Один популярний і відомий військовий розповів, за яких обставин Росія благатиме Україну піти з ними на переговори.

Відповідну інформацію розмістили на порталі новин «ТСН»

Колишній командувач сил НАТО Джеймс Ставрідіс вважає, що українські війська мають значну перевагу над путінськими окупантами. Найцікавіше в тому, що він зраджує розділити російсько-українську на дві.

«Як Росія досягла ефекту в Сирії? Її пілоти просто скидали сотні некерованих бомб на цивільні об’єкти, пригнічуючи опір опонентів Башара Асада», – каже автор.

Окрім цього, фахівець акцентував свою увагу на тому, що Путін бомбитиме Україну та мирне населення доти, доки йому не стануть у цьому заважати.

«Тому саме в цьому напрямку допомога Заходу зараз потрібна найбільше за рахунок і високотехнологічних систем протиповітряної оборони. На суші українці з росіянами вже сягнули відносного паритету сил. Потрібно це зробити і в небі. І тоді знесилений Кремль може благати переговори щодо реального завершення війни вже на початку весни», – заявив фахівець.

Також український військовий експерт Олег Жданов раніше заявляв, що війна в Україні може тривати до 2024 року.

Ймовірність сценарію, за яким Путін зараз погодиться на умови України про виведення своїх військ, становить 0%, вважає російський опозиційний політик.

Путін не погодиться на умови України про виведення своїх військ задля збереження своєї влади. Адже акт капітуляції для нього буде кінцем його правління в Кремлі.

Таку думку висловив російський опозиційний політик Геннадій Гудков в ефірі 24 каналу.

Політик вважає, що на тлі невдач армії РФ в Україні у Путіна залишається небагато вдалих варіантів того, як вийти із тієї ситуації. Утім, на думку Гудкова, ймовірність сценарію, за яким Путін зараз погодиться на умови України про виведення своїх військ, становить 0%.

“Путін може піти на якісь умови, лише якщо американці скажуть йому: “Володь, все, або тебе твої ж “зливають”, або ми тобі обіцяємо гарантії безпеки в обмін на певні дії, які ти виконаєш і відійдеш від влади. А ми тебе вивозимо на Гаваї, забезпечуємо тобі острів з охороною, ти там собі живеш з Аліною і всі про тебе забувають”. Тому – це єдиний спосіб для нього зберегтися, але навіть не владу. Владу він не збереже. Я не вірю в те, що Путін збереже владу, принаймні на якісь довгі періоди”, – заявив російський опозиційний політик.

На його думку, аби зберегти своє життя, Путіну необхідно просити допомоги в США.

“Акт капітуляції буде кінцем його сидіння в Кремлі. Там народ наш злий, заздрісний, жорстокий. Ми ж бачимо, як вони себе ведуть, так би мовити, набрід в Україні, що називається армією. Вони не дадуть жити. Тому йому тільки одна дорога – попросити в американців прощення і допомоги, другого варіанту немає”, – резюмував Гудков.

Ситуація в Кремлі
Раніше радник глави Офісу президента Михайло Подоляк зазначив, що в РФ не здатні виразно пояснити своїм громадянам, чому “велика держава” програє маленькій Україні. На його думку, державний переворот у Кремлі неминучий, і він буде таким же раптовим, як втеча російської армії з Харківської та Херсонської області.

На думку історика і політичного аналітика Валерія Солов’я, Путін збирається передати владу, адже для нього це питання не просто репутації, іміджу, а й питання вже навіть особистого виживання. Процес транзиту влади очільник Кремля хоче запустити ще цього року, якщо для нього все буде вдало, адже владу вигідно передавати на піку могутності.

Цинічності росіяньців немає меж. Так, у Кремлі вирішили написати для громадян України підручник для “вивчення класичної української мови”.

Про це повідомив керівник Міністерства освіти РФ Сергій Кравцов, пишуть російські засоби масової пропаганди.

