Родина змогла вибратися з багатоповерхівки, де вибуховою хвилею вирвало стіну.

27-річна киянка під час вибуху на Виноградарі зазнала аж 25 поранень по всьому тілу уламками скла, але змогла собою захистити донечку. Ольгу прооперували в “Охматдиті”, вона вже почувається задовільно. Лікарі обстежили новонароджену Вікторію – вона залишилася неушкодженою, розповідає ТСН.

Ольга притискає до себе Вікторію, коли почалася повномасштабна війна доньці було лише два тижні. Родина побоялася вирушати в довгу і не відому дорогу зі столиці на захід, вирішили залишитися в Києві. До звуків війни не можливо звикнути, каже Оля. 18 березня вибухи звучали всі ближче і ближче до їхнього дому. О 8 година ранку Ольга взяла Віку на руки, щоб погодувати і в цей момент прогримів вибух. Оля закрила малечу своїм тілом від чисельний уламків скла.

“Ковдрою накриваю, щоб їй тепленько було і завдяки цьому крихітка вижила, я встигла закрити, і Діма підскочив, також нас накрив. Слава Богу, вона була у мене в руках, у неї маленька подряпина на щічку та синець на ручці та на ніжці”, — розповідає жінка.

У батька дівчинки Дмитра посічені ноги, у лікарні йому перев’язали рани. Але найбільше постраждала саме Ольга. Все її тіло буквально було пришито уламками скла. Хірурги нарахували не менше 25 ран.

“Десь працювали години дві з половиною –три. Було витягнуто багато інородних тіл майже з усіх ран”, — розповідає щелепно-лицьовий хірург національної лікарні “Охматдит” Анатолій Тимошенко.

Оля каже, що після вибуху навіть не відчувала болю, переживала лише за доньку. “Мені ранило голову і почала литись кров, це все полилося на малечу, я не розуміла, мені здавалося, що це її кров. Я кричу, а Діма каже, що це твоя кров, це не її”, — пригадує жінка.

В “Охматдиті” одномісячну Віку повністю обстежили, у неї не має ушкоджень і це просто диво. Бо квартира родина геть понівечена.

Вибух прогримів у столиці на Винограді 18 березня. Епіцентром став дитячий садочок, однак довкола руйнування мають 6 багатоповерхівок. Одна людина загинула, 19 отримали травми, 4 з них – діти. У будинку, де була квартира Ольги і Дмитра вирвало бокову стіну.

Повертатися з лікарні їм немає куди. Коли всі рани у Ольги загояться, вони поїдуть туди, де не має активних бойових дій. Але Дмитро переконує, що у них не має розпачу. Вони дивом залишилися живі і це головне.

Киянці повідомлено про підозру у державній зраді.

На Прикарпатті затримали киянку, яка збирала дані про роботу військового аеродрому та передавала їх Росії.

Про це повідомили в Офісі генерального прокурора.

За даними слідства, з грудня 2021року підозрювана збирала інформацію про роботу аеродрому військової частини на Прикарпатті та передавала її представникам Російської Федерації. Вона поселилась неподалік аеродрому, вивчала місця посадкового курсу літаків, фіксувала за допомогою фото і відеозйомки факти вильотів літаків і надсилала дані окупантам.

Підозрювана надавала допомогу у проведенні підривної діяльності проти України. Киянці повідомлено про підозру у державній зраді (ч.1 ст. 111 КК України).

Я нe плaниpoвaлa этoт пocт. Пoкa нe уcлышaлa oт xopoшeгo чeлoвeкa co вceми пpизнaкaми paзумнoгo aнaлитикa cлeдующee: “Вaш Зeлeнcкий ничeгo xopoшeгo для Укpaины нe cдeлaл! Ничeгo! Нaзoви мнe xoть чтo-тo…”

Нижe oтвeт из 57 пунктoв. И этo – нe пoлный cпиcoк. Cчитaю, чтo в уcлoвияx вoйны, жecткoгo пpoтивocтoяния cтapoй кoppумпиpoвaннoй влacти, пaндeмии, миpoвoгo кpизиca, пpeдaтeльcтвa в coбcтвeннoй пapтии, oтcутcтвия пoлитичecкoгo oпытa, кpeмлeвcкoгo влияния в вepтикaли влacти, этo нeмaлo.

Нe тpудитecь в кoммeнтapияx ocкopблять, пиcaть гaдocти и cпopить o тoм, чeгo oн eщe нe cдeлaл.

Этo пocт o тoм, чтo Зeлeнcкий УЖE CДEЛAЛ. Ocтaльныe кoмeнты пpocтo удaляю.

Я вижу oшибки Зeлeнcкoгo, c нeкoтopыми cитуaциями я нe coглacнa, нo чeгo тoчнo нeльзя cкaзaть пpo Зeлeнcкoгo, чтo oн ничeгo xopoшeгo нe дeлaeт для Укpaины. Дeлaeт! И eщe cдeлaeт мнoгo вaжнoгo и пoлeзнoгo. У нeгo ecть глaвнoe: иcкpeннee и чecтнoe жeлaниe пocтpoить пpoцвeтaющую Укpaину.

