Рогозін заявив, що “отримав важке поранення” у плече з Caesar.

Колишній керівник “Роскосмосу” Дмитро Рогозін надіслав уламок снаряда, який витягнули з його хребта, президентові Франції Еммануелю Макрону. Він заявив, що його під час святкування дня народження в окупованому Донецьку поранили з французької гаубиці “Caesar”.

Свій лист на ім’я французького посла в РФ Рогозін розіслав також російським засобам масової пропаганди.

Рогозін заявив, що “отримав важке поранення” у плече зі снаряда, “випущеного французькою 155-мм самохідною артилерійською установкою Caesar”. Він скаржиться на те, що ледь не став “нерухомим інвалідом”, або взагалі не розпрощався із життям.

Самопризначений “військовий консультант” назвав Францію “однією з найбільш кровожерливих держав у Європі”. За словами Рогозіна, Франція “підкорилася диктату Вашингтона і стала маріонетковою державою на кшталт уряду Віші, який обслуговував найнижчі інстинкти гітлерівців”.

Він також кинув звинувачення на адресу Парижа та країнами НАТО “щодо вирощування біля наших кордонів ( РФ – Ред.) військової загрози Росії призвела до трагічної розв’язки”. Не обійшлося у листі Рогозіна й без згадок “французької зброї та французьких найманців”, які вбили на Донбасі “сотні людей”.

“Пане посол, що творить Франція, що ви робите в конфлікті, який розпалили між слов’янськими народами західні політики? Сподіваюся, Ви розумієте міру своєї особистої відповідальності за ці вбивства! Ви ж надзвичайний і повноважний представник П’ятої Республіки, Вам і відповідати”, – йдеться у листі.

Рогозін також пригрозив Парижу. Мовляв, “ніхто не уникне відповідальності за військові злочини Франції, США, Великої Британії, Німеччини та інших країн НАТО на Донбасі”.

Поранення Рогозіна
21 грудня стало відомо, що ресторан “Шеш-Беш” в Донецьку, де ексголова “Роскосмосу” Дмитро Рогозін святкував свій день народження, обстріляли. За даними ЗМП, він отримав осколкові поранення. Його госпіталізували.

Згодом пропагандисти повідомили, мовляв, Рогозіну загрожує параліч. Згодом його перевезли в московський госпіталь і прооперували.

Також президенти обговорили співпрацю в галузі оборони та енергетики.

Президент України Володимир Зеленський у неділю, 11 грудня, поспілкувався із своїм французьким колегою Еммануелем Макроном.

Про це український лідер повідомив у соціальних мережах.

“Провів телефонну розмову з президентом Франції Еммануелем Макроном. Синхронізували позиції напередодні онлайн-саміту G7 та конференції з підтримки України в Парижі. Обговорили реалізацію нашої десятикрокової формули миру, співпрацю щодо оборони та енергетичної стабільності України”, – повідомив Зеленський.

Формула миру Зеленського
Під час саміту G20 15 листопада Зеленський назвав умови миру з Росією, які складаються з таких пунктів:

Радіаційна та ядерна безпека
Продовольча безпека
Енергетична безпека
Звільнення всіх полонених і депортованих
Виконання Статуту ООН і відновлення територіальної цілісності України та світового порядку
Виведення російських військ і припинення бойових дій
Повернення справедливості
Протидія екоциду
Недопущення ескалації
Фіксація закінчення війни
Цю формулу миру підтримали Сполучені Штати Америки та країни “Великої сімки”. Там вважають, що план Зеленського міг би стати стати потенційним вирішенням війни.

Також стало відомо, що Франція разом з європейськими та українськими партнерами почала працювати над створенням спеціального трибуналу щодо збройної агресії Росії в Україні.

Макрон назвав атаки Росії на цивільну інфраструктуру України воєнними злочинами

Президент Франції Еммануель Макрон вважає, що з російського диктатора Володимира Путіна в жодному разі не можна ізольовувати від цивілізованого світу, а з ним треба зберігати прямий контакт. Про це Макрон сказав в інтерв’ю CBS News.

