Щодо звинувачень, висунутих проти нього, підсудний Ігор Коломойський наголосив, що це суто бухгалтерська та професійна справа.

Апеляційний суд Києва відхилив апеляцію на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (з можливістю внесення застави) бізнесмена Ігоря Коломойського.

Відповідне рішення оголосив голова колегії суддів Віктор Глиняний, повідомляє Укрінформ.

“Клопотання захисту відхилити, а ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 509 мільйонів гривень залишити без змін. У задоволенні клопотання про заставу відмовити”, -постановив суддя Глиняний.

Аргументи захисту.

Під час судового засідання захист стверджував, що правоохоронці не надали достатніх і належних доказів причетності Ігоря Коломойського до шахрайства. Захист також стверджував, що під час слідства правоохоронці кілька разів змінювали правову кваліфікацію злочину, а слідчий суддя Шевченківського суду не мав достатньої інформації про кримінальну справу проти бізнесмена при обранні запобіжного заходу.

Крім того,захист просив звільнити Ігоря Коломойського з-під варти у зв’язку з поганим станом його здоров’я. Зокрема, захисник навів у суді діагнози Коломойського, серед яких цукровий діабет, холецистит, цироз печінки і панкреатит.

“Це суто бухгалтерське питання”.

У своїй промові в залі суду Коломойський запевнив суд,що не має наміру переховуватися від слідства. “Я перебуваю в такому стані, що нікуди не збираюся і не маю наміру ховатися”.

Коломойський сказав про звинувачення проти нього, що це “суто бухгалтерська і професійна справа”.

Хто хоче випустити Коломойського під заставу

Головний рабин Дніпропетровської області Шмуель Камінецький звернувся до суду з проханням взяти бізнесмена на поруки. Інші журналісти телеканалу “1+1″-Алла Мазур, Наталія Мосейчук, Ігор Циганик та ведучий Юрій Горбунов- також клопотали про взяття Коломойського на поруки. Вони запевнили суд, що знають Коломойського багато років і готові гарантувати, що він не покине країну.

Ще одним аргументом у клопотанні про взяття Коломойського на поруки було те, що після Революції Гідності бізнесмен захищав регіон від сепаратистів на посаді голови Дніпропетровської обласної адміністрації.

Що відомо про справу Коломойського

На початку вересня правоохоронці повідомили Коломойському про підозру за двома статтями Кримінального кодексу: шахрайство (стаття 190) та легалізація доходів, одержаних злочинним шляхом (стаття 209). Після цього суд призначив бізнесменові покарання у вигляді утримання під вартою. Сам Коломойський не погодився з висунутими звинуваченнями.

Коли Ігоря Коломойського доставили до СІЗО, його адвокат заявив, що він не буде вносити заставу, оскільки вважає запобіжний захід”необґрунтованим  і хотів би дочекатися рішення апеляційної інстанції”.

Згодом бізнесменові додали до списку підозрюваних злочинів три статті: незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками, засобами доступу до банківських рахунків, електронними грошима та пристроями їх виготовлення; заволодіння чужим майном, зокрема, шляхом зловживання службовим становищем великою організованою групою, та легалізація доходів, одержаних злочинним шляхом.

Журналісти-розслідувачі знайшли в олігарха Ігоря Коломойського замок 15 століття у Франції та апартаменти навпроти Ейфелевої вежі.

Про це йдеться у розслідуванні проекту Радіо Свобода “Схеми”.

“На французькі компанії, кінцевим бенефіціарним власником яких є сестра Ігоря Коломойського Лариса Черток, зареєстровані дві квартири, четверо апартаментів, два підвальні приміщення і два паркомісця навпроти Ейфелевої вежі у Парижі”, — йдеться у статті.

Також Лариса Черток володіє замком, зведеним у 15 столітті, поблизу французького берега Женевського озера. Крім того, вона володіє господарськими будівлями й земельними ділянками поруч із ним.

Зокрема, на французьку компанію Beethoven VI, якою через фірму з Монако Beethoven Holding володіє сестра Коломойського, записані два паркомісця за адресою 14 Sq. Alboni у Парижі й апартаменти на шостому поверсі будинку на вулиці 1 Rue Beethoven.

За цією ж адресою інша французька компанія – Beethoven ІІІ володіє квартирою на третьому поверсі. Також вона володіє чотирма апартаментами та двома підвалами. Засновником компанії є та ж монакська фірма сестри Коломойського Beethoven Holding.

Нерухомість розташована поруч з історичними садами Трокадеро, навпроти – через річку Сена – розташована Ейфлева вежа. Зазначається, що Паризьку нерухомість родина Коломойського придбала у 2018 році.

Також сестра Коломойського володіє замком Буффавен (Château de Buffavens), розташованому у селищі Люллі (за 10 кілометрів від Женевського озера, французький департамент Верхня Савоя).

Замок зведений у 15 столітті. На стінах замку залишилися сліди від снарядів женевських солдатів, які захопили Буффавент у 1590 році. Всередині ж мав зберегтися герб засновників – родини Ланженів.

Комплексом (площа 109 368 кв.м.), куди входить сам замок (підвальний поверх і ще три над ним), прибудова і земельна ділянка, володіє компанія SCI DE Buffavent. Її засновником із 2014 року є компанія із Монако – Lully Real Estate, якою володіє сестра Коломойського.

До осені 2014 року замок був власністю Оксани Палиці (дружини Ігоря Палиці – соратника Коломойського). У документах, що стосуються передачі майна від Палиці до Лариси Черток, йдеться про те, що на території довкола замку заплановані “масштабні перетворення”.

“Прибудова під назвою “амбар” – призначена для перетворення на будівлю, житлову площу на двох рівнях з оздоровчою зоною та відкритим басейном, невелика будівля в саду, призначена для перетворення на садовий сарай або місце для барбекю, прилеглий ландшафт після перетворення включатиме тенісний, баскетбольний і футбольний майданчики”, — йдеться у документах.

Журналісти надіслали запитання Коломойському щодо походження коштів у його сестри для купівлі нерухомості у Франції, однак відповідей не отримали.

Журналісти “Слідство Інфо” у фільмі-розслідуванні “Зірвати банк” повідомляли, що саме на Ларису Черток оформлена нерухомість родини олігарха Ігоря Коломойського у Франції та Швейцарії. У лютому 2022 року швейцарський суд відхилив позов Черток проти імміграційних органів, які відмовили їй у натуралізації (процес надання іноземцю громадянства) через сумніви щодо походження її капіталу.

18 вересня, детективи НАБУ провели обшук в олігарха Ігоря Коломойського за місцем його проживання на курорті Буковель.

Про це повідомили свідки події ZN.UA.

Таким чим обшуки стосувалися справи про заволодіння майном та коштами компанії “Укрнафта” на суму майже 13 мільярдів гривень у цінах на момент 2015 року.

Детективи НАБУ під час обшуку вилучили в Ігоря Коломойського документи, гаджет, та скачаний його вміст.

Своєю чергою джерела видання в НАБУ підтвердили факт обшуку в Коломойського. За їхніми словами, це буде чи не перший обшук, про який нікого не попереджали.

За інформацію УП, на питання про правдивість проведення обшуків НАБУ, Коломойський відповів: “Не чув”.

За даними ZN.UA, Коломойський поки не проходить обвинуваченим у відповідній справі. Про підозру йому не повідомляли. Проте він є співвласником “Укрнафти”, де нещодавно НАБУ та САП повідомили 8 особам про підозру в заволодінні майном та коштами “Укрнафти”.

Людину схожу на Ігоря Коломойського помітили на курорті “Буковель”.

Про це повідомляє дніпровське видання “Дніпро. Головне”.

Чоловік пересувався територією курорту у супроводі двох жінок та чоловіка. Схоже, що олігарх може ховатися з близькими від війни на власному курорті в карпатських горах.

Нагадаємо, що Ігореві Коломойському 59 років і він не має права виїжджати за кордон України. Але, якби й міг, то в іншій країні на нього можуть чекати неприємності – проти українського олігарха запроваджено персональні санкції США 5 березня 2021 року.

Бізнесмен Ігор Коломойський вважає, що в Україні якщо і з’явиться якийсь новий кандидат у президенти, то це може бути хтось із журналістів, наприклад, ведуча Наталія Мосейчук.
Про це Ігор Коломойський розповів в інтерв’ю “Українській правді”.

Пряма мова Коломойського на запитання, чи він вірить, що з’явиться якийсь новий кандидат у президенти: “Не вірю. Не бачу поки що. Я думаю, може, серед вас журналістів… Мосейчук (ведуча ток-шоу “Право на владу” на 1+1 – ред.) може піти”.

При цьому Коломойський зазначив, що ніколи з нею про це не говорив, а відповідаючи на запитання, просто прикинув, хто “має стовідсоткову впізнаваність”.

Він також заявив, що не знає, чи підтримував би її, якби балотувалась, але додав, що “це хороший був би батл” з точки зору боротьби кандидатів.
Серед інших відомих осіб Коломойський назвав ведучого Савіка Шустера та Дмитра Гордона, але відразу ж заявив, що “Шустер точно не піде”. А, говорячи про Гордона, зазначив, що “два євреї поспіль… потрібна пауза”.

З точки зору політики зрозумілим є бажання президента позбутися Разумкова.

Так само зрозумілим є бажання опонентів максимально зіграти цим проти Зеленського.

Але комічними є намагання створити Разумкову образ захисника демократії.

Це ж той Разумков, який (на догоду проросійським політикам) захистив від очищення огидний Конституційний Суд.

