«Людина завжди прагне чогось більшого», − говорить про себе Ігор Романчук із Івано-Франківська. Хлопець народився з ДЦП, але це не завадило йому відчувати себе повноцінним членом суспільства, мати роботу й вести активний спосіб життя. Ігор освоїв професію програміста, працює в аутсорсинговій компанії, активно займається волонтерством.

Півроку тому в Ігоря Романчука

з’явилася ідея створити застосунок, що полегшив би життя людям, які пересуваються на візках, та матусям із колясками. Так в Івано-Франкіську з’явився безкоштовний мобільний застосунок FriendlyIF, який показує карту пандусів на спорудах міста. На карті є три кольорові маркери: зелений означає, що будівля добре пристосована для пересування, жовтий – пандус є, але не дуже зручний, червоний – без сторонньої допомоги до споруди потрапити неможливо.
Люди з особливими потребами повинні відчувати, що вони захищені

«Люди з особливими потребами повинні відчувати, що вони захищені. Я був вражений, наскільки багато у нашому місті «червоних» пандусів, що непристосовані для самостійного пересування. У мене багато друзів на візках, і я хотів полегшити їхні життя», – пояснює Ігор.

На сьогоднішній день застосунок став популярним, ним активно користуються іванофранківці, цікавляться жителі інших міст. Сам розробник сподівається: програма допоможе привернути увагу суспільства до проблем людей з особливими потребами, і з часом зручних зелених пандусів, хоча б в Івано-Франківську, стане більше.

«Не вчився, а просто «літав»­

Ідея створення мобільного застосунку з’явилася в Ігоря після навчання на спеціальному курсі з Java-програмування для людей з інвалідністю. «В університеті мій викладач Сергій Іщеряков розповів про таку можливість навчання. Дистанційний курс тривав кілька місяців. Не кривитиму душею – вчитися було нелегко, потрібно було освоїти багато інформації» – розповідає Ігор.­

«З людьми з інвалідністю працювати легше, адже вони з усіх сил хочуть стати повноцінними членами суспільства і мають сильну мотивацію. Коли Ігор почав вчитися, то просто «літав», − ділиться спогадами про свого учня Сергій Іщеряков.

Чоловік згадує, як випадково зустрівся з Ігорем під час прогулянки вулицями Івано-Франківська. Хлопець тоді тільки закінчив роботу над застосунком. «Він був таким щасливим, кинувся мені на шию: «У мене вийшло, я зробив свій перший проект! Заради такого варто жити!» − згадує викладач. Він переконує: приклад Ігоря показує, що людському натхненню і бажанню немає меж.

Навчання по-новому

Юлія Ресенчук та Оксана Біла в Kyiv Smart City Hub

Нещодавно компанія SmartMe University, навчання в якій закінчував Ігор, запровадила новий курс програмування JavaGR8 ADAPT. Він безкоштовний для людей з інвалідністю. Програма не має вікових обмежень і триває приблизно 6 місяців.

«Для проходження курсів достатньо мати доступ до мережі інтернету, навички р­оботи з комп’ютером на рівні користувача й бажання вчитися», − каже директор SmartMe University Оксана Біла. Навчання проходить у онлайн-режимі під керівництвом тренера Сергія Іщерякова, який перевіряє домашні завдання й допомагає розв’язувати складні задачі. Після закінчення курсів учасники програми отримують сертифікат міжнародного рівня.

«Дистанційне навчання і робота – чи не єдина можливість людині з інвалідністю бути конкурентоспроможною на ринку праці. Ми за те, щоб створювати незалежне життя людей з особливими потребами», – розповідає Юлія Ресенчук, президент благодійного фонду «АІК», який також долучився до проекту.

«Робота в мене творча»

Навчання з Java-програмування – не єдина сфера, яку освоїв Ігор. Хлопець займається фотографією, пише вірші й любить подорожувати. Багато часу Ігор приділяє волонтерству: «Це важлива частина мого життя. Разом із благодійними організаціями ми опікуємося бездомними, літніми людьми, дітьми з особливими потребами».

Хлопець упевнений у своїх силах, любить свою роботу і каже, що йому немає на що нарікати: «Я творча особистість і робота в мене творча».