“Усі нарешті зрозуміють, хто насправді несе відповідальність за заморожений конфлікт в Україні”.

“Путлер готовий укласти угоду, яка покладе кінець ініційованого ним же конфлікту в Україні, щоб звільнити слабку російську економіку від санкцій Заходу” – про це ходять чутки у дипломатичних колах, – повідомляє WashingtonPost.

У січні Путле здивував усіх, призначивши двох своїх близьких соратників відповідальними за переговори з питання про виконання умов Мінських угод. Однак, поки неясно, чи дійсно Кремль готовий піти на компроміс або ж він просто намагається спровокувати розлад серед урядів західних країн і перекласти вину за дипломатичний “тупік” на українську владу. Путлера необхідно перевірити, але поки європейські уряди і адміністрація Обами не вживають ніяких кроків, щоб поставити його в скрутне становище.

Поведінка міністра закордонних справ раSSєї Сергія Лаврова вказує на те, що дипломатичні кроки Москви позбавлені щирості. В ході однієї з нещодавніх прес-конференцій він заявив, що Євросоюз потрапив в пастку США, коли погодився з тим, що зняття санкцій повинно бути прямо пов’язане з виконанням умов мирної угоди, відомого як Мінськ-2. За його словами, Україна розслабилася і нічого не робить, заважаючи Європі зняти санкції, а Європа «більше не хоче бути заручницею цієї ситуації».

Насправді раSSєя і її війська, які вона контролює на сході України, так і не виконали першу і головну умову Мінського угоди – про припинення вогню. Уздовж лінії фронту щодня відбуваються зіткнення. Тим часом, деякі європейські уряди і ділові підприємства вже готові підтримати версію Москви.

Підтримувані раSSєєю “власті” окупованих територій хочуть, щоб вибори проводилися на таких умовах, які перетворять голосування в фарс, що дозволяє узаконити їхню владу. В ході переговорів з представницею Держдепартаменту Вікторією Нуланд соратник Путлера – Сурков продемонстрував деяку гнучкість, і це змусило деяких американських чиновників зробити висновок, що виконання угод Мінськ-2 можливе.

Необхідний перший крок – це повне припинення вогню і вжиття заходів для забезпечення безпеки, таких як розміщення міжнародних спостерігачів на всіх ділянках контрольованих раSSєю територій.

Путлер вже показав, що він може забезпечити припинення вогню, якщо він цього захоче: він зробив це у вересні, коли російські війська відправлялися в Сирію. Замість того щоб тиснути на Україну, адміністрації Обами слід переконати Євросоюз у необхідності змусити Путлера продемонструвати готовність покласти край війні не словами, а діями.

Якщо він піде на це, тоді можна буде говорити про сприятливі умови для укладення політичної угоди. Якщо немає, то всі нарешті зрозуміють, хто насправді несе відповідальність за заморожений конфлікт в Україні.

https://www.washingtonpost.com/opinions/is-mr-putin-serious-about-making-peace-in-ukraine/2016/02/05/23fcaf56-c532-11e5-8965-0607e0e265ce_story.html

“У Москві почався процес усунення Путлера від влади”, – розповідає видання Forbеs.

Журнал зазначає, що через чверть століття після розпаду СРСР кремленологи почувають у повітрі путч, незважаючи на надзвичайно високі рейтинги схвалення Путіна. Кремлівська еліта, яку деякі називають «Політбюро 2.0», зараз вирішує, чи не потрібно Путіну піти, перш ніж він ще більше зіпсує ситуацію.

Видання далі пише: “Промахи Путіна стають все більш очевидними з кожним днем. Ніхто не заперечує, що Росія являє собою клептократичну державу, чиї лідери розікрали більшу частину національних багатств. Але Росія також перетворилася на ізгоя, який порушує норми міжнародного права, не гребує офіційною брехнею і має величезні борги перед міжнародними судами.

Економічна політика Путіна обернулася катастрофою. Попри всі обіцянки диверсифікації, Росія залишається сировинною економікою, залежною від світових цін на нафту. Потрапивши в шторм падаючих цін на нафту, міжнародних санкцій і продовольчих ембарго, Росія вже шостий квартал перебуває в стані рецесії, і в найближчому майбутньому вона може розраховувати в кращому випадку на вельми незначне зростання.

