Литва перестане відшкодовувати витрати на навчання для українських студентів за проханням України.

Нове правило почне діяти з вересня цього року, але ті, хто вже вступив до ЗВО, зможуть закінчити навчання без оплати.
Литва надає допомогу українцям відповідно до потреб України, уникнувши “витоку мозків” з країни.

Влада Литви перестане відшкодовувати витрати на навчання для українських студентів. Відповідне рішення ухвалили на прохання нашої держави.

Нововведення набуде чинності з вересня цього року. Однак ті студенти, які вже вступили до ЗВО, зможуть закінчити його без плати за навчання.

Литва повертає платне навчання для українських студентів
У міністерстві Литви наголосили, що всю допомогу українцям надають відповідно до потреб України. Так, литовська влада не хоче заохочувати “витік мізків” з країни.

Це бажання української сторони. В Україні є заклади вищої освіти і зараз немає потреби переводити навчання в інші місця,
– заявили у міністерстві освіти Литви.

Цьогоріч українці, які здобули середню освіту та склали випускні іспити в Литві, підпорядковуватимуться тим же загальним правилам, що й громадяни Литви.

Окремі виші, попри рішення, все ж вирішили продовжити повне чи часткове фінансування навчання українських студентів. Зокрема, такі:

Вільнюський коледж;
Вільнюський технічний університет імені Гедімінаса;
Університет Вітаутаса Магнуса.

Литва в рамках військової допомоги передасть Україні зенітні автоматичні гармати Bofors L70. Вони мають допомогти захистити українське небо від іранських безпілотників, які використовують російські окупанти.

За словами міністра оборони Литви Арвідаса Анушаускаса, литовська сторона передасть у ЗСУ 36 зенітних гармат. Яких саме – він уточнювати не став. Мабуть, якраз і йшлося про L70.

У повідомленні Збройних сил Литви, яке з’явилося на початку лютого 2023 року, йшлося про те, що українські військовослужбовці вже проходять навчання з управління зенітками L70. Навчання відбувається на литовській території. Українських бійців вчать готувати зенітну гармату до бою, збивати повітряні цілі, проводити обслуговування та дрібний ремонт.

Що це за зенітна гармата? Як вона допоможе у боротьбі з російськими окупантами?

Зенітну установку L70 (калібр 40 мм) розробила шведська компанія Bofors. На озброєння армії Швеції її прийняли наприкінці 1940-х (за іншими даними – на початку 1950-х років). Для наведення на ціль в ній використовується електрогідравлічний привід, але якщо потрібно, то гармату можна наводити на ціль і вручну.

Темп вогню становить 240-300 пострілів за хвилину. Максимальна дальність стрілянини – 12 500 метрів. Ефективна дальність вогню – 3 000 метрів.

І хоча зенітна установка L70 розроблена кілька десятиліть тому, вона може ефективно збивати сучасні літаки, гелікоптери, безпілотники на відстані до 5 000 метрів. При цьому вогонь з неї можна вести за будь-якої погоди.

Зенітні гармати L70 мають бути ефективними насамперед у боротьбі з іранськими безпілотниками Shahed, які застосовують російські окупанти. Нагадаємо, що вперше російські окупаційні війська застосували ці дрони восени 2022 року. Їх збивають німецькими зенітними самохідними установками Gepard. Це гарна техніка, але її не вистачає. Гармати L70 допоможуть надійніше захистити українське небо.

Слід зазначити, що Литва активно допомагає нашій країні у боротьбі з російськими окупантами. Наприклад, у 2022 році Україна отримала від литовської сторони бронетранспортери М113, боєприпаси, зимову військову форму та багато іншого. У новому пакеті військової допомоги від Литви буде також два вертольоти.

У Росії продовжують відкрито погрожувати Литві та Європейському Союзу через блокування транзиту до Калінінграда.

У Міністерстві закордонних справ РФ заявили, що Росія завершила підготовку “жорстких заходів” і готова їх реалізувати найближчим часом, якщо Литва не зніме транспортну блокаду до Калінінграда.

Таку заяву озвучила речниця МЗС РФ Марія Захарова, пишуть російські засоби масової пропаганди.

“Чекати до нескінченності ми не будемо. Ще раз попереджаємо, що якщо найближчими днями ситуація не стабілізується, то Росія застосує щодо Литви і Євросоюзу жорсткі заходи, підготовка яких вже завершена. Рішення проблеми занадто затягнулося”, – заявила Захарова.

Нагадаємо, що від 17 червня Литва заборонила транспортування санкційних товарів до Калінінграда. Йдеться про будівельні матеріали, метали та вугілля. Заборона також торкнулася залізничного сполучення між Москвою і Калінінградом і автомобільного транспорту. Повітряні та морські шляхи не підпадають під санкції.

У Росії пригрозили, що транспортна блокада Калінінградської області “розв’язує їй руки” і допустили розблокування Калінінграда військовим шляхом.

У МЗС Литви закликати світову спільноту не допустити поступок або перегляду санкцій проти Росії через заборону на транзит товарів до Калінінграда. Міністр каже, що Кремль може сприйняти це, як прояв слабкості з боку ЄС.

Кремль розпочав військовий шантаж у серці східного флангу НАТО.

У понеділок, 20 червня, Балтійський флот РФ почав позапланові навчання ракетних та артилерійських підрозділів у Калінінградській області.

У вівторок, 21 червня, секретар Радбезу РФ Микола Патрушев приїхав до Калінінградської області на нараду з нацбезпеки, а одіозна спікерка російського МЗС Марія Захарова пригрозила Литві ледь не війною, сказавши, що скоро “буде вже не до розмов”.
Чому у росіян так пригорає? Приводом стало рішення Литви обмежити транзит (ввезення та вивезення) транспортних потягів із підсанкційними товарами до Калінінградської області через свою територію. Вільнюс це зробив не просто так, а на виконання санкцій ЄС проти Росії, запроваджених у п’ятому пакеті у відповідь на широкомасштабну війну проти України. У списку чавун, сталь, реактивне паливо, добрива, транспортні засоби, будматеріали, предмети розкоші, ікра та інші.

У Кремлі справжня істерика. Російське МЗС викликало посла ЄС Маркуса Едера, погрожуючи йому “заходами у відповідь”. А до цього МЗС РФ викликало тимчасово повірену у справах Литви Віргінію Умбрасене, назвавши дії Вільнюса “відкрито ворожою провокацією”.

Російський сенатор Андрій Клімов пішов ще далі, заявивши, що якщо Литва не відмінить своє рішення, то у Москви будуть розв’язані руки, знову натякнувши на стару мантру Кремля про відкликання суверенітету Литви.

За підсумками свого екстреного візиту до Калінінградської області Патрушев заявив: “На подібні ворожі дії Росія, безумовно, відреагує. Відповідні заходи проробляються у міжвідомчому форматі і будуть вжиті найближчим часом. Їх наслідки вплинуть на населення Литви”.

За словами прем’єрки Литви Інгріди Шимоніте, у російській риториці нічого нового:

“Хочу підкреслити одну просту річ: жодної блокади Калінінграда немає. Минулими вихідними набули чинності санкції щодо деяких товарів, передбачених санкційним пакетом ЄС. Перевезення всіх інших товарів може здійснюватися й надалі, як і пасажирський транзит”.

Проте Москва продовжує збільшувати мілітаристський угар. Російські ЗМІ навіть оприлюднили список із п’яти загрозливих ударів, яких можуть завдати по Литві.

Перший – це “відкликання” незалежності Литви.

Ця “ідея” не нова. Ще за тиждень до обмеження транзиту товарів до Калінінградської області, у Держдумі агітували проголосувати за відміну визнання незалежності Литви, аргументуючи це тим, що Вільнюс покинув лави СРСР незаконно.

Другий – вихід із “домовленостей” з ЄС по Литві.

У Москві переконують, що на початку 2000-х погодилися на визнання кордонів Литви та її вступ до ЄС лише в обмін на гарантії збереження безперебійного транзиту до Калінінграду. Зрештою, Росія може піти на ще більш радикальний крок. Було б добре, аби хтось порадив Путіну відмінити визнання цілого ЄС.

