У рамках проєкту Університету Короля Данила «Відкрита зустріч з успішними людьми» та розвитку новоствореної спеціальності «Музичне мистецтво» відбулася зустріч з популярним українським співаком Іваном Наві.

Музикант поділився історією свого переходу від боксу до музики, розповів про дитинство на Левандівці та про те, як провів шість років у церковному хорі, інформують “Вікна”.

Іван Наві не приховував, що на шляху до успіху трапляються важкі дні, коли ти не впевнений у правильності своїх вчинків:

«Класно, коли в тебе є основа – твоя спеціальність. Поки ти молодий, можеш шукати себе в багатьох напрямках. Але у випадку невдачі – завжди можеш повернутися до своєї спеціальності. На жаль, у мене немає музичної освіти, а маркетолог з мене ніякий. Я іноді заздрю професійним колегам, адже профільна освіта дає тобі більше кваліфікації, швидший розвиток і легший старт».

Попри те, що студенти складають екзамени та проходять практику, зал був заповнений людьми. Це говорить про великий інтерес до особистості Івана.

Ось три найяскравіші тези співака, які він озвучив під час лекції:

1. Коли ти віриш в себе, навколишні теж починають вірити в тебе.

Іван розповів історію про початок роботи з музичним продюсером. Після одного з виступів на початку кар’єри той сказав Івану: «Ти не Ален Делон, грошей у тебе немає, пісні ти не пишеш – з тебе не вийде Артиста». Але Іван багато працював, почав писати музику і зміг довести усім навколо, що він зірка. Це вдалось лише завдяки тому, що він щиро вірив у себе.

2. Кар’єра — це чудово, але існують важливіші речі.

Іван Наві переконаний, що самотність – найгірше, що може трапитися з людиною. «Коли ти йдеш сам, ти йдеш швидко. Коли ви йдете вдвох – опинитесь дальше», – говорить співак. Він впевнений, що друга половинка – це людина, які необхідно віддавати значну частину свого часу. Як і батькам, які завжди приймуть тебе таким, яким ти є. Тому їм треба телефонувати частіше. А ще старатись не сваритись з близькими, бо ти ніколи не знаєш, яка зустріч стане останньою.

3. Оточуйте себе крутими людьми!

«Компанія формує тебе. Тому оточуйте себе успішними людьми. В їхньому оточенні менше говоріть, а більше слухайте», — говорить Іван.

Сам співак дуже цінує своїх друзів з тих часів, коли він ще не був публічною людиною. Але вважає, що коли вас з людиною перестають об’єднувати спільні інтереси, коли втрачається зв’язок, коли немає часу — нормально, що ви перестаєте спілкуватись. Сьогодні Іван продовжує жити у Львові, бо вважає, що шоу-бізнес — болото. Він не хоче змінюватись, тому й не переїжджає до Києва, у вир подій.

У четвер, 26 жовтня, відомий в Україні телеведучий Дмитро Карпачов зібрав у обласній філармонії повний зал. Послухати його прийшли переважно жінки, але було і з десяток чоловіків. Серед них –  очільник патрульної поліції Франківська Дмитро Міхалець.

Телеведучий каналу СТБ Дмитро Карпачов завітав до Франківська з лекцією, як дати дитині все потрібне без грошей і зв’язків.

«Якщо у вас є гроші та зв’язки, подумайте, чи зможе дитина цим грамотно розпорядитися. Якщо у вас їх немає, подбайте про те, як дати дитині те, що може компенсувати їх відсутність», – йдеться в описі лекції.

Лекцію розпочав із опитування. За двогодинну зустріч Карпачов охопив теми подарунків та іграшок, школи, авторитету і довіри, сексуальної освіти, відповідальності та самостійності, гармонійних стосунків у сім’ї. Багато жартував, на прикладах показував, як робити не слід, відповідав на запитання.

Перш за все, Дмитро Карпачов радить навчитися виявляти свою любов. Коли ми споживаємо любов, то всі нам винні, а коли доходить справа до виявлення любові – то з цим складніше, каже ведучий. Він пояснює, що виявлення любові – це те, що приносить дитині радість – якщо є сльози, нерви і злість, то це не про любов.

Карпачов радить як мінімум 21 вияв любові:

«Пробуйте проявляти любов різними способами і що більше їх буде, то краще. Виробляйте звичку виявляти любов».

Ще одна порада від психолога – якщо дітям від 3 до 8 років, нехай хтось запитає у дитини: що для твого тата важливіше за тебе. І якщо дитина не відчуває себе найважливішою, спробуйте зробити все, щоб відповідь була іншою. Адже якщо дитина не вважає себе важливою і вагомою, вона не має шансів на успіх у майбутньому, пояснює Дмитро.