Рівень життя населення падає, незважаючи на те, що Путін обіцяє стабільність і процвітання. Відсутність інвестицій лише посилює економічне майбутнє Росії. І тільки путінський бюрократичний апарат, по всій видимості, залишився цілим і неушкодженим. Хвалені резервні фонди скоро будуть вичерпані.

На чорний день вже майже нічого не залишилося, і в заяви Путіна перестали вірити навіть його друзі.

Багато росіян стали легкою здобиччю путінської пропаганди. На відміну від російського народу «Політбюро 2.0» розуміє, в якому стані насправді перебуває економіка Росії, а також те, що російські економісти, всупереч більш раннім твердженнями, – зовсім не чарівники.

Російська економіка, яка перестала рости задовго до подій у Криму, буде залишатися в стані рецесії, поки ціни на нафту не піднімуться, на що, цілком можливо, піде багато років. Загрузлі в боргах російські компанії не можуть брати кредити, а Китай не хоче і не може прийти їм на допомогу

Заборона Кремля на імпорт продуктів харчування призвів до того, що рівень інфляції перевищив 15%, набагато обігнавши індексацію зарплат і пенсій. У ході своєї щорічної прямої лінії з росіянами Путін лише висловив надію на відновлення світової економіки, додавши, однак, що їм не варто турбуватися, тому що його економічна команда все тримає під контролем.

«Політбюро 2.0» не знаходить нічого хорошого і в зовнішній політиці Путіна. Росія анексувала Крим без єдиного пострілу, але він обійшовся країні в мільярди доларів, і в даний час він теж занурюється в болото корупції. Хоча західна допомога Україні виявилася не надто ефективною, Захід все ж не кинув Україну і, по всій видимості, має намір продовжувати забезпечувати її засобами для відновлення. Путінська війна, зрештою, створила єдину Україну, яка буде ненавидіти Росію протягом кількох поколінь.

Постачаючи сепаратистські сили зброєю, Кремль ризикує створити важко озброєну й непередбачувану силу на власному кордоні.

У ході так званого затишшя після підписання Мінська-2 українська армія зміцнила свої сили, тому зараз немає ніякої впевненості в тому, що проросійські ополченці зможуть її розбити, навіть якщо їм дати волю.

Отже, «Політбюро 2.0» повинно задатися питанням: який наступний крок Путіна, і чи можемо ми собі дозволити піти разом з ним?

Жоден з варіантів, які може запропонувати Путін, не можна назвати хорошим. Якщо він забере зброю і війська у проросійських ополченців і припинить їх підтримувати, то Україна знову займе Донбас, і Путін і його «Політбюро 2.0» виявляться невдахами.

Якщо він схвалить новий наступ на Маріуполь або захоплення сухопутного коридору в Крим, Захід введе санкції, які знищать агонізуючу економіку і поставлять під загрозу активи членів «Політбюро 2.0». Ці санкції можуть включати в себе відключення Росії від системи банківських розрахунків SWIFT, що призведе до повної зупинки російських фінансових трансакцій. І ті, хто збагатився завдяки клептократичного режиму Путіна, просто збанкрутують.

Багато хто передбачає неминучий кінець путінського режиму, але поки залишається неясним, як це станеться. Будучи обраним президентом країни, Путін повинен буде або піти з поста, або припинити існування. Деякі ознаки дозволяють припустити, що процес почнеться з наступу на найближчих союзників Путіна, який, по всій видимості, вже почався.

По-перше, прес-секретар Пєсков став мішенню нападок опозиційного блогера Олексія Навального, який стверджує, що представник Путіна орендував яхту за 500 000 доларів на тиждень. Пєсков відкинув ці чутки, проте фотографії, що з’явилися в соцмережах, довели зворотне.