Третій – створення Сувалкського коридору.

Це означає війну з НАТО. Адже сумнозвісний Сувалкський коридор проходить через Білорусь, а далі прямо по кордону між Польщею та Литвою до Калінінградської області.

Четвертий – забрати порт Клайпеда.

Це також означає війну з НАТО. Проте свої “хотєлкі” забрати порт у Москві аргументують тим, що, мовляв, Клайпеду Литві передав Сталін. Щось це дуже нагадує марення Путіна про те, що Україну вигадав чи-то Ленін, чи-то ще якийсь російський цар, чи кремлівський вождь.

П’ятий – відрізати Литву від електроенергії.

Проте Литва від 22 травня вже не імпортує електроенергію з РФ. Так, із від’єднанням від радянського енергетичного кільця, яке з’єднує країни Балтії, Білорусь та Росію є проблеми. Проте ЄС допомагає Литві якнайшвидше приєднатися до європейської енергетичної системи. Тому недружні дії з боку Москви не стануть для Вільнюса аж такими болючими.

Проте питання ще й в іншому. Чи залишилися у Росії взагалі сили комусь погрожувати, враховуючи, що вся її боєздатна армія успішно нищиться на полі бою в Україні? Крім звісно ядерної зброї, якою вони вже погрожують і Литві, і Україні.

На думку російського публіциста та політолога Андрія Піонтковського, погрози саме ядерною зброєю означають лише одне, – у Росії немає впевненості у своїх силах на конвенційному рівні.

“Не думаю, що вони наважаться на якісь військові дії (проти Литви – ред.). Особливо зараз, коли вся їхня армія розчиняється в українських степах. Вони ж йдуть із Сирії, з Нагірного Карабаха… Тому прорвати Сувалкський коридор чи щось в цьому дусі неможливо. Єдине, що мене непокоїть, що на поступки піде не Литва, а ЄС, піти на якийсь компроміс. Як це було з оплатою за газ”, – сказав ТСН.ua Андрій Піонтковський.

Військовий експерт Олег Жданов додає, що навряд чи у Росії вистачить сил і фантазії відповісти одночасно і Казахстану, і Литві, і Україні, яким Москва погрожує. Експерт зауважує, якби в Росії були розумними, вони б могли сказати, що мають паромну переправу з Калінінградом, тому тепер возитимуть все поромами. І там ходить два пороми. Проте з’ясувалося, що пороми то фінські.

“Тому, щоб додати додаткових поромів на маршрут, їх треба купити у фінів. А Фінляндія сьогодні навряд чи продасть Росії пороми. Вони б могли замінити пороми великими десантними кораблями Балтійського флоту. Але на сьогодні вони знаходяться в Чорному морі. І частина з них в ремонті, а один лежить притоплений десь у Бердянську біля пірсу. Можна було б скористатися великими десантними кораблями Північного флоту і перегнати їх до Балтики, але вони теж у Чорному морі. Тому для Росії зупинка транзиту до Калінінграду – це величезна проблема. Тому й така істерична реакція з їхнього боку”, – підсумовує для ТСН.ua Олег Жданов.

У Литві від удару струмом загинув 28-річний українець Микола Боровець. Чоловік жив у Рівненській області, але йому довелося вирушити на заробітки, щоб сплатити борг за будинок, який вони із дружиною нещодавно придбали. Без батька лишилися троє маленьких дітей.

Докладніше про це читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

Що сталося?

У Литві Микола працював на будівництві. Трагедія з ним сталася 5 лютого, на робочому місці був ще один товариш. Самі литовці відпочивали, бо по суботах зазвичай не працюють.

“Його друг залишився нагорі, а Коля спустився в підвал до щитка. Його довго не було і друг пішов подивитися, що трапилося. Коля вже був мертвий. Мабуть, його вдарило струмом і він одразу загинув”, – каже Михайло.

Господар компанії, де працював Микола, допоміг родичам із перевезенням тіла, а також передав їм зарплату чоловіка. Нині родина готується до похорону.

