Майбутнє України та всіх українців залежить від сили нашого спротиву – в усіх його формах. Ми маємо відстоювати рідну землю, навіть коли здається, що результат ще дуже далеко.

Про це заявив у своєму Telegram президент України Володимир Зеленський, подякувавши всім, хто це усвідомлює. Він опублікував фото українських захисників.

“І я вдячний кожному й кожній, хто це усвідомлює. Хто не припиняє чинити спротив навіть тоді, коли здається, що результат – дуже далеко. Бо найтемніший час завжди перед світанком”, – наголосив український лідер.

Нагадаємо: раніше Зеленський заявив, що Україна у війні з Росією виборює право кожної нації на самостійне життя, право кожного міста на повну безпеку та право кожної людини на свободу та пошук власного щастя.

“Люди не повинні бути знаряддями будь-яких режимів, будь-яких диктаторів. Люди мають право просто жити. Ось за що ми боремося. Ось що ми просимо захищати разом з нами. І ось що ми відновлюватимемо, сподіваюся, з усім світом після цієї війни”, – написав глава держави.

В Україні найчастіше роботу пропонують у сфері будівництва, логістики. Також шукають різноробочих. В той же час експерти підготували перелік професій, які будуть найзатребуванішими найближчі 5 років,
Про це пише Gazets.ua.

Медичний лаборант

Затребуваними стають медичні лаборанти, адже зростає кількість громадян, які прискіпливо слідкують за своїм здоров’ям. Лаборанти проводять збір аналізів, дослідження, за якими лікарі діагностують хвороби. У столичних лабораторіях готові платити від 9 тис. грн. Обіцяють бонуси.

Водій вантажівки
Сфера доставки стрімко розвивається, бо зростає популярність інтернет-магазинів. Тому з’являється все більше вакансій для водіїв, які доставлятимуть товари від магазинів і виробників до точки видачі. У середньому роботодавці готові платити 15 тис. грн. Є компанії, де водії мають можливість заробляти більше 25 тис. грн у місяць.

Фінансовий консультант
Фінансові консультанти допоможуть підвищити рівень фінансової грамотності громадян, зберегти бюджет. Спеціалісти порадять, у що інвестувати, а на чому можна заощадити. Консультанти мають можливість заробляти від 25 тис. грн.

Веб розробник
Найближчі 5 років зросте популярність веб розробників. Це пов’язано зі швидкою діджиталізацією сучасного світу. Вже сьогодні спеціалісти можуть заробляти до 112 тис. грн.

14-річний хлопчина забезпечив майбутнє не тільки собі, а й батькам

Зовсім недавно йому виповнилося чотирнадцять. Але цього хлопчика знає вся Британія і вже давно величає сучасним вундеркіндом і «маленьким Моне». Прославився хлопчина не за красиві очі – він дійсно володіє неабияким талантом. Настільки неабияким, що порівнювати з Моне – НЕ лестощі хлопчикові, а натяк на реінкарнацію великого імпресіоніста. 

Одного разу, майже 10 років тому, на одному з сімейних свят він написав пейзаж на сімейному святі. Кіерон Вільямсон почав малювати, коли йому не було й п’яти. На більшості його картин зображені ландшафти місцевості навколо Норфолка, де він прожив все своє життя, і Корнуолла, який є його улюбленим місцем відпочинку. Мабуть, він по-справжньому вкладає душу в свої картини, тому що бачення навколо себе хлопчика-школяра, талановито виражене на полотні, вразило багатьох – навіть в Японії, США, Німеччини він уже відомий завдяки своїй творчості.

Читайте також: Її впізнавали на вулицях, віталися, посміхались ось вона – «голубина мама»! І тільки після того як її не стане всі дізнаються неймовірно стрaшну правду

З 8-ми років художник почав продавати картини на аукціонах і в 9 за півгодини продав 33 картини за 235 тисяч доларів. 23 його роботи були продані інтернет-покупцям за ціною 360 000 доларів всього за 20 хвилин. Так учень початкової художньої школи розбагатів на 2,2 мільйона доларів. Всі доходи від продажу картин направляються в його власну компанію Кірон Вільямсон Лтд, директорами якої є його батьки.

Сьогодні Кірон Вільямсон один з найбільш забезпечених дітей Британії і вже точно один з найвідоміших художників-дітей. Ціни на картини, написані юним генієм, коливаються від 3,5 тисячі доларів за невелику акварель до 30 тисяч доларів за зимовий пейзаж, написаний біля його будинку в Норфолку.