Зазвичай скандальні репортажі Навального ігноруються, проте цього разу історія з яхтою обійшла сайти всіх провідних російських ЗМІ, у тому числі РБК і Правда.Ру. Видання «Ведомости» також вказало на те, що Пєсков носить годинник за 620 тисяч доларів, які він ніяк не міг купити на зарплату державного службовця.

По-друге, член найближчого оточення Путіна і об’єкт західних санкцій Володимир Якунін оголосив про свій відхід з поста глави російської державної монополії РЖД, щоб стати сенатором від Калінінградської області.

За словами одного з джерел російської версії Forbes, «якщо насправді мав місце саме відхід у відставку, це означає, що за останні кілька днів сталося щось дуже серйозне».

У повідомленнях російських ЗМІ підкреслюється, що Якунін відмовився розкрити джерела своїх доходів, тому що такі питання не обговорюються в пристойному суспільстві. Однак антикорупційний блогер Олексій Навальний заповнив наявні прогалини, представивши список майна Якуніна, в який потрапив і його розкішний маєток.

По-третє, «давній друг дитинства Путіна», бізнесмен Геннадій Тимченко став об’єктом різкої критики напівофіційної газети «Ведомости».

В одній з її статей говориться, що Тимченко «ізольований від західного світу американськими санкціями», втратив можливість відвідувати власну віллу на березі Женевського озера, тому він влаштувався в резиденції першого секретаря ЦК КПРС Микити Хрущова.

Далі в статті «Ведомостей» слід довгий список сумнівних ділових партнерів Тимченко, які проводили свої справи через непрозорі торгові компанії з такими російськими гігантами, як «Роснефть», «Сургутнефть» і «Транснефть», з якими неможливо вести справи без хороших зв’язків на вищому рівні.

Енергетичний торговий колос Gunvor, половина якого належала Тимченко до введення відносно нього західних санкцій, грає наскрізну роль в цій історії. Зокрема, енергетична група Gunvor, за чутками, є головним джерелом багатомільярдного стану Путіна, оскільки нібито саме йому вона і належить. Перш відкриті обговорення Тимченко і групи Gunvor були недоступні для офіційних російських ЗМІ.

По-четверте, колишній особистий охоронець Путіна і глава внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ Віктор Золотов став жертвою медіа-атаки під назвою «Весь мусор в одній хаті» з боку видання, що має тісні зв’язки зі службами безпеки. Як і у всіх інших випадках в цій статті представлений довгий і докладний список земель, квартир та іншого роду майна Золотова.

В кінці статті автор практично виносить вирок Путіну: «Якщо колишній охоронець Путіна зумів на держслужбі розбагатіти більше ніж на мільярд, то що вже говорити про те, кого він охороняв. Це саме той випадок, коли мовчання – золото».

Деякі аналітики пояснюють ці події тим, що Путін втрачає інтерес до своїх друзяк і хоче оновити свій ближнє коло. Однак, найімовірніше, це не так.

З урахуванням того, що економіка валиться, а на Україні він зайшов у глухий кут, Путін має потребу у всіх своїх друзях, особливо в тих, на кого обрушилися звинувачення в корупції і хто може знати подробиці його власної корумпованості. У диктаторів немає жодних шансів залишитися при владі, якщо вони кинуть своїх союзників – особливо у важкі часи.

В даний час, найімовірніше, йде якась боротьба за владу, однією з мішеней в якої став сам Путін. Тактика настання класична: спочатку необхідно видалити прихильників боса.

Хоча деякі стверджують, що будь-яке нове керівництво, що вийшло з «Політбюро 2.0», буде не краще Путіна, аналітик Піонтковський дотримується іншої точки зору. Він стверджує, що члени російської еліти посилають сигнали Заходу про те, що «все вирішиться в найближчі тижні».

У нас бували випадки помилкової тривоги і раніше. Можливо, це ще один такий випадок, але, принаймні, ми тепер уже можемо розглянути той шлях, який веде до кінця путінського режиму. Слід зазначити, що Путін провів річницю путчу проти Михайла Горбачова 19 серпня в Криму.

Не варто випускати з уваги і те, що туди він узяв із собою чотирьох головних членів свого уряду, які, швидше за все, будуть вибирати його наступника. Пам’ятайте: тримай друзів близько, а ворогів – ще ближче.