Хотів швидше погасити борг за будинок
Останні два роки родина Миколи жила в селі Мирне Костопільського району Рівненської області. Там вони з 25-річною дружиною Анастасією купили будинок, за який частинами повертали гроші. Щоб швидше погасити борг, чоловік виїхав на заробітки до Литви. Залишалося виплатити ще половину.

“У Литву він поїхав уже втретє. А взагалі він на заробітках з 16 років, у різних країнах був, він хороший будівельник”, – уточнює Михайло.

Місцеві жителі розповідають, що в їхньому районі більшість чоловіків поїхала на заробітки – хтось в інших регіонах України, а хтось у Європі. Сам Микола родом із Рівненщини, але з іншого села – Бистричі, Березнівського району. Там живуть його батьки, сестра та троє братів.

“Його батько й один із братів теж на заробітках за кордоном. Двоє молодших братів ще маленькі – один у школі, інший тільки торік закінчив школу. Мама – інвалід, вона вдома, порається по господарству. Така середня небагата родина, але люди добрі”, – говорять про них сусіди.

Дружина Настя також із багатодітної сім’ї. Вона народилася та виросла в селі Велике Поле, теж Березнівського району.

Батька втратили троє дітей
У Миколи залишилося троє маленьких дітей: один син та двоє дочок. Старшому Артему 5 років, Маргариті 3 роки, а Меланьї приблизно півтора року. Чоловік дуже любив своїх малюків і пишався ними.

“У сім’ї велике горе. Настя залишилася одна з маленькими дітьми, та ще й борг за будинок. У селі вони ще не були прописані, тому офіційно допомогти їм не можуть. Люди самі збиратимуть допомогу дружині, щоб вона могла хоч якось оплатити борги та поставити дітей на ноги”, – додає місцевий житель.

За словами Анастасії, похорон чоловіка відбудеться у четвер, 10 лютого, в Мирному. Родині можна допомогти, перерахувавши гроші на карту дружини: 5168 7574 1556 7140.

У Литві загинув учасник АТО з Єзуполя Степан Дейдей.

Чоловік загинув вчора у ДТП, інформують на сторінці Єзупольської громади.

Степану було 25 років. Сиротами залишились двоє 8-місячних діток-двійняток, а вдовою – молода дружина Зоряна.

Степан Дейдей – учасник війни на Сході України. Воював у 2018 -2019 роках.

Для підтримки родини та організації перевезення тіла загиблого та поховання потрібна допомога.

Картка дружини Зоряни Дейдей: 4149 6090 0122 7091.

Литва передала Україні боєприпаси, в яких більше не мають потреби литовські Збройні сили.

Про це повідомили в литовському оборонному відомстві, новину передає «Преса України».

Повідомляється, що боєприпаси були передані українській стороні згідно з рішенням Служби оборонних ресурсів від Міноборони Литви. Відповідне рішення було прийнято на підставі прохання України про підтримку, яка була спрямована Литві ще в 2014 році.

Крім цього було зазначено, що литовська Служба оборонних ресурсів передала Україні боєприпаси, які використовувалися Збройними силами Литви до переходу на стандарти Північноатлантичного альянсу. Також стало відомо, що транспортування боєприпасів було організовано литовською стороною. Україна, в свою чергу, сплатила процес транспортування. Слід зазначити, що це вже не перший випадок, коли Литва передає Україні елементи озброєння.

Раніше в Міністерстві закордонних справ Литви закликали посилити санкції відносно Російської Федерації, так як нинішні обмеження на російську сторону не діють.

В Євросоюзі першою Литва заборонила в’їзд на свою територію особам, яких пов’язують із засудженням української льотчиці Надії Савченко. Це підтвердив міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічюс, – повідомляє портал DELFI.

Крім “списку Савченко”, нев’їзними оголошені особи, що пов’язані із засудженням українців Олега Сенцова і Олександра Кольченко. “Конкретно йдеться про російських суддів, прокурорів, які безпосередньо брали участь у справі цих людей. На даний момент виділені 46 осіб, яким заборонений в’їзд на територію Литви”, – сказав BNS 12 квітня Лінкявічюс, уточнивши, що список доповнюється. У список увійшли люди, які брали участь у порушенні кримінальних справ проти Савченко, режисера Сенцова і правозахисника Кольченко.

