Український дослідник та доктор філософії Максим Мацала звернув увагу на необхідність трансформації Малої академії наук.

За його словами, в освітній структурі нічого не змінюється вже довгий час, а вчителів змушують займатися додатковою діяльністю. Крім того, освітянин стверджує, що значна кількість педагогів пише роботи за дітей. Водночас, учні, чиї заклади освіти мають більше фінансування та підтримку вишів, скоріше отримають перемогу. Натомість, “прості” педагоги навіть не хочуть намагатися, аби їхні школярі за щось боролись, а роблять все для звітності перед чиновниками.

На думку Мацали, причиною такого відношення є, зокрема, низькі зарплати, брак часу та сил вчителів. Він вважає, що існують випадки, коли у школах присутній ентузіазм та професійність, а з дітьми проводять реальні досвіди. Проте це скоріше винятки, які лиш підтверджують правило. Своєю думкою науковець поділився у Facebook.

“МАН є примусовим видом робіт для вчителів. Вони знають, що їхні колеги з просунутих закладів, у яких є гроші та/або зв’язки із ЗВО, здатні поставити кращий дослід, написати кращу роботу, і дитина потім розкаже і виграє. Дитині – плюс у резюме, якщо вступ кудись закордон”, – пише Мацала.

“І от оці прості вчителі не хочуть навіть намагатись (а коли намагатись? Часу і сил на усе, коли такі мізерні доходи, не напасешся). І уже їхній школяр списує щось з Інтернету, аби була звітність перед чиновниками. Певно, з часом є школи, де ентузіазм і професійність є, і з дітьми реально проводять досліди. Винятки, які підтверджують правило”, – додає освітянин.

Він пропонує під час проведення конкурсів оцінювати залученість дитини, а не крутість досліду або обладнання у школі. На його думку, якщо школяр готувався сам або з наставником, то це можна буде зрозуміти на співбесіді. Зокрема, учнів, які можуть самостійно, хоч і підглядаючи у листок, пояснити про що їхня робота, варто оцінювати вище.

Натомість ті школярі, які прийшли просто прочитати текст дослідження, яке написав вчитель або кандидат наук на замовлення, мають отримувати нижчі бали.

Науковець вважає, що у таких ситуаціях буде зрозуміло, хто з дітей дійсно геній і заслуговує нагород, а кого потрібно виключити з олімпіад.

Також Мацала пропонує робити попередній відбір робіт та конкурсантів на рівні шкіл. Наприклад, якщо учень не може зв’язати двох слів, або наставник чи обладнання школи занадто слабкі, щоб виступити далі, то нікого не мають пропускати у наступні етапи. Водночас, у такому разі, має бути короткий звіт в управління освіти.

На думку дослідника, чиновники мають отримувати премії за допомогу обладнанням школам, а не за те, що стільки-то учасників поїхало на конкурс МАН від району.

Що робити з МАН?

МАН була каргокультом, ще коли я був у школі. Учителі чесно зізнавались, що писали роботи за дітей. Судячи з відгуків, мало що змінилось зараз. Правда, поява соцмереж призвела до того, що шкідлива новина про чергового «генія» з його «винаходом» розповсюджується сильніше.

МАН є примусовим видом робіт для вчителів. Вони знають, що їхні колеги з просунутих закладів, у яких є гроші та / або зв’язки із закладами вищої освіти, здатні поставити кращий дослід, написати кращу роботу, і дитина потім розкаже і виграє.

Дитині – плюс у резюме, якщо вступ кудись за кордон.

І от оці прості вчителі не хочуть навіть намагатись (а коли намагатись? – часу і сил на усе, коли такі мізерні доходи, не напасешся). І уже їхній школяр списує щось з Інтернету, аби була звітність перед чиновниками.

Певно, з часом з’явились школи, де ентузіазм і професійність є, і з дітьми реально проводять досліди. Винятки, які підтверджують правило. А як змінити правила?

1. Може, оцінювати лише залученість дитини? Не «якість» та крутість досліду, експерименту, обладнання у школі, а саме залученість дитини? Якщо дитина сама робила ту чи іншу задачу, комісія зможе оцінити за співбесідою.

Дитина не має читати з листочка. Дитина не має говорити заучені слова. Дитина, яка здатна пояснити просту частину роботи, яку виконала разом із наставником, має бути оцінена вище, ніж дитина, яка з листка читає про мега модний дослід, який насправді зробив якийсь кандидат наук на замовлення.

Так, буде складно – виступати, коли хвилюєшся, коли у нотатки можна підглядати, але не читати. Коли комісія обов’язково задасть уточнюючі питання, якщо робота написана, наче кандидатом наук. Якщо дитина володіє усією лексикою та матеріалом – ого, дійсно геній! Якщо ні – то чао.

2. Має бути попередній відбір робіт та конкурсантів на рівні шкіл. Якщо конкурсант не може зв’язати двох слів, або наставник чи обладнання школи занадто слабкі, щоб виступити далі, то нікого не мають надсилати далі.

Але має бути тоді короткий звіт в управління освіти. І чиновники мають отримувати премії за допомогу обладнанням таким школам, а не за те, що стільки-то учасників поїхало на конкурс МАН від району.

Утопія? А у вас це уже практикують?

Автор: Максим Мацала, PhD, дослідник.

Вчора вранці, 5 вересня, в селі Устя Снятинського району Івано-Франківської області трапилась дорожньо-транспортна пригода за участі двох автомобілів.

37-річний мешканець Чернівецької області, керуючи вантажним автомобілем “МАН Л-2000”, допустив зіткнення з легковим автомобілем “Москвич-412”. За кермом останнього був 73-річний чоловік.

Як повідомили в управлінні з питань цивільного захисту Івано-Франківської ОДА, водій вантажівки перевищив швидкість, а водій легковика в той момент повертав ліворуч з головної дороги на другорядну.

Внаслідок ДТП водій автомобіля “МАН Л-2000” отримав тілесні ушкодження у вигляді різаних ран лівого передпліччя, з якими був доставлений в Снятинську ЦРЛ.