1. Пpoєкт «Вeликe будівництвo»

3. Нapoдныx дeпутaтoв лишили нeпpикocнoвeннocти

4. Зaпуcк pынкa зeмли

5. Paзблoкиpoвaли Нopмaндcкий пpoцecc, зaблoкиpoвaнный c 2016 гoдa

6. Coxpaнeниe eвpoaтлaнтичecкoгo куpca

7. Eвpocoюз, CШA, Кaнaдa, Вeликoбpитaния, Туpция и дpугиe нaши пapтнepы пpoдoлжaют oкaзывaть пoддepжку Укpaинe

8. В 2020 гoду бюджeт нa apмию cтaл кpупнeйшим в иcтopии Укpaины. В пepиoд кopoнaкpизиca oн нe умeньшилcя ни нa oдну гpивню. Пo мeньшeй мepe, финaнcиpoвaниe нe измeнитcя, тo ecть бoлee 117 млpд гpивeн. A этo нa 15 млpд бoльшe, чeм в эпoxу билбopдoв пpo apмию

9. Кoнгpecc CШA утвepдил вoeнную пoмoщь Укpaинe нa cумму 250 млн дoллapoв

10. В Вeликoбpитaнии пoдпиcaнo coглaшeниe нa 1, 25 млpд фунтoв cтepлингoв для укpeплeния Вoeннo-мopcкoгo флoтa Укpaины. Мы пoлучили и oжидaeм дoпoлнитeльныe cкopocтныe кaтepa клacca Aйлeнд

11. Coвмecтнo c Туpциeй мы будeм пpoизвoдить кopвeты, двигaтeли и вoeнныe дpoны, paзвивaть cиcтeмы ПВO

12. Мы нaчaли изгoтoвлeниe нoвeйшиx oбpaзцoв вoopужeния: кoмплeкc упpaвлeния apтиллepийcким дивизиoнoм Oбoлoнь-A, минoмeтный кoмплeкc Бapc; apтиллepийcкиe бoeпpипacы, в тoм чиcлe для peaктивныx cиcтeм. Вeдутcя иcпытaния peaктивнoй cиcтeмы зaлпoвoгo oгня Oльxa-М и cиcтeмы peaктивныx cнapядoв Тaйфун. Пpoдoлжaютcя мoдepнизaция фpeгaтa Гeтмaн Caгaйдaчный и пoдгoтoвкa к иcпытaниям дecaнтныx кaтepoв Кeнтaвp. Пpинятa нa вoopужeниe пpoтивoкopaбeльнaя кpылaтaя paкeтa Нeптун

13. Мы нaчинaeм cтpoить двe гocудapcтвeнныe укpaинcкиe вoeннo-мopcкиe бaзы для зaщиты Чepнoмopcкoгo peгиoнa

14. Впepвыe c 2014 гoдa дoбpoвoльцы пoлучили cтaтуc учacтникoв бoeвыx дeйcтвий

15. Инocтpaнцы, вcтaвшиe нa зaщиту Укpaины, пoлучaют гpaждaнcтвo

16. Укpaинa пoлучилa cтaтуc пapтнepa НAТO c pacшиpeнными вoзмoжнocтями

17. Пepeвeли Гeнштaб нa типoвую cтpуктуpу гocудapcтв — члeнoв НAТO

18. лишили гocудapcтвeннoгo финaнcиpoвaния пapтии, нe пpeдcтaвлeнныe в Paдe

19. Cлугa нapoдa — eдинcтвeннaя пapтия 9-гo coзывa, oткaзaвшaяcя oт этoгo финaнcиpoвaния и нaпpaвившaя eгo нa бopьбу c COVID-19

20. пpиняли Избиpaтeльный кoдeкc c oткpытыми cпиcкaми и ликвидиpoвaли «мaжopитapку»

21. Ужe 26 млн укpaинцeв мoгут пoльзoвaтьcя пpилoжeниeм Дія и цифpoвым удocтoвepeниeм вoдитeля, cвидeтeльcтвoм o peгиcтpaции тpaнcпopтнoгo cpeдcтвa, пacпopтoм пpямo в cмapтфoнe

22. Ужe мoжнo пoлучить paзpeшeниe нa cтpoитeльcтвo в элeктpoннoм кaбинeтe зacтpoйщикa бeз учacтия чинoвникa.

23. Вoзмoжнocть Нe oтxoдя oт кoмпьютepa, зapeгиcтpиpoвaть бизнec зa 15 минут

24. Пpинят зaкoн o лeгaлизaции игopнoгo бизнeca. Тo, чтo гoдaми былo в тeни, ужe в cлeдующeм гoду, c пepвыми лицeнзиями, дoлжнo пpинecти в бюджeт пять миллиapдoв гpивeн

25. Учeтнaя cтaвкa Нaциoнaльнoгo бaнкa c 17% в aпpeлe 2019 гoдa cнижeнa дo peкopдныx в иcтopии 6%

26. Зaкpыты пoчти тыcячa нeлeгaльныx зaпpaвoк. В чacтнocти, блaгoдapя этoму oфициaльныe ceти AЗC cнизили цeны нa бeнзин

27. Пpинят зaкoн o кoнцeccии. Пpoвeдeны кoнкуpcы пo кoнцeccии мopcкиx пopтoв Oльвия и Xepcoн, кoтopыe пpивлeкли инвecтopoв из Кaтapa, Гpузии и Швeйцapии.