Джерело – http://www.forbes.com/sites/paulroderickgregory/2015/08/20/is-a-slow-putsch-against-putin-under-way/

У відкритих джерелах інформації ФСБ застосовує різноманітні комбінації, щоб заплутати

не тільки пересічних користувачів, але й західні спецслужби, розповідає портал Defense One:

“Коли минулого року був збитий малайзійський Боїнг, західні розвідники кинулися в соціальні мережі, щоб прояснити обстановку. Вони встановили, що статистика “лайків” і “фаворитів” у “Фейсбуці” та інших соціальних ЗМІ дає однобічну картину.

Розвідники знають, що соціальні мережі заполонені російськими тролями і ботами, щоб спотворювати тенденції. Тому спецслужби дуже стримані у своїх оцінках.

Їхні оцінки можуть бути небезпечними в разі сумнівів про справжній стан на місцях. Американські розвідники висловлюють заклопотаність тим, що росіяни можуть свідомо спотворювати картину.

“У Росії можуть бути мотиви, щоб намагатися і дійсно створювати певне спотворене враження. Це накладається на українське питання і знову-таки на аналіз сприйняття – що про це думають люди на місці події? Що думають люди в Росії? Все це важливо для нас, щоб зрозуміти, що відбувається “, говорить директор Центру ODNI Science and Technology Девід Хоні.

Він вказує, що поділ між дійсною думкою в соціальних ЗМІ на місцях та іноземними кампаніями заплутування – це складний процес.

У травні Associated Press повідомило, що серби отримують більшість інформації про Росію від папуг кремлівської пропаганди. Тому в Сербії широко вірять, що київська влада “неонацистська”.

Минулого місяця журналіст Forbes Грегорі повідомив, що на наступний день після знищення малазійського літака він отримав 100 коментарів від російських тролів. “Ці тролі шукають прогалини в доказах. Чим абсурдніше їх твердження, тим краще: фальшиві факти, фотографії від “фотошопу”. Їх робота полягає в тому, щоб сіяти сумніви і заплутувати картину“, написав Грегорі.

Тим часом добре відомо, що російські спецслужби не обмежуються троллінгом і дезінформацією на полях інформаційної війни, вони також активно використовують кібертероризм у війні проти Заходу.

Після декількох скандальних витоків про атаки російських «хакерів» на урядові мережі США, оприлюднені нові дані.

The Wall Street Journal повідомляє, що хакери отримали доступ до даних більш ніж 300 тис. платників податків США в результаті злому сайту Служби внутрішніх доходів (СВД) за допомогою програми Get Transcript.

«СВД серйозно ставиться до безпеки даних платників податків, і ми працюємо над поліпшенням безпеки Get Transcript, включаючи такі заходи, як удосконалення протоколів аутентифікації особистості платників податків», – йдеться в офіційному повідомленні відомства.

Служба сповістила постраждалих користувачів і заявила про швидке надання безкоштовної кредитної гарантії та ідентифікаційних номерів.

Олекса Довбуш (с) спеціально для “Український простір Прикарпаття”

Джерело – http://www.defenseone.com/technology/2015/08/russias-troll-army-making-life-harder-us-spies/119179/

Вожаки терористичних бандформувань так званої “ДНР” почали оформляти собі російське громадянство, але куратори з РФ дали команду документи їм не видавати. Про це на своїй сторінці в Facebook повідомив журналіст Олексій Мацука.

“Паспорт РФ – відмінний шанс на виживання. Але! Але куратори з Росії дали команду документи їм не оформляти. Цікаво, що буде з Мартиновим і Захарченко? З Нікітіною і Пушиліним? З Пургіним?

Паралельно в Ростовській області, на кордонах з ЛДНР росіяни вирили глибокий рів по всій протяжності”, – підкреслив журналіст.

Як повідомляє VistaNews, “згідно з останніми даними, на кордоні з Україною в Ростовській області викопали рів протяжністю в 100 кілометрів. Установка таких інженерних укріплень послужить гарантією запобігання незаконного ввезення зброї на територію Росії, повідомила прикордонна служба ФСБ РФ”.