«Я завжди підтримую регулярні дискусії і прямий контакт з Путіним, тому що.. Я думаю, що найкращий спосіб… Відновити відносини – це зберегти цей прямий канал. Ізоляція – це найстрашніше, особливо для такого лідера, як він», – сказав Макрон.

Макрон заявив, що до 24 лютого прилетів до Москви, оскільки думав, що повномасштабної війни можна уникнути.

Водночас він назвав атаки Росії на цивільну інфраструктуру воєнними злочинами і вважає, що Росія зробила величезну помилку, напавши на Україну.

«Перше – не поважати міжнародне право і порушувати всі принципи, які вони підписали. Це смертельно небезпечно для їхнього авторитету. І друге, тому що, напевно, вони допустили багато помилок в оцінці власних можливостей і можливостей України», – сказав він.

За інформацією журналістів, телефонна розмова між двома лідерами відбулася 20 лютого і тривала 10 хвилин.

За кілька днів до вторгнення Росії до України президент Франції Еммануель Макрон провів телефонну розмову з главою Кремля Володимиром Путіним. Під час переговорів російський президент звинуватив Володимира Зеленського в невиконанні Мінських угод, а Макрона – у спробі їх переглянути.

Про це повідомляють у документальному фільмі французького телеканалу France 2 “Президент, Європа та війна”, передає видання Le Parisien.

За інформацією журналістів, розмова між президентом РФ та президентом Франції відбулася 20 лютого — за 4 дні до початку повномасштабної війни в Україні — і тривала вона 10 хвилин. Повідомляється, що ініціатором діалогу був Макрон.

Видання публікує повний текст діалогу між президентами.

Макрон:

Після нашої останньої розмови напруженість продовжувала зростати, і ви знаєте мою відданість і рішучість продовжувати діалог. Я хотів би, щоб ви спочатку пояснили мені ситуацію і, можливо, цілком прямо розповіли про ваші наміри. А потім я хотів спробувати перевірити, чи є ще корисні дії та пропозиції, які потрібно зробити.

Путін:

Що я можу сказати? Ви самі бачите, що відбувається. Ви і канцлер Шольц сказали мені, що Зеленський готовий зробити крок, що він підготував законопроєкт про виконання Мінських угод. Насправді, наш дорогий колего, пан Зеленський, нічого не робить. Він вам бреше. Я не знаю, чи ви чули його вчорашню заяву, де він сказав, що Україна повинна мати доступ до атомної зброї.

Дипломатичний радник Еммануель Бонне: “Ні, нічого”.

Я також почув ваші коментарі під час пресконференції в Києві 8 лютого. Ви сказали, що Мінські угоди потрібно переглянути, цитую, “щоб вони застосовувалися”.

Радники Макрона: Ні, він цього не говорив. Я скажу йому не вступати з ним у детальну дискусію.

Макрон:

Володимире, по-перше, я ніколи не говорив, що Мінські угоди потрібно переглядати. Я ніколи цього не говорив ні в Берліні, ні в Києві, ні в Парижі. Я сказав, що їх треба застосовувати, що треба поважати.

Путін:

Слухайте, Еммануїле, я не розумію вашої проблеми з сепаратистами. Вони принаймні зробили все необхідне, за нашим наполяганням, щоб почати конструктивний діалог з українською владою.

Макрон:

Щодо того, що ви сказали, Володимире, кілька зауважень: по-перше, Мінські угоди – це діалог з вами, ви абсолютно маєте рацію. У цьому контексті не очікується, що основою обговорення стане текст, поданий сепаратистами. І тому, коли ваш переговорник намагається змусити українців дискутувати на основі сепаратистських дорожніх карт, він не поважає Мінські угоди. Не сепаратисти збираються вносити пропозиції щодо українських законів!

Путін:

Звісно, ​​у нас ситуація зовсім інша. Під час нашої останньої зустрічі я нагадав і навіть прочитав статті 9, 11 і 12 Мінських домовленостей.

