Рік в Україні буде нелегким. Але ситуація не безнадійна, кажуть експерти.

За оновленим прогнозом Європейського банку реконструкції та розвитку, через війну українська економіка цьогоріч скоротиться на 30%. Наприкінці березня ЄБРР прогнозував спад ВВП на 20%. Зменшення української економіки на третину прогнозує і МВФ. Світовий банк підрахував, що ВВП України скоротиться щонайменше на 45%. Адже, за різними даними, від 30% до 50% підприємств в Україні повністю припинили свою діяльність, близько половини всіх працівників втратили роботу та дохід.

У Київській школі економіки підрахували, що внаслідок руйнувань інфраструктури Україна вже втратила понад 88 мільярдів доларів. А загалом втрати української економіки включно з прямими та непрямими, якот зниження ВВП, припинення інвестицій, відтік робочої сили, сягають 600 мільярдів дола-рів США! За оцінками уряду, у довгостроковій перспективі ця цифра може зрости до 1 трильйона доларів.

Про нові виклики для української економіки говоримо з Катериною Маркевич, провідною експерткою економічних і соціальних програм Центру Разумкова, Оленою Коробковою, головою ради Незалежної асоціації банків України, Андрієм Новаком, головою Комітету економістів України, та економістом Борисом Кушніруком.

ВТРАТИ БУДУТЬ ВЕЛИКІ, АЛЕ ЕКОНОМІКА ВИСТОЇТЬ

— Чого чекати від української економіки надалі, зважаючи на війну? Наскільки глибоким може бути падіння ВВП?

К. Маркевич:

— Цей рік для України, з погляду економічного розвитку, без перебільшень буде вкрай складним. Внаслідок активних бойових дій пошкоджено або знищено сотні виробництв. Так, частина бізнесу все ж змогла “евакуюватися” до безпечніших регіонів та сьогодні намагається працювати, але це переважно мікро- та малий бізнес. Водночас великим підприємствам значно важче передислокуватися. Попри все, є й хороші новини. Ділова активність з початку березня пришвидшилася: за даними НБУ, кількість підприємств,
що не працюють, знизилася з 32% до 17%.

— Які галузі можуть постраждати найбільше?

К. Маркевич:

— Найперше — сільське господарство. Порушення посівної кампанії, а також можливий зрив збору врожаю зернових, руйнування складів та елеваторів, інфраструктури та сільгосптехніки, а також тимчасова окупація частини південних областей ставить під загрозу розвиток сільського господарства, яке минулого року забезпечило Україні понад 10% ВВП. Через повну блокаду торгівлі через українські порти, на яку припадає 90% торгівлі збіжжям, аграрії не можуть продати зерно та вимушені здійснювати експорт залізницею у значно менших обсягах. До того ж галузь стикається з браком пального і трудових ресурсів.

Також війна відчутно погіршить очікування інвесторів щодо перспектив вкладання коштів — через побоювання втрати активів, отож відтік капіталу — цілком прогнозований.

Б. Кушнірук:

— Треба розуміти, що і частина великих металургійних підприємств, як-от “Азовсталь” чи Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча, просто знищена. І навіть коли війна закінчиться, швидко відновити роботу цих гігантів не вдасться. А частка продукції гірничо-металургійного комплексу в загальному обсязі українського експорту товарів у 2021 році сягала 31%. Також ворог цілеспрямовано нищить енергетичні та інші об’єкти інфраструктури.

— Скільки коштує країні день війни? Ексміністр розвитку економіки Тимофій Милованов каже про близько 1 мільярд доларів. За його даними, прямі втрати інфраструктури становлять 3 — 4 млрд доларів щотижня. Плюс додатково Україні потрібно 5 — 8 млрд доларів на місяць для бюджету. Згодні з такими розрахунками?

Б. Кушнірук:

— Думаю, що ці дані завищені. Адже більшу частину зброї ми отримуємо від наших партнерів безоплатно. Також не вірю, що і Росія витрачає на війну близько 900 мільйонів доларів щодня. Вочевидь, є певні манупіляції з цифрами. Раніше Офіс президента повідомляв, що за місяць Україна витрачає на війну близько 10 млрд доларів.

БІДНИХ СТАНЕ БІЛЬШЕ

— За даними НБУ, у квітні споживча інфляція у річному вимірі прискорилася із 13,7% у березні до 16,4%. Чи збільшуватимуться ціни надалі?

К. Маркевич:

— Так, інфляція може перевищити 20% за підсумками року. І це зумовлено багатьма причинами: порушенням виробничих процесів та логістики внаслідок пошкодження і руйнування інфраструктури, тимчасовою окупацією більшості районів південних областей України, які спеціалізуються на сільському господарстві. А також — через дефіцит пального та пошук альтернативних ринків для його закупівлі внаслідок переорієнтування з російського та білоруського напрямків, здорожчання імпорту через збільшення логістичних витрат та світових цін на енергоносії.

Інфляція може перевищити 20% за підсумками року.

— Що може подорожчати найбільше?

К. Маркевич:

— Продукти харчування, пальне, транспортні послуги. Стосовно хлібобулочної продукції, то ціни залишатимуться більш-менш стабільними до розблокування портів, якими Україна експортує до 90% своєї пшениці. Надалі, тобто восени, ціни можуть підвищитися, оскільки пропозиція зменшиться через збільшення експорту. Загалом різке зростання цін на продукти харчування призводить до поширення бідності. За прогнозами ООН, частка населення України з доходами, нижчими за фактичний прожитковий мінімум, може сягнути 70% у 2022 році проти 18% у 2021-му.

— За даними Міжнародної організації праці (МОП), з початку повномасштабної російської агресії в Україні втрачено близько 4,8 мільйона робочих місць. Тобто на нашу країну чекає ще й масове безробіття?

А. Новак:

— Усе знову ж таки залежатиме від тривалості бойових дій. МОП наголошує: якщо воєнні дії припиняться найближчим часом, то може настати швидке відновлення економіки з поверненням 3,4 мільйона робочих місць. У разі військової ескалації втрата робочих місць сягне показника 7 мільйонів осіб.

Б. Кушнірук:

— Українській владі треба думати над зменшенням податкового навантаження на бізнес і громадян. У зоні бойових дій варто обнулити ЄСВ, а ПДФО зменшити до 5%. Бо, не перебільшуючи, там людина може загинути у будь-який момент, а їй кажуть — заплатіть ЄСВ на пенсійне страхування. На інших територіях бажано, щоб бізнес платив ЄСВ із мінімальної зарплати. Це стимулюватиме повернення людей із-за кордону. На жаль, українська влада поки що дивиться в інший бік, хоче збільшити податкове навантаження, зокрема підвищити військовий збір з 1,5% до 3%.

КОЛИ ВПАДЕ ДОЛАР?

— На початку війни чимало експертів прогнозувало, що курс гривні може впасти до 50 гривень за долар і нижче. Але, як бачимо в обмінниках, долар коштує 34 — 35 гривень. Завдяки чому вдалося втримати курс на менш-більш прийнятному рівні?

О. Коробкова:

— З одного боку, ринок у нас наразі розбалансований: експорт заблоковано, валютного виторгу надходить менше. Водночас видатки військового характеру, навпаки, істотно зросли, отже, потреба у валюті збільшується. Теоретично це могло б вплинути на курс негативно. Але ми маємо низку компенсаторів, які допомагають курсу балансувати. НБУ обмежив перелік доступних операцій на валютному ринку. Водночас Україна отримувала і буде отримувати у різних форматах фінансову допомогу від міжнародних партнерів. Крім того, частина військових поставок відбувається у рамках матеріально-технічної допомоги, тобто наша країна не сплачує за неї, не витрачає валюти. Усі ці фактори допомагають тримати курс.

Після нашої перемоги експорт буде розблоковано, в експортно-імпортних потоках знову матимемо адекватний баланс. Україна зможе розраховувати й на міжнародну допомогу для свого відновлення і, звісно ж, на репарації. Тоді у нас буде можливість оцінити у нових умовах стан ринку, переглянути підходи до валютних обмежень.

— Чи може гривня зміцнитися?

Б. Кушнірук:

— Після закінчення активних бойових дій — так.

— Чи спостерігається відтік коштів із банківської системи?

О. Коробкова:

— Ні, навпаки. Гривневі вклади населення з 24 лютого до кінця квітня зросли на 20% — на 85 мільярдів гривень. У середині квітня президент підписав закон про 100% гарантії на депозити фізичних осіб і ФОПів. Це безумовно важливий крок, який підвищив рівень довіри громадян до банківської системи.

ЧОГО ЧЕКАТИ?

— Велика Британія, Канада та ЄС заявили про скасування мит на український експорт. Якою мірою цей крок допоможе українській економіці?

К. Маркевич:

— Хоч скасування запроваджено на рік, цей крок важливий для відбудови української економіки та засвідчує реальну підтримку нашими торговельними партнерами вільної торгівлі з Україною. Загалом підтримка міжнародних партнерів через гранти, гарантії позик та лінії валютного свопу нарівні з основними фінансовими пакетами від міжнародних організацій допоможуть українській економіці вистояти.

— ЄБРР прогнозує, що вже у 2023 році ВВП України збільшиться на 25%. Наскільки це реально?

А. Новак:

— Це залежатиме від динаміки воєнних дій та масштабів і темпів міжнародної допомоги. На мою думку, нам, хоч втратимо дуже багато, все вдасться відновити. Але вже із сучасними технологіями та матеріалами. По перше, за рахунок заарештованих російських активів (як державних, так і приватних), які на сьогодні становлять майже пів трильйона доларів. По-друге, завдяки допомозі міжнародних фінансових організацій. З допомогою світу ми з часом можемо вивести Україну на рівень таких держав, як Румунія чи Болгарія, або, навіть, як Іспанія чи Італія. Все залежатиме від того, яким буде “план Маршалла” для України і як ним скористається українська влада.

У найближчі кілька років курс долара до гривні різко «впаде».

Про це повідомляє прес-служба Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, передає Корупція.Інфо.

Так, відповідно до опублікованого консенсус-прогнозу міністерства, курс гривні до кінця 2017 року становитиме 27,9 грн за долар США, на кінець 2018 року – 29,55 грн за долар, в 2019 році – 29,9 грн, а в 2020 році – 32 грн за долар США.

Слід уточнити, що згідно з попереднім прогнозом, курс гривні до долара на кінець 2017 року має бути 27,7 грн за долар США.

Нагадаємо, на думку президента Українського аналітичного центру Олександра Охріменка, Національний банк зможе утримати курс долара до гривні в цьому році на рівні не вище 26,5 грн/$.

В Україні з’явився новий вид шахрайства з обміном валют. Так, зловмисники представляючись працівниками банків, пропонують українцям придбати валюту по «заниженому» курсу.

Офіційний курс НБУ на 14 квітня: 100 USD – 2548,3477 гривні; 100 EUR – 2879,1232 гривні; 10 RUR – 3,8749 гривні.

Згідно з інформацією офіційного сайту Національного банку України, Нацбанк на 14 квітня встановив наступний офіційний курс гривні до світових валют:

100 USD США – 2548,3477 (13 квітня – 2555,3147)

100 EUR – 2879,1232 (13 квітня – 2912,0366)

10 RUR – 3,8749 (13 квітня – 3,8515)

Як повідомляв УНІАН, 13 квітня котирування гривні до долара США на міжбанківському валютному ринку до закриття торгів встановилися на рівні 25,48/25,53 гривні/долар.

Котирування гривні відносно євро встановилися на рівні 28,7510/28,8050 гривні/євро, відносно російського рубля – на рівні 0,3870/0,3880 гривні/рубль.

