Генерал-лейтенант армії США у відставці Герберт Реймонд Макмастер заявив, що російська армія може опинитися на межі краху після поразки в Лимані. Вдалі дії ЗСУ по оточенню великого угруповання росіян, визначають майбутнє всієї армії окупантів. Про це повідомляє News Week.

“Втрата Лимана, який використовувався армією Росії як важливий транспортний вузл, розглядається як серйозна невдача для президента росії володимира путіна”, – вважає Макмастер.

Він зазначив, що у суботу, 1 жовтня, українська армія змусила російські війська відступити з міста, оточивши до 5 тисяч військовослужбовців у цьому стратегічному місці. Пізніше в міноборони Росії підтвердили, що війська “відступили на вигідніші рубежі”.

Очільник Кремля, всупереч своїм деклараціям, досяг протилежного.

За результатами саміту НАТО в Мадриді президент РФ Володимир Путін, всупереч своїм деклараціям, досяг протилежного.

Про це повідомив російський публіцист і соціолог Ігор Ейдман в інтерв’ю “Обозревателю”.

“Путін, дурник, думав, що швидко захопить Україну, всі злякаються “великої Росії”, а НАТО від страху ганебно розвалиться. Але в результаті кремлівський лідер отримає фундаментальне посилення Альянсу”, – сказав він.

За словами соціолога, вступом до НАТО Швеції та Фінляндії встановлюється повне панування НАТО в Балтиці.

“До того ж у Швеції – серйозна і в хорошому стані армія. Навіть Німеччина, яка за розмірами значно більша, останні десятиліття приділяла набагато менше уваги своїй обороні”, – додав Ейдман.

Крім того, США збільшують сили та озброєння в Європі, а німецька армія має намір в найближчі кілька років провести радикальне посилення.

“Тобто замість того, щоб послабити, розколоти, розвалити НАТО, Путін внаслідок своєї злочинної авантюри в Україні цей Альянс радикально посилив. Тепер у Кремля залишилося два варіанти. Перший – Росія програє “гарячу” війну з Україною і “холодну” з НАТО протягом якогось часу. А після цього режим Путіна впаде. Другий варіант – російський диктатор почне ядерну війну. В кінцевому підсумку він теж програє і впаде, але передувати цьому буде глобальна світова катастрофа”, – говорить соціолог.

Він переконаний, що обидва варіанти для Путіна означають кінець, крах і смерть, питання полягає в кількості жертв.

“За найгіршого варіанту – тобто в разі ядерної війни – жертвами російського режиму стануть десятки або навіть сотні мільйонів людей. І я такий варіант виключити не можу. Імовірність подібного результату – менше 50%, проте вона є і вона значима”, – вважає публіцист.

Перший процес – у частині регіонів РФ була спроба часткової мобілізації.

У РФ розвиваються два скандальні процеси через розв’язану війну в Україні. Вони є вкрай руйнівні для авторитарного каркасу держави-агресора.

Про це повідомив радник голови Офісу президента Михайло Подоляк.

За словами Подоляка, перший процес – у частині регіонів РФ була спроба часткової мобілізації. У найбільш депресивних і мовчазних реіонах. Як зазначив радник ОПУ, проте навіть там одразу почалася паніка. І щоб її зняти, спікери російського Міноборони вийшли на публіку з дивною заявою: мобілізація справді відбувається, але її нібито організували українські спецслужби.

“Немає жодних сумнівів у тому, що українські специ дуже професійні та легко проводять ІПСО на території Росії. Однак очевидною є спроба виправдати власне бажання компенсувати строковиками дедалі суттєвіші втрати живої сили в межах “геніальної” спецопераціі”, – написав радник ОПУ.

Другий процес – управлінська еліта категорично намагається сховатися від будь-якої публічності, які зникли з коментарійного поля. І тому, за словами Подоляка на перший план виходять або чисті пропагандисти, або ті, кого вчора вже списали й відправили на заслужену пенсію до того ж Радбезу.

“Найбільш органічний у цьому – Медведєв. Саме його поява в публічному полі безпосередньо вказує на те, що реальна панівна еліта відмовляється від публічної лояльності та шукає можливість так чи інакше втекти з “російського військового корабля”, – зауважив Подоляк.

Президент Росії Володимир Путін може шкодити президенту України Володимиру Зеленському.

“Критик Кремля Михайло Ходорковський вважає, що Росія cтає все ближчою до повстання проти системи Путіна”,

– пише оглядач німецького видання Der Tagesspiegel Себастьян Кріст у статті “Розчарування системою Путіна”.

На думку журналіста, “величезною проблемою для Росії є новий президент України Володимир Зеленський, який показав росіянам, що демократична зміна влади дійсно можлива”.

Опозиційний російський політик Михайло Ходорковський на прес-конференції в Берліні сказав:

Росіяни втомилися від Путіна. Так само, як від Брежнєва на початку 1980-х років. Це можна побачити за всіма жартами, які сьогодні ходять про Путіна. У Росії упродовж шести років падає рівень життя, навіть якщо офіційна статистика іноді представляє це інакше.

Слова Ходорковського видання підтверджує цифрами: “Наприкінці травня 2019 року Всеросійський центр вивчення громадської думки (ВЦВГД) провів опитування, яке засвідчило: тільки 31,7% росіян довіряють Путіну. Це найнижчий показник довіри з 2006 року”.

“З іншого боку, за словами Ходорковського, не можна автоматично ототожнювати розчарування системою Путіна з прагненням до демократії, – відзначає Der Tagesspiegel. – “Цар поганий, і його потрібно замінити іншим”, – таке сприйняття, на думку критика, переважає до сьогодні. І зараз Росія у цілому більш близька до повстання проти системи Путіна, ніж раніше. Це можна побачити і за екологічними протестами, які зараз зароджуються”.

“Протиріччя між спостережуваною реальністю і справжніми політичними діями в Росії опозиціонер зобразив порівнянням: “Уявіть, вас разом із сотнею інших людей тримають у полоні у приміщенні. У загарбника є пістолет. Якщо ви на нього накинетесь, він, можливо, не уб’є всіх 100 полонених, але, можливо, уб’є вас. Росіяни, за словами Ходорковського, у цей момент чекають, коли загарбник стомиться”.

Що ж стосується українців, то вони, на думку автора статті, мають знати, що “репресивні структури в системі Путіна ще функціонують”. Ходорковський не виключає, що Путін може чинити спротив бажанню політичних змін, яке підживлює український президент Зеленський. “У тому числі й за рахунок міжнародного конфлікту. Наприклад, за допомогою давно відомого засобу тиску: експорту газу в Україну. Тоді можуть закрутити газовий кран, наприклад, взимку. Щоб люди побачили, що Зеленський – поганий президент”.

Путлер напередодні саміту НАТО та чергових переговорів у Мінську проводить політику на підняття невдоволення Україною у світі. Максимально працюють кремлівські “глашатаї”, які через ЗМІ розповідають, що Україна нібито не бореться, не проводить реформи, не хоче змінити цю ситуацію, нічого не робить. Про це йдеться в публікаціях RadioSvoboda.

На думку політолога, доктора філософських наук Ігоря Чубайса, Мінський процес так легко не здадуть і не погодяться на невиконання його умов Кремлем: “Я писав, що акція Кремля приречена на поразку, ще два роки тому. Там потрібно шукати нові ходи, але потрібно враховувати, що раSSєйська економіка знаходиться в стані економічної кризи, згасає на очах. Як кажуть експерти, до кінця 2017 року буде економічний крах. Тому або суспільство відреагує першим і збунтується, або правлячі кола”.

У свою чергу кандидат економічних наук, експерт ініціативи «Реанімаційний пакет реформ» Ілля Несходовський вважає, що “Крим для Кремля сьогодні – просто дірка. Туди вливаються величезні гроші. А покупкою політиків займався і Радянський Союз, коли купував європейські партії комуністичного спрямування. Так і зараз Конституційний суд Австрії прийняв фактичне рішення про скасування виборів, яке йде на користь проросійського кандидата».

Позиція Москви щодо санкцій і можливості їх скасування, або продовження – «свідомо незрозуміла». З одного боку, в раSSєйських ЗМІ висловлюють позицію Кремля про нібито “благотворний” вплив санкцій на економіку: “імпортозамєщєніє”, розвиток і так далі. З іншого боку, всіляким новинам про можливість скасування санкцій дуже радіють і цю інформацію тиражують.

Усвідомлення реального погіршення в РаSSєї відбувається вже зараз. Якби був активний вплив на громадську думку, якби чули європейські голоси, європейські станції, українські радіостанції. Якби російське суспільство знало всю цю ситуацію, то воно реагувало б раніше. Санкції надані, але коментаря, впливу на громадську думку – ні.

Але ще жорсткіше люди реагують не стільки на західні санкції, скільки на відповідні санкції кремлівської мафії. Хоча тут багато заплутано і багато хто думає, що це «ті» санкції. Тобто дуже мало інформації і вона свідомо спотворюється. Кремлівська пропаганда заплутує, а Захід не інформує. Він діє, але не супроводжує інформаційним потоком. А суспільство розшароване, йому важко розібратися.

Посол США в Москві і колишній посол в Україні Джон Теффт розповів про саміт НАТО, який відбудеться 8-9 липня у Варшаві: “Важливо розглядати цей саміт в контексті – пару років тому РаSSєя вчинила агресію проти України. І з тих пір дії НАТО є відповіддю на це як оборонної організації, вона готується захистити членів альянсу. Це є прямою відповіддю на те, що сталося в Криму і на сході України в 2014 році”.

При цьому, РаSSєя – член «нормандської четвірки». Ми всі знаємо, що вона вторглася до Криму, що її військовослужбовці і зброя все ще на Донбасі. Тож ми відповідаємо абсолютно прямо: ви – учасники, і ви, як і українська сторона, повинні виконувати зобов’язання, взяті в рамках Мінських угод”.

Тарас Микитюк© спеціально для “Український простір Прикарпаття”

За матеріалами RadioSvoboda:

http://www.radiosvoboda.org/a/27833209.html

http://www.radiosvoboda.org/a/27833112.html

“

Податок солідарності” для фінансової допомоги Криму сплачувати погодилися лише 15 % росіян. Вихід із кризи можливий лише шляхом повалення режиму Путлера, повернення Криму та деокупації Донбасу.

Звернувши фінансування диктатора Ассада, незабаром доведеться взятись за секвестр інших проектів. Наступною, безсумнівно, стане Україна. “Сєпари” Донбасу все ж у гарну копієчку влітають, а коли в казні настає криза, то вже не до «руSSкого міра».

Для того, щоб об’єктивно оцінити масштаби економічної кризи, яка охопила РаSSєю, досить перегорнути заголовки російських газет за останні кілька тижнів: зниження прожиткового мінімуму для росіян, про скорочення держдотацій авіакомпаніям за перевезення до окупованого Криму, про невиплату зарплат співробітникам МНС, про підвищення акцизів на паливо. Це є не що інше, як переддень майбутнього економічного колапсу.

На Заході грошей Кремлю дати категорично відмовились. У російській пресі почали лунати боязкі висловлювання про те, що треба зробити Крим самодостатнім, наприклад, розвиваючи ввічливість на півострові, посміхаючись кожному, хто прилетить до Криму відпочивати. Ці заяви свідчать лише про те, наскільки все погано. Зробити таку заяву – означає розписатись у власному безсиллі і некомпетентності, економічному інфантилізмі й відсутності будь-якого реального плану розвитку.

Вихід із кризи у путінської РаSSєї може бути лише через зміну політичного режиму, радикальні реформи, повернення Криму, деокупацію Донбасу. Це просте, з першого погляду, рішення, вступає в конфлікт з імперською свідомістю, великодержавною ідеологією. Але економічні закони не можна обдурити. Рано чи пізно вони зруйнують ті ідеологічні скріпи, на яких тримається нинішній порядок. Піонерськими зорьками і вимученими усмішка не оживити вмираючу економіку, фінал уже не за горами: пішли з Сирії – підуть і з Криму. А ось із посмішкою чи зі сльозами на очах, час покаже.

Крім того, ідеологічний мобілізаційний ресурс кримської теми сьогодні явно не той, що існував навіть рік тому: кримська ейфорія 2014 року явно минула. Поступитися чим-небудь заради кримчан росіяни не готові. Ідея, яку пропонувала низка прокремлівських політиків, запровадити “податок солідарності” для фінансової допомоги Криму, була миттєво похована. Сплачувати його в тій чи іншій формі погодилися лише 15 відсотків росіян.

Якщо вірити офіційній туристичній статистиці, два курортних сезони, які пройшли в Криму під російським триколором, не призвели до економічного підйому на півострові. Спроби держави будь-яким чином затягнути маси росіян на відпочинок до Криму особливим успіхом не увінчалися й досі. Міжнародні санкції, блокада з боку материкової України та загальна несприятлива для Росії економічна кон’юнктура перетворили його на поки що ще не занадто серйозне, але все ж таки помітне навантаження для державного бюджету.

В очах російського суспільства Крим став просто ще одним дотаційним регіоном зі своїми проблемами – такими як Мордовія, Тува чи Алтай. Розрахунок Кремля на те, що громадяни тепер будуть вічно вдячні владі за “повернення Криму до рідної гавані” та завжди схвалюватимуть її дії, видався, м’яко кажучи, наївним.

Джерела:

http://www.radiosvoboda.org/content/article/27619002.html

http://dw.com/p/1IE0y

“Російська компанія в Сирії хронологічно збігається з затишшям на Донбасі і відстороненням від влади в “ДНР” і “ЛНР” найбільш радикальних діячів, а потім і фінальних переговорів “нормандської четвірки”, через кілька днів після яких влада самопроголошених “республік” оголосила про перенесення місцевих виборів”, – повідомляє Бі-Бі-Сі.

“Всі ці події останнього часу додали аргументів тим, хто доводить: Москва хоче “злити Донбас”, при цьому намагаючись зараз переключити увагу Заходу з України на Близький Схід.

Про те, що Москва зрадила мрію про “Новоросі

ю” і готується віддати Донбас Україні, втім, кажуть найрадикальніші озброєні прихильники самопроголошених утворень.

У відкритому доступі є багато інформації з обізнаних джерел про те, що Москва на ділі не залишає Донбас своїми “турботами” у вигляді матеріальної і військової допомоги, а також “відпускників” – цим евфемізмом часто називають російських військових, присутність яких на Донбасі Росія заперечує.

“Зараз вже не зрозумієш, за що воюємо. Якщо кінцева мета була приєднання до Росії – так Росія, виходить, не визнала ці республіки, і такої мети ніхто ні з російською, ні з донецької сторони офіційно не заявляє, – міркує молодий росіянин, який воював на Донбасі під позивним “Москва”, а нещодавно поїхав звідти.

“Якщо мінський процес буде виконуватися далі, особливо в частині передачі кордонів під контроль ВСУ, якщо не буде продовжена війна, яку ми вели впродовж року, то ми припинимо свою роботу з постачання та по роботі з “добровольцями” до того моменту, поки війна відновиться. Тому що величезна кількість людей, які надають допомогу, перестають розуміти, навіщо вони її надають, і чи виправдана ця допомога”, – каже російський націоналіст Олександр Жучковскій, який більше року займається “відправкою” добровольців і допомоги на Донбас.

“Тупик – і з точки зору продовження війни, і з точки зору мінського процесу. Росія перебуває в програшній ситуації спочатку, такий цуг-цванг виходить. І Донбас зараз повисне гирею на шиї України, ну і Росія не хоче його приймати. Тобто патова ситуація і як вона вирішиться, одному Богу відомо”, – сказав Жучковскій Бі-бі-сі ще на початку вересня, коли в Донецьку був заарештований і зміщений голова “Народної ради ДНР” Андрій Пургін.

Жучковскій впевнений, що вигнання Пургіна і його соратника Олексія Александрова, як і що відбувалося до того усунення, в тому числі фізичне, авторитетних польових командирів – це прояв боротьби “партії війни” і “партії миру” як на Донбасі, так і в Кремлі, який керує всією політикою в “ДНР-ЛНР”.

“Відповідальність за все, що відбувається на Донбасі несе, звичайно, Москва, бо всі процеси, які там відбуваються, практично всі, які стосуються моментів рівня керівництва “ДНР-ЛНР”, ці моменти вони безумовно залежать від Москви […]”, – говорить Жучковскій.

Багато коментаторів вважають, що Москва хоче збути Донбас з рук і з економічних причин: криза, мало грошей. На відновлення господарства “ДНР-ЛНР” їх тим більше немає. Крім того, згода Москви і “ДНР-ЛНР” скасувати місцеві вибори, проти яких заперечував Київ, і провести їх пізніше за узгодженими з Києвом законам вважається ознакою бажання уникнути нових санкцій за невиконання Мінських угод – це теж економічний чинник”.
Джерело – http://www.bbc.com/russian/international/2015/10/151009_donbass_russia_latest_comments

«Скасування сепаратистських «виборів» на Донбасі – це чергове свідчення краху путінського проекту «Новоросія», – повідомляє RadioSvoboda.

Терористично-сепаратистські угруповання «ДНР» і «ЛНР», які контролюють частини Донецької і Луганської областей,

заявили про скасування своїх «виборів» у місцеві органи влади, призначені раніше на 18 жовтня і 1 листопада.

Представники української влади заявляють, що підтримують таке рішення бойовиків, утім наголошують, що для проведення чесних і справедливих виборів в окремих районах Донбасу необхідно скасувати результати «виборів» 2 листопада 2014 року, які не були визнані ні міжнародною спільнотою, ні Кремлем.

Європейські ж політики вважають, що скасування сепаратистських «виборів» дає надію на політичне врегулювання конфлікту на сході.

Повідомлення про скасування «виборів», призначених раніше угрупованнями «ДНР» та «ЛНР», «дозволить підготувати належні умови для проведення місцевих виборів в деяких районах Донецької та Луганської відповідно до українського законодавства і стандартів ОБСЄ. Про це заявила речниця голови європейської дипломатичної служби Федеріки Моґеріні Майя Коціанчич.

«Разом із нещодавно досягнутою домовленістю щодо відведення військової техніки меншого калібру від лінії зіткнення, ця заява дає нову надію щодо стійкого політичного врегулювання конфлікту на основі повної поваги до міжнародного права, незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України», – зазначає речниця Моґеріні.

«Отже, бойовики скасували псевдовибори, які намагалися протягнути у жовтні. Але для того, щоб ситуація повернулася у правове поле, дуже важливо, щоб були скасовані «результати» псевдовиборів у листопаді 2014-го, що призвели до зриву мирного процесу, ескалації конфлікту і тисяч нових жертв. Дату нових виборів, які мають пройти за українським законодавством, і в яких повинні брати участь переселенці – справжній голос Донбасу (а вони мають отримати можливість і обирати і бути обраними до місцевих рад і мерій) – повинна визначити Верховна Рада», – написала у Facebook Ірина Геращенко.

Також вона додала, що Україна вимагає звільнити усіх заручників.

Журналіст і політичний оглядач Віталій Портников вважає, що скасування сепаратистських «виборів» на Донбасі – це чергове свідчення краху путінського проекту «Новоросія».

«Це не просто особисте приниження російського президента. Це доказ того, що йому доводиться відступати під санкційним тиском Заходу і небажанням України визнавати легітимність псевдореспублік. Але і піти з Донбасу він теж не може – а тому буде гнити під санкціями. Щур у пастці», – написав Віталій Портников у Facebook.

Джерело – http://www.radiosvoboda.org/content/article/27291361.html

Літак належав урядовим силам.

Щонайменше 12 людей загинули внаслідок падіння військового літака у житловому районі міста Аріха на північному заході Сирії, повідомляють очевидці.

Активісти Британської спостережної місії за правами людини в Сирії відзначають, що катастрофа сталася під час бомбардувальних нальотів.

Літак належав урядовим силам. Повідомляється також про десятки поранених після аварії. Люди розбирають завали на місці падіння у пошуках загиблих та постраждалих.

Місто Аріха у провінції Ідліб, що на кордоні з Туреччиною, контролюється повстанцями.

Причини катастрофи наразі невідомі. В сирійському уряді говорять, що аварія сталася через погодні умови, тоді як повстанці стверджують, що літак збили вони.

До травня місто Аріха залишалося одним з останніх форпостів урядових сил, однак пізніше його захопили повстанці.

Джерело: ВВС Україна