Лікар-інфекціоніст Федір Лапій розповів, як працюють вакцини та чому щеплення – це безпечно для здоров’я.

Опитування соціологічної групи “Рейтинг” проведене у жовтні 2021 року свідчить, що 43% дорослих українців не готові вакцинуватись проти COVID-19. Лише 18% опитаних готові щепитись і 36% – уже вакцинувались однією або двома дозами.

За даними Our World in Data, станом на 9 листопада лише 18,54% українців повністю вакцинувались від коронавірусу, а 26,56% отримали принаймні одну дозу.

Як ідеться в опитуванні Фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва, результати якого оприлюднили у вересні 2021 року, однією з найпоширеніших причин відмови від щеплення є переконання, що вакцини ще недостатньо вивчені. Інші бояться побічних ефектів. Близько третини респондентів обурюються через “нав’язування вакцинації державою”, ще стільки ж людей не вірять, що вакцина захистить їх від хвороби.

Щоб розвіяти міфи довкола вакцин та вакцинації та з’ясувати, як працюють вакцини, як вони виготовлені та як діють в людському організмі, ТСН.ua поспілкувався із лікарем-інфекціоністом, головою Національної технічної групи експертів з питань імунопрофілактики Федором Лапієм.

Які є типи вакцин проти коронавірусу?

На сьогоднішній день є чотири типи вакцин проти COVID-19. Два з цих чотирьох типів виготовлені за класичною технологією, інші два – за інноваційною технологією.

Вакцини, виготовлені за класичною технологією, як вони працюють?
Якщо говорити про вакцини, які виготовлені за класичною технологією, то це так звані “вірусні” вакцини та білкові вакцини.

Що означає “вірусні” вакцини – це вакцини, які містять збудник коронавірусу. Тобто сам вірус. І вакцини, які ми використовуємо, а це наприклад, CoronaVac – вона містить вбитий, знешкоджений, тобто інактивований вірус-збудник COVID-19. За таким принципом виготовляють вакцину проти поліомієліту – інактивовану поліомієлітну вакцину. Тобто ці технології використовуються вже десятків років. Цей вірус розпізнається імунною системою.

Білкові вакцини. Вірус має на своїй поверхні spike-білок, який утворює на його поверхні щось подібне до корони, і тому вірус отримав назву “короноподібного”. І за допомогою цієї “корони”, білка, вірус прикріплюється до клітини і врешті проникає всередину неї. І на сьогодні існують технології, які дозволяють отримати цей spike-білок та відповідно білкову вакцину. Тобто білок – це окремий компонент вірусу, отриманий із нього. Така технологія також вважається класичною, за нею наприклад отримують вакцину від гепатиту Б, яку використовують ще з 80-х років. Таких вакцин проти COVID-19 в Україні наразі немає. Але у світі таких вже є сім. Тобто окремо ця вакцина створена на основі окремого компоненту вірусу, а не самого вірусу, як у першому варіанті.

За яким принципом виготовлені та як працюють векторні та мРНК-вакцини?

Третій та четвертій типи вакцин створені за сучаснішими технологіями, вони виготовлені за інноваційними методиками. Це – векторні вакцини і вакцини на основі нуклеїнових кислот.

Векторні вакцини та вакцини на основі нуклеїнових кислот відрізняються тим, що у вакцину не входить те, що розпізнаватиметься імунною системою, на відміно від першого та другого типу вакцин, у склад яких входить знешкоджений вірус, як у CoronaVac або його окрема частинка у білкових. І векторні вакцини, і мРНК-вакцини – це як інструкція про те, як сама клітина нашого організму виготовить той самий spike-білок. Вона робитиме це протягом кількох днів і імунна система так само розпізнаватиме його та готуватиме імунну відповідь, як при білкових вакцинах. Але тут питання, чому маючи один принцип векторна вакцина мРНК, відрізняються.

Векторна вакцина та мРНК-вакцина відрізняються способом доставки цієї інструкції в клітину. Коли мова йде про векторну вакцину, потрібно розуміти, що таке вектор. Вектор – це нешкідливий для нашого організму вірус, який, якщо брати вакцини, які у нас є, то це – знешкоджений вірус, який буде доставляти подібно до листоноші інструкцію. Тобто завдання вектора, іншого вірусу, бути листоношою, який доставляє всередину клітини цю інструкцію. Цей вектор – це інший вірус. Наприклад, вакцини AstraZeneca чи Johnson & Johnson використовують знешкоджений вірус, який містить інструкцію для клітини аби вона сама, протягом кількох днів виготовляла spike-білок.

А чим же тоді відрізняються мРНК- вакцини? мРНК – це вже безпосередньо сама інструкція, і вона доставляється в клітину завдяки ліпідній оболонці навколо мРНК. Ліпідна оболонка дозволяє мРНК проникнути всередину клітини. мРНК не вмонтовується в геном та не змінює геном людини. Просто це, як написаний текст, за яким клітина виготовляє spike-білок. За такою технологією виготовлені вакцини від Pfizer та Moderna.

Усі ці вакцини, які доступні в Україні, за винятком CoronaVac, не мають у своєму складі вірусу. Захворіти на COVID-19 від них не можна. Від CoronaVac теж захворіти не можна. Там міститься збудник вірусу, але він знешкоджений.

З якими органами чи системами в людському організмі співпрацюють і як?