Пригадуєте історію знесення покарання за брехню в деклараціях (за поданням ОПЗЖ)?

Створена Разумковим робоча група вже майже РІК “терміново” вирішує питання з КСУ.

Рік! За цей подарований Разумковим час покидьки в КСУ оговталися і пішли в контрнаступ.

Наприклад, вчора КСУ відновив розгляд провадження, яке відкриває Коломойському і ко можливість відіграти приватизацію Привату та ліквідацію банків-помийок.

На черзі початок знесення судової реформи (одразу після пасу Пленуму ВС), а ще знищення антикорупційного суду, незаконного збагачення (вчергове), спецконфіскації, медичної реформи і т.д.

Разумков так сильно “вирішував” проблему з КСУ, що суддя Сліденко, який грохнув декларування, забув піти у відставку (хоча й дуже обіцяв). За минулий рік він отримав 3,6 МЛН грн наших податків.

Ну, і ще багато чого Разумков начудив поза межами КСУ. Я багато про це писав.

Наприклад, спецом затягнув з відновленням тюрми за брехню в деклараціях.

Зусиллями Разумкова ми не можемо тепер нормально карати за брехню в деклараціях за 2020 р.

Цими діями Разумков купував лояльність депутатських груп, які, в свою чергу, мали захистити його на посаді.

І що, помогло воно йому? Нехай це стане уроком для наступних Спікерів.

А вам шкода Разумкова?

Речниця президента України Юлія Мендель вважає, що санкції США проти українського бізнесмена Ігоря Коломойського – «це тільки початок».
Про це вона сказала в інтерв’ю виданню «Гордон».

На думку Юлії Мендель, американські санкції проти Коломойського – «більше символічні», вона закликала чекати інших новин по цій темі.

«Штати – це поки досить… Так, санкція визначена, яка є більше символічною і показує, що у них є докази його корупції, оскільки там звучить чітко слово “корупція”. Я думаю, що це не кінець. Думаю, це початок», – зазначила вона.

Речниця президента не дала прямої відповіді на питання, чи згодиться Україна видати олігарха Штатам, де проти нього ведеться розслідування, якщо отримає відповідний запит.

«Подивимося. Я ж не ворожка… Буде як буде… Ми ж стоїмо за інтереси і держави, і кожного українця», – сказала Юлія Мендель.

Також вона не стала уточнювати, коли саме варто очікувати новин по цій темі.

«Я ж не ворожка. Я нікому зараз не погрожую і не збираюся йти проти когось і розповідати якісь речі, які можна інтерпретувати по-різному. Просто давайте дивитися, як будуть розвиватися справи», – додала Мендель.

За результатами розслідування ФБР, Міністерство Юстиції США вимагає через суд конфіскувати черговий хмарочос у компаній, пов’язаних з Ігорем Коломойським і Геннадієм Боголюбовим.

У документах будівля фігурує як “П’ятдесят п’ять Паблік Сквер”, у Клівленді її також знають, як колишній офіс тамтешнього обленерго. Хмарочос близько ста метрів заввишки на сорок тисяч квадратних метрів. Зараз ним володіє компанія із так званої групи “Оптіма” – це мережа контор, які понастворювали Мордекай Корф і Уріель Лейбер – американські партнери Коломойського і Боголюбова.

Хмарочос у Клівленді їхня контора купила у 2008 році за 34 мільйони доларів. У судовій скарзі американський уряд сьогодні стверджує, що 12 мільйонів доларів із цього платежу були вкрадені в українського ПриватБанку.

Американці детально показують звідки взялися ці гроші. Спершу їх позичив у ПриватБанку “Південний гірничозбагачувальний комбінат”. І банк, і комбінат в той момент контролювали Коломойський і Боголюбов. 28 червня 2008 року Південний ГЗК отримав у ПриватБанку 28 мільйонів доларів позики – нібито на розвиток своєї поточної діяльності, тобто перероблення руди.

Насправді гроші не вкладали у виробництво. Вони побігли по десятках рахунків в українському і кіпрському ПриватБанках, від компанії до компанії – загалом десятки транзакцій. Зрештою, 10 липня 2008 року о сьомій годині вісім хвилин вечора, 12 мільйонів доларів опинилися на рахунку кінцевого отримувача, і пішли на купівлю хмарочосу “55 Паблік Сквер” у Клівленді.

І тепер американці стверджують – те, що куплено на крадені гроші, є незаконним активом і має бути конфісковане у нинішніх власників. Пів року тому Мін’юст США подав два аналогічні позови щодо офісних комплексів у Далласі та Луїсвіллі. Хмарочос у Клівленді поки не чіпали, але у грудні стало відомо, що Коломойський і Боголюбов намагаються продати цей будинок. Мін’юст встиг першим – продаж будинку заблокували через суд і подали позов про конфіскацію.