У Москві заявили, що вони підготують підручники для “вивчення класичної української мови”. Ними нібито користуватимуться школярі в окупованих частинах Луганської та Донецької областей. Росіяни навчатимуть українців рідної мови по написаних у Росії методичках та навчальних планах.

У РФ також заявили, що вчителі уже “пройшли підвищення кваліфікації, щоб навчати дітей класичної української мови”.

Кремлівські політтехнологи обговорюють дві “граничні” дати завершення війни, пов‘язані із важливими подіями для Росії. Зокрема, йдеться про загальнонаціональні вибори та 100-річчя створення Радянського Союзу.

Про це повідомив представник Головного управління розвідки Вадим Скібіцький. За його словами, зараз у РФ ідуть активні обговорення подальших дій, зокрема вирішується питання тимчасово окупованих територій.

У ГУР вважають, що Кремль хоче завершити війну до 11 вересня, коли у країні відбудеться голосування. Зокрема, російське керівництво вже говорить про проведення псевдореферендумів у східних та південних регіонах України, тимчасово контрольованих ворогом.

“Усе це політтехнологи Російської Федерації зараз пропрацьовують, йде активне вивчення наших територій, соціальної ситуації і що з ними робити загалом – інтегрувати чи не інтегрувати. Це питання дилемне”, – коментує Скібіцький.

Водночас він додає, що ще однією важливою датою для РФ є 100-річчя з дня створення СРСР, тобто 30 грудня.

“Але весь подальший розвиток подій залежатиме від того, який успіх вони будуть мати, і наскільки ми не дамо реалізувати їхні плани”, – підсумовує представник ГУР.

Кремль розпочав військовий шантаж у серці східного флангу НАТО.

У понеділок, 20 червня, Балтійський флот РФ почав позапланові навчання ракетних та артилерійських підрозділів у Калінінградській області.

У вівторок, 21 червня, секретар Радбезу РФ Микола Патрушев приїхав до Калінінградської області на нараду з нацбезпеки, а одіозна спікерка російського МЗС Марія Захарова пригрозила Литві ледь не війною, сказавши, що скоро “буде вже не до розмов”.
Чому у росіян так пригорає? Приводом стало рішення Литви обмежити транзит (ввезення та вивезення) транспортних потягів із підсанкційними товарами до Калінінградської області через свою територію. Вільнюс це зробив не просто так, а на виконання санкцій ЄС проти Росії, запроваджених у п’ятому пакеті у відповідь на широкомасштабну війну проти України. У списку чавун, сталь, реактивне паливо, добрива, транспортні засоби, будматеріали, предмети розкоші, ікра та інші.

У Кремлі справжня істерика. Російське МЗС викликало посла ЄС Маркуса Едера, погрожуючи йому “заходами у відповідь”. А до цього МЗС РФ викликало тимчасово повірену у справах Литви Віргінію Умбрасене, назвавши дії Вільнюса “відкрито ворожою провокацією”.

Російський сенатор Андрій Клімов пішов ще далі, заявивши, що якщо Литва не відмінить своє рішення, то у Москви будуть розв’язані руки, знову натякнувши на стару мантру Кремля про відкликання суверенітету Литви.

За підсумками свого екстреного візиту до Калінінградської області Патрушев заявив: “На подібні ворожі дії Росія, безумовно, відреагує. Відповідні заходи проробляються у міжвідомчому форматі і будуть вжиті найближчим часом. Їх наслідки вплинуть на населення Литви”.

За словами прем’єрки Литви Інгріди Шимоніте, у російській риториці нічого нового:

“Хочу підкреслити одну просту річ: жодної блокади Калінінграда немає. Минулими вихідними набули чинності санкції щодо деяких товарів, передбачених санкційним пакетом ЄС. Перевезення всіх інших товарів може здійснюватися й надалі, як і пасажирський транзит”.