Джерела:

https://www.facebook.com/oleksiy.matsuka/posts/10207497236655138?pnref=story

http://vistanews.ru/society/6948-rossiya-vyryla-rov-dlinoy-v-100-km-na-granice-s-ukrainoy.html

Як повідомляє RadioSvoboda, цей конфлікт вже має результати. І всі вони – на користь Росії.

Мукачево – місто специфічне. Чомусь у минулі часи воно ставало головним осередком повстань в Угорщині. І саме конфлікт у цьому місті під час виборів міського голови став ніби «предтечею» Помаранчевої революції. Чи не відіграє Мукачево знову роль революційного каталізатора?

Не будемо аналізувати стрілянину, яка відбулася в цьому місті між членами «Правого сектору» й правоохоронцями. Багато тут говорено й наплутано. Але сумніву немає, що одним із важливих аспектів цієї стрілянини – розбірки місцевих кланів за ринок контрабанди сигарет.

Проте подібні розбірки для України – не новина. Новина в іншому, що тут спровокували жорсткий конфлікт зі стрілянням із гранатометів, спаленими міліцейськими автомобілями та іншими речами, які створюють непогану картинку для мас-медіа – особливо російських. Для останніх у нинішніх умовах – це чудовий подарунок.

У мукачівських подіях явно відчувається «російський слід». Інша річ, як тут працює російська агентура. І як вона зуміє використати протистояння в Мукачеві. Водночас питання, чи зможе українська влада цей конфлікт локалізувати, не допустити його розростання й «третього майдану», на який із нетерпінням чекає російське керівництво.

Але як би цей конфлікт не розгортався далі, він вже на сьогодні має результати. І всі вони, за великим рахунком, на користь Росії.

По-перше, цей конфлікт створив вкрай негативний імідж України в очах Європи. Тим паче, що він стався близько до кордону з країнами ЄС. Це, безперечно, загальмує просування України до Євросоюзу. А про безвізовий режим для громадян України в країни ЄС на певний час можна забути.

По-друге, стрілянина в Мукачеві створила велику напругу в українському соціумі, відволікши чималі сили від війни на Донбасі. Образно кажучи, Росія зуміла відкрити на Закарпатті «другий фронт», який може розповзтися по всій Україні.

По-третє, вищезгадана подія призведе до зниження рейтингу патріотичних сил і посилить вплив проросійського «Опозиційного блоку». Не даремно останній зараз ставить питання про переобрання Верховної Ради.

Словом, події в Мукачеві – це серйозний виклик для України. Чи справиться вона з ним, залежить від нас і від нашої мудрості.

Джерело – http://www.radiosvoboda.org/content/article/27123562.html

14 червня 1940 гітлерівці окупували Париж.
Через три дні, 17 червня, з блискучою перемогою своїх союзників-фашистів привітав “камуністічєскій” Крємль, про що повідомив своєму керівництву в телеграмі посол Шуленбург.

Зверніть увагу на останній абзац – Крємль “допоміг” Прибалтиці. Як? Окупували її. На 50 років…

P.S. Нічого особистого, ніяких натяків – просто “рашисти” забули ще про одну круглу дату, якою можна “пишатися”. Розгром Франції союзниками – це вам не “хухри-мухри”.
Так що, дорогі “ольгінські” тролі, користуйтеся – тепер ви можете “ватнікам” розповідати, що “дєди з саюзнікамі Францию разграмілі”. Рівно 75 років тому.

Довідка: Фрідріх Вернер фон дер Шуленбург (нім. Friedrich-Werner Graf von der Schulenburg

) (*20 листопада 1875, Кемберг – †10 листопада 1944, Берлін) – німецький дипломат, посол Німеччини в СРСР (1934 – 1941). Не підтримував загарбницьку політику нацистів, однак, був серед ініціаторів пакту Молотова-Ріббентропа (за яким “савєти” в 1939 окупували Західну Україну, в т.ч. Прикарпаття).

Джерело – http://v-n-zb.livejournal.com/8335026.html

https://uk.wikipedia.org/wiki/