Макрон:

Вони переді мною! Добре написано, що уряд України – п. 9, тощо – пропонує, і що це відбувається за погодженням та за погодженням із представниками окремих районів Донецької та Луганської областей, в рамках Тристоронньої контактної групи. Саме це ми і пропонуємо зробити. Тому я не знаю, де ваш адвокат навчився закону (порадник посміхається). Я просто дивлюся на тексти і намагаюся їх застосувати! І я не знаю, який юрист зможе вам сказати, що в суверенній країні тексти законів пропонують сепаратистські угруповання, а не демократично обрана влада.

Путін:

Це недемократично обраний уряд. Вони прийшли до влади в результаті державного перевороту, де були спалені заживо, це була кривава бійня, і Зеленський є одним із відповідальних. Слухай мене уважно: принцип діалогу — врахування інтересів іншої сторони. Пропозиції є, сепаратисти, як ви їх називаєте, передали їх українцям, але вони не отримали відповіді. Де діалог?

Макрон:

Тому що, як я ам щойно сказав, нам байдуже до пропозицій сепаратистів. Ми просимо їх реагувати на тексти українців і так треба робити, бо це закон! Те, що ви щойно сказали, десь ставить під сумнів вашу власну волю поважати Мінські угоди, якщо ви вважаєте, що маєте справу з нелегітимною та терористичною владою.

Путін:

Слухайте мене уважно. Ви мене чуєте? Ще раз кажу, що сепаратисти, як ви їх називаєте, відреагували на пропозиції української влади. Вони відповіли, але ці ж органи не пішли.

Макрон:

Так що добре: виходячи з їхньої реакції на тексти українців, я пропоную вам, щоб ми вимагали від усіх сторін зустрічі в рамках контактної групи, щоб продовжити рух вперед. Ми можемо вимагати, щоб ця робота була виконана завтра, і вимагати, щоб усі зацікавлені сторони не мали політики порожніх крісел. Однак останні два дні сепаратисти не хотіли це обговорювати. Я негайно вимагатиму цього від Зеленського. Ви згодні з цим? Якщо ми домовимося, я запускаю це і вимагаю зустрічі завтра.

Путін:

Щоб погодитися, щойно ми покладемо слухавки, я вивчу ці пропозиції. Але від самого початку треба було тиснути на українців, але ніхто цього робити не хотів.

Макрон:

Я роблю все можливе, щоб підштовхнути їх, ви це добре знаєте.

Путін:

Я знаю, але, на жаль, це неефективно.

Макрон:

Мені потрібно, щоб ви мені трохи допомогли. Ситуація на лінії зіткнення дуже напружена. Я справді телефонував Зеленському вчора, щоб заспокоїтися. Я йому ще раз скажу, заспокойтесь всі, заспокойся в соцмережах, заспокойтесь Збройні сили України. Але я також бачу, що ви дійсно можете закликати заспокоїти свої попередньо розташовані збройні сили. Вчора було багато обстрілів. Якщо ми хочемо дати можливість діалогу, ми повинні заспокоїти ситуацію в регіоні. Як ви бачите еволюцію військових навчань?

Путін:

Тренування відбуваються за планом.

Макрон:

Отже, вони закінчуються сьогодні ввечері, чи не так?

Путін:

Так, мабуть, сьогодні ввечері, і ми обов’язково залишимо військову присутність на кордоні, поки ситуація на Донбасі не заспокоїться. Обговорення буде проводитися за погодженням з міністерствами оборони та закордонних справ.

Макрон:

Володимире, кажу вам дуже щиро, для мене обов’язковою умовою є повернення дискусій у правильні рамки та уникнення напруженості. І для мене важливо – і я дійсно про це вас прошу – це те, що ми тримаємо ситуацію під контролем. Це перший стовп. І я дуже на вас розраховую. Не піддавайтеся на будь-які провокації в наступні години та дні.

Я хотів зробити вам дві дуже конкретні пропозиції. По-перше, організувати зустріч в найближчі кілька днів у Женеві між вами та президентом Байденом. Я розмовляв із ним у п’ятницю ввечері, я запитав його, чи можу я зробити вам цю пропозицію. Він сказав мені, що готовий до цього. Президент Байден також обміркував шляхи достовірної деескалації ситуації, врахувати ваші вимоги та дуже чітко звернутися до НАТО та України. Скажіть мені дату, яка вам підходить.