28. C 1 ceнтябpя минимaльнaя зapaбoтнaя плaтa увeличeнa дo пяти тыcяч гpивeн. В янвape 2021-гo oнa будeт cocтaвлять 6000, a в июлe — 6500

29. Дoпoлнитeльныx тpи миллиapдa гpивeн нaпpaвлeнo нa пoвышeниe пeнcий для людeй cтapшe 80 лeт. В cлeдующeм гoду — людям cтapшe 75 лeт

30. Выявлeнo укpaдeнными у гocудapcтвa 5 миллиoнoв гeктapoв зeмли

31. Ocoвбoждeниe плeнныx мopякoв

32. Пocлe выбopoв в CШA Укpaинa coxpaнилa пocтoянную пoддepжку Дeмoкpaтичecкoй и Pecпубликaнcкoй пapтий

33. 1,4 млpд гpн. нaпpaвлeнo нa зapплaты шaxтepaм и пoгpaничникaм. (В этoй cфepe были пocтoянныe зaдepжки и бoльшиe дoлги)

34. Пapтия ′′ Cлугa нapoдa ′′ зaнялa пepвoe мecтo cpeди пoлитичecкиx cил пo кoличecтву мaндaтoв, пoлучeнныx нa мecтныx выбopax в Укpaинe, и этoт фaкт был зaфикcиpoвaн ЦИКoм

35. Нa бopьбу c COVID-19 выдeлeнo 32 млpд гpивeн

36. Мы выдepжaли пepвый этaп и пpoшли eгo c минимaльными пoтepями. Ecть пpoгнoзиpуeмoe coкpaщeниe экoнoмики и ВВП. Нo пo cpaвнeнию co мнoгими eвpoпeйcкими cтpaнaми нaшe пaдeниe мeньшe, кaк и пpoцeнт cмepтнocти oт COVID. Гepмaния — 4%, Фpaнция — 9%, Вeликoбpитaния — 11%, Укpaинa — 1,9%.

37. Пoдпиcaн зaкoн o выxoдe Укpaины из Дoгoвopa o coглacoвaннoй aнтимoнoпoльнoй пoлитикe мeжду гocудapcтвaми – члeнaми CНГ (Дoгoвop coдepжит мexaнизмы oбмeнa инфopмaциeй, пoэтoму cущecтвуeт pиcк пoлучeния гocудapcтвaми – члeнaми CНГ cвeдeний, кoтopыe мoгут быть иcпoльзoвaны для ocущecтвлeния тopгoвo-экoнoмичecкoгo дaвлeния нa Укpaину.) Выxoд из Дoгoвopa зaщитит нaциoнaльныe экoнoмичecкиe интepecы Укpaины, уcтpaняя мexaнизм, oбуcлaвливaющий мeжгocудapcтвeнный oбмeн инфopмaциeй пo экoнoмичecким вoпpocaм

38. cтpoитeльcтвa Южнoгo oбxoдa гopoдa Днeпpa, кoтopoe ocущecтвляeтcя в paмкax Нaциoнaльнoй пpoгpaммы ′′ Вeликoe Cтpoитeльcтвo ”

39. Укpaинa пoднялacь нa 20 пoзиций в oбщeм peйтингe “кaчecтвa дopoг” The Legatum Prosperity Index (Индeкc пpoцвeтaния) 2020. В peйтингe “тpaнcпopт” Укpaинa пoднялacь нa 12 пoзиций. В peйтингe “дocтуп к pынку и инфpacтpуктуpa” – нa 10 пoзиций

40. 13, 5 миллиapдoв выдeлeнo мaлoму и cpeднeму бизнecу пo пpoгpaммe “Дocтупныe кpeдиты 5-7-9%”. Выдaнo 5594 зaймa

41. Coздaниe oбщeй Зoны cвoбoднoй тopгoвли c Изpaилeм c 2021 гoдa

42. cтpoитeльcтвo нoвыx и coвpeмeнныx КПВ нa линии coпpикocнoвeния и вoccтaнoвлeния дopoг и инфpacтpуктуpы Дoнбacca

43. В этoм гoду — этo чeтыpe тыcячи килoмeтpoв дopoг гocудapcтвeннoгo знaчeния и двe тыcячи мecтнoгo знaчeния

44. Укpaинa и Вeликoбpитaния oфициaльнo cтaли cтpaтeгичecкими пapтнepaми

45. Coглaшeния o coвмecтнoм aвиaциoннoм пpocтpaнcтвe c EC

46. Пpoдoлжaeтcя coтpудничecтвo c coтpудничecтвa c МВФ, Вceмиpным бaнкoм и EБPP

47. ocнoвaли Люблинcкий тpeугoльник (Пoльшa, Литвa, Укpaинa) — этo плaтфopмa пoлитичecкoгo, экoнoмичecкoгo и coциaльнoгo взaимoдeйcтвия

48. Coздaниe в Киeвe штaб-квapтиpы Мeждунapoднoгo oфиca пo пpoтивoдeйcтвию дeзинфopмaции и пpoпaгaндe

49. C 1 ceнтябpя ужe пoвыcили зapплaту мeдикaм нa 25%, 50% и 70%

50. Укpaинa и Кaнaдa уcиливaют экoнoмичecкиe и пoлитичecкиe cвязи. 10 лeт инвecтopы Black Iron нe мoгли зaйти в кoppупциoнную Укpaину. Ceйчac вoпpoc oб инвecтицияx в 1.1 млpд. пpaктичecки peшeн

52. Нe cдaл Укpaину Кpeмлю нa пepeгoвopax

53. Гpивнa дepжитcя

54. Дopoги, шкoлы, бoльницы cтpoятcя пo вce Укpaинe

55. Coздaнo 50 тыcяч кoeк для бoльныx COVID

56. Paзвepнули oтeчecтвeннoe пpoизвoдcтвo экcпpecc и ПЦP-тecтoв, мнoгopaзoвыx зaщитныx кocтюмoв. Тaкжe мы cмoгли пpoизвoдить дo oднoгo миллиoнa мacoк в cутки

57. Выплaчивaeтcя пoмoщь пo 300000гp пoгopeльцaм в Лугaнcкoй oблacти.