Чому це важливо – у серпні перші позови проти компаній Коломойського у Сполучених Штатах стали сенсацією, але третій позов лишився непоміченим. Може здатися, що тоді в серпні все і закінчилося, та насправді ж ні – американська система правосуддя працює повільно, але невпинно і стискає Ігоря Валерійовича у своїх обіймах дедалі дужче. Виведення коштів з українського ПриватБанку американці у своїх документах прямо називають “найбільшим банківським шахрайством у світовій історії”. Загалом ідеться про викрадення п’яти з половиною мільярдів доларів.

Докладно описано роботу внутрішнього кредитного комітету у ПриватБанку часів Коломойського. Цей комітет ухвалював рішення про позики для пов’язаних компаній. Ці позики щоразу розбігалися по десятках лівих рахунків і здебільшого не поверталися. Вони йшли до компаній американських партнерів Коломойського і Боголюбова – Мордекая Корфа й Уріеля Лейбера. А Корф і Лейбер відмивали гроші й купляли на них нерухомість у Сполучених Штатах. Зараз цю історію розслідує ФБР, старший у справі – спеціальний агент Метью Хоук.

А що в Україні? В Україні виведення коштів з Привату розслідує НАБУ. У грудні Антикорупційне Бюро через контрольований злив у ЗМІ поскаржилося, що підозри вже готові, але їхнє погодження затягує Генпрокурорка Венедіктова. Пані Венедіктова у відповідь, заявила – все ок, “справа рухається у потрібному напрямку”. І відтоді все – жодних підозр досі немає. Тобто там, де в американців розслідування в активній фазі, аж пил стоїть, українські правоохоронці мляво обмінюються заявами й шукають, хто там більше винний, що нічого не робиться.

І американці, і українці мали одні й ті самі вихідні дані для розслідування про “найбільше банківське шахрайство у світовій історії”. Це знаменитий звіт детективного агентства Kroll, – його підготували одразу після націоналізації ПриватБанку на замовлення НБУ. Сам звіт ніколи не публікувався.

Олександр Дубінський, сьогоднішній нардеп-невдаха, три роки тому публічно глузував: мовляв, усі докази агентства Kroll вмістилися на семи сторінках, то якась афера, а не розслідування. А ось – правда про звіт Kroll. У січні 2021 року в українському суді вперше описали, що являє собою цей документ насправді. Сім сторінок? Ні, тридцять вісім тисяч сторінок у двадцяти п’яти ящиках. Двадцять п’ять ящиків документів! Через історію, викладену у цьому звіті, американці вже вимагають конфіскації незаконних активів, а українці навіть не мають підозр.

Звичайно, це ганьба, що американська система правосуддя фактично підміняє українську, переслідуючи людей, які вкрали гроші в Україні, і в українців. Але, що поробиш, якщо із НАБУ досі не вийшло ФБР. Натомість в Америці ж є справжнє ФБР. І воно Ігоря Валерійовича не відпустить.

Чи вдасться главі ОП Андрію Єрмаку переформатувати «Слугу народу», залежатиме від результатів місцевих виборів.

Про це у коментарі «Вголосу» розповів політтехнолог Андрій Золотарьов.

«Якщо вони будуть не дуже добрими для Офісу президента, то швидше за все різко зросте ймовірність нових виборів до Верховної Ради. А поки ще є можливість порозумітися представникам монобільшості і працювати надалі», – уточнив він.

Натомість політичний експерт Олександр Кочетков вважає, що Медведчук та Коломойський спробують переформатувати «слуг» на власну користь.

«Спроба переформатувати фракцію «Слуга народу» з боку Єрмака та Офісу президента обов’язково буде. Така сама спроба буде і після місцевих виборів з боку олігархічних сил – Медведчука та Коломойського, які спробують переформатувати «слуг» на власну користь», – наголосив він.

А політтехнолог Ярослав Макітра вважає, що зараз обидві ці політичні групи намагаються критикувати команду Президента, але при цьому дають зрозуміти, що готові у будь-який момент зупинитися і «підставити плече», щоб врятувати коаліцію.

«Такий сценарій ймовірний, тому й Медведчук теоретично може впливати на «слуг», зокрема, якщо Зеленський опиниться перед вибором: розпуск Парламенту при низькому рейтингу або ж формування в Раді коаліції з кимось іншим», – переконаний він.

Нещодавно оприлюднена декларація про майно і доходи народного депутата Віктора Медведчука, який рік тому офіційно повернувся у публічну політику після 14-річної перерви, стала об’єктом ретельного вивчення з боку ЗМІ та громадськості.

Земельні ділянки, будинки, автомобілі, антикваріат, коштовності, одяг, іранські килими, яхта, зрештою Біблія Гутенберга 1455 року – інформація про все, чим володіє родина кума президента Російської Федерації, складає понад 140 аркушів друкованого тексту.

Значний об’єм відомостей міститься у найцікавішому для журналістів-розслідувачів розділі декларацій – «юридичні особи, трасти або інші подібні правові утворення, кінцевим бенефіціарним власником яких є суб’єкт декларування або члени його сім’ї». І результат аналізу цієї інформації виявився настільки важливим і подекуди несподіваним, що може «перекроїти» звичну карту бізнес-інтересів в Україні.

Голова політради партії ОПЗЖ відкрив перед суспільством карти: компанії, які майже неможливо було пов’язати із ним через місце їхньої реєстрації – офшорні зони, – він виклав «на блюдечку».

Журналісти програми «Схеми» виявили, що проросійський політик Віктор Медведчук має тісні бізнес-зв’язки у медіа, енергетиці й металургії з олігархом Ігорем Коломойським, який шість років тому називав його кума Путіна «маленького зросту шизофреніком».

«Моя дружина не займається бізнесом, вона ним володіє. А управляю ним я. Чому я не можу володіти бізнесом? Тому що мої «любі» американці від березня 2014-го запровадили щодо мене санкції», – заявив у вересні 2018 року в ефірі телеканалу NewsOne Віктор Медведчук. Так тоді ще не народний депутат, але вже член партії «За життя» Медведчук прокоментував розслідування програми «Схеми» про те, що його дружина Оксана Марченко володіє нафтовим бізнесом у Росії через компанії, зареєстровані на Кіпрі.

Принцип «володіє дружина, а управляю я» Віктор Медведчук використовує дуже широко. Телеведуча Оксана Марченко, відповідно до оприлюдненої декларації політика, є бенефіціарним власником майже сотні компаній, зареєстрованих у різних куточках світу. Від України, Росії і Болгарії до офшорних Мальти, Маршаллових островів та Сент-Кіттса і Невіса.

Фірми дружини Медведчука, зареєстровані за кордоном, володіють частками в українських компаніях. І тут, в Україні, партнером у бізнесі, яким співволодіє Марченко, а управляє, слід розуміти, Медведчук, є олігарх Ігор Коломойський.

Сфери, де Ігор Коломойський та Віктор Медведчук мають спільний бізнес, можна умовно розділити на кілька груп: енергетика, металургія, логістика нафтопродуктів та медіа-бізнес.

Енергетика: «Львівобленерго», «Прикарпаттяобленерго», «Запоріжжяобленерго»
У кожній області України є компанії-монополісти з постачання електроенергії до кінцевих споживачів – обленерго. В Україні їх 25. Майже всі вони перебувають у приватній власності. І лише контрольні пакети шести обленерго досі належать державі.

Дві з них – ПрАТ «Львівобленерго» та ПрАТ «Прикарпаттяобленерго» – ЗМІ традиційно відносили до сфери впливу братів Григорія та Ігоря Суркісів з мажоритарною часткою власності та умовної групи «Приват» Ігоря Коломойського та його бізнес-партнера Геннадія Боголюбова з міноритарною.

За даними Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України (Smida), 88% акцій «Прикарпаттяобленерго» записані на пять кіпрських фірм: Margaroza Commercial Ltd (25%), Lex Perfecta Ltd (25%), Kerelio Commercial Ltd (12,7%), Miosaria Commercial Ltd (12,5%) та Zocatini Enterprises Ltd (12,5%).

Виявилося, що співвласником цього обленерго є родина Віктора Медведчука. Так, політик задекларував, що кінцевим бенефіціаром усіх п’яти фірм є його дружина Оксана Марченко.

За даними кіпрського реєстру юридичних осіб, частки у цих фірмах порівну оформлені на двох різних кіпріотів за договором трасту. Зазвичай один номінальний власник тримає свою частку в інтересах всього одного бенефіціарного власника. І справді, кіпріотка Анзеліка Пасенідоу, на яку оформлена половина акцій Zocatini Enterprises – довірена особа Оксани Марченко не тільки на Кіпрі, але й наприклад у Великій Британії.

Керуючий партнер юридичної фірми Eterna Law Андрій Астапов пояснює: «Якщо кінцевий бенефіціар компанії на Кіпрі не хоче, щоб його дані були у реєстрі, то він укладає трастову угоду з кіпріотом, який і виступає номінальним власником такої компанії. У разі, якщо в компанії кілька таких номінальних власників, то, як правило, кожен з них представляє одного бенефіціара. Тобто якщо два кіпріота, то компанія може належати двом особам в рівних частках».

Таким чином подружжя Медведчука-Марченко – можливий власник щонайменше половини кожної із цих кіпрських фірм, а отже, сумарно вони сконцентрували щонайменше 44% акцій цього обленерго.

У відповідь на запит «Схем» у «Прикарпаттяобленерго» повідомили, що компанія не володіє інформацією, що родина Віктора Медведчука є власницею частки підприємства. «Вся інформація про кінцевих бенефіціарів є у відкритих джерелах», – зазначили на підприємстві.

На ці ж кіпрські фірми записано 89% акцій «Львівобленерго», тож за такими ж розрахунками частка родини народного депутата може складати до 44% акцій енергокомпанії. Ще близько 5% акцій цього обленерго володіє кіпрська Wadless Holdings Ltd. Ця фірма є близькою до оточення бізнесмена Ігоря Коломойського – у 2018 році вона була серед позивачів до напівдержавної ПАТ «Укрнафта» щодо стягнення дивідендів за 2011–2014 роки та їх несвоєчасну сплату. Згодом суд постановив стягнути борг у розмірі понад 10,7 тисячі гривень на користь цієї структури. Близько 42% акцій ПАТ «Укрнафта» належить структурам, що входять до групи «Приват» Коломойського, а контрольний пакет – державній НАК «Нафтогаз України».

Крім того, Wadless Holdings Ltd. належить 9% акцій латвійського PrivatBank, основним акціонером якого є український «Приватбанк», що раніше належав Коломойському та його бізнес-партнеру Геннадію Боголюбову.

Контрольний пакет акцій ПАТ «Запоріжжяобленерго» (60,2%) належить державі. Понад 35% акцій записані на три кіпрські фірми: Lex Perfecta Ltd (16,5%), Bikontia Enteprises Ltd (12,3%) та Kerelio Commercial Ltd (7,1%). Народний депутат Медведчук задекларував, що його дружина є власницею двох з них (Kerelio Commercial та Lex Perfecta) – що вказує на те, що родина депутата могла сконцентрувати близько 12% акцій цього «Запоріжжяобленерго».

Іншу фірму-власницю міноритарного пакету акцій обленерго, Bikontia Enteprises, у ЗМІ пов’язують із бізнесменом російського походження Костянтином Григоришиним та Ігорем Коломойським.

via GIPHY

«Схеми» у фільмі-розслідуванні «П. дав добро» розповіли, що у 2015 році «Запоріжжяобленерго» погодилось, що великі місцеві промислові підприємства платитимуть за вже поставлену електроенергію – приватній компанії Дмитра Крючкова «Енергомережа». А ця фірма, в свою чергу, потім мусить віддати гроші постачальнику. На ці нехитрі тристоронні договори пішли такі заводи олігархів: «Запорізький титано-магнієвий комбінат», «Дніпроспецсталь» і «Запорізький завод феросплавів». От тільки гроші за електроенергію «Запоріжжяобленерго» від Крючкова так і не дочекалось.

Таким чином тільки у 2015 році напівдержавне підприємство недоотримало пів мільярда гривень. Крючкова підозрюють у розкраданні коштів «Запоріжжяобленерго», понад 60 відсотків акцій якого належать державі. ​НАБУ також вивчає причетність до схеми братів Суркісів. Сам Крючков не заперечує своєї участі у підписанні договорів, які дозволили реалізувати цю схему, але не вважає це протизаконним. Брати Суркіси публічно не визнають, що брали участь у схемах на «Запоріжжяобленерго». Зараз справа готується до передачі до суду.

Металургія: «Дніпроспецсталь» і «Запорізький завод феросплавів»
ПрАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» спеціалізується на виробництві металопродукції з нержавіючих і спеціальних сталей.

За даними Smida, понад 91% акцій підприємства записані на пять кіпрських фірм: Venox Holdings Ltd (47,1%), Gazaro Ltd (16,5%), Boundryco Ltd (11%), Middleprime Ltd (9,8%), Crascoda Holdings Ltd (6,7%). У ЗМІ зазначали, що контроль над заводом належить так званій бізнес-групі «Приват» та російській VS Energy Олександра Бабакова, ексдепутата Держдуми Росії від партії «Единая Россия». Виявилося, що у підприємства є ще один, раніше невідомий акціонер.

Віктор Медведчук вніс у декларацію фірми зі структури «Дніпроспецсталі» – це Gazaro Ltd, Boundryco Ltd та Crascoda Holdings Ltd. Вони сумарно тримають 34,2% акцій великого заводу в Запоріжжі. Але хоч він і вказує Марченко бенефіціаром всіх трьох фірм, але не зазначає чи повністю, чи частково.

Як тоді вирахувати сумарну частку, якою він володіє у цьому металургійному підприємстві? Кожною з перших двох кіпрських фірм в свою чергу володіють ще дві фірми – по одній з Кіпру, і по одній з Белізу. Так ось ці дві кіпрські материнські фірми належать Марченко, згідно декларації її чоловіка-депутата, тобто в Gazaro Ltd та Boundryco Ltd, виходить, у неї частка щонайменше у 50 відсотків. Третя фірма зі структури «Дніпроспецсталі», задекларована Медведчуком – Crascoda Holdings Ltd. У Марченко тут теж частка у щонайменше 50 відсотків – адже фірма записана порівну на двох кіпріотів, один з яких – Андреас Софоклеус – довірена особа Марченко не лише на Кіпрі, але і в Британії.

Отже, родина Медведчука є кінцевим бенефіціаром щонайменше 17% акцій «Дніпроспецсталі».​

АТ «Запорізький завод феросплавів» – один із найбільших у Європі виробників феросплавів (сплавів заліза з різними хімічними елементами), які використовуються в різних сферах металургії.

Відповідно до даних Smida, 90% акцій заводу записані на пять кіпрських фірм: Soltex Ltd (22,4%), Matrimax Ltd (22,4%), Tapesta Ltd (18,8%), Walltron Ltd (18,6%) та Halefield Holdings Ltd (7,7%). Історично українські ЗМІ зараховували цей завод до сфери інтересів групи «Приват». Але виявилося, що майже половиною заводу, схоже, володіє родина Віктора Медведчука.

Медведчук задекларував 4 з 5 компаній-власників АТ «Запорізький завод феросплавів».

Це – офшорні компанії з Британських Віргінських островів Seldon Ventures Ltd, Attolam Ventures Ltd, Geiora Management Ltd та Baikeens Investments Ltd. Але чи цими фірмами Марченко володіє повністю, чи лише частково – Медведчук не вказує у декларації, а офшорна зона BVI, на відміну від Кіпру, не розкриває інформацію про бенефіціарних власників. Утім, ці чотири фірми сукупно володіють 41% акцій «Запорізького заводу феросплавів», тож якщо вони належать Марченко повністю – то саме такою є частка родини Медведчука у цьому феросплавному заводі.

П’ята компанія зі структури власності АТ «ЗЗФ» – це кіпрська фірма Halefield Holdings Ltd. Ця компанія, ймовірно, входить до складу умовної групи «Приват», адже у ЗМІ вона згадувалася як одна з найбільших фірм за об’ємами операцій із кіпрською філією «Приватбанку».

Саме через цю філію «Приватбанку», за даними розслідувачів з OCCRP, Ігор Коломойський та його бізнес-партнер Геннадій Боголюбов вивели 5,5 мільярдів доларів США з українського банку. Суди у цій справі тривають.

Логістичний комплекс в Одесі
В Одесі розташований великий логістичний комплекс, який спеціалізується на перевалці нафти і зрідженого газу. Його представляють чотири компанії: ПрАТ з іноземними інвестиціями «Синтез Ойл», ПАТ «Ексімнафтопродукт», ПАТ «Одеснафтопродукт» та ТОВ «Укрлоудсистем», які оперують причалами в Одеському порту, розвантажуючи та завантажуючи судна, володіють потужностями для транспортування та резервуарами для зберігання нафти, нафтопродуктів та зрідженого газу.

Власниками усіх цих чотирьох одеських підприємств є кіпрські фірми: Clanton Consulting Ltd, Portial Trading Ltd, Prescona Management Ltd та Inofos Management Ltd. У кожній із них має свою частку родина Медведчука. За даними кіпрського реєстру юридичних осіб, власником 10% акцій кожної з них є кіпрська Tominersa Investments Ltd, яку задекларував Віктор Медведчук. Таким чином сумарна частка родини народного депутата у компаніях Одеського перевалювального комплексу становить близько 10%.

Про «Синтез Ойл» йшлося в одному із попередніх розслідувань «Схем». Ця компанія постачала сировину (вугілля) на державну компанію «Центренерго» за цінами подекуди вищими від середньоринкових. За пів року роботи з «Центренерго» – з жовтня 2019-го до березня 2020-го – частка «Синтез Ойл» у постачанні вугілля на держкомпанію склала понад 25%. Тобто компанія поставила кожну четверту тонну вугілля на держкомпанію. Загальна сума контрактів перевищила 1,6 мільярда гривень.

Ціни на вугілля від цього постачальника подекуди відрізнялися від середньоринкових. Наприклад, у січні 2020-го «Центренерго» купувало у «Синтез Ойл» тонну вугілля марки «Г» та «Т» за 2,2 тисячі гривень, в той час як на ринку можна було придбати за 1,85 тисячі гривень, тобто дешевше на 20%.

Цікаво, що саме на компанію «Синтез Ойл» був зареєстрований Volkswagen Multivan – автівка з охороною, яка супроводжувала Володимира Зеленського під час президентської кампанії на початку 2019 року.

Медіабізнес: «1+1», «2+2», «ТЕТ»
«Схеми» вже повідомляли, що Віктор Медведчук вказав у своїй майновій декларації за 2019 рік компанію, яка фігурує у структурі власності ТОВ «Телерадіокомпанія «Студія 1+1».

Відповідно до інформації, яку вказав Віктор Медведчук у своїй майновій декларації, його дружина, телеведуча Оксана Марченко – кінцева бенефіціарна власниця компанії Bolvik Ventures Ltd із Британських Віргінських островів.