Проте Москва продовжує збільшувати мілітаристський угар. Російські ЗМІ навіть оприлюднили список із п’яти загрозливих ударів, яких можуть завдати по Литві.

Перший – це “відкликання” незалежності Литви.

Ця “ідея” не нова. Ще за тиждень до обмеження транзиту товарів до Калінінградської області, у Держдумі агітували проголосувати за відміну визнання незалежності Литви, аргументуючи це тим, що Вільнюс покинув лави СРСР незаконно.

Другий – вихід із “домовленостей” з ЄС по Литві.

У Москві переконують, що на початку 2000-х погодилися на визнання кордонів Литви та її вступ до ЄС лише в обмін на гарантії збереження безперебійного транзиту до Калінінграду. Зрештою, Росія може піти на ще більш радикальний крок. Було б добре, аби хтось порадив Путіну відмінити визнання цілого ЄС.

Третій – створення Сувалкського коридору.

Це означає війну з НАТО. Адже сумнозвісний Сувалкський коридор проходить через Білорусь, а далі прямо по кордону між Польщею та Литвою до Калінінградської області.

Четвертий – забрати порт Клайпеда.

Це також означає війну з НАТО. Проте свої “хотєлкі” забрати порт у Москві аргументують тим, що, мовляв, Клайпеду Литві передав Сталін. Щось це дуже нагадує марення Путіна про те, що Україну вигадав чи-то Ленін, чи-то ще якийсь російський цар, чи кремлівський вождь.

П’ятий – відрізати Литву від електроенергії.

Проте Литва від 22 травня вже не імпортує електроенергію з РФ. Так, із від’єднанням від радянського енергетичного кільця, яке з’єднує країни Балтії, Білорусь та Росію є проблеми. Проте ЄС допомагає Литві якнайшвидше приєднатися до європейської енергетичної системи. Тому недружні дії з боку Москви не стануть для Вільнюса аж такими болючими.

Проте питання ще й в іншому. Чи залишилися у Росії взагалі сили комусь погрожувати, враховуючи, що вся її боєздатна армія успішно нищиться на полі бою в Україні? Крім звісно ядерної зброї, якою вони вже погрожують і Литві, і Україні.

На думку російського публіциста та політолога Андрія Піонтковського, погрози саме ядерною зброєю означають лише одне, – у Росії немає впевненості у своїх силах на конвенційному рівні.

“Не думаю, що вони наважаться на якісь військові дії (проти Литви – ред.). Особливо зараз, коли вся їхня армія розчиняється в українських степах. Вони ж йдуть із Сирії, з Нагірного Карабаха… Тому прорвати Сувалкський коридор чи щось в цьому дусі неможливо. Єдине, що мене непокоїть, що на поступки піде не Литва, а ЄС, піти на якийсь компроміс. Як це було з оплатою за газ”, – сказав ТСН.ua Андрій Піонтковський.

Військовий експерт Олег Жданов додає, що навряд чи у Росії вистачить сил і фантазії відповісти одночасно і Казахстану, і Литві, і Україні, яким Москва погрожує. Експерт зауважує, якби в Росії були розумними, вони б могли сказати, що мають паромну переправу з Калінінградом, тому тепер возитимуть все поромами. І там ходить два пороми. Проте з’ясувалося, що пороми то фінські.

“Тому, щоб додати додаткових поромів на маршрут, їх треба купити у фінів. А Фінляндія сьогодні навряд чи продасть Росії пороми. Вони б могли замінити пороми великими десантними кораблями Балтійського флоту. Але на сьогодні вони знаходяться в Чорному морі. І частина з них в ремонті, а один лежить притоплений десь у Бердянську біля пірсу. Можна було б скористатися великими десантними кораблями Північного флоту і перегнати їх до Балтики, але вони теж у Чорному морі. Тому для Росії зупинка транзиту до Калінінграду – це величезна проблема. Тому й така істерична реакція з їхнього боку”, – підсумовує для ТСН.ua Олег Жданов.