Путін:

Дуже дякую. Завжди дуже приємно і велика честь спілкуватися з вашими європейськими колегами, а також зі Сполученими Штатами. І мені завжди дуже приємно спілкуватися з вами, тому що ми перебуваємо у довірчих стосунках. Тож, Еммануеле, я пропоную вам все змінити. Насамперед, ви повинні заздалегідь підготуватися до цієї зустрічі. Лише потім ми зможемо поговорити, бо якщо ми прийдемо так, поговоримо про все і ні про що, то нас все одно за це звинувачують.

Макрон:

Але чи можемо ми сьогодні, наприкінці цих дискусій, сказати собі, що ми згодні щодо принципу? Я хотів би отримати від вас чітку відповідь із цього приводу. Я розумію ваше небажання йти на поступки, але ви готові рухатися вперед і говорити сьогодні: “Я хотів би зустрітися з американцями удвох, а потім розширити на європейців” чи ні?”

Путін:

Це пропозиція, яка заслуговує на те, щоб її врахували, і якщо ви хочете, щоб ми були добре узгоджені у тому, як її сформулювати, я пропоную вам попросити наших радників зателефонувати одне одному для узгодження [… ], але знайте, що в принципі я згоден.

Макрон

Дуже добре, ви підтверджуєте мені, що згодні з принципом. Я пропоную нашим командам спробувати завершити спільний текст, свого роду прес-реліз наприкінці цього дзвінка.

Путін:

Чесно кажучи, я хотів пограти в хокей, тому що тут я розмовляю з вами зі спортзалу перед тим, як почати фізичні вправи. Спочатку я зателефоную своїм радникам.

Макрон:

Однаководякую, Володимире. Ми залишаємось на зв’язку в режимі реального часу. Щойно буде щось, ви мені телефонуйте.

Путін:

Дякую, пане президенте.

Президент Франції розмовляв із президентом рф напередодні масштабного вторгнення росії в Україну. Розмова відбувалася 20 лютого.

Про це повідомляє видання Le Рarisien.

Судячи з аудіозапису, ініціатором розмови був саме Емануель Макрон. За декілька днів до розмови президент Франції побував у Києві та москві. Дзвінок Макрона застав путіна у спортзалі.

“Щоб нічого не приховувати від вас, я хотів піти пограти в хокей… Ось, я розмовляю з вами зі спортзалу”, – каже путін наприкінці розмови Макрону, який пропонує йому зустрітися з президентом США Джо Байденом.

“Я хотів би, щоб ви спочатку розповіли мені своє розуміння ситуації і, можливо, абсолютно прямо, коли ми розмовляємо віч-на-віч, сказали мені, які ваші наміри” – такими словами почав розмову Макрон”, – продовжує Макрон.

На це Путін каже наступне, вказуючи на президента України Володимира Зеленського: “Що я міг сказати? Ви самі бачите, що відбувається. Насправді наш шановний колега пан Зеленський нічого не робить. Він (Зеленський, – ред.) вам бреше”.

Далі Путін звинувачує Макрона у бажанні “переглянути домовленості” Мінська. Макрон протестує: “Я не знаю, де ваш адвокат навчився закону. Я просто дивлюся на тексти і намагаюся їх застосувати!”.

Макрон не погодився з таким трактуванням, що призвело до бурхливого обговорення. На нарікання Путіна про те, що пропозиції сеператистів “не чують”, Макрон, як випливає з запису, відповів: “Нам начхати на пропозиції сепаратистів!”, обґрунтувавши це тим, що вони не є стороною Мінських угод.

Врешті-решт Путін погодився на пропозицію Макрона зустрітися з президентом США Джо Байденом, проте наполягав на тому, щоб дата саміту поки не призначалася, оскільки його потрібно підготувати.

Президент Франції Еммануель Макрон заявив, що надання кандидатських статусів до ЄС Україні та Молдові є політичним сигналом у цих обставинах. А сам вступ до Євросоюзу розтягнеться на роки.

За його словами, це рішення виправдане тим, що йдеться про сусідське середовище ЄС, яке необхідно стабілізувати.

Про це Макрон сказав на пресконференції у Брюсселі після ухвалення рішення про статуси України та Молдови, пише “Інтерфакс-Україна”.