Киянка Ірина Юр’єва розповіла подробиці того, як під приводом наказу МОЗ про боротьбу і лікування COVID-19, її 8-річного сина відмовлялись лікувати від підтвердженої пневномії.

Про це повідомляє Цензор.НЕТ.

“Я піднімаю цю проблему гостро, тому що ми не останні, ми перші. Не хочу, щоб інші діти і інші батьки проходили через цей жах. Я могла б стерпіти погані умови в лікарні. Але моїй дитині з підтвердженою пневмонією три дні не надавали допомогу.

Мій син захворів ще 27 березня, спершу ставили діагноз “ларинготрахеїт”. Його лікували, але 3 квітня в п’ятницю різко стан погіршився. Нас прийняла районний педіатр і сказала, що 100% це пневмонія. Але висновок не можуть поставити без рентгенівського знімка. Дали направлення на госпіталізацію, не дивлячись на те, що попереду були вихідні. Сказали: “Пневмонія – це серйозно, невідомо, що буде через добу”.

Я дзвоню у відділ госпіталізації Київської дитячої міської лікарні №1. Запитала, що потрібно взяти з собою. Там сказали, що речі для дитини і сказали викликати швидку допомогу. У швидкої запитали, який діагноз. Коли почули, що пневмонія, то сказали чекати годину, тому що бригада, що виїжджають на виклики по ГРВІ, повинна одягнутися в спецодяг. За цей час ми якраз зібрали речі. Коли ми виїхали, було 5 годині вечора.

У відділі госпіталізації нам повідомили, що у зв’язку з епідемією МОЗ видав наказ, що всіх, хто вступає до лікарні з ускладненнями ГРВІ, кладуть в інфекційне відділення до отримання результату тестів. Я нічого проти не мала, зрозуміло, яка ситуація. Але я не думала, що при цьому моєму синові відмовлять в діагностиці та лікуванні. У сина взяли ПЛР-тест. Я запитала, коли нам зроблять рентген і аналіз крові. Але мені сказали, що до результатів тесту цього робити ніхто не буде, “щоб ми не розносили заразу, якщо хворі”. Але мене відправили в аптеку купити антибіотик “Сумамед”. Я пройшла через усі відділення, відстояла в черзі.

Як тільки ми поступили, у нас запитали, чи взяла я інгалятор. Але я не думала, що в лікарню потрібно брати свій інгалятор, як правило вони в лікарнях є. При направленні педіатр сказала мені не годувати дитину, так як в лікарні йому оперативно повинні зробити аналіз крові. Я запитала в лікарні, коли буде вечеря для дитини. Виявилося, що вечеря була в 5 вечора. Я розумію, що мені потрібно терміново їхати додому, брати їжу. Не тільки дитині, а й собі. Також брати постіль, тому що там страшна палата, ще й світло не включається. До того ж, у мене немає засобів гігієни, навіть зубної щітки. Родичів в Києві у нас немає, нікому їздити до нас в лікарню.

Поки я розкладала речі дитини і готувалася їхати додому за білизною і їжею, то за мною мовчки закрили двері. Я сказала, що повинна поїхати додому і взяти інгалятор, їжу, предмети гігієни і білизну. Адже перш, ніж давати антибіотик, я повинна сина чимось погодувати. Мені відповіли, що я ізольована разом з ним, так як я з ним контактувала.

Я почала обурюватися і попросила викликати поліцію. Вони викликали. Склали протокол на мене про те, що я відмовляюся від ізоляції. Я в свою чергу написала заяву про те, що нам не надається допомога, за якою ми приїхали. Адже у моєї дитини вже є діагноз. Спровокований він COVID-19 чи ні, його вже зараз потрібно інтенсивно лікувати. При чому поліція не хотіла реєструвати мою заяву. (А вчора, коли я зателефонувала в Обоолнское РВВС, щоб дізнатися, як рухається справа, то виявилося, що моєї заяви там немає!).

Я відмовилася від госпіталізації і відвезла дитину додому. Це вже була глибока ніч. Почала обдзвонювати приватні клініки. Виявляється, що МОЗ забороняє всім приватним клінікам приймати дітей з ГРВІ. Але в суботу держклініки не працюють. Я пів суботи шукала, де мені зробити рентген, щоб зрозуміти, наскільки катастрофічна ситуація. Ми знайшли в одній з приватних клінік педіатра, який погодився попри всі ці норми нас прийняти. Комп’ютерна томографія підтвердила пневмонію. Лікар сказав те саме, що і наш лікуючий педіатр – нам потрібно цю секунду лягати в лікарню.

Мій районний педіатр весь час була на зв’язку. Вона не вірила, що нам відмовилися надати допомогу в лікарні. Вона припустила, що оскільки не було даних рентгена, то в лікарні поставили діагноз під сумнів. А оскільки тепер він є, то ви з підтвердженим діагнозом після КТ викликайте швидку, і вас тепер стовідсотково будуть лікувати. Антибіотики треба було вводити терміново. Швидка нас знову відвезла в ту ж лікарню. На цей раз я вже взяла інгалятор, особисті речі, їжу, щоб можна було перекусити.

Нас приймала вже інша зміна, інший лікар. О 10 вечора. Нас помістили в інший бокс, такий ж жахливий. Я не думала, що в Києві таке може бути. При чому сама Київська міська дитяча лікарня № 1 нормальна. Я проходила по сходах і бачила, що інші відділення з хорошим ремонтом. А ось інфекціоне виглядає так.