«У сім’ї закладається поняття про норму і потім саме таку норму діти шукають і в житті,- говорить Дмитро Карпачов. – Якщо, ви ігноруєте дитину, ви показуєте їй її місце».

За словами Дмитра, найпоширеніша скарга батьків – мене не слухає моя дитина. Однак він переконаний, дитина повинна слухати аргументи, а не накази. Бо слухняна дитина не може критично сприймати інформацію, тож у дорослому житті на неї будуть навішувати чужі обов’язки.

«Вчіться аргументувати, а не гаркати. Це складніше, але ефективніше, – каже Дмитро Карпачов. – Діти не повинні бути слухняними, вони повинні критично мислити, тверезо оцінювати інформацію і приймати рішення».

Цікавим вийшло і обговорення теми подарунків та іграшок. Адже більшість батьків переконана – все має бути в міру. Та Карпачов говорить, що і батьки, і діти повинні жити з усвідомленням, що заслуговують лише найкращого.

«Дитина повинна знати, що вона отримає іграшку не на якихось умовах, а безумовно, бо ви її любите безумовно. Якщо вона звикає, що за любов потрібно платити, то потім переносить це на сім’ю. Не висувайте умови взамін на любов. Життя повинно бути у радість і в задоволення. Краще перехваліть, а не недохваліть».

Карпачов додає, погана поведінка дитини, це не причина карати її, а ознака того, що ви погано її виховуєте. Запитайте себе, що я зробив, аби він себе так вів і чого я не зробив, щоб цього не було, радить він.

На зустрічі обговорили також і питання школи та її впливу на дитину. Якщо однокласники мають на дитину більший вплив, ніж ви, то це лише ви щось робили не так, каже Дмитро Карпачов. За словами психолога, єдиний інструмент впливу на дитину – хороші стосунки. І що вони кращі, то більший вплив.

Закінчили знову ж таки на темі сімейних стосунків, адже саме вони формують світогляд дитини і програмують її на майбутнє.

«Головне завдання жінки-бути щасливою,- говорить Дмитро Карпачов. – Бо ви з дітьми можете ділитися лиш тим що маєте. Якщо ви нещасливі то чим можете поділитися? Брудний посуд і липка підлога не такі важливі, як турбота про себе. Ви запитаєте, а хто тоді має прибирати в хаті і готувати. Я не знаю. Але замучена мама не може дати щастя дітям».

З лекціями про виховання дітей ведучий соціального ток-шоу на каналі СТБ “Один за всіх” Дмитро Карпачов вирушив у тур містами України. Окрім Франківська Дмитро Карпачов зустрінеться з батьками у Рівному, Луцьку, Хмельницькому, Кривому Розі, Запоріжжі, Дніпрі, Харкові та Полтаві.

Британський мільярдер Річард Бренсон приїхав до Києва в рамках бізнес-саміту Forum One Ukraine як основний спікер. Однак один з найнестандартніших бізнесменів світу заздалегідь дав згоду виступити  з 20-хвилинною лекцією перед студентами Київської політехніки, коли автори ідеї створення у КПІ інноваційного містечка Polyteco Science City розповіли йому про неї.

Зустріч анонсувалася як відкрита і була такою у прямому сенсі – місцем її проведення стала площа інновацій університету, центром якої є пам’ятник одному з найвидатніших студентів КПІ Ігорю Сікорському. Охочі поспілкуватися з сером Річардом Бренсоном мали змогу не лише почути його виступ, а й взяти участь у розіграші 10 квитків на «дорослий» бізнес-саміт, який проходив у палаці «Україна».

«Розігріти» доволі численну аудиторію – а на площі зібралося понад півтисячі студентів, – організатори зустрічі вирішили не тільки дискотекою, а й розповіддю про створені в КПІ унікальні можливості для втілення ідей.

– Кілька років тому наш університет і науковий парк створили інноваційну екосистему – спеціальне середовище, де кожен може максимально швидко генерувати ідею, створити прототип, отримати кошти з венчурних фондів і вийти на внутрішній або зовнішній ринок, – рекламував керівник наукового парку «Київська політехніка» Ярослав Кологривов. – У нашу стартап-школу може прийти кожен бажаючий, причому необов’язково з уже готовою ідеєю. Головне – мати бажання створювати щось нове. У нас є ментори з Ізраїлю, США, які допомагають генерувати ідеї на першому етапі, а потім об’єднувати навколо них команди і презентувати їх інвесторам.

Кологривов розповів, що лише торік у рамках всеукраїнського конкурсу Sikorsky Challenge 14 студентських стартапів залучили 2 млн доларів інвестицій. Зараз це вже компанії зі штатом та високотехнологічною продукцією.

– Причому 85 процентів наших стартапів – хардверні, тобто це не просто софт, а, умовно кажучи, нано-супутники, дрони, металокерамічні рентгенівські трубки нового покоління, – зрозумілою присутнім мовою перераховував керівник наукового парку.

Показуючи на виставлений на площі стенд, Ярослав презентував і проект Polyteco Science City – інноваційний технопарк загальною площею 251 тис. квадратних метрів, який збираються збудувати на території вишу.

Далі у програмі заходу була міні-вікторина, яка засвідчила, що студенти знайомі з біографією Річарда Бренсона, та розіграш квитків на бізнес-форум.

– Чого ти чекаєш від зустрічі з сером Річардом? – звернувся ведучий до однієї з членів щасливої десятки.

– Мотивації і якоїсь енергії, щоб нарешті почати щось робити, – щиро відповіла студентка.

– А ти читала книгу Бренсона «До біса все! Берись і роби!»?

– Ще ні, але обов’язково прочитаю! – пообіцяла дівчина.

І ось нарешті ведучий оголосив, що сер Бренсон уже на підході.

– Я бачу його! Он він іде, у вишиванці!

Ці слова студенти зустріли радісним галасом та оплесками.

– О, вас так багато! Я думав, що це буде кілька людей в аудиторії, – стрімко пройшовши до встеленого червоним килимом невеличкого помосту чи то щиро дивувався, чи то кокетував сер Річард, у біографії якого були й акторські епізоди.

Робочою мовою зустрічі була англійська, і для присутніх це було цілком природно – принаймні, вголос ніхто не нарікав.

Вислухавши невеличку розповідь Кологривова про інноваційне містечко, відзначивши величезний внесок української науки у космічні та інші технології і похваливши нашу освіту, завдяки якій випускники вітчизняних вишів успішно працюють у таких всесвітньо відомих компаніях, як Google та Facebook, сер Річард перейшов до відповідей на запитання.

Перше з них стосувалося того, на що насамперед Бренсон звертає увагу, коли до нього приходять винахідники зі своїми ідеями.

– Найперше – на їхню особистість, тому що багато людей мають подібні ідеї, але втілити їх можуть лише люди певного типу, – відповів мільярдер. – А якщо ці ідеї мають стати частиною бренду Virgin, то вони мають бути достатньо революційними, щоб привести до значних змін. А ти сам маєш якісь ідеї?

– Звісно. Я учасник стартапу, ми створюємо безпілотні літальні апарати для сільгосподарських та військових потреб. Вас такі ідеї не цікавлять? – спробував скористатися нагодою студент.

– Це цікаво, але я не впевнений, що Virgin долучатиметься до військової сфери, – відбувся жартом Бренсон.

Ще студенти запитували, що, на його думку, було б перспективно розвивати, аби вийти на глобальний ринок, якими мають бути стартапи, щоб стати успішними, та про що сер Річард мріяв у 15 років.

– Напевно, як і більшість людей у такому віці, я хотів змінити світ на краще, – поділився спогадами Бренсон. – Тому я покинув школу і почав видавати журнал «Student». Я не мріяв стати бізнесменом, але для того, щоб він вижив, мені довелось ним стати. Однак від своєї юнацької мрії я не відмовився і тепер намагаюсь використати свій вплив, щоб зробити світ кращим і знову відчути себе 15-річним!

– Сер Річард, мене звати Олександр, я музикант. Скажіть, яку найбільшу дурницю в житті ви зробили?

Над цим, на перший погляд, провокаційним запитанням мільярдер не замислився ані на мить.

– О, в мене було багато дурних ідей! – каже Бренсон. – Приміром, нещодавно  я хотів запустити рейс Virgin American Air Lines у Лас-Вегас. А зараз у мене є ще одна – запросити тебе вийти сюди і разом з тобою заспівати!

Олександр прийняв виклик мільярдера і, вийшовши на сцену, перейшов на українську:

– Єдина пісня, яку я зараз хочу заспівати і яка буде доречною і актуальною…

Хлопець зробив паузу і чистим юнацьким голосом заспівав: «Ще не вмерла України ні слава, ні воля…»

Присутні підхопили, і гімн ніби освятив те, що відбувалось на площі.

– Річарде, це наш дуже знаменитий співак, тож зверніть увагу, – жартома звернувся до Бренсона, який має і звукозаписувальний бізнес, Ярослав Кологривов.

А ще під час 20-хвилинної зустрічі один зі студентів устиг прочитати Бренсону свого вірша, в якому згадав усі його пригоди – від польотів на повітряній кулі до спроб швидше за всіх перепливти Атлантику – та порівняв біографію Бренсона з комп’ютерною грою. Інша учасниця зустрічі подарувала мільярдеру власноруч намальований його портрет.

Та найголовніше – з Бренсоном вдалося домовитися про подальшу співпрацю.

– Те, що ви тут робите, просто фантастично! – не скупився на похвали сер Річард. – Я обіцяю прислати до вас в університет Пітера Стівенса, який часто буває в Україні у справах Virgin. Він подивиться на ваші ідеї, можливо, ми зможемо комусь із вас допомогти!

Всесвітньо відомий підприємець також побажав, щоб в Україну, яка, на його переконання, має всі шанси для успішного розвитку, нарешті прийшов мир. Окрім того, сер Річард встиг поставити завдання українському уряду.

– Україна витрачає дуже багато коштів на енергоносії, причому значна їх частина іде за кордон, зокрема в Росію, – нагадав він присутнім. – А тому ваш уряд має сказати, що через десять років наші гроші не повинні залишати країну, нам треба перейти на власні енергоносії, вивчити всі, у тому числі й ваші, ідеї щодо розвитку сонячної, вітрової та інших альтернативних видів енергії і розробити програму переходу.

Насамкінець керівник наукового парку КПІ подарував Бренсону точну копію капелюха Сікорського та розповів історію пам’ятника і пов’язану з цим винахідницьку традицію.

– Ігор Сікорський любив капелюхи, носив їх постійно і знімав лише у виняткових випадках, – нагадав він. – Якось, уже будучи успішним американським підприємцем похилого віку, він сказав у інтерв’ю, що знімає капелюха перед альма-матер, яка підготувала його до освоєння неба. Ці слова викарбувані і на пам’ятнику, який стоїть на цій площі. А ми вирішили зробити капелюха Сікорського символом стартапу в нашій інноваційній екосистемі. Той, хто задумав якийсь, бізнес і хоче стати успішним, має зі своєю командою прийти до пам’ятника Сікорському, щоб потерти капелюха, якого винахідник тримає в руках. Тож у вас, сер Річард, є чудовий шанс стати дуже успішним винахідником!

Ну який же мільярдер пропустить такий шанс! Звісно, що Бренсон із задоволенням долучився до студентської традиції!

На прощання він сфотографувався зі студентами, які, прагнучи побути поруч із сером Річардом ще бодай хвильку, щільним натовпом посунули за ним до машини.

– Ну, він такий сивий і… класний! – на ходу ділився по телефону враженням від зустрічі якийсь хлопчина.

Після того, як автомобіль повіз гостя до палацу «Україна», я вирішила поцікавитися, чи задоволені результатами візиту Бренсона до КПІ його організатори.

– Видно, що він досить відкритий і любить рухатися вперед, отримуючи задоволення, а не ставити себе у якісь рамки, – сказав Ярослав Кологривов. – Бренсон – людина дуже успішна, він давно пройшов те, що ми тільки починаємо, тому нам дуже важливо подивитися на світ з позиції його досвіду і підживитися його знаннями, щоб не робити якихось помилок.

З моїм припущенням, що Бренсон надто разюче відрізняється від українських бізнесменів, керівник наукового парку не погодився.

– Повірте, в Україні є різні підприємці, – переконував Кологривов. – Ми спілкуємося з інвесторами, яким ми цікаві, які хочуть інвестувати у високотехнологічні речі, які прагнуть, щоб їхні діти і внуки жили у розвинутій країні, а не сировинному придатку. У нашій екосистемі є цілий ряд багатих людей і груп, які вже  інвестують у наші стартапи. Наприклад, усі 2 мільйони доларів інвестицій у 14 студентських стартапів конкурсу Sikorsky Challenge були українськими!

ДОВІДКОВО. Річард Бренсон – англійський підприємець, засновник корпорації Virgin Group, зокрема, однієї з найбільш відомих в останні роки – Virgin Galactic. Наразі кількість компаній, які входять до Virgin Group, становить близько 360. Згідно з оцінками журналу Forbes, розмір статків Бренсона оцінюється у 5 млрд доларів.

У жовтні 2007 року його включили до британського рейтингу «100 геніїв сучасності», на формування якого впливали: роль у зміні системи поглядів, суспільне визнання, сила інтелекту, досягнення та культурна значимість кожного з кандидатів.

Надія Юрченко, Київ.