“Що стосується Молдови та України, цілком зрозуміло, що це (рішення Євроради про статуси кандидатів – ред.) пов’язане з контекстом. Так, це політичний сигнал. Я це повністю визнаю. І я сказав абсолютно відверто сьогодні, що це потребуватиме (часу – ред.), що це триватиме роками”, – розповів французький лідер.

Він додав, що сьогодні “геополітичною відповіддю” у контексті воєнних дій в Україні є надання європейської перспективи обом державам.

“Чи це хороша геополітична перспектива в довгостроковому плані? Я вам щиро відповім: ні”, – зазначивМакрон, пославшись на “феномен втоми” від вступу до ЄС, який є складним процесом і потребує багато часу.

“Дорога тривала”, – додав президент Франції.

Він пояснив, що саме тому й запропонував ініціативу “європейської політичної спільноти”, яку вважає правильною відповіддю, щоб “стабілізувати сусідство” ЄС, запропонувавши тісну співпрацю європейським країнам, які не входять до Євросоюзу, мають різні стандарти та ситуації, але поділяють спільні цінності. Він уточнив, що саме це обговорюється на теперішньому саміті ЄС.

“Нам потрібно щось побудувати: можна співпрацювати з питань оборони, геополітики, енергетики, інфраструктур, проєктів переміщення людей – дуже багато конкретних речей, що допоможуть змінити життя громадян та побудувати ширшу геополітичну Європу, яка нам потрібна”, – розповів Макрон.

“Після того, як з обґрунтованих причин НАТО сказав “ні” вступу України, ми припустилися б політичної помилки і залишили порожнечу, якби не простягли руку Україні та Молдові”, – додав водночас французький лідер.

Він пояснив, що це обґрунтовує визнання статусу кандидатів обох країн.

Макрон підтвердив існування обмежень на постачання Україні певного виду важкої зброї.

Президент Франції Еммануель Макрон підтвердив, що країни Заходу мають домовленість не надавати Україні певних видів зброї, зокрема, штурмових літаків і танків, щоб уникнути втягування у війну з Росією. Про це він заявив у ході спілкування з українськими журналістами, повідомляє Укрінформ.

“Ви кажете про неофіційну домовленість, але це майже офіційна позиція партнерів по НАТО, що ми допомагаємо Україні оборонятися, але не вступаємо у війну з Росією. Тому певне озброєння, як, наприклад, штурмові літаки чи танки – було домовлено не постачати, і президент Зеленський у курсі цієї домовленості”, – сказав він.

Макрон додав, що Франція допомагає Україні головним чином боєприпасами та “певними видами озброєнь”, броньованою технікою, а також надала 12 САУ Цезар.

“Але президент Зеленський просив додаткові, і найближчим часом до цих 12 додасться ще шість”, – пообіцяв президент Франції.

Нагадаємо, 16 червня президент Франції Еммануель Макрон, канцлер Німеччини Олаф Шольц та прем’єр-міністр Італії Маріо Драгі прибули до України. Європейські лідери відвідали Ірпінь, після чого зустрілися із президентом України Володимиром Зеленським.

Заклики не допустити приниження росії можуть лише принизити Францію чи будь-яку іншу країну, заявив Кулеба.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба відповів на заклик президента Франції Еммануеля Макрона не допускати приниження росії, щоб спростити подальші переговори. Відповідну заяву він опублікував у своєму твітері.

“Заклики не допустити приниження росії можуть лише принизити Францію чи будь-яку іншу країну, яка закликатиме до цього. Тому це росія принижує сама себе. Нам усім краще зосередитися на тому, як поставити рф на місце. Це поверне мир і врятує життя”, — написав міністр.

Раніше, Еммануель Макрон заявив, що дуже важливо не принижувати росію, щоб, коли бойові дії в Україні припиняться, можна було знайти дипломатичне рішення – хоча й зазначив, що вважає рішення путіна почати війну фундаментальною історичною помилкою. Він сказав також, що вбачає роль Франції у тому, щоб бути посередником.