Отже, ситуація у зоні проведення противником наступальної оперативно-тактичної операції на Донбасі продовжує залишатися дуже складною та напруженою. Загроза оточення та розгрому угруповання Об’єднаних сил (ОС), що оперує в районі Лисичанськ – Сєвєродонецьк, зберігається.

Ізюмське угруповання військ противника після невдалих собі дій у напрямку Довгеньке – Долина і Довгеньке – Мазанівка зупинилося і зайнолася перегрупуванням своїх передових підрозділів, що оперують на її лівому фланзі. Ні Долину, ні Богородичне, а так само Мазанівку та Краснопілля, станом на сьогоднішній вечір, противнику взяти не вдалося.
Проте, цілком передбачувано, заворушилися передові підрозділи цього ж угруповання, але цього разу вже в районі Дібрівного. Тобто. на Барвінківському напрямку. Перестрілки, промацування переднього краю у напрямку на Новодмитріївку та Курульку. Саме туди, куди, швидше за все, і буде завдано першого удару Ізюмського угруповання – “під обріз” Барвінкового.

У принципі, це цілком логічно: перед штурмом великого населеного пункту (а Слов’янськ, безсумнівно, є таким) дуже навіть не завадило б влаштувати оборонному його угрупованню противника (тобто ЗСУ) труднощі з підвозом і постачанням.

Так, перерізання залізничної та автомобільної комунікації між Барвінковим та Слов’янськом аж ніяк не означає повного оточення та ізоляції останнього. Але погодьтеся, підвезення-постачання автомобільним і залізничним транспортом, особливо в інтересах військ, що ведуть напружені бої, м’яко кажучи, все ж таки дещо відрізняється. Насамперед, в обсягах подачі предметів МТС та витрат ресурсів, необхідних для цього. Одна річ, якщо ви приженете в місто 2-3 вагони залізничних з “товарами першої необхідності” і зовсім інше – коли вам доводиться для того ж обсягу постачання, тягати все це вантажівками. Погодьтеся, різниця, як у часі, так і в об’ємах кількості – досить відчутна.

Власне, тому я і припускаю, що перш ніж “почати по серйозному” атакувати весь Слов’янський район оборони ЗСУ, противник явно намагатиметься мінімізувати постачання до нього. У тому числі, шляхом прориву до однієї з основних магістралей, що використовуються українськими військами з цією метою і “живлять” місто та околиці, в даному випадку – залізниці.

Проте, є одне “але”…

Наміри, це далеко не завжди – практичне втілення. Тим більше, що для того, щоб досягти такого роду результату військам Ізюмського угруповання противника, доведеться якось впоратися з цілою низкою факторів, які аж ніяк не полегшують йому виконання цього завдання, а скоріше – навпаки.

Звичайно, я їх перераховувати не буду. Нехай для підрозділів противника це стане “приємним” сюрпризом, але один, найочевидніший я все ж таки назву. Це наявність потужного лісового масиву між Курулькою та Краснопілля.

Як це може позначитися на наступі ударної тактичної групи Ізюмського угруповання на Барвінкове або на схід від нього, нехай російські палководці подумають самостійно. Таранити “в лоб” укріплені позиції супротивника – великої кмітливості не треба…

Але ми трохи захопилися Ізюмським стадом. Перейдемо до інших “тваринницьких підприємств”, під керівництвом генерал-полковника Гени Жидко.

Лиманське угруповання військ противника було паінькою – нікуди не рвалося і “не стрибало”, але явно і дуже підозріло причаїлося. Іншими словами, продовжувало в різних місцях контрольованого нею лівого берега Сіверського Дінця, “пробувати, перевіряти, розвідувати” і взагалі всіляко промацувати – де йому спробувати форсувати цю водну перешкоду, як каже Олексій Арестович, в “товарних обсягах”.