Перші роботи Кирона з’явилися на ринку в 2009-му році. Тоді 19 з його картин були продані за 36 000 доларів США на закритому аукціоні. Виручені від продажу гроші дозволили Кірон купити новий будинок для себе і своїх батьків, а також інвестувати в твори інших художників, таких як англійська пейзажист Лоуренса Стівена Лоурі.

«Всі в світі мистецтва вважають, що його роботи стали значно краще в порівнянні з минулим роком. Останні з написаних ним картин просто феноменальні. Ми не тиснемо на нього. Він просто малює, коли сам цього хоче » , – кажуть батьки.

Менеджер галереї Адріан Хілл, який курирував продаж, сказав: «Я бачив як виросла його майстерність в порівнянні з минулим роком. Здається, він піднявся на новий рівень » .

Кіерон перестав відвідувати школу і навчається вдома, щоб мати можливість зосередитися на живопису. Вільямсон пише картини аквареллю, олією і пастеллю. Всього за тиждень з-під його «пера» виходить близько шести робіт. І це не дивно: за картинами Кіерон Вільямсона люди шикуються в чергу.

Крім творчого самовираження, Кієрі, як будь-який інший хлопчисько, обожнює комп’ютерні ігри та футбол.

Провидець Witaliy Galix, що став відомим завдяки своїм точним прогнозам щодо подій на Донбасі, озвучив ім’я нового президента України. За його словами, їм може стати екс-президент Грузії і глава Одеської облдержадміністрації Міхаель Саакашвілі. Передає http://perelaznews.blogspot.comПро це він написав на своїй сторінці в Facebook.“Пару днів назад, вірніше, ще в серпні, я вирішив просто спробувати запитати про нового президента. Неважливо коли він буде, просто щоб хоч щось показали. Ну і показали … Виглядало як в матриці типу, типу як 3Д, тобто, як би почало проявлятися рельєфно тільки, продавлюватися чи що. На зображенні приблизно спробував відобразити, то що я зловив.По обличчю – дуже схоже на Мішо. Крім того звучала якась ламана мова, швидше за грузинська або схоже щось. Картинка просто для прикладу як показано було. Не намагайтеся нікого вгадувати з неї))) Це приклад !!! “, – написав Galix.
У світі є кілька територій, які є ключовими енергетичними зонами, “чакрами” землі, і Україна – одна з таких сильних енергетичних точок

Мольфари сходяться в одному, прийдешній рік для країни буде сповнений випробувань.

Їх залишилося мало, і вони живуть високо в Карпатських горах. Щодня до них за допомогою, порадою або передбаченнями приходять сотні людей, передає Ukr.Media.

Бабуся Калина живе високо в горах. Незважаючи на це, щодня до неї приходять з десяток людей зі всієї України. Ось вже чверть століття знахарка допомагає кому словом, а кому – справою.

“Бачу, що буде ще війна, і ці біди, і ці смерті будуть. Буде всяке в Україні, так що нічого хорошого не бачу”, – сказала Калина Ситинюк, знахар.

А це вже інша карпатська цілителька. Бабуся Василинка. Дорога до неї – також нелегка.

Але говорити про наступний рік Василинка не дуже хоче. Каже, у неї інше покликання – зцілювати людей.

“Надія на Бога. Молитися треба. Надія на те, що буде спокій у світі”, – коротко сказала вона.

“Те, що людина вірить – так людині і буде. Якщо людина або перед Новим роком, або перед святою вечерею налаштує себе, що буде легко і буде легко”, – запевнив Василь Зеленчук, краєзнавець.

І все таки мольфари сходяться в одному – прийдешній рік для України буде сповнений випробувань.

Однак карпатські віщуни все таки радять передчасно не розчаровуватися. І зустріти новий 2017 рік з посмішкою.

Хто та як би не відносився до різного роду віщування та пророцтв, але від такого кров холоне в жилах!

Ці відео відзняті за декілька років до початку кривавих подій в Україні, війни та страшних перспектив, які на нас можуть чекати.

Закарпатські мольфари, віщуни та знахарі розповіли страшну правду, яка, на жаль, здійснилася і має моторошне продовження.

Ці відео містять віщування авторитетних людей, які знають багато таємниць і готові повідати людству правду про майбутнє та чого варто чекати вже зовсім скоро.

Наприклад, закарпатський маг і Мольфар Нечай, якого було вбито через рік після його шокуючого пророцтва, розповів неймовірну правду про те, що відбуватиметься в Україні в наступні роки. І яке ж було здивування, коли практично всі його пророцтва здійснилися!

Його боялися і ненавиділи багато високопосадовців країни за відкриту позицію і його «непідходящі» пророцтва. Досі точаться суперечки з приводу вбивства мольфара, адже за офіційною версією, його вбив релігійний фанатик, який мав психологічні розлади.

Його слова про майбутнє України надзвичайно лякають, адже він пророчить розпад країни на різні табори, криваву війну і «розчленування» України. Єдине, що заспокоює це те, що так триватиме не завжди і наша земля знову відродиться…

Українці, будьмо разом і не дозволимо нікому забрати в нас нашу землю! 

Європейські студенти-дизайнери та експерти з дослідницького центру “Bauhaus Luftfahrt” розробили багаторівневий аеропорт для міста. Про це повідомляє Deutsche Welle

.

Хоч ми сьогодні завдяки інтернету вже доволі тісно зв’язані з друзями, знайомими по всьому світу, і хоча комунікація відбувається в режимі реального часу, безпосереднє людське спілкування не може замінити ніщо. Отже, і в майбутньому неодмінно теж захочеться час від часу бачитися з кимось особисто, а не лише перетинатись у просторах всесвітньої павутини.

Можливо, ми сідатимемо в самокеровану машину або ж у високошвидкісний потяг. Та коли дорога забирає надто багато часу, напевне, вибір буде зроблено впаде все ж на користь літака. Але слід визнати, що, попри всі досягнення техніки, дорога до і з аеропорту, реєстрація та очікування, все ще представляють собою чималу пригоду.

Аеропорти в центрі міст – поки що це радше виняток, ніж правило: вони не приймають багато пасажирів. Тенденція йде швидше до зведення величезних аеропортів за містом.

Але все може змінитися – якщо реалізується бачення майбутнього, запропоноване групою студентів та дослідників. Вони презентували свій проект на Берлінському авіасалоні.

Ідея міського аеропорту називається “CentAirStation” та призначена для літаків майбутнього типу CityBird, які здатні підніматись у повітря й приземлятись на коротких злітно-посадкових смугах.

Термінал Centair має бути 640 метрів завдовжки й лише 90 метрів завширшки. Це виміри не лише злітно-посадкової смуги, але й усієї будівлі аеропорту. Майже як авіаносець – лише не в морі, а на суходолі, а точніше – в місті.

Аеропорт спроектований з розрахунку на 10,5 мільйона пасажирів на рік. Для порівняння – найбільше летовище України “Бориспіль” за минулий рік пропустив 7,2 мільйона пасажирів. Centair зможе збільшувати пропускну спроможність і до 15 мільйонів – для цього він має працювати 16 годин на добу та приймати й відправляти близько 30 рейсів на годину.

Для такого летовища доведеться розробити спеціальні літаки типу CityBird, які б враховували вимоги міст з високою щільністю населення: йдеться про захист від шуму, безпечність, а також здатність злітати й сідати на коротких смугах.

От як уявляють собі такий літак розробники проекту “CentAirStation”: для використання лише 640 метрів злітно-посадкової смуги крила мають бути сконструйовані таким чином, щоб літак швидко досягав значної підйомної сили за порівняно невеликої швидкості. Літак також повинен стрімкіше набирати висоту. Розробники очікують, що у майбутньому навігаційні системи працюватимуть точніше, ніж сьогодні, тому посадка має здійснюватися автоматично.

До того ж, слід запланувати й систему катапультування, яка повинна прискорювати літак на старті. Задля безпеки повинна бути й система перерваного зльоту. У випадку надзвичайної ситуації вона загальмує і захистить повітряне судно.

Уже за 15 хвилин після приземлення літак має бути готовий до злету з новими пасажирами на борту. Для цього висадка та посадка відбуватимуться під час заправки чи то заміни батарей електролітаків майбутнього.

Щоб пасажири могли швидко дістатися літака або ж міського транспорту, переміщення буде влаштовано вертикально – ліфтами та ескалаторами. Пасажир повинен мати змогу вже через десять хвилин після приземлення полишити аеропорт.

Рулювання літака на аеродромі, зокрема на шляху від ангару до злітно-посадкової смуги, виглядає футуристично: як на авіаносці, літаки CityBird підніматимуться ліфтом з глибин будівлі.

До громадського транспорту дістатися також буде нескладно: кілька поверхів вниз до станції електричок та поїздів.

Проект був розроблений студентами Школи мистецтв у Глазго та дослідницьким центром аероруху Bauhaus Luftfahrt.