Макрон заявив, що потрібно збільшити інвестиції, щоб бути готовими до можливого збройного конфлікту високої інтенсивності.

Президент Франції Емманюель Макрон заявив, що потрібно готуватися до війни у ​​Європі, і закликав європейські країни збільшити інвестиції в оборонну галузь. Про це повідомляє ТАРС.

“Наші сили – єдина повноцінна армія на європейському континенті. Потрібно збільшити інвестиції, щоб бути готовими до можливого збройного конфлікту високої інтенсивності, який може початися на нашому континенті”, – зазначив Макрон.

Як пише Страна, напередодні глава Комітету з оборони і міжнародних справ французького Сенату Крістіан Камбон заявив, що Франція практично не має запасу боєприпасів, а наявної кількості вистачить на три-чотири дні повномасштабних бойових дій.

Раніше повідомлялося, що президент Франції Емманюель Макрон і президент США Джо Байден під час телефонної розмови 13 березня обговорили проблеми війни Росії проти України і наголосили на необхідності притягнення РФ до відповідальності.

За словами французького лідера, ситуація в Білорусі – це криза авторитарної влади.

Президент Франції Емманюель Макрон прокоментував ситуацію в Білорусі. На його думку, Олександр Лукашенко має добровільно піти з посади президента РБ.

“Очевидно, йому [Лукашенку] доведеться піти”, – цитує DW слова Макрона в інтерв’ю виданню Le Journal du Dimanche.

За словами французького лідера, ситуація в Білорусі – це “криза авторитарної влади, яка не може прийняти логіку демократії і яка утримується силою».

Макрон зазначив, що його захоплює мужність білорусів, які беруть участь у протестах.

“Вони знають про те, на який ризик йдуть, виходячи щотижня, у вихідні, на демонстрації, і все-таки вони продовжують це робити, прагнучи вдихнути життя в настільки давно задушену демократію в цій країні”, – сказав французький лідер.

За словами Макрона, особливої поваги при цьому заслуговують жінки, які беруть участь у протестах.

Що відбувається в Білорусі: Хроніка протестів

9 серпня в Білорусі відбулися президентські вибори.
Згідно з офіційними даними ЦВК, Лукашенко набрав 80,1% голосів виборців, його основний опонент Тихановська – 10,1%, інших трьох кандидатів підтримали менш як 2%.
Тисячі жителів Білорусі, незгодних з підсумками виборів, вийшли на акції протесту відбулися зіткнення з силовиками. По всій країні почалися страйки.
У перші дні учасників акцій жорстоко розігнав міліцейський спецназ, тисячі людей затримали, чимало з них під час затримання і в СІЗО сильно били. Сотні людей постраждали, відомо про трьох загиблих.
Європейський Союз не визнав результатів виборів президента Білорусі та вважає Лукашенка нелегітимним президентом.
16 серпня в Мінську відбувся наймасштабніший в історії Білорусі Марш за свободу. На вулиці вийшли сотні тисяч людей. Масштабні акції у вихідні дні стали своєрідною традицією.
Білоруська опозиція створила Координаційну раду, мета якої – забезпечити транзит влади.
В ЄС почали готувати санкції проти білоруських чиновників. Латвія, Литва та Естонія вже заборонили в’їзд 30 громадянам Білорусі. Серед них – президент країни Олександр Лукашенко.
13 вересня під час масових акцій по всій Білорусі силовики знову жорстоко затримували протестувальників. Силу застосовували навіть до жінок.
15 Вересня Верховна Рада України прийняла заяву щодо подій у Білорусі. Нардепи назвали вибори нечесними, засудили репресії і підтримали введення Євросоюзом санкцій проти білоруських чиновників.
17 вересня Європарламент не визнав перемогу Лукашенка на виборах і визнала Координаційну раду білоруської опозиції тимчасовим представницьким органом білорусів.
23 вересня в Мінську відбулася таємна інавгурація Лукашенка. За білоруським законодавством, цей захід має транслюватися державними телеканалами, однак цього зроблено не було.
Білоруська опозиція закликала почати безстрокову акцію непокори після цієї таємної інавгурації.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що “інавгурація” Олександра Лукашенка не означає визнання його легітимності на посаді президента.