Одночасно, з цим цікавим заняттям, його передові підрозділи продовжили поповнюватися озброєнням, військовою технікою (ВВТ) і живою силою, накопичувати потрібні при форсуванні паливо та боєприпаси. І взагалі, всіляко готується до найближчих боїв-ристалищ…

Наприклад, притягнувши до лісів на південний захід від Кремінної ще 2 додаткові БТГр 90-ї танкової дивізії і розосередивши по всій ширині можливого фронту форсування відповідні сили та засоби у вигляді понтонно-мостових парків (ПМП), буксирів, кранів тощо. Крім того, треба розуміти, арт-група, зосереджена в смузі наступу цього угруповання, зараз активно поповнюється боєприпасами і накопичує їх в обсягах, необхідних для масованої підтримки своїх підрозділів у ході форсування річки.

У самому Сєвєродонецьку супротивник дуже повільно, але досить наполегливо намагається все-таки відтіснити наші війська на правий берег Сіверського Дінця. Судячи з усього, передовим “штурмовим групам” Сєвєродонецького угруповання противника таки вдалося крім захоплення місцевого аеродрому, зайняти знову і прилеглі до нього селища Метелкіне і Вороново.. Думаю, найближчим часом противник спробує прорватися через селище Це було б логічним.

А взагалі ж, на рахунок Сєвєродонецька…

Чесно, скажу відверто… Я б вивів і посилив за цей рахунок фланги. Особливо на Попаснянському напрямі. Але рішення з таких питань приймаю не я, а люди куди краще мене поінформовані і наділені відповідною владою. Їм, напевно, видніше.

А тепер, власне, про самі попаснянські папуаси.

Після того, як командуванню Попаснянської угруповання противника так і не вдалося до ладу “розсунути” фланги свого ударного “двузубого” клина, націленого на Миколаївку і Берестове, там, судячи з усього, дійшли цілком логічного висновку – перш ніж пробиватися на північ, треба все -таки якось прикритися “з боків”.

Якщо навіть просто перерахувати склад самої Попаснняської угруповання, то цілком здивується – як їм досі не вдалося вирішити цю проблему.

Тут можна зустріти БТГр-и та ТГр зі складу:
– 218-го та 80-го танкового полків
– 155-й та 61-й обрМП
– практично весь 6-й “козачий” ім. Платова ОМСП “2-го АК “ЛНР”
– у другому ешелоні (резерві) 57-й та 60-й омсбр
– 70-й омсп
– підрозділи 31-й одшбр і 76-й вдд
– та пошарпані батальйони двох бригад 1-го “АК ДНР” (по 2 з кожної), 1-й та 100-й омсбр.

Концентрація російських і “бабуїнських” військ тут – вражаюча, і поступається лише Ізюмському угрупованню. Але, її командуванню, цієї ” скріпонутої пишноти ” здалося недостатньо. Тому, треба розуміти, воно вирішило “наростити зусилля”.
В рамках цього “нарощування” весь процес “відновлення” і доукомплектування “бабуїнських батальйонів дамбасу” був негайно похерентй і їм був відданий недвозначний наказ – припинити херню і висунутися в першу лінію для “посилення натиску”.

Зокрема, на напрямі Василівка – Берестове, батальйон 1-ї омсбр 1-го АК був повернутий на своє законне “вперед-ідуще” місце, для впевненості цих приматів їх вирішили посилити іншими – додавши ще один батальйон зі складу 6-го омсп… На напрямі Нирково – Миколаївка, знову був введений у бій стрілецький батальйон 100-й омсбр, а на напрямі Вікторівка – Врубівка намалювався батальйон зі складу 11-го омсп 1-го АК.

До речі про Врубівку. Попасняське угруповання знову намагалося обійти Врубівку з півдня та південного заходу просуваючись від Вікторівки. Повідомлення про жорсткий рубило на цій ділянці було, скажімо так, дещо самовпевненим.
Писалося в тому сенсі, що бої точаться і Врубівку противник не контролює. На той момент, ще не можна було точно стверджувати, що супротивник не прорвався таки на північ від Врубівки… Але, як виявилося., самовпевненість була виправданою. були місцями відійти у південно-західному напрямку, назад у бік Вікторівки.

Щодо Попаснняського угруповання противника є ще одна проблемна ділянка, яку було б непогано купірувати.

БТГр 218-го танкового полку противника, після того як у районі Комишувахи російським військам так і не вдалося перетнути “залізку” біля залізничної станції Світланове, атакувала позиції ЗСУ між самою Комишувахою і Катеринівкою, досягнувши більш-менш суттєвого вклинення, яке в план утримання Золотого, скажімо так, не зовсім приємно виглядає. Але не більше того… Бо, враховуючи той факт, що “остаточно і безповоротно” Врубівку “підкорити” так і не вдалося, подальше просування зміцнених танкістів у районі Катеринівки, м’яко кажучи, виглядає надто сміливим.
На південному фланзі Попасняського угруповання, його підрозділи, що вийшли в райн Відродження – Роти, посилено закріплювалися, досить аргументовано припускаючи, що будуть атаковані з обох флангів.

Резюмуємо.

Очевидно, що в операційну зону, де військове командування противника проводить на даний момент свою наступальну операцію, він стягнув вельми і вельми істотні сили… Загалом – до 46-48 БТГр по всьому периметру, від Балаклії до Авдіївки….е приблизно половину всього складу свого задіяного в Україні угруповання.
Чи допоможе це противнику досягти задекларованих ним же найближчих цілей війни (повної окупації Донецької та Луганської областей нашої країни), не відомо. Ситуація досить хитка, щодо цього…
Але на суб’єктивний погляд, весь цей “Донбаський захід” може вирішитися шляхом кількох вдалих чи невдалих управлінських рішень тієї чи іншої сторони.
У цих умовах дуже важливо мати не тільки повну та вичерпну інформацію про противника, але й розуміти логіку та принципи прийняття ним таких рішень.

Кремль намагається залякати своїх противників тим, що санкції проти РФ можуть призвести ледь не до “апокаліптичних” наслідків. Таким чином Росія відчайдушно хоче уникнути запровадження обмежень проти неї.

Голова Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв перелічив наслідки, які на його думку, можуть виникнути після введення нових санкцій проти Росії.

Соратник Путіна розмістив на своєму каналі в Telegram допис, який розпочав зі слів: “ПЯТНИЦЯ, 13. Що буде далі, або Світ після антиросійських санкцій (зовсім не прогноз)”, – написав Медведєв, намагаючись залякати суспільство “розплатою” за санкції.

На переконання Медведєва, санкції проти РФ можуть призвести до нових регіональних воєн, епідемій та голоду в окремих країнах. Також це нібито загрожує великій логістичній кризі.

“Зруйнується низка глобальних ланцюжків постачання товарів, можлива велика логістична криза, включаючи крах діяльності іноземних авіакомпаній, яким заборонені польоти над територією Росії”, – запевняє він.

Також Медвєдєв залякує новими регіональними військовими конфліктами і активізацією тероризму на Заході.

“Виникнуть нові регіональні військові конфлікти в тих місцях, де ситуація не знаходить мирного вирішення впродовж багатьох років або ігноруються суттєві інтереси великих міжнародних гравців. Активізуються терористи, які вважають, що увага західної влади сьогодні відвернута на розборки з Росією”, – зазначив Медведєв.

Він додав, що через санкції можуть початися нові епідемії і, звісно, згадав про біологічну зброю.

“Почнуться нові епідемії, спричинені відмовою від чесного міжнародного співробітництва у санітарно-епідеміологічній сфері або прямими фактами використання біологічної зброї”, – каже Медведєв.

Також, за його словами, будуть утворені нові міжнародні альянси на основі прагматичних критеріїв і, в кінцевому підсумку, буде створена нова архітектура безпеки з “крахом американоцентричного світу”.

У Росії заявили, що нібито не будуть проводити парад 9 травня у заблокованому окупантами Маріуполі.

За словами речника російського диктатора Дмитра Пєскова, “святкові заходи неможливі зі зрозумілих причини”.

Про це пишуть російські засоби масової пропаганди.

“Говорилося вже, що цього року, звичайно ж, неможливо це зі зрозумілих причин. Але час прийде, і там буде широке святкування, — цитують росЗМІ “говорящу” голову Путіна.

Тим часом радник голови Офісу президента Михайло Подоляк вважає, що Росія вирішила повторити “виставу” 9 травня в українському Маріуполі через вісім років після “параду полонених” в Донецьку. Для цього, крім військовополонених, планують перевдягати у форму цивільних.

Нагадаємо, в РНБО українців закликали не ігнорувати сигнали тривоги 9 травня через високу ймовірність масових обстрілів РФ.

Речник російського диктатора Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив, що нібито РФ передала Україні свій варіант мирних домовленостей з “чіткими формулюваннями”.

Водночас Пєсков не повідомив, про що йдеться у кремлівському документі.

Про це повідомляють російські засоби масової пропаганди.

Пєсков заявив, що у документі нібито є “чіткі формулювання” того, чого вимагає РФ від України.

Також речник російського диктатора побідкався на те, що не відбувається “інтенсивних перемовин” між Києвом та Москвою.

Нагадаємо, радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк не береться прогнозувати, коли відбудеться наступний раунд прямих переговорів з Росією щодо війни через трагедію у Маріуполі, який російські вбивці нещадно знищують та вбивають мирних українців.

Також міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що закінчення війни з Росією вирішуватиметься на полі бою.

Україна має агентів у керівництві росії, у тому числі в адміністрації президента володимира путіна. Агентурну розвідку України швидко посилили зростаючими можливостями кіберрозвідки, які дають глибоке розуміння військових планів росії.
Про це в інтерв’ю спеціалізованому виданню Coffee or Die заявив начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов, передає “Громадське”.

Він розповів, що українцям вдалося проникнути у багато секторів російського військового, політичного та фінансового керівництва та використовувати здобуту інформацію з великою користю.

Наприклад, ракетний удар у Бердянську, внаслідок якого було знищено російський десантний корабель, здійснили у потрібний момент, щоб завдати максимальної шкоди. “Ракета вдарила в той самий момент, коли до корабля підійшли бензовози та вантажівки з боєприпасами”, ㅡ сказав Кирило Буданов.

Він заявляє, що завдяки значному прогресу в кіберрозвідці, Україна, окрім інформації про російських військових, змогла дуже побачити обіг російських грошей, знає, що відбувається в паливній сфері росії та відстежує всі інновації озброєння.

Буданов зазначив, що росіяни працюють дуже примітивно: “Ми бачимо, що так звана друга армія у світі не така потужна, як усі бачили її до початку війни. Попри значну перевагу в озброєнні та у повітрі, вони зазнають значних втрат. Їхній моральний дух впав дуже низько. Військове керівництво Росії бачить свої втрати та кидає в бій нові сили. У російських командирів не вистачає часу на планування операції, тому вони кидають своїх людей на знищення, а ми їх знищуємо”.

Він наголосив, що Україна може довго стоять і готова звільняти тимчасово окуповані території. Але для цього потрібна допомога міжнародних партнерів, зокрема серйозні системи протиповітряної та протиракетної оборони, артилерійські системи калібру 155-мм і більше, а також бойова авіація.

“Нам не потрібні застарілі літаки четвертого покоління. У нашого ворога більша частина бойової авіації ㅡ четвертого покоління плюс. Наші пілоти, використовуючи застарілі літаки, знищують більш сучасну авіацію ворога, та здатні опанувати літаки п’ятого покоління. Я не маю сумнівів у майстерності українських льотчиків”, ㅡ сказав він.