Ця фірма через ланцюжок інших компаній має у власності 24,66% у ТОВ «Телерадіокомпанія «Студія 1+1», йдеться в повідомленні про структуру власності на сайті каналу «1+1» станом на 2 березня 2020 року. У цьому ж повідомленні вказано, що цю компанію контролює лише бізнесмен Ігор Суркіс, але немає даних про причетність до неї родини Віктора Медведчука.

Іншим великим співвласником «1+1» є олігарх Ігор Коломойський, зазначено на сайті каналу. Так само кіпрська фірма, задекларована Віктором Медведчуком, фігурує у структурі власності іншого телеканалу групи, «2+2» (ТОВ «Гравіс-Кіно»). Через низку компаній вона контролює тут частку розміром 24,51%, йдеться у звіті на сайті цього телеканалу, опублікованому 16 березня. Як і у випадку з «1+1», на офіційному сайті телеканалу «2+2» вказано, що компанію Bolvik Ventures LTD контролює лише бізнесмен Ігор Суркіс, але немає даних про причетність до неї подружжя Медведчука-Марченко.

Також Віктор Медведчук причетний і до іншого телеканалу групи, «ТЕТ» (ПрАТ «ТК «ТЕТ»). Хоча телеканал і не оприлюднив повної структури власності, у Smida власником 100% акцій ПрАТ вказана кіпрська Bredgat Holdings Ltd. Відповідно до даних кіпрського реєстру юридичних осіб, нею володіє інша кіпрська фірма, CME Cyprus Holding II Ltd. Саме ця компанія через ланцюжок інших компаній є власником 70% акцій ТОВ «Телерадіокомпанія «Студія 1+1». Згідно з даними, які оприлюднили на «1+1», Bolvik Ventures LTD належить майже 25% CME Cyprus Holding II Ltd, відтак – майже чверть акцій телеканалу.

У пресслужбі «1+1» на прохання «Детектор медіа» прокоментувати стосунок до власності каналу Віктора Медведчука зазначили: «Ми наразі не можемо коментувати цю інформацію, оскільки для нас вона теж є новою. Юристи медіагрупи направили відповідні запити до компаній, які входять до структури власності телеканалу, й очікуємо відповіді».

Також «Схеми» звернулися до перелічених підприємств за коментарем щодо участі у їхній структурі компаній, задекларованих Віктором Медведчуком. Редакція очікує на відповідь.

Журналісти також намагалися отримати коментарі Ігоря та Григорія Суркісів та Віктора Медведчука. Номер Ігоря Суркіса не відповідав, а чоловік, який підняв слухавку за номером Григорія Суркіса, порадив звернутися до приймальні президента футбольного клубу «Динамо». «Схеми» також звернулися із запитаннями до прессекретаря організації «Український вибір – Право народу» Олега Бабаніна.

У відповідь на сайті ОПЗЖ з’явилося повідомлення Бабаніна з посиланням на адвоката Ігоря Кириленка, «який представляє інтереси Віктора Медведчука».

У ньому йдеться про те, що ще у 2012 році Віктор Медведчук, а з 2016 року – його дружина Оксана Марченко, через низку компаній стали власниками 33,33% акцій компанії «Болвік Венчуріз Лтд».

«Оксана Марченко володіє 8,22% акцій телеканалу «1+1» і 8,17% акцій телеканалу «ТЕТ», – зазначено там.

В коментарі «Схемам» Ігор Коломойський зазначив, що інформація про частку родини Медведчука-Марченко в структурі «Студії 1+1» для нього новина. «Для мене це новина. Порядок такий. Ми отримали цю інформацію. Телеканал повинен у строк відправити запити: коли відбулося відчуження, як відбулося відчуження і чому не повідомили. Тобто чому не повідомили? Чому про це дізнаємося із декларації?» – зазначив бізнесмен.

Також бізнесмен Ігор Коломойський розповів журналістам, що братів Суркісів та Віктора Медведчука пов’язують давні бізнес-стосунки. На запитання, чи є Медведчук партнером Коломойського у інших бізнесах, він відповів: «Можливо, вони на його користь щось тримають, а, може, не тримають. Можливо, вони і раніше тримали на його користь, але для цього не вимагалося відкривати цю інформацію. А зараз у зв’язку з декларацією треба відкривати».

На запитання, чи комфортно бізнесменові бути партнером із Віктором Медведчуком, Коломойський зазначив, що ніколи не розділяв Медведчука та братів Суркісів. «Я завжди вважав, що вони разом. По яких активах та в якому співвідношенні – це вже інше питання», – розповів він «Схемам». «Взагалі ніколи не вважав, що вони розділені. До речі, коли я з ними познайомився, вони були разом тоді. Ще були компаньйони. Я познайомився, коли вони були разом, і не чув, що вони розійшлися. Як вони ділять активи – це їхні внутрішні справи», – зазначив Коломойський.

За матеріалами Радіо Свобода