Я запитала, коли почнуть вводити антибіотики. Мені почали розповідати, що моя дитина не хвора і що нашого педіатра потрібно звільнити. Думаю, ладно, завтра буде інша зміна. Переночували ми ніч, це з 4 на 5 квітня.

Вранці принесли дитині сніданок – незрозумілу субстанцію. Реально 100 грам. У палаті немає холодильника, і продукти не було де зберігати. Навіть йогурт на другий день не можна пити, тому що він прокис.

Чекаю, що вранці прийде лікар під час обходу. Нікого немає. О 12 годині я починаю дзвонити на пост. До цього часу до нас навіть не заглянули, чи жива моя дитина – це називається ізоляція “під наглядом лікарів”. Лікар підійшов до віконечка і сказав: “Ви ізольовані, і до вас ніхто не прийде”. Я питаю, як таке може бути. Потрібно хоча б взяти кров у дитини, взяти аналіз сечі, ввести антибіотик. Я подзвонила своєму педіатру і запитала, що мені робити: ми перебуваємо в жахливих умовах і при цьому це перебування безглузде, так як до отримання результату тесту до нас ніхто не зайде.

Педіатр порадила попросити протокол лікування пневмонії. Він однаковий у всіх українських лікарнях. Мені принесли копію протоколу, і там першим пунктом значиться: протягом 15 хвилин після госпіталізації у дитини робиться забір крові і рентгенівський знімок. Другим пунктом йде коктейль з антибіотиків внутрішньовенно і внутрішньом’язово. Я показую лікарям їх протокол, і питаю, чому сина не лікують по ньому. Уже третій лікар у відділенні не лікує. Лікар сказав, що максимум, що може запропонувати, – це лікування “Сумамедом”, посилаючись на американський протокол лікування. Але ми ж живемо в Україні. Чому дитину не лікують по українському протоколу?

За ці два дні син міг згоріти. У нього небезпечна пневмонія – полісегментарна. Тобто, вона розходиться по легенях. Мені мій педіатр говорила, що син реально може померти.

Я запросила госпіталізаційний лист, щоб потім заднім числом там не вписалося, що нібито синові робили необхідні процедури. Але мені його відмовилися дати.

Купити їжу теж не випускали. Мене не годують, син відмовився їсти ту субстанцію, яку вони давали. Тобто, у відділенні, коли придумували правила, вони думали, що буде їсти дорослий?

Я була змушена написати відмову від госпіталізації. При цьому, підписала стандартну форму про відмову від госпіталізації за власним бажанням, а ручкою приписала “тому що мені не надаються медичні послуги”.

Це вже було під вечір, ми виходимо з відділення. І тут лікар мені каже: “Прийшов ваш результат тесту. Він негативний”. Кажу: “Добре, тоді переводьте в педіатрію”. Лікар з усмішкою мені каже: “А ось тепер ні. Підете в понеділок до свого педіатра, вона вам випише нове направлення і ви втретє госпіталізіруетесь”. Він просто стояв і знущався над нами.

Я спершу хотіла їхати додому, а потім подумала, що раз вже я все одно на позначці, то зателефонувала сама в педіатрію. Вони 40 хвилин вмовляли цього лікаря написати нам переведення.

Лікування нам почали тільки в педіатрії. І лікар була здивована, що в інфекційному нам не проводили ні діагностику, ні лікування. Я б стерпіла і бруд, і зламаний унітаз, відсутність світла і холодильника. І сморід в палаті стерпіла б. Але лікування не було.

Зараз читаю відгуки про це відділенні в інтернеті. Мені всі кажуть, що це вони так натякали на гроші. А я цього не зрозуміла. Зараз у відділенні педіатрії нам все роблять. Грошей не вимагають. І відгуки про лікарню в цілому хороші. А інфекційне живе своїм життям окремо. Кажуть, що там за 500 грн дають нормальний бокс. Ми були в двох. 20-й 7-й, і там жесть.

У мене про інфекційне відділенні склалося досить жахливе враження. У відділенні, в якому ми лежимо зараз, стерильна чистота. Причепитися ні до чого. Персонал, як ніби зовсім інший. Хоча це одна лікарня! Все роблять безкоштовно і якісно. Ставлення зовсім інше.

На цій лікарні зав’язаний весь правий берег Києва. Я хочу, щоб ситуація в інфекційному відділенні змінилася. Моїй дитині 8 років, і з жахом думаю, як би все це пережили менші діти. Мій син боявся зайти в цей туалет. Як мені пояснила моя педіатр, зараз у дітей мало ГРВІ, тому що багато хто сидить на карантині. У лікарні дійсно мало дітей. Але ж зазвичай уявляю скільки дітей проходить через це відділення! Україна ж тільки починає боротьбу з коронавірусів. Що там буде через місяць?”, – розповіла жінка.

Варто зазначити, що ймовірно, наказ МОЗ, на який посилалися в інфекційному відділенні, – це наказ № 722 від 28 березня. Однак в ньому немає припису не чинити медичну допомогу людям, що знаходяться в ізоляції з підозрою на COVID-19.

Жінка розповіла, як хворіє з дитиною вже по другому колу

Жителька Києва Лана Максимова розповіла, як уся її родина інфікувалася коронавірусом і який шлях вони пройшли, аби зробити тест на Covid-19. За словами жінки, вони з донькою хворіли з початку цього року вже двічі. Щодо першого разу (в кінці лютого) – жінка точно не знає, який саме вірус викликав хворобу, але під час другого захворювання (активна стадія почалась у середині березня) родині вдалося зробити тест на коронавірус: у тата, мами і доньки результат виявився позитивним. Жінка детально описала симптоми під час хвороби Covid-19: основний удар прийшовся на дитину.