Саме з якимись конкретними органами людини безпосередньо вакцини не співпрацюють. Вакцини вводяться ін’єкційно, внутрішньом’язово. І якщо говорити про векторні вакцини і мРНК, то в місці ін’єкції, що вектор, що мРНК проникають всередину м’язових клітин. І ті клітини протягом кількох днів виготовляють spike-протеїн. Якщо говорити про інактивовану вакцину або білкову, то вони вже мають готовий spike-білок. Тобто вони вже безпосередньо готові до розпізнавання імунною системою. Просто мРНК і векторні вакцини – це простою мовою, як “напівфабрикати”. І коли із них уже утворюється spike-білок, то клітини імунної системи можуть поглинати його, “перетравлювати” для того, щоб запустити імунну відповідь та дати сигнал клітинам імунної системи, які виробляють антитіла. З цих клітин утворюються клітини імунної пам’яті, які пам’ятатимуть про цю зустріч. Це – так звана гуморальна імунна відповідь. Є ще так звана клітинна імунна відповідь. Вона забезпечується Т-клітинами або Т-лімфоцитами, які можуть розпізнавати інфіковані клітини та знищувати їх. Тобто боротися вже тоді, коли вірус є всередині. От із цими системами і взаємодіє вакцина.

Як після введення із цих вакцин формується імунна відповідь?
Імунна відповідь після введення цих вакцин формується за схожими принципами. Вірусна та білкова вакцина – це вже готовий компонент для розпізнавання, а векторна та мРНК-вакцина – це виготовлення цього компоненту безпосередньо нашими клітинами. Тобто клітини отримують інструкцію та виготовляють компонент вірусу, який буде розпізнаватись імунною системою. А у білковій та інактивованій вакцині цей компонент вже є готовий. Тобто у векторних та мРНК вакцин просто довший етап. Але імунна відповідь у всіх видах вакцин формується однаково.

Чому після деяких вакцин людям може бути зле?

Те, що люди можуть непритомніти після того, як їм зробили вакцинацію, – це може й не залежати від вакцини. Ці стани найчастіше пов’язані зі страхом. Тобто через психоемоційні переживання, які має людина перед страхом ін’єкції, вакцинацією, бо є певні побоювання, пов’язані із міфами. Наприклад, люди, які бояться вигляду крові, вони непритомніють. Дуже часто це насправді роблять чоловіки. Тобто сам факт ін’єкції або краплини крові можуть привести до знепритомнення.

Якщо говорити про реакції у вигляді підвищення температури, грипоподібного симптому, коли є ломота, озноб, то це реакція імунної системи на вакцинацію. І це демонструє розпізнавання імунною системою того, для чого і формується імунна відповідь. Тобто це розглядається як варіант норми.

Вибори все ж вплинуть на поширення інфекції

В Україні 25 жовтня очікується проведення місцевих виборів у всіх областях країни. Лікар-інфекціоніст вже спрогнозував можливий вплив цієї події на поширення коронавірусу в країні. Також він прокоментував можливість “самознищення” COVID-19 і терміни винаходу вакцини. Про це в ефірі телеканалу Obozrevatel TV розповів лікар-інфекціоніст Юрій Жигарев.

Медик розповів, що Міністерство охорони здоров’я робить все, що можна зробити в цій ситуації для того, щоб зменшити ризик поширення коронавірусної інфекції під час виборів. Попри це, ризик зараження все ж є.

“Ми не можемо повністю виключити ймовірність того, що хтось прийде з симптомами коронавірусної інфекції, хтось буде в масці, хтось без маски. Всі ці ситуації цілком можливі. Тому повністю виключити небезпеку інфікування ми, звичайно, не можемо. Наскільки це дасть нам приріст і чи будемо ми мати набагато більше нових випадків? Думаю, не буде набагато більше, але, звичайно, якийсь вплив на поширення інфекції — це може надати”,

— вважає медик.

Коментуючи “самоліквідацію” попередника коронавірусу, лікар зазначив, що в разі в SARS-Cov-2 така можливість виключається.

“Тут інша ситуація, ми бачимо, що коронавірус не самоліквідується. Але ми можемо бачити таку ситуацію, коли захворюваність піде на спад і більшість людей вже матиме колективний імунітет природним шляхом”, — заявив медик.

Також лікар розповів, що є можливість спаду захворюваності на коронавірус і винаходи вакцини одночасно.

“Звичайно, ні я, ні будь-який інший експерт не може точно знати, як буде. Але я знаю, що так бувало. Наприклад, якщо взяти SARS-1, який був ще у 2003 році, то ми якраз мали таку ситуацію, коли захворюваність пішла на спад до того, як була розроблена ефективна вакцина. Чи буде так зараз, я не знаю, але виключити це теж не можна”, – зазначив медик.

Епідемія коронавірусу в Україні може закінчитися лише після появи колективного імунітету в українців. А на це може піти ні багато ні мало − кілька років, але є надія.

Так, за словами лікаря-інфекціоніста з Київської міської лікарні №4 Євгена Дубровського, перехворіти має більшість українців. Про це пише ТСН.

“Цього ніхто не знає. Є припущення, що епідемія закінчиться, коли з’явиться колективний імунітет. Тобто перехворіє більшість населення. Але це − тривалий процес. На це може піти і рік, і два”, − висловив припущення медик.

Але є ймовірність того, що штам вірусу SARS-CoV-2 стане слабшим.

“Є надія, що вірус змутує і ослабне. Теж цілком ймовірно і очікувано. Але це припущення”, − додав Дубровський.

Що стосується найближчої перспективи, то ця зима точно буде непростою. Адже крім коронавірусу українців атакують і інші сезонні вірусні інфекції, які ніхто не скасовував.

“Але ми її (зиму. − Ред.) переживемо. Більшість одужає без особливих проблем. Але щоб не було страшного колапсу, паніки і безладу, потрібно вже зараз, вже сьогодні вирішувати важливі питання і швидко надолужувати те, що не зробили за півроку. Особливо це стосується збільшення медичних кадрів та реорганізації амбулаторної допомоги”, − підкреслив Дубровський.