Джерело: http://dw.com/p/1J00z

Роман, бізнесмен із Санкт-Петербурга ще влітку 2014 приїхав на схід України воювати проти сепаратистів. В інтерв’ю “Радіо Свобода” він розповів, чому опинився на війні і чому воює на боці України

:

– Я ненавиджу в росіянах типові ознаки людини, що живе в гнилій державі: поклоніння режиму, корумпованість, вічні скарги на життя. Подвійні стандарти абсолютно у всьому. Та й цей набридлий патріотичний угар… Люди намагаються пишатися чимось дійсно високим, але забувають, що цьому високому треба відповідати.

У двох словах: у росіянина добре виходить п’яним в калюжі валятися, пускати бульбашки і при цьому кричати про те, що ми фашистів побили, хоча “фашисти”, яких “ми побили”, живуть набагато краще за нас. Їх ветерани отримують пенсію гідну, на відміну від наших дідів, які воювали. Так, це, можливо, необ’єктивна думка, я не політик. Я – просто людина, у якої є логіка. Тому я з цього боку воюю, а не з того.

До речі, я пішов воювати не за Україну, а за український народ. Мені, думаю, вдалося тверезо оцінити ситуацію в умовах інформаційної війни. Але якби і десята частина того, що показують по телевізору в Росії, було правдою, то я б воював за сепаратистів.

– Коли ви приїхали воювати на Україну? Як це сталося?

– Я трохи менше року тому приїхав. Не без проблем перейшов кордон. Благо, тут вже були знайомі в одному з добровольчих формувань. В принципі, в усі українські добровольчі батальйони громадяни Росії потрапляють по знайомству. Оскільки, з урахуванням того, що росіяни воюють здебільшого з іншого боку, не виключено, що хтось може бути “засланцем”. За тебе повинні поручитися: росіяни чи хтось із українців. У мене були такі друзі.

– Ви вже рік зі зброєю в руках захищаєте Україну. Що це дало особисто вам?

– У нас в добровольчому формуванні своя компанія, ми, повертаючись до Києва, потрапляємо в оточення волонтерів, товаришів, друзів. Це дозволяє відчувати себе потрібним. Трагедія всіх воєн – коли солдат, повертаючись на громадянку, стає розлюченим і розчарованим. Людина ризикувала життям, билася за благу справу, а потім повернулася в своє місто, почала ходити п’яним по вулицях і лізти в бійку з криками “я ветеран”. Я думаю про нормальних людей з громадянською позицією.

У війні беруть участь відсотків 15-20 населення (солдати, їхні родини, друзі, волонтери, журналісти). Всі інші думають, що йде АТО, не війна, та й взагалі думають, що зараз перемир’я, якого насправді немає і не було. У Росії так само люди поводяться. Ніхто не хоче відповідати на поставлені питання, ніхто не хоче глянути на реальність.

Я спочатку знав, що на війні в Україні буде так, не шукав співчуття в очах людей. Але надії більшості бійців були зруйновані. Людям буде дуже важко соціалізуватися, особливо тим, хто пройшов такі гарячі ділянки війни, як донецький аеропорт, Дебальцеве, “котли”, Іловайськ, полон. Є у людини посвідчення учасника бойових дій, яке дає пільги, великі можливості.

Люди просто не знають, що їм дає це посвідчення, стикаються з корупцією і чиновниками, які не хочуть їх права реалізовувати. Держава повинна говорити, що це війна, і тоді народ буде хоч щось усвідомлювати. Люди в Дніпропетровську ще розуміють, що десь поруч йде бійня. У Києві – ні. Якісь “котли”, АТО – більшості тут це незрозуміло.

– Ви вже рік зі зброєю в руках захищаєте Україну. Що це дало особисто вам?

– У Росії в останні роки я просто повільно помирав. Я став затворником, я не міг уявити, чому це відбувається, звузив коло спілкування, перестав розуміти людей навколо. Кричуща ситуація стала настільки очевидною, що далі переносити це я просто не міг.

Я борюся проти Російської імперії, держави, яка нас зробила рабами і не хоче випускати з рабства український народ, який відчайдушно хоче вирватися.

Багато в чому я розчарувався, в чому зміцнився. Особливо зміцнився у своєму виборі піти битися за ту частину українського народу, яка щось робить для своєї країни.

– Припустимо, що в Росії щось почне змінюватися, ви повернетеся?

– Так, повернуся. Обов’язково повернуся. Хоча, звичайно, це великий ризик. Коли в Росії реально захитається трон, то приїду. Російські добровольці в Україні вже зараз розгойдують його.

Тим самим звільняємося самі і, можливо, готуємо майбутнє для Росії.

Джерело – http://www.svoboda.org/content/article/27027305.html