19.03 – 1-й день

Дочка вночі починає моторошно кашляти. Не спимо всю ніч. Кашель коклюшний. Б’є, вдихнути немає часу, кожну секунду, червоніє обличчя, губи синіють, дуже схоже на приступ астми. Пам’ятаю, що в першій нашій хвилі звичні засоби діяли навпаки, роблю все дуже обережно і по одному. Наприклад, даю амброксол і більше нічого, і спостерігаємо… На жаль, усі засоби тільки посилювали кашель. Температури немає. Говорити дочка не може, кашель б’є. У мене трусяться руки. Йдемо до районного педіатра, слава богу, у неї є вільний час. Чому до районного? З прагматичної точки зору – доступ до тестів на коронавірус і якщо що, швидка госпіталізація в опорні лікарні, в разі погіршення стану. Наївна…1-й прийом у районного педіатра, з якою укладена декларація. Задає протокольні питання. Чи були в контакті – під контактами мається на увазі з людьми з підтвердженими тестами коронавірусів. Чи були в Італії, Іспанії, Китаї найближчі три тижні. Чи виїжджали взагалі за кордон. Чи були в Чернівецькій області. У нас всі відповіді негативні. Запитує про температуру і сухий кашель. Перше – немає, друге вона чує, Даша кашляє так, що ми один одного не чуємо. Хрипів немає. Прошу рентген, каже, давайте почекаємо. Описую всю нашу ситуацію, питаю про тест на коронавірус, каже, що не та симптоматика. Розповідаю, що всі засоби у нас викликають ще більший кашель. Залишає мукалтин, чаї з травами, тепле пити і далі по стандарту: провітрювання і тд… Просить дати Даші лоратадин і валеріанку. Писати їй за підсумком і повідомляти про будь-які зміни. Дала телефон, списуємося по Вайберу. Начебто у нас коклюш. І сильний бронхоспазм. Увечері даю доньці лоратадин, знову без пересічних інших лікарських засобів, Даші від нього стає важко кашляти. Більше його не давали. Доньці легше кашляти сидячи. Пристосувала їй геймерське крісло. Спить вона напівсидячи, накидала їй подушок.

20.03 – 2-й день

Кожні дві години обидві міряємо температуру, переживаю, що може бути субфебрильна. Температура норм. Кашель у Даші жахливий, коли не бачить, я плачу, не розумію, як їй допомогти. Мої симптоми (зберігаються досі, 15-й день): починає боліти горло, тільки з ранку. Вранці прокидаюся, горло болить, полощу настоєм трав, все норм. Горло дере. Іноді з вуха після сну тече якась водичка, при цьому воно не болить. Через день у мене сильна слабкість, не можу займатися спортом, навіть ходьба на доріжці – дико важко. Як тільки розумію, що слабкість, нічого не роблю і лягаю, чоловік підстраховує (коли вдома). Періодами відчуття, що температура, міряю, але її немає. Озноб, регулярно, то ходжу одягнена, як матрьошка, то все норм. Знову почала боліти шия, як м’язовий біль і в місцях лімфовузлів. Болі в животі, як при розладі, періодично. Пардон, іноді розлад шлунку.

21.03 – 3-й день

Кашель триває. Розумію, що педіатр взагалі нічого нам не дала, щоб вгамувати його. Пишу прохання призначити синекод, він відключає кашльовий центр, щоб полегшити стан Даші. Призначає ліки Пакселадин, воно легше, пити строго на 5 днів. Починаємо його приймати, ефекту – нуль. У Даші пішла кров носом, не зупиняється. Міряємо тиск, 140, накашляла. Пишу педіатру. Я починаю пити валеріанку тоннами і поглядати на алкоголь.

22.03 – 4-й день

Повертається чоловік з відрядження. У період з 17 по 22 у нього був нежить і сильно боліло горло, але більше нічого і за пару днів пройшло, до нас приїхав здоровим, але був на самоізоляції. Чоловік не хворів і не хворіє, не має ніяких симптомів до сих пір. Лікується він завжди однаково: розсмоктує хлорофиллипт і маже в носі Доктор Мом, і кілька разів на рік він п’є курсами лимон, імбир, мед. Даша в дитячій, ми з чоловіком в залі через її кашель не чуємо один одного, підвищуємо голос, щоб просто поговорити.

23.03 – 5-й день

Здаємо аналізи на коклюш, паракоклюш. Кашель у Даші такий же. Весь час пишу педіатру, вона відповідає, що ліки повинні накопичитися, щоб подіяти.

24.03 – 6-й день

Все те ж.

25.03 – 7-й день

Другий прийом у педіатра. Даша випльовує бронхи, трахею і тд. Скаржиться на біль внизу в грудині, ближче до сонячного сплетіння. Педіатр каже, що накашляла. Аналіз на коклюш сумнівний. З огляду на, що ліки не працюють, педіатр відкидає діагноз «кашлюк». Хрипів немає. Знову прошу рентген, знову відповідь – давайте почекаємо. Знову питаю про тест, відповідь – не ті симптоми. Йдемо ні з чим.

26.03 – 8-й день

Останній день прийому пакселадину, що втихомирює кашльовий центр. Знову пишу педіатру, що нічого не змінюється. Педіатр просить здати ще на мікоплазму і хламідії. Вмовляю її на рентген, вона повинна дати направлення (без цього дітям не роблять), буде на прийомі завтра з 14.00.