“Ми не визнаємо ці справи, які з нашої точки зору є фальсифікованими, і ці особи, які безпосередньо пов’язані – судді, прокурори, деякі інші діячі з цих самозваних “республік” – Донецької і Луганської – вони потрапили в цей список”, – сказав Elta по телефону Лінас Лінкявічюс.

Литва – перша країна ЄС, яка склала такий список. За словами міністра, є сподівання, що крок Вільнюса спонукає інші країни і ЄС наслідувати її приклад. Литва і ще 4 країни ЄС представили цю ідею верховному представнику Європейського союзу в закордонних справах і політиці безпеки Федеріці Могеріні.

“Наша мета – спільні дії зони Шенгену”, – сказав Лінкявічюс. Він пропонував Федеріці Могеріні оголосити такий список у масштабі всього ЄС, однак поки цю ініціативу не підтримали. Проте, це рішення можуть обговорювати і пізніше, оскільки ситуацію Савченко постійно обговорюють європейські дипломати.

“Савченко – актуальне питання, особливо, коли погіршився стан її здоров’я”, – сказав міністр. За його словами, із засудженням Сенцова і Кольченко ситуації аналогічні ситуації Савченко.

Джерело – http://ru.delfi.lt/news/politics/litva-pervaya-v-es-obyavila-spisok-savchenko.d?id=70968880

Перші поставки американського газу до Європи заплановані на лютий 2016 року.

Першою країною Європи, в яку постачатимуть американський газ, буде Литва. Постачання заплановані на лютий 2016 року, повідомляє Reuters з посиланням на два джерела в газовій сфері.

За словами одного зі співрозмовників агентства, переговори про перші постачання з США тривають, незважаючи на те що литовська Lietuvos Energija просить продавати американський газ за ціною нижче від російського.

Аналітики вважають, що поставки американського газу до Литви спричинять відповідьні ходи з боку Газпрому. За словами аналітика Societe Generale Тьєррі Бро, Росія “буде битися” за європейський ринок в ситуації, коли в 2017-2018 роках поставки будуть вестися з США, Австралії та Катару.

За словами Стефана О`Рурка з Wood Mackenzie, Газпром може відповісти зниженням цін для європейських споживачів або скороченням видобутку газу.

Угода між литовською компанією Litgas та американською Cheniere Energy була підписана в лютому 2015 року. Саме Cheniere Energy займається будівництвом першого за 40 років експортного терміналу СПГ в США.

Нагадаємо, раніше Саудівська Аравія – найбільший у світі виробник нафти – розпочала постачання сировини до Польщі, витісняючи Росію з її ринку ємністю близько 20 млн тонн на рік. У середу Росія назвала “жорсткою конкуренцією” вихід Саудівської Аравії на європейський ринок, який традиційно вважався основним споживачем російської нафти.

Після першого ігрового дня в матчі першого раунду плей-офф в Першій групі євро-африканської зони між збірними Литви та України рахунок рівний – 1:1.

Першими на корт вийшли Владислав Манафов і лідер литовців Рікардас Беранкіс. 22-річний українець лише в першій партії зумів боротися з 74-ю ракеткою світу на рівних і в підсумку поступився з рахунком 4:6, 2:6, 2:6.

Слідом відбувся матч Іллі Марченка і Лаурінаса Грігеліса. У перших двох партіях перевага українця не викликала сумніву, проте потім Грігеліс знайшов друге дихання і виграв дві партії, зрівнявши рахунок. У вирішальному сеті дався взнаки вищий клас Іллі – 6:0, 6:1, 6:7 (8), 4:6, 6:3.

У суботу відбудеться парна зустріч Лукас Мугевічус / Давідас Сакініс (Литва) – Денис Молчанов / Марат Девятьяров (Україна).

За матеріалами: СПОРТ bigmir)net