За даними Національного банку, середньозважений курс гривні на міжбанку до 17:00 встановився на рівні 25,4835 гривні/долар, на цю годину укладено 485 угод на суму 334,53 мільйона доларів

Падіння експорту та політичні скандали будуть і надалі сприяти уповільненому росту валютного курсу.

Останні десять місяців валютний ринок України переживає справжні катаклізми: курс долара не просто зріс в рази, а й продовжує залишатися нестабільним. Звідси постійні стрибки цін, паніка серед населення та банкрутство компаній, нездатних заробляти валюту.

А почалося все, нагадаємо, в січні-лютому, коли національна валюта встигла девальвувати мало не вдвічі – спочатку з 15,8 до 18, а потім і до 30 грн за $ 1 (за даними НБУ). Тоді наша країна дійсно опинилася на межі фінансового краху, який був викликаний не просто панікою, а об’єктивними макроекономічними факторами, спровокованими, у першу чергу, подіями на сході України.

Уникнути гіршого сценарію, на думку багатьох експертів, вдалося завдяки жорстким і далеко не найбільш ліберальним методам НБУ та Міністерства фінансів.

На валютному ринку була введена низка неприємних заходів, які створили незручності як юридичним, так і фізичним особам, але дозволили відновити контроль над валютним курсом у ситуації, коли це вже здавалося практично неможливим

Володимир Ланда, фінансовий експерт
«На валютному ринку була введена низка неприємних заходів, які створили незручності як юридичним, так і фізичним особам, але дозволили відновити контроль над валютним курсом у ситуації, коли це вже здавалося практично неможливим», – згадує незалежний фінансовий експерт Володимир Ланда.

Важко сперечатися, роль центрального банку, як би його не лаяли, у стабілізації валютного ринку є значною. Ключові заходи, що дозволили переламати негативні тенденції, були прийняті ним у кінці лютого – на початку березня. Вони передбачали різке підвищення облікової ставки, збільшення обов’язкових резервів банків, визначали особливості здійснення валютних операцій імпортерами і вимоги до банків з купівлі іноземної валюти. Таким чином регулятор одночасно домагався підвищення попиту на національну валюту і її «зв’язування» в умовах посиленого контролю над валютними операціями.

У підсумку до травня курс гривні до долара, принаймні офіційний, стабілізувався і протягом травня-червня коливався в межах 21,0-21,5 грн за $ 1.

У липні валютний ринок пережив ще одне потрясіння – за перший тиждень місяця продаж долара на чорному ринку подолав позначку 24 грн, а торги на міжбанку показали рух курсу до позначки 22 грн. Причиною настільки різкої зміни настрою став скандальний відеозапис sms-листування депутатів Верховної Ради, у якій парламентарії обговорювали прийдешній дефолт і способи зберегти грошові накопичення після різкої девальвації гривні.

Як виявилося пізніше, народні обранці обговорювали ситуацію з російським рублем, але свою брудну справу їхнє листування таки зробило, а саме спровокувало чергову паніку серед населення: у липні українці купили валюти на $ 135 млн більше, ніж продали.

Крім того, гривня продовжувала залишатися під тиском і завдяки іншим факторам – скандальному закону про реструктуризацію валютних іпотечних кредитів, який на той момент перебував у підвішеному стані, політичній нестабільності всередині країни, а також складних періодів, які переживали Греція і Китай.

Позитивно вплинули на курс реструктуризація зовнішніх боргів і продовження програми МВФ щодо нашої країни

Позитивно вплинули на курс реструктуризація зовнішніх боргів і продовження програми МВФ щодо нашої країни. 24 липня Україною були погашені єврооблігації на суму $ 120 млн, 23 серпня – на $ 59,62 млн. А 27 серпня Кабінет Міністрів і комітет кредиторів домовилися про реструктуризацію $ 19,3 млрд і списання 20% основної суми державного боргу. Все це, як і передбачали експерти, зміцнило курс у межах 21,7-21,8 грн за $ 1 ще на кілька місяців, аж до жовтня.

Осінній бал-маскарад

Нинішнє зростання курсу почалося в Україні відразу після виборів.