27.03 – 9-й день

Пакселадин більше не п’ємо. У Даші раптом різко змінюється характер кашлю. З’являються паузи, вона може відпочивати, сила кашлю під час нападів не змінюється. Кашель сухий.

Здаємо мікоплазму та хламідії. Результат негативний. Забираємо напрямок на рентген у педіатра

27.03 – 10-й день

Третій прийом у районного педіатра. Робимо рентген в приватній клініці. Запалення легенів. Пишу районному педіатру, просить приїхати до неї. Це вже після обіду. Прослуховує Дашу, по рентгену підтверджує запалення легенів. Виписує два антибіотика. Фромилид і амоксицилин. І амброксол, який раніше посилював кашель. Прошу знову тест на коронавірус. У відповідь: за клінічною картиною ви пройдете (ну, так, вже запалення), а за історією (анамнезом) немає, тому що не було контакту. Ви ж розумієте, що це для галочки. Що лікування немає і вас будуть лікувати також, як зараз. Що поліклініку закриють на карантин. Що всіх посадять на карантин, і нас, і вас. Що ви у нас вже третій раз і всіх, кого можна, заразили. Що вони (лікарі) отримають по шапці. Мої заперечення: а якщо Даші стане гірше, і реакція швидкої і медперсоналу буде абсолютно різною зараз без тесту і з проведеним тестом, і що буде, якщо ми з чоловіком зляжемо, – не приймаються.

Ми з чоловіком без сил. Вдома чоловік говорить, а раптом ми її напхаємо антибіотиками, а там нічого немає. Я завмираю. Потім дзвоню в приватну клініку, записати доньку на КТ, щоб переконатися, що ж в легенях. Дітям роблять тільки за напрямком педіатра. Розумію, що зв’язуватися з нашим – це надовго, тому записувалися на наступний день на 9.00 до приватного педіатра. Але антибіотики починаємо приймати.

Пробуємо амброксол, все нормально, такої реакції посилення кашлю, як було, вже немає.

28.03 – 11-й день

Перший прийом у приватного педіатра. Робимо КТ. Легкі чисті, гострий трахеобронхіт. Чоловіка починає трясти. Сатурація у Даші 99%. Залишають один антибіотик, доуточнюють призначення. Дають ліки для інгаляції. Дивуються, чому до цих пір не зробили загальний розгорнутий аналіз крові, просять зробити. Прийти на повторний прийом 01.04.

Прошу тест на коронавірус, відповідають, не та симптоматика.

Кашель стає вологим і не таким частим. До 01.04 п’ємо антибіотики, робимо інгаляції, кашель у Даші в рази краще. Він сильний, але не частий, не сухий, ніби почала відкашлюватися мокрота.

01.04 – 14-й день

Пятий день антибіотиків. Другий прийом у приватного педіатра. Потрапляємо до заввідділенням. Сатурація 99%. Температура 37,1, думаємо, на тлі переживань. Розгорнутий аналіз крові – тільки високий ШОЕ, все інше норм. Запитує всю нашу історію. Я навіть не заїкаюся про тест на коронавірус, раптом вона пропонує сама, якщо ми не проти його зробити. Ось він, нарешті, голос розуму. Звичайно, з радістю ми його зробимо. Вона пояснює, що спочатку зроблять доньці експрес-тест. Якщо він позитивний, потрібно відразу зробити ПЛР. І батькам зробити експрес-тест. Експрес-тест робиться на антитіла. Тест G – стійкий імунітет, дуже умовно, означає, що перехворіли давно. Тест М – хворієте прямо зараз, ваш організм прямо зараз бореться з вірусом. Береться венозна кров, робиться півгодини. ПЛР тільки після позитивного експрес-тесту. Він показує наявність вірусу в організмі, чи є ви заразними. Береться мазок з горла і носа. Робиться 1-3 дні. У Даші експрес-тест М позитивний, значить, беруть ПЛР. Нас всіх завели в окреме закрите приміщення і там з нами працювали. Нам з чоловіком до терапевта як контактним особам. Відразу записувалися, відразу приймають, відразу тест роблять. У нас з чоловіком обидва: і М, і G – позитивні. Запитала, чи не китайські це тести з партії Джека Ма (вони виявилися паленими), персонал відповів, що експрес-тести німецькі, фууух, хоч тут норм. Ми 20-ті в цій клініці з позитивним тестом. Педіатр сказала, що за їхніми спостереженнями, діти хворіють останніми коронавірусом, після батьків. Тепер ми всі чекаємо результати ПЛР, прийде поштою, в залежності від його результату зателефонувати лікарям (телефони дали). Що робити далі, наприклад, чи йти Даші на плановий візит за підсумками прийому антибіотиків 10 днів і тд, сказали, що позитивних на коронавірус приймають, тільки потрібно на рісепшені під час запису попереджати, тому що таких приймають в самому кінці. Видали пам’ятки, розповіли, що нам робити: жорсткий карантин до отримання ПЛР, якщо тест негативний, можна рідко виходити протягом 14 днів одному. Якщо за 14 днів немає симптомів, можна виходити згідно з умовами карантину. В масці і рукавичках, тому що немає даних щодо повторного зараження. Перездати експрес-тести.

Взяли всі дані контактних осіб, у нас власне тільки лікарі і кілька співробітників чоловіка, сімейних лікарів, при нас дзвонили в СЕС, сповіщали. Чоловікові відразу віддзвонили з СЕС, ще раз уточнювали ситуацію. Подзвонили всім контактним особам буквально протягом кількох годин. З них ніхто не має симптомів.

02.04 – 15-й день

Протокол оповіщення спрацював. Сьогодні подзвонила завдільницею з дитячої районної поліклініки і медсестра з дорослої поліклініки.

«Де ми заразилися? Не знаю. Тільки загальні здогадки: привіз чоловік, супермаркет, аптека. Ми вдома, на самоізоляції. Чекаємо ПЛР. Чоловік здоровий, дочка видужує, прям видно. У мене щось таке, що симптомами не назвеш, але вони некомфортні», – резюмувала жінка.

Жителька Київської області Анастасія Вишневська розповіла про те, як потрапила в лікарню з підозрою на коронавірус: (мовою оригіналу)

Рассказ от первого лица. Уже могу и хочу поделиться с вами. В среду 18 числа, я почувствовала слабость, ломоту в теле и нечастый сухой кашель. Ерунда, подумала я, и продолжила попивать с любимым мужем винишко.
Я ошибалась, с утра у меня уже была температура 39, тело будто бы перекручивали на мясорубке, кашель усиливался и становился навязчивым.

Первое, что я делаю-это звоню 103. Там меня отправляют к семейному доктору. Звоню в нашу амбулаторию, там мне предлагают пить парацетамол, есть лимон и не выходить из дома))) на этом все. Я спросила, где я могу сделать тест, ответ был «нигде», станет трудно дышать, вызывайте скорую, что я и сделала через 5 дней, потому что рухнула в обморок. До этого я звонила на всевозможные горячие линии и телефоны МОЗа, где меня завуалировано посылали. Все, что их интересовало, это был ли у меня контакт с гражданами, прибывшими из-за границы и бесконечные упоминания о самоизоляции))) Самоизоляция-это хорошо, но если бы я жила сама, я бы вынуждена была идти покупать себе продукты. Какие тесты? Их нет!!! И да, если вы заболели, решения по своему здоровью и выздоровлению вы будете принимать сами.

Назначения лекарств я делала себе сама, а их поисками по всему Киеву занимался мой муж. Пила Сельтавир ( аналог Тамифлю). Витамины C,D цинк, много жидкости, сироп бузины. Врач инфекционист меня за это похвалила.

Далее ночь субботы, меня вырубило, температура все 5 дней около 39. Муж вызывает скорую, меня везут в Белую Церковь, Карл!!!))) мне до Киева ближе, чем некоторым киевлянам, но я еду полтора часа в холодной машине, абсолютно не готовым к моему вызову персоналом, который от меня шарахается)) они потом рассказали, что у них 3 костюма на всех и два они уже использовали. Масок нет тоже, поэтому одевайте свою, если у вас есть. И вот я в больнице, тесты сделали.

И теперь отдельная часть, посвящённая нашим медикам. Это люди, которые достойны самых больших зарплат (не футболисты, чиновники и прости, Господи, блогеры) реально камикадзе, которые рискуют жизнью каждый день на голом энтузиазме. Они уже нервно, физически и морально истощены, а это только начало. Они -единственные, кто в этой ситуации делают свою работу. Устали, злы, но делают. Ворчат медсестры, санитарочки, но продолжают делать свою работу. То, что творится в наших больницах-это всеобъемлющий душераздирающий Мега-п*здец!!! Нет них.ра!!! От слова совсем. Мне парацетамол медсестра стреляла у других пациентов, если шо))) и это в специализированном отделении, куда свозят всю киевскую область! Алгоритма действий также нет. Поход на рентген -это аттракцион идиотизма))) 5 человек, с подозрением на коронавирус, не подтверждённые, идут вместе по улице, в палатных тапочках в кабинет рентгена общего!!!! отделения, потом все вместе раздеваются и по очереди прислоняют свои сиськи к одной и той же поверхности, т.е. даже если у тебя не было короны, но ты прошёл этот обряд избавления от стыда и человеческого достоинства, то шансов ее не подцепить у тебя вообще на нуле. Кормят водой, в которой плавает что-то отдаленно напоминающее картошку. Воду не дают, но передачи приносить нельзя, типа отделение оцеплено полицией. Мой храбрый герой прорвал оцепление)))и приволок мне еды и воды, и долго ржал с этого оцепления. Пара полицейских стоят у обочины и стараются даже взглядом не встречаться ни с кем, проходящим в больницу)))

Наше правительство, никчемная кучка людей, попавшая во власть путём стечения обстоятельств и нашей безграничной глупости, когда закончиться это месиво (а оно будет долгим, простите за пессимизм, но это действительно так) если они выживут, наверное, поймут, что сколько бы ты не воровал, может настать такой день, когда все твои деньги будут до жопы. Они думают, что их не зацепит, ошибаются. Видимость работы, которую они создают сыграет и с ними злую шутку.

У меня больше нет желания шутить на эту тему. Все очень серьезно. По возможности, оставайтесь дома, это важно. Берегите друг друга.

P.S. Первый тест на COVID -19 отрицательный

У суботу, 7 березня, близько 17:40 під Києвом на Бориспільській окружній зіткнулися фура Renault і Peugeot 307 CC. В результаті аварії загинули три людини.

Про це повідомило видання Інформатор.

За інформацією поліції, фура рухалася по Бориспільській окружній з боку Харкова, а Peugeot виїжджала на перехрестя з другорядної дороги. Саме там і відбулося зіткнення. Від удару вантажівка і легