Під час освітнього фестивалю «Вчителі майбутнього» на панельній дискусії «Упровадження НУШ у базовій школі: виклики та можливості» Лілія Гриневич розповіла, що 45% вчителів не можуть пояснити, у чому суть реформи НУШ. (Портал ВСЕОСВІТА ТОВ «Всеосвіта»).

Те, що 45 відсотків не можуть пояснити суть реформи НУШ — це дуже тривожно. По-перше, це означає, що навчання від інституцій підвищення кваліфікації не завжди було якісне та суттєве. По друге, очевидно, що в наших школах імітується компетентнісне навчання, — прокоментувала Лілія Гриневич.

Тому на думку колишньої міністерки освіти і науки Лілії Гриневич, аби реформа продовжувала працювати, необхідно створити централізовану модель підвищення кваліфікації, віднавчати тренерів, зобов’язати вчителів-предметників пройти такі тренінги підвищення кваліфікації. А ще — працювати зі спільнотою освітян середньої та старшої школи.

Аби виправити ситуацію, окрім централізованого підвищення кваліфікації, освітня експертка радить апробовувати підручники та створити з міжнародними партнерами комплексну лінійку моделей підручників під реформу. Підтримує її в цьому генеральний директор директорату шкільної освіти Ігор Хворостяний. Він підтвердив, що в Міністерстві вже працюють над обов’язковою апробацією підручників.

За результатами дослідження також стало відомо, що 82% освітян мають зауваження до навчальної літератури. Лише 30% вчителів викладають або суто інтегровані курси, або інтегровані курси та окремі предмети. А 15% вчителів вважають, що різниці в навчальних програмах інтегрованих курсів та окремих предметів немає. Джерело: osvitoria.

На сайті МОН зазначено, що НУШ — це школа, до якої приємно ходити учням. А головна мета реформи — створити школу, в якій буде приємно навчатись і яка даватиме учням не тільки знання, як це відбувається зараз, а й уміння застосовувати їх у повсякденному житті.

Вчителям не вистачає проходження 30 годин підвищення кваліфікації на рік, адже професія педпрацівника потребує постійного вдосконалення — вважає ексміністерка Лілія Гриневич.

У матеріалі пояснюємо, що посадовиця запропонувала змінити, аби педагоги мали натхнення професійно вдосконалюватися.

Аби українські вчителі мали змогу постійно покращувати свої професійні навички та вміння, вони мають пройти 150 годин підвищення кваліфікації протягом 5 років, тобто 30 годин на рік. Цю тему озвучили під час презентації проєкту підготовки майбутніх учителів «MentorMe» громадської організації «Освіта 360».

Ну думку ексміністерки освіти і науки України Лілії Гриневич, станом на сьогодні педагог за п’ять років має пройти всього 150 годин підвищення кваліфікації і це не багато:

А було ще менше. Для порівняння, у Сінгапурі, який посів перше місце за результатами міжнародного дослідження PISA у 2022 році, учителі мають повністю оплачені і зарезервовані в їхньому робочому часі 100 годин підвищення кваліфікації на рік, — нагадала Лілія Гриневич.

Щоб вчитель «був у тренді», вважає ексміністерка, йому слід вміти реагувати на зміни, адже педагог потребує постійного натхнення і вдосконалення.

Коли людина має виділений і оплачений час на можливість вчитись в інших, ділитись досвідом, тоді в неї з’являється спосіб подумати, по-іншому поглянути на цю рутину. Нам треба дбати про збільшення можливості професійного розвитку вчителів у процесі, — пояснює Гриневич.

В Україні мають бути переглянуті вимоги до підвищення кваліфікації
Процедура підвищення кваліфікації визначається шостою частиною статті 59 Закону України «Про освіту» та Порядком підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників. Всеосвіта нагадує, що загальний обсяг підвищення кваліфікації вчителя не може бути менший ніж 150 годин на п’ять років (пункт 16). Також, звертаємо увагу, що вчитель має самостійно обирати форми, види, напрями, а також суб’єкта підвищення кваліфікації, тобто того, хто йому може надати освітні послуги з підвищення кваліфікації (пункт 7).

Якщо ми дивимось зараз на підготовку вчителів на різних факультетах, то часом педагогічна складова дуже мізерна, для того, щоб потім записати кваліфікацію. Це треба переосмислювати. Якщо педагогічна складова номінальна, нецікава, базується тільки на теоретичних аспектах, і в них навіть не відчуваються тренди сьогодення, наприклад, щодо реформи Нова українська школа, це, без сумніву, демотивує майбутніх учителів, — зазначила Гриневич.

Безумовно, головною метою підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників є їхній професійний розвиток у галузі освіти. Але багато вчителів вже зараз говорять про засилля курсів підвищення кваліфікації, які дублюються між собою. Зустрічаються випадки, коли педагогів (в обов’язково-примусовому порядку) змушують «обирати» певний напрям професійного зростання в окремих закладах, які підтримуються органами місцевої влади в областях. Чи зможемо ми за таких умов забезпечити зростання якості освіти в Україні — невідомо.

“Мабуть, трійочку” — так Лілія Гриневич оцінила роботу нинішнього міністра освіти Сергія Шкарлета.

Про це екс-міністерка освіти сказала в ексклюзивному інтерв’ю “33 за 3” програми Ранок у Великому Місті на ICTV.

Собі ж Гриневич поставила четвірку по п’ятибальній шкалі, а про своїм найбільшим досягненням на посаді назвала розпочату реформу нової української школи.

За словами пані Гриневич, кадрово Міносвіти дуже змінилося, і організаційна структура, що вибудовувалась раніше, сильно постраждала.

Найслабшим місцем нинішньої влади Лілія Гриневич вважає відсутність належного рівня професійності.

Екс-міністерка також розповіла, що до розробки Зовнішнього незалежного оцінювання її спонукала корупція у вишах.

Мої найкращі учні не могли вступити на високорейтингові факультети. Від їхніх батьків вимагали хабаря.

На запитання про те, чому українська молодь ідуть навчатися за кордоном, Гриневич відповіла:

Не стільки за кращою освітою, скільки за адаптацією до ринку праці.

Про те, до рівня яких країн Лілія Гриневич прагне вивести українську освіту і яку оцінку готова поставити їй сьогодні – дивіться в інтерв’ю “33 за 3”.

Сьогодні, 4 травня, міністр освіти і науки України Лілія Гриневич перебуває з робочою поїздкою в Івано-Франківській області, інформує WestNews.
За участю міністра відбулося відкриття освітнього форуму, що проходить в межах Третього міжнародного мистецького фестивалю країн Карпатського регіону «Карпатський простір» в Івано-Франківську.

“Цього річ відбудеться дуже важлива подія – діти підуть в нову українську школу. Ми затвердили новий державний стандарт початкової освіти. Розроблені типові переліки того технічного обладнання, яке може бути встановлене у школах. Органи місцевого самоврядування займаються закупівлями за кошти із державної субвенції, а також докласти свої гроші. Кожна дитина незалежно від місця проживання повинна потрапити у якісну школу”, – розповіла міністр.

Також вона додала, що навчання нацменшин – предмети для них викладають українською мовою з п’ятого класу.

Детальніше у сюжеті WestNews: