В соцмережі виникла дискусія, в якій одна із українських мам запитала, чи нормально, що у 6 класі учням дають 10-15 хвилин на вирішення контрольної або самостійної роботи з кількістю 10-12 завдань.

Вона зауважила, що її дитина хвилюється, через що не встигає і отримує низькі оцінки без права перездачі. Дехто з батьків підтримав жінку, зазначивши, що їхні діти так само не можуть за такий проміжок часу виконати завдання.

Допис було опубліковано у Facebook. До обговорення долучилась також і вчителька математики Олена Смірнова. Вона підкреслила, що не всі дотримуються описаних правил і є й педагоги, які навпаки дозволяють виправляти оцінки. Освітянка також звернула увагу на запис завдань, який, на її думку, сповільнює розуміння у школярів.

“Мене вибішує в таких завданнях інше – невже не можна нормально записати приклад? Такий запис сповільнює розуміння, особливо звичайний дріб через косу риску! А ще, мене як вчителя, бісить те, що наші вчителі (не всі, але більшість) не дозволяють дитині виправити потім оцінку. Оце совкове: контрольна і самостійна пишеться лише раз. Чому лише раз? Чому ми дорослі можемо декілька разів передавати іспити на водійські права, наприклад, можемо дозволяти собі не навчитись з першого разу виконувати якусь роботу, а дітям ми цього не дозволяємо? Я дозволяю своїм учням переписувати роботи”, – прокоментувала Смірнова.

Батьки до єдиного рішення не прийшли, адже хтось нарікав на програму, за якою навчають школярів і казав, що не всі дорослі в змозі розвʼязати подібні приклади. До того ж, на їхню думку, на таку кількість завдань має бути більше часу:

“Контрольна має бути на весь урок, самостійна може бути 10-15 хвилин, але точно не 12 завдань”.

“Блін 6 клас. Мені 34 і я не все зрозуміла навіть”.

“У нас те саме, донька у 6 класі, я не розумію, чому не можна дати на 5 хв. більше часу, хоча би. Тому займаюся щодня і треную, як можу, щоб їй було зрозуміліше. Шкільна програма – це 1 урок нова тема, другий урок ця сама тема, потім самостійна, потім контрольна. І бажано встигнути це все за один тиждень, я не знаю, куди і навіщо так спішать! А коли дистанційне навчання (тиждень вдома, тиждень – у школі) і потрібно відправити в классрум завдання, то у дитини руки трусяться, щоб встигнути, а потім істерика, якщо в час не вписалася. Часто вчителі ставлять таймер, з якого часу і по який дитина має вирішити та здати завдання. А якщо інтернет глючить, нікого не хвилює шкода дітей, бо дійсно, навчаються в нинішніх реаліях, а вчителі женуть, як навіжені, мозок просто закипає”.

Проте не всі погодились з такими думками, знайшлися й ті, хто запевнив, що завдання легкі і розраховані на техніку. Тож батьки порадили жінці більше займатися вдома з дитиною:

“Якщо всі інші більш менш встигають, то практикуйте вдома подібні приклади, саме на швидке виконання. Може дитина просто звикла відволікатися чи повільно рахувати”.

“Це ж питання практики – розв’язати 100 прикладів і буде дуже швидко все виходити”.

“Ми подібні приклади, в молодшій школі, вчилися виконувати на швидкість. Там базова табличка множення і розкинути вліво-право. Виконати їх реально, але треба практика. Просто треба набивати руку”.