Виявилося, що Літтлфут був древніше, ніж вважалося раніше.

Вчені провели повторне датування останків австралопітека, виявлених у печерах Стеркфонтейн в ПАР, і з’ясували, що знайдений там австралопітек є ровесником Люсі, яку називають “праматір’ю людства”.Стаття, присвячена роботі вчених, була опублікована в журналі Nature.

Останки австралопітека були знайдені в печерах Стеркфонтейн в минулому столітті. Через те, що його скелет пережив процедуру перепоховання, вчені зазнавали складнощів з його датуванням. Дослідники припускали, що австралопітек, що отримав ім’я Літлфут, жив від 2,2 до 3,3 мільйонів років тому.

На сьогоднішній день серед палеонтологів і антропологів немає єдиної думки про те, де знаходиться батьківщина сучасної людини і коли з’явилися перші представники нашого роду. На цю роль однаковою мірою претендують два куточка Африки – національний парк Аваш в Ефіопії і “колиска людства” в Олдувайській ущелині в Південній Африці.

Несподівана знахідка пояснює еволюцію людини

На користь першого кандидата говорить те, що на території цього регіону ще в 1972 році були знайдені останки “Люсі” – молодої самки афарского австралопітека, чиї кінцівки були пристосовані для прямоходіння, а багато рис анатомії були схожі на те, як влаштована людина.

Другою батьківщиною людства вважають низку знахідок у печерах Стеркфонтейн і Малапа, де наприкінці минулого століття і в 2009 році були знайдені останки Літтлфут, незвичайного людиноподібного австралопітека, а також австралопітека седіба, який сьогодні вважається багатьма вченими перехідним видом між родом Homo і його древніми предками .

Рональд Кларк з університету Вітватерсранда в Йоганнесбурзі (ПАР) вирішив прояснити неясність, аналізуючи історію формування кожного шару відкладень на дні печер Стеркфонтейн і вираховуючи їх вік за допомогою нових методик радіоізотопної датування.

Палеонтологи визначили найбільш живучих тварин за всю історію Землі

Як зазначає вчений, останки Літтлфут дійшли до нас в помітно кращій формі, ніж Люсі, і вони містять в собі більше рис роду Homo, проте визнанням спорідненості заважає одна вкрай важлива для палеонтологів річ – невизначеність і складність з визначенням їх віку.

Проблема полягає в тому, що кістки Літтлфут та інших жителів печер дійшли до нас не в первозданному вигляді, а були частково оголені під дією сил природи і заново поховані згодом. Через це оцінка їх віку коливалася в межах від 2,2 до 3,3 мільйонів років, що змушувало багатьох вчених сумніватися в тому, що ці австралопітеки могли бути предками людини вмілої (Homo habilis) та інших представників нашого роду.

Кларк і його колеги змогли вирахувати їх точний вік, звернувши увагу на те, що частки “космічних” берилію-10 і алюмінію-26 можна використовувати для перевірки того, чи був перепохований той чи інший шар порід чи ні. Завдяки цьому їм вдалося знайти незаймані ерозією куточки печер і визначити за ними вік Літтлфут і знарядь праці, які були залишені в Стеркфонтейні її більш пізніми жителями.

Як виявилося, Літтлфут був древніше, ніж вважали автори навіть найсміливіших оцінок – його останки були поховані на дні природної пастки приблизно 3,67 мільйона років тому, що на 300 тисяч років більше попередніх оцінок. Це одночасно робить його однолітком”Люсі” і дозволяє вважати його предком роду Homo.

На користь цього говорить те, що знаряддя праці, знайдені в Стеркфонтейні, були поховані в ґрунті приблизно 2,2 мільйони років тому, помітно раніше, ніж аналогічні інструменти починають з’являтися у відкладеннях осадових порід в інших регіонах Африки, що претендують на звання батьківщини людства.

По всій видимості, у прихильників Літтлфут з’явилися серйозні підстави вважати, що саме південні протолюдей були безпосередніми предками людей, роблять висновок вчені.