouControl, у підозрюваного дійсно вже були проблеми із законом. У 2014 році він отримав постанову за водіння в стані алкогольного сп’яніння.

У 2016 році під час керування автомобілем Олександр збив заднім ходом пішохода. В результаті отримав два роки обмеження волі з випробувальним терміном в один рік. Справу у 2017 році закрили. Восени 2022 року чоловік скоїв аварію — в’їхав у іншу машину, проте відбувся штрафом 850 гривень. У 2021 році підозрюваний пограбував жінку, яка йшла із дитиною. Він зірвав у неї з шиї золотий ланцюжок з кулоном та втік. Збитків порахували на понад 28 тисяч гривень. Батьки Олександра вирішили питання із потерпілою, а на початку квітня 2023 року Тульчинський районний суд призначив йому шість місяців арешту.

– Але чому його не відправили відбувати покарання — із цим питанням я ще розберусь. Хтозна, якби він відбував покарання, можливо, Аня була б жива, — додає колишній чоловік вбитої.

Трагедія із Ганною Чернишевською викликала резонанс у Тульчинському районі. Знайомі й просто односельчани стали на захист ні в чому не винної жінки й готові навіть до самосуду, стверджуючи, що в разі уникнення відповідальності підозрюваний може знову скоїти подібний злочин.

«Треба розголос, бо замнуть справу, зроблять дурником. Як жаль діток», — пише у соцмережі Танюшка Безхребта-Балінська.

Емоцій не стримує знайомий жертви Микола Паславський:

«Пожиттєве. Чому не напишуть, що він служив в військовій частині в Тульчині?! Що батьки його всунули, щоб його не посадили за раніше скоєні злочини, все місто знало, що він наркоман. Куди дивився начальник частини, чи в частині нема офіцерів по роботі з особовим складом? А йому ще зброю довіряли. Святі гроші все роблять, батьки всунули. Пожиттєве тварюці. Не дамо спустити цю справу».

Як повідомила «ФАКТАМ» керівниця відділу комунікацій ГУНП у Вінницькій області Заріна Маєвська, за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 (умисне вбивство) Кримінального кодексу України підозрюваному загрожує до 15 років позбавлення волі. Слідчі повідомили зловмисникові про підозру та суд обрав йому запобіжний захід — тримання під вартою.

В поліції повідомили: «В результаті комплексу розшукових заходів та спільної роботи працівників Тульчинського райвідділу поліції, слідчих, криміналістів та оперативників обласного главку були знайденні неспростовні докази причетності 28-річного мешканця Тульчина до смерті 26-ріної потерпілої. За попередньою інформацією, підозрюваний приїхав до потерпілої додому у селище Кирнасівку. Під час спілкування між ними виникла суперечка, яка переросла у конфлікт. Чоловік вдарив жінку по обличчю. Коли вона впала на землю, почав її душити. Для того, аби приховати злочин, зловмисник завантажив тіло потерпілої до її ж автомобіля та вивіз на околиці міста, де прикидав його землею та гіллям. Потім відігнав автомобіль на 20 кілометрів від будинку потерпілої та залишив».

У неділю, 19 березня, курсант другого курсу Львівського університету внутрішніх справ Дмитро Гульчук з Рівненщини застрелився під час добового наряду.

У ДБР повідомляють, 18-річного юнака могли довести до самогубства.

Наразі тривають слідчі дії, призначено низку експертиз. Батьки курсанта розповіли про навчання сина в університеті, останнє СМС та втрачену передсмертну записку.

Тіло 18-річного курсанта Львівського університету внутрішніх справ знайшли на території навчального закладу з вогнепальним пораненням в голову. Незадовго до цього він надіслав мамі останнє повідомлення.

“Мам, вибач за це, ти дійсно хороша мама, просто я дуже поганий син. Невдаха і слабак. Я тобі вдячний за все, бо ти реально багато зробила”, — читає мама курсанта Світлана Гульчук.

Світлана розповідає, син мріяв стати поліцейським.

“Він розказував, спочатку був в захопленні, що поступив. Сам поступав, ми нічим не допомагали, бо він вибрав цю професію, хотів стати поліцейським”, — каже мама загиблого.

Та вже під час навчання в університеті хлопець почав скаржитись батькам на тиск командира та керівництва вишу, каже тато хлопця Олег Гульчук:

“Зайшов старшина, він розказував, і каже: “Щось в мене сьогодні поганий настрій, так, ану давайте віджимайтесь всі!” І якшо не послухаються, то вже він наказував їх. Він просив багато раз, шо заберіть мене, бо тут нестерпно. Ми не думали… він така домашня дитина був, то ми вмовляли: потерпи, будеш мати освіту”.

Батьки юнака наголошують, їх син написав передсмертну записку. За їх словами, її бачили інші курсанти.

“Діти між собою писали, що записку бачили, але вона щезла. Хтось бачив заголовок, перші рядки: ви мені погрожували, ви добились свого. І розписав все, як було, всі прізвища, але ця записка зникла. А тепер кажуть, що записки не було. Записка все-таки була!” — каже мама Дмитра.

Як повідомила керівниця пресслужби Львівського університету внутрішніх справ Галина Лемішко, зараз у навчальному закладі триває службове розсідування. На цей час від виконання обов’язків відсторонили декана факультету №3 Степана Гнатюка.

“Зі свого боку ми також одразу розпочали службове розслідування і на час його проведення для забезпечення всебічності та об’єктивності керівника того факультету, де навчався загиблий було відсторонено від виконання обов’язків. І крім того було відсторонено курсантів командирів”, — каже Галина Лемішко.

Звинувачення керівництва у булінгу Галина Лемішко не прокоментувала. Також відмовилася повідомляти деталі, допоки не закінчиться досудове розслідування. Матеріали справи уже передали у Державне бюро розслідувань. Правоохоронці відкрили кримінальне впровадження одразу за двома статтями.

“На місце події виїжджала поліція, вона власне і відкрила кримінальне впровадження за статтею 115 — це самогубство. Однак, як згодом стало відомо з матеріалів досудового розслідування, до смерті можуть бути причетні сторонні особи, тому цю справу було передано до ДБР. Також розслідування буде проводитися за статтею 120 — доведення до самогубства. Зараз призначено низку експертиз, проводяться необхідні слідчі дії”, — каже речниця територіального управління Державного бюро розслідувань Тетяна Муравель.

Поховали Дмитра Гульчука у рідному селі Могиляни Рівненської області.

Цього хлопця звати, як і мого сина, Сашко. Йому 12 років. Сашко попросив не закривати його обличчя під час розповіді, бо має надію, що якщо раптом його мати втратила пам‘ять під час побиттів окупантам, то, побачивши його, вона зможе все згадати і якось вирватися до нього…

Дивитися це відео вкрай важко. Воно змусило плакати навіть сухих та непробивних правознавців, присутніх в залі конференції United for Justice. Але це наша реальність. І ось саме це має пряме відношення до явища ГЕНОЦИД.

російські виродки знищують наш генофонд – українські діти представляють для них найбільшу небезпеку. Бо інакше це непояснювально. В минулому пості я зазначила, що на сьогодні Державним органам України офіційно відомо про вивезення за межі України 16 221 дитини.

Повернути вдалося лише 307 дітей.

Саме 307 історій, які розповіли діти після повернення, дозволяють чітко визначити, що в росіян є такі 5 сценаріїв вивезення дітей:

Перший – коли вбили батьків, і їхніх дітей примусово переселяють росіяни. Так це сталося з 12-річною Кірою з Маріуполя. Батька дівчинки, колишнього капітана збірної України з водного поло Євгена Обединського, розстріляли на очах його доньки.

Намагаючись втекти з міста, Кіра отримала поранення від розриву міни. Поранену дитину росіяни викрали та вивезли на територію так званої «ДНР». Дівчині дивом вдалося повернутися до Києва та возз’єднатися з дідусем.

Другий сценарій – коли дітей вилучають безпосередньо з родини. Окупанти позбавляють батьківських прав тих, хто не хоче ставати колаборантом, і забирають їхніх дітей силою.

Третій – коли дітей відокремлюють від батьків під час фільтрації. Як відбулося із Сашком.

Четвертий сценарій – створення непридатних для життя умов, і пропозиція відправити дітей в так звані «табори відпочинку та оздоровлення». також діє шантаж погрозою позбавлення батьківських прав, якщо не дозволять дітям поїхати в ті «табори».

І п’ятий – вивезення цих «таборів» за межі України в невідомому напрямку у повному складі.

Всі діти позбавлені будь-якого виду зв‘язку.

Україна закликає міжнародні організації збільшити тиск на рф, щоб припинити депортацію дітей України, що є абсолютним геноцидом народу.

ПРОШУ ПОШИРЕННЯ!

Бельгійку, яка вбила п’ятьох своїх дітей, піддали евтаназії на її власне прохання через 16 років після вбивств.

Женев’єв Лермітт убила свого сина і чотирьох доньок, яким було від трьох до 14 років, у місті Нівель 28 лютого 2007 року, коли їхнього батька не було вдома.

Тоді вона спробувала накласти на себе руки, але їй це не вдалося, тож зрештою вона викликала швидку допомогу.

У 2008 році 56-річну жінку засудили до довічного ув’язнення.

У Бельгії закон дозволяє людям вибрати евтаназію й добровільно померти від смертельної ін’єкції, якщо вважається, що вони страждають від “нестерпних” психологічних, а не лише фізичних страждань, які неможливо подолати.

Людина повинна усвідомлювати своє рішення і мати можливість аргументовано та послідовно висловити своє бажання.

“Цієї специфічної процедури дотрималася пані Лермітт, зібравши різні медичні висновки”, – сказав її адвокат.

Психологиня Емілі Маруа розповіла каналу RTL-TVI, що Лермітт, ймовірно, вирішила померти 28 лютого, здійснивши “символічний жест поваги до своїх дітей”.

“Можливо, для неї також важливо було закінчити те, що вона почала, тому що в основному вона хотіла позбавити життя себе, коли вбила їх”, – сказав психолог.

П’ять вбивств у 2007 році та судовий процес, що стався після цього, сколихнули Бельгію.

Під час судового розгляду адвокати Лермітт стверджували, що вона мала порушення психіки і була неосудною. Але присяжні визнали її винною в умисному вбивстві та засудили до довічного ув’язнення.

У 2010 році Лермітт подала цивільний позов, вимагаючи близько трьох мільйонів євро від колишнього психіатра, стверджуючи, що його “бездіяльність” не змогла запобігти вбивствам, але 10 років потому вона відмовилася від судової тяганини.

У 2022 році внаслідок евтаназії в Бельгії померло близько 2966 осіб, що на 10% більше, ніж у 2021 році.

Рак залишається найпоширенішою причиною, але офіційні особи стверджують, що майже в трьох із чотирьох запитів пацієнт представляв “різні види страждань, як фізичні, так і психологічні”.

З 2014 року в Бельгії дозволено допомагати дітям померти так само, як і дорослим, якщо вони невиліковно хворі, відчувають сильний біль і якщо на те є згода батьків.