«Вибори – це завжди сплеск витрат для політиків та ін’єкція ліквідності для ринку. Звичайно, на тлі слабкої довіри до гривні будь-яка ін’єкція гривневої ліквідності біжить у валюту», – зазначає Віталій Шапран, головний фінансовий аналітик РА Експерт-Рейтинг.

Також, за словами аналітика, вплинув на курс значний обсяг виплат з Фонду гарантування вкладів фізосіб. Станом на 1 вересня сума депозитів фізичних осіб у банках України, включених до реєстру фонду, досягла 355,4 млрд грн. Найбільші виплати були проведені щодо Надра Банку, VAB і Дельта-банку. Природно, що, отримавши компенсації з депозитів, вкладники воліли конвертувати їх у долари або євро, що і створило підвищений попит на валюту і додатковий тиск на валютний ринок.

Крім того, суттєво струсонули ринок у жовтні купівля газу і вугілля за кордоном, а також певне послаблення обмежень на валютному ринку.

«З березня НБУ затиснув ринок і, грубо кажучи, просто сформував курс як імпортерам, так і банкам. Тепер же він ринок трохи відпустив [зокрема, в жовтні пом’якшили обмеження з видачі готівкових коштів у національній валюті через каси та банкомати], і відразу пішов попит на валюту – спочатку на міжбанку, а потім і на чорному ринку», – коментує ситуацію у своєму відеоблозі президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко.

Тепер, за словами експерта, все залежатиме від того, як НБУ буде знімати обмеження далі.

«Повірте, якби Нацбанк зараз зняв усі обмеження, то ми отримали б такий курс, як у березні. Якщо ж він буде знімати їх не поспішаючи, ми матимемо уповільнене зростання курсу», – прогнозує Охріменко.

До слова, раніше експерт зазначав, що НБУ також підтримує гривню, проводячи валютні аукціони. Зокрема, купуючи долари за курсом нижче 23 грн, центробанк певний час не допускав девальвації національної грошової одиниці. Він навмисно викуповував валюту тільки за заявками з умовами, які його задовольняли. Таким чином, банки, якщо частина валюти не була викуплена на аукціоні, змушені були продавати її безпосередньо на міжбанківському ринку. Як результат, незначне, але все-таки зміцнення гривні.

Втім, такої політики Нацбанку вистачило, очевидно, ненадовго. Вже 3 листопада НБУ встановив офіційний курс гривні на рівні 23,0152 грн за $ 1 (готівковий валютний ринок при цьому в середині дня демонстрував котирування 24,1-24,23 грн за $ 1). Таким чином він подолав психологічний бар’єр 23 грн.

Чого чекати

Але навіть після зростання офіційного курсу долара різкої девальвації гривні практично ніхто з учасників ринку не прогнозує. На думку експертів, українська валюта може поступово подешевшати до 24-25 грн за $ 1, не більше. Адже об’єктивних передумов для її подальшої девальвації немає.

«Фактори, якими пояснюють зростання курсу, – місцеві вибори, виплати Фонду гарантування вкладів, репатріація валютної виручки – в умовах продовження стримування гривневої маси і невеликої інфляції не здатні пояснити десятивідсоткову зміну курсу протягом місяця. Тому до кінця року гривня може відіграти частину жовтневого падіння», – вважає Ланда.

Правда, експерт наголошує, що про істотне зміцнення української валюти мова також поки що не йде.

Підстав для курсу нижче 22,5-23,0 грн за $ 1, як і раніше, немає, втім, як і для її знецінення найближчим часом

Володимир Ланда, фінансовий експерт
«Підстав для курсу нижче 22,5-23,0 грн за $ 1, як і раніше, немає, втім, як і для її знецінення найближчим часом. Потрібно розуміти, що попередня валютна криза наклала відбиток на діяльність НБУ, і тепер регулятор не стане лібералізувати валютний ринок до того часу, поки не отримає повної впевненості в тому, що ці заходи не будуть загрожувати стабільності валютного курсу», – передбачає експерт.

У тому, що утримати гривню можна, впевнений і доктор економічних наук, професор Олексій Плотніков.

«Курс навіть технічно не можна розбовтати, бо є певна рівновага, валютний ринок насичений», – каже професор.

Схоже, впевнені у стабільності національної валюти і у владних структурах країни. Наприклад, 8 вересня міністр фінансів Наталія Яресько заявила журналістам, що курс долара в наступному бюджеті закладено на рівні 22,4 грн. А 3 листопада голова Нацбанку Валерія Гонтарева на нараді з топ-менеджерами найбільших банків запевнила, що в НБУ «є відповідний інструментарій та міжнародні резерви для зняття безпідставної напруженості на валютному ринку». За її словами, нервозність на валютному ринку спостерігалася перед місцевими виборами.

«Минулого тижня ми двічі оголошували про проведення інтервенції на міжбанківському ринку, однак жодної заявки від уповноважених банків на купівлю валюти не було отримано. 30 жовтня і 2 листопада ми вийшли на міжбанківський ринок з аукціонами, на яких продали $ 67,5 млн», – розповідає Гонтарева.

Вона наголошує, що НБУ продовжує дотримуватися гнучкого курсоутворення.

«Але підстав для більш значних курсових коливань, ніж протягом останніх місяців, ми не бачимо», – вважає глава НБУ.

Але цікаво, що МВФ оптимізм українців, схоже, не поділяє. За прогнозами фонду, до кінця року курс гривні до долара складе 23,5 грн, а за п’ять років поступово зросте до 25,5 грн.

До речі, не виключає подальшого зростання курсу і Шапран.

Оскільки у нашої країни переважно сировинний експорт, думаю, що девальвація продовжиться, як і реакція ринку на гострі політичні події. Тому можна очікувати широкий коридор коливань курсу в рамках максимумів 2015 року

Віталій Шапран, головний фінансовий аналітик РА Експерт-Рейтинг
«Оскільки у нашої країни переважно сировинний експорт, думаю, що девальвація продовжиться, як і реакція ринку на гострі політичні події. Тому можна очікувати широкий коридор коливань курсу в рамках максимумів 2015 року, тобто 23-30 грн за $ 1», – прогнозує він.

У свою чергу Охріменко у своєму відеоблозі зауважив, що однією з гострих політичних подій вважає арешт Геннадія Корбана.

«Це дійсно політичний катаклізм. Він абсолютно не потрібен – цей скандал, ці політичні інтриги. Тому, якщо ви запитаєте мене про курс долара зараз, я відповім: «Не знаю». Може бути понад 30 грн за $ 1? Може. Може бути обвал? Так. З тієї простої причини, що в країні відбувається політичний катаклізм», – пояснює свою позицію експерт.

Гривня досягла мінімуму з 28 квітня.

Нацбанк опустив курс гривні до мінімального рівня майже за два місяці.

Так, долар подорожчав відразу на 70 копійок – до 22,14 гривень.

Євро додав у ціні 77 копійок і досяг офіційного курсу в 24,83 гривень.

Рубль зріс на 21 копійку за 10 крб.- до 3,88 грн за 10 рублів.

Попередній максимум був досягнутий 28 квітня – тоді курс долара становив 22,89 гривень. Після чого курс знижувався і спостерігався середній курс в районі 21 гривень за долар.

Зазначимо, напередодні в НБУ заявили, що курс гривні не падає, а коливається. “У нас немає бажання тримати курс фіксованим. Зараз у нас курс плаваючий, досить таки широкий band (діапазон) – 21-23 грн/$1. Це 10%. Ми не проти того, щоб він коливався в цих рамках”, – сказав заступник голови правління НБУ Олег Чурій.

Він зазначив, що на курс впливають нерівномірні щоденні надходження експортної виручки і купівля валюти для імпорту.

Зазначимо, на міжбанку курс долара за останні два дні значно зріс, переваливши за 22 гривні і склавши 21,85-22,10 гривень.