Космодром Байконур сьогодні, 2 червня, святкує 60 років. Він займає перше місце в світі за кількістю пусків. Це перший і найбільший космічний порт на планеті.

За 50 років з Байконура стартували більше 1500 космічних апаратів різного призначення, близько 100 міжконтинентальних балістичних ракет. Звідси вилетіли на орбіту понад 130 космонавтів.

NASA показало нове фото найближчої до Землі карликової планети

“Багата долина” та “помилковий космодром”

Фото: Vgorode

Саме так з казахської перекладається слово “Байконур”, яке означає не тільки сам космодром, а й місто. Однойменний комплекс Росія орендувала у Казахстану до 2050 року.

Таку назву він отримав по імені села в Карагандинській області, біля якого з метою маскування побудували “помилковий космодром”.

Ракетні випробування

Будівництво космодрому почалося через необхідність мати полігон для ракетних випробувань. Для цього був потрібен великий і малонаселений район, поруч з яким є джерела прісної води і залізниця, яка б приносила блоки ракети на полігон.

Масштаби будівництва

Розмір будівельного майданчика був величезний – на ньому вмістилися б дві-три маленькі держави. Перший загін військових будівельників жив у наметах, при тому, що зима в тих місцях дуже холодна і вітряна. Пісок промерзав на півтора метра, тому його доводилося підривати.

Командний дух

Фото: leninsk

Головним конструктором був Сергій Корольов. Від робочих він вимагав багато чого, але також і підтримував командний дух: будівельники почувалися нарівні з ракетниками – адже, як стверджував Корольов, всі разом роблять одну велику спільну справу, і без роботи одних знецінюється робота інших.

Древнє місце для багаття

Фото: leninsk

Коли рили котлован, то на глибині 35 метрів було виявлене стародавнє костровище.Одне зі знайдених полін відправили до Москви на експертизу, і незабаром прийшла відповідь: знахідці 10-30 тисяч років.

Коли про це дізнався головний конструктор Сергій Корольов, то він сказав, що будівництво споруди на березі життя стародавньої цивілізації принесе щастя.Маленький вуглинку він зберіг для себе в сірниковій коробці.

Космодромна “п’янка”

Фото: leninsk

Для промивки систем на полігон одного разу замовили 12 тонн спирту. Витратили при цьому лише 7 тонн. Залишки вирішили вилити у спеціально вириту яму і засипати піском. Але хтось дізнався про це і так на полігоні порушили сухий закон. Тим не менш, порядок відновили дуже швидко і залишки спирту просто випалили.

Солдати не знали, що будують

Вони вважали, що міноборони створює ракетну базу для захисту своїх рубежів і для нанесення відповідного ядерного удару по США у разі війни. Легенди прикриття Генштабу називали його “Стадіон”.

Перший запуск ракети відбувся в травні 1957 році. Через місяць – наступний. Однак обидва запуски були невдалі, ракета пролітала всього 400 кілометрів. Перший успішний запуск відбувся в серпні: ракета доставила умовний боєприпас на Камчатку.

Але вже в листопаді ракетний полігон несподівано дав старт новій космічній ері: за допомогою все тієї ж ракети Р-7 відбувся запуск першого в світі штучного супутника Землі ПС-1. Так полігон став космодромом.

“Байконур” і “Тюратам”

Фото: leninsk

Історичний запуск “Востока 1” з Юрієм Гагаріним на борту

У Карагандинській області з метою маскування був побудований “помилковий космодром”. Однак, коли з космодрому стартував “Восток” з Юрієм Гагаріним на борту, назва “Байконур” часто з’являється в пресі і закріпилася і за справжнім космодромом.

У західних країнах космодром аж до 1990-их років називали “Тюратам”, так називалася найближча залізнична станція. У 1957 році розвідці США стало відомо про нього завдяки своєму літаку-розвіднику.

З селища в місто

Полігон з прилеглим селищем спочатку називався “Зоря”

Пізніше – Ленінський. Спочатку він розраховувався на проживання 5000 осіб, але завдяки інтенсивній роботі населення зростало.

У 1966 році селище набуває статусу міста Ленінськ. Цегляні “сталінські” багатоповерхівки, асфальтові дороги, водопровід, електростанції і лінії зв’язку з’явилися прямо на місці голої пустелі. Тут височіли монтажно-випробувальні корпуси, величезні ангари для збірки ракет, під землею розташовувався центр управління польотами.

Місто мало статус закритого, проте в 1995 році стало житловим і адміністративним центром космодрому і в 90-і роки знову змінило назву на Байконур.