28 червня 1996 року Верховна Рада ухвалила Конституцію України. Це стало важливим етапом українського державотворення. Конституція є ядром національної правової системи. Вона фіксує головні юридичні та політичні аспекти відносин між державою та суспільством.

Конституція України 1996 року не виникла на порожньому місці. Перша відома кодифікація права на українських територіях відбулася за часів Давньої Русі і була зафіксована в “Руській Правді” (ХІ–ХІІ століття). Пошук шляхів, методів та інструментарію для оформлення і закріплення основних принципів суспільно-державної взаємодії продовжувався в наступні історичні епохи. Особливе місце в ньому займає Конституція Пилипа Орлика 1710 року. У цьому документі задекларовано основні засади розбудови демократичної держави.

Новітній конституційний процес в Україні нерозривно пов’язаний з відновленням української державності. Творення Конституції розпочалося з прийняттям Декларації про державний суверенітет 16 липня 1990 року. Процеси творення національного законодавства активізувалися з розпадом СРСР та ухваленням Акта проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року. Всеукраїнський референдум засвідчив підтримку проголошення незалежності України. Більшість країн світу визнали Україну суверенною державою. Тож актуалізувалося питання прийняття Основного закону. Однак протистояння між президентом та парламентом істотно затягнуло конституційний процес.

Конституційна комісія підготувала проєкт Конституції України. 1992-го року відбулося його всенародне обговорення і 26 жовтня 1993-го створено остаточний варіант. Далі справа тимчасово зупинилася майже на рік. У листопаді 1994 року, після дострокових президентських і парламентських виборів, нові народні обранці створили ще одну Конституційну комісію. Черговою віхою стало 8 червня 1995-го – день підписання Конституційного договору між Президентом України та Верховною Радою про організацію державної влади та місцевого самоврядування на період прийняття нової Конституції України.

Напередодні ухвалення Конституції, в червні 1996 року, ситуація загострилася. 26 червня Рада національної безпеки й Рада регіонів при Президентові України різко засудили будь-які зволікання з прийняттям цього документа. Президент призначив референдум щодо прийняття Конституції на 25 вересня. А наступного дня Верховна Рада України прийняла постанову “Про процедуру розгляду проєкту Конституції України в другому читанні”. І розпочався справжній марафон тривалістю майже 24 години. З них останні 14 – без перерви.

Це були непрості 14 годин. Серед питань, які викликали найбільші дискусії, були державні символи. Ліві категорично не погоджувалися на тризуб і синьо-жовтий стяг. Врешті депутати дійшли згоди.

Чимало суперечок викликало питання про статус Криму. Частина народних обранців (насамперед, праві) вважали, що достатньо обмежитися наданням півострову статусу звичайної області. Після неодноразових голосувань таки дійшли компромісу: ліві голосують за синьо-жовтий прапор, праві – за автономію Криму.

Нелегко вирішувалося і мовне питання: українська стала єдиною державною мовою, але Конституція гарантує вільний розвиток та використання російської й інших мов національних меншин.

О 09 годині 18 хвилин 28 червня 1996-го країна отримала Конституцію – першу Конституцію незалежної України. У ній було закріплено правові основи держави, її суверенітет і територіальну цілісність, основні права і свободи українських громадян. Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість, безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.

Національний архів Швеції передав Україні три копії Конституції Пилипа Орлика, повідомив президент Володимир Зеленський 28 червня під час урочистого засідання Верховної Ради з нагоди 25-ї річниці Конституції України.

«Одна вже зранку виставлена у фойє Верховної Ради. Друга буде в Офісі президента. Третя – у Конституційному суді України. Після його оновлення та перезавантаження», – сказав президент.

Він також нагадав, що до 30-річчя Незалежності, вперше за 311 років, до України потрапить оригінал Конституції Пилипа Орлика. Його, разом із булавою гетьмана Пилипа Орлика і гетьмана Івана Мазепи, всі охочі зможуть побачити у Софійському соборі.

У квітні 1710 року була ухвалена Конституція Пилипа Орлика на козацькій раді в місті Бендери. Тоді це була територія Османської імперії. Козаки та старшини опинилися там після невдалої для них Полтавської битви.

Пам’ятний знак на честь 300-річчя першої Конституції України Пилипа Орлика, встановлений у 2010 році на території воєнно-історичного меморіального комплексу «Бендерська фортеця» в місті Бендери (Молдова, Придністров’я)
Повна назва Конституції «Пакти і Конституція прав і вольностей Війська Запорізького». Вона має преамбулу, 16 статей та присягу гетьмана.

Конституція була укладена у двох примірниках: староукраїнською та латинською мовами.

Титульна сторінка Конституції Пилипа Орлика, написана староукраїнською мовою. «Договори і постановлення прав і вольностей Війська Запорозького» – акт угоди між гетьманом України Пилипом Орликом і старшиною українського козацтва та козаками, укладений у квітні 1710 року
Конституція Орлика, написана латиною, зберігається в Національному архіві Швеції. Документ староукраїнською зберігається в Москві.

Перша сторінка Конституції Пилипа Орлика, написана латинською мовою

В Україні суд постановив, що декретні виплати і одноразова допомога при народженні дитини не передбачені Конституцією. Таким чином влада має повне право їх скасувати.

Відповідне рішення прийняв Конституційний суд України у відповідь на звернення 50 народних депутатів. Таким чином, суд визнав, що, хоч держава й повинна гарантувати охорону сім’ї, дитинства, материнства і батьківства, але при цьому соціальні витрати (наприклад, фінансова допомога по догляду за новонародженим) — повинні виплачуватися тоді, коли в країні панує фінансова стабільність.

“Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, допомога при народженні дитини та допомога при усиновленні дитини — не передбачені в Конституції України” — йдеться у повідомленні прес-служби КСУ.

Також у роз’ясненні зазначено, що за потребі держава повинна вжити відповідні заходи для зменшення соціальних витрат, щоб поліпшити фінансово-економічну ситуацію. При цьому зазначено, що такі дії повинні мати тимчасові рамки.

Таким чином, оскільки виплати допомоги по догляду за дитиною до 3 років, а разом із ними і одноразова фінансова підтримка молодих мам у сумі 41,3 тис. гривень не передбачені Конституцією України, у Верховної Ради є всі повноваження, щоб скоротити або скасувати ці привілеї.

Президент нарешті підписав Закон про безкоштовну приватизацію кімнат у гуртожитках.
Рік тому цей проект закону Петро Порошенко ветував, пояснюючи це його розбіжностями з Конституцією. Закон прийняли 5 квітня, “за” проголосували 256 нардепів.

Отже, тепер мешканці гуртожитків зможуть безкоштовно приватизувати свої кімнати. Йдеться про ті гуртожитки, які перейдуть у власність територіальних громад. Люди повинні проживати в гуртожитку щонайменше 5 років, зокрема, не менше 1 року, якщо претендують на приватизацію як учасники АТО.

Право на приватизацію охоплює приміщення в гуртожитках, побудованих у часи СРСР на загальнодержавні засоби і включених до статутних капіталів господарських товариств та інших організацій, створених у процесі приватизації (корпоратизації) колишніх державних або комунальних підприємств. Ця норма не поширюватиметься на гуртожитки, побудовані або придбані в радянські часи приватними або колективними власниками за власні або залучені кошти.

Також Закон не діє для гуртожитків, у яких люди тимчасово проживають у зв’язку з навчанням, підвищенням кваліфікації або роботою (службою) за контрактом. Ну й, очевидно, для тих мешканців, що проживають у гуртожитку незаконно.

Вибори на Донбасі можливі тільки за умови повного відновлення контролю України над східною ділянкою українсько-російського кордону.

Депутати Івано-Франківської міської ради вимагають від Президента України та голови Верховної Ради не вносити в Конституцію України зміни, які узаконюють «особливості здійснення місцевого самоврядування» на окупованих територіях Донецької та Луганської областей.

Про це сьогодні, 1 лютого, повідомив власкор IA ZIK.

«Внесення таких змін не відповідає національним інтересам нашої держави та сприятиме загостренню проблеми повноцінного відновлення державно-політичного контролю України в межах своїх суверенних територій. А наслідком такого рішення української влади буде узаконення у складі держави де-факто керованої з Москви автономії окупантів та терористів, підрив єдності та незалежності України і початок її дезінтеграції», – йдеться у звернені івано-франківських депутатів до Президента та голови Верховної ради.

Також в документі йдеться, що надання особливого статусу окупованим територіям Донбасу не має нічого спільного з реформою децентралізації і прямо суперечать статті 2 Конституції України, яка визначає, що Україна є унітарною державою. Зміни до цієї статті Основного Закону може бути ухвалено виключно на всеукраїнському референдумі за участі всіх громадян України.

Джерело – http://zik.ua/news/2016/02/01/deputaty_ivanofrankivskoi_miskrady__proty_osoblyvogo_statusu_donetskoi_668141

Блокування змін до Конституції загрожує Україні повномасштабною війною з Російською Федерацією.

Про це Президент України Петро Порошенко заявив на загальних зборах уповноважених представників органів місцевого самоврядування – членів Асоціації міст України, наводить його слова сайт глави держави. “Ті політичні сили, які прагнуть за всяку ціну торпедувати Мінські угоди, заблокувати мирний процес, конституційний процес, повинні чітко усвідомлювати наслідки своїх дій. Вони приведуть до відновлення гарячої фази конфлікту, включаючи повномасштабний, а не локальний, як досі, конфлікт з Російською Федерацією”, – заявив він. Порошенко додав, що, якщо Україна не буде координувати дії з міжнародними партнерами, то залишиться один-на-один, без політичної та військово-технічної підтримки і без санкцій відносно Росії.

“Знову наголошую, я як Президент, не дам можливості безвідповідальним політичним силам це зробити”, – підкреслив Президент.

Він висловив упевненість в тому, що депутати Верховної Ради знайдуть 300 голосів, необхідних для затвердження конституційних змін у другому читанні. “Для цього, я не сумніваюся, є 300 голосів. Єдине – ми повинні показати суспільству і Парламенту очевидний прогрес у Мінських угодах. Я впевнений – саме так і буде”, – заявив глава держави.

Порошенко підкреслив, що децентралізація зараз користується твердою підтримкою українського народу. “Ми нікому не дозволимо ігнорувати цю думку. Нікому не дозволимо обмовляти, дезорієнтувати, спробувати дестабілізувати суспільство, якими б намірами керувалися ті, хто намагається зараз зупинити процес децентралізації, вставляти палиці в колеса, вишукуючи чорну кішку в темній кімнаті. Чорної кішки федералізації, загрози держави в змінах до Конституції немає, і не треба обманювати людей”, – резюмував він.

Парламенту пропонують прийняти нову Конституцію за допомогою всенародного референдуму.

Група нардепів зареєструвала у Верховній Раді проект закону (№3781) про процедуру підготовки проекту нової Конституції України.
Відповідно до супровідних документів, законопроектом запропоновано встановити процедуру підготовки і розгляду проекту нової Конституції за умови, якщо відповідне рішення пітримають українці на референдумі.

Передбачається, що розробляти такий документ буде орган установчої влади – Конституційні збори України, який обиратиметься на загальнонаціональних виборах.

“Цей закон визначає процедуру ініціювання, розробки і затвердження проекту нової Конституції України, яка погоджується всеукраїнським референдумом”, – йдеться в тексті законопроекту.
Згідно з документом, тільки народ має право визначати і змінювати конституційний лад в Україні, і саме він має право здійснювати це шляхом всеукраїнського референдуму.

У проекті закону прописані етапи підготовки проекту нової Конституції. Цей процес може розпочатися за народною ініціативою на проведення референдуму щодо ухвалення нового Основного закону. Указ президента про скликання Конституційних зборів є правовою підставою для оголошення Центральною виборчою комісією початку виборчого процесу для обрання складу Конституційних зборів.

Після затвердження Конституційними зборами проекту нової Конституції України і винесення його на референдум президент протягом 5 днів видає указ про призначення відповідного референдуму. Відповідно до законопроекту, вимога про проведення всеукраїнського референдуму щодо прийняття нової Конституції за народною ініціативою (народна вимога) – це звернення/петиція від громадян України, яке/яку підписали не менше 3 млн українців, які мають право голосу, якщо підписи були зібрані не менше, ніж у 2/3 адміністративно-територіальних одиниць України, і не менше, ніж по 150 тис. підписів у кожній з них.

Конституційні збори, згідно з документом, є органом установчої влади, через який український народ реалізує своє право визначати і змінювати конституційний лад. Цей орган готує і затверджує проект Основного закону для винесення його на референдум. Він складається з 300 народних представників, обраних на підставі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

Народним представником не може бути обрана особа, що займала за останні 5 років такі посади, як президент України, народний депутат, член Кабінету міністрів, Конституційного суду, суддя і прокурор.

У законопроекті прописаний порядок формування Конституційних зборів і обрання народних представників. У документі запропоновано також закріпити, що Конституційні збори здійснюють свої повноваження в приміщеннях архітектурного ансамблю Святої Софії Київської.

Ініціатори законопроекту – народні депутати від фракцій Блок Петра Порошенка, “Народний фронт”, Самопоміч, Батьківщина і позафракційний Сергій Тарута. Авторський колектив складається з представників громадських організацій – “Конституційний конвент”, “Україна – це я”, Центр політико-правових реформ, “Українська стратегія”, “Єдиний український заклик” і Міжнародний центр перспективних досліджень.

Нагадаємо про те, що раніше США привітали ухвалення змін до Конституції України в частині децентралізації влади.

Про це повідомив голова Верховної Ради Володимир Гройсман.

Позачергове засідання Верховної Ради, на якому буде розглянуто у першому читанні проект президентського закону про внесення змін до Конституції України в частині децентралізації, відбудеться 31 серпня. Про це заявив спікер парламенту Володимир Гройсман в інтерв’ю 5 каналу.

“Після консультацій з народними депутатами ми прийняли рішення, що це (позачергове засідання – ред.) відбудеться 31 серпня, коли ми розглянемо законопроект про внесення змін до Конституції щодо децентралізації влади”, – сказав Гройсман.

Спікер зазначив, що де-юре це останній день поточної сесії парламенту, коли може відбутися засідання.

Як повідомлялося, на сайті парламенту 15 липня був оприлюднений президентський проект закону про внесення змін до Конституції України щодо децентралізації влади з позначкою “допрацьований”.

Найважливішою відмінністю доопрацьованого законопроекту від першої редакції, зареєстрованого у Верховній Раді 1 липня, є положення про те, що особливості здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей визначаються окремим законом. Якщо в першій редакції це положення було закріплено в перехідних положеннях самого законопроекту, то в редакції від 15 липня пропонується закріпити цю норму в розділі XV перехідних положень самої Конституції України.

Верховна Рада 16 липня прийняла постанову про направлення до Конституційного судупрезидентського законопроекту. Подання надійшло в КС 17 липня.

31 липня суд визнав законопроект таким, що відповідає вимогам ст. 157 і 158 Основного закону.

Тепер Верховна Рада України має поставити на розгляд питання підтримки змін до Конституції України в частині децентралізації ще на поточній сесії (для цього необхідно 226 голосів “за”).

Порошенко сказав, за яких умов в Донбасі запрацює особливий порядок

Зміни до Конституції України у частині децентралізації влади можуть бути ухвалені на наступній сесії, для цього необхідно 300 голосів на підтримку. До парламентської коаліції входять 5 фракцій: Блок Петра Порошенка, Народний фронт, Батьківщина, фракція Радикальної партії Олега Ляшка та Самопоміч.

Разом з тим, у ряду фракцій парламентської коаліції є претензії до президентського законопроекту щодо змін до Конституції України.
За матеріалами: Интерфакс-Украина

Особливий статус Донбасу закріплено в Конституції України.

На сайті Верховної Ради України в середу, 15 липня, було оприлюднено проект закону про внесення змін до Конституції України щодо децентралізації влади з позначкою “доопрацьований”.

У документі, який був зареєстрований 1 липня, положення про те, що особливості здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей визначаються окремим законом, було закріплено в перехідних положеннях законопроекту.

У доопрацьованій версії законопроекту, що датується 15 липня, пропонується закріпити цю норму в розділі IV перехідних положень самої Конституції України.

Згідно з інформацією на сайті парламенту, поки висновок профільного комітету з питань правової політики і правосуддя є тільки до першого варіанту проекту закону (від 1 липня), в якому останні зміни не враховані.

Децентралізація не означає послаблення Києва – Порошенко

У порядку денному роботи Верховної Ради на 16 липня, оприлюдненому на сайті парламенту, зазначено розгляд питання про включення до порядку денного сесії і направлення до Конституційного суду законопроекту про внесення змін до Основного закону України в частині децентралізації.
За матеріалами: Интерфакс-Украина

Перша редакція Основного закону України була затверджена 28 червня 1996 року.

Остаточний варіант Конституції України було ухвалено 315 голосами “за” після бурхливих дискусій та безперервного 24-годинного обговорення

, який назвали “конституційною ніччю“.

Проте менше, ніж через 10 років після цього до Конституції почали вносити зміни.

Перші зміни до Конституції були ініційовані у 2003 році, і були тісно пов’язані із подіями виборів президента наприкінці 2004 року та “Помаранчевою революцією“. Вони послабили владу президента, і дали старт переходу до парламентсько-президентської форми правління.

Обраний у 2004 році президентом Віктор Ющенко намагався ініціювати зміни до Конституції, але так і не зміг реалізувати свої плани.

Його наступник на посаді президента Віктор Янукович пішов шляхом внесення змін до Конституції не через конституційний процес, а через рішення Конституційного Суду, який 1 жовтня 2010 року визнав “неконституційними” зміни, ухвалені у грудні 2004, під час “Помаранчевої революції”.

Проте у лютому 2014 року під час подій Євромайдану, під тиском українських та закордонних політиків президент Янукович погодився на відновлення редакції Конституції 2004 року, і 21 лютого 2014 року Верховна Рада проголосувала за відповідне рішення. Але одразу ж після цього президент Янукович утік із країни, і його було усунено від влади.

Від січня 2015 року почався новий етап внесення змін до Конституції. Наприкінці березня президент створив Конституційну комісію для опрацювання пропозиції із трьох ключових напрямків змін: децентралізація, реформування системи правосуддя та забезпечення прав людини.

26 червня комісія затвердила пропозиції щодо децентралізації, і тепер має спрямувати їх на розгляд президентові, який, у свою чергу, відправить ці пропозиції на розгляд парламенту.

З нагоди Дня Конституції президент Петро Порошенко заявив, що “головна ідея наступних конституційних змін – побудова сильної держави через добробут і сталий розвиток громад“.

“Нашим завданням є максимально наблизити систему врядування до людей через процеси децентралізації“, – йдеться у зверненні президента з нагоди Дня Конституції.

За його словами, місцевим громадам буде передано увесь обсяг повноважень, які вони здатні ефективно забезпечити, “решту обов’язків має залишити за собою держава”.

Джерело – http://www.bbc.com/ukrainian/politics/2015/06/150628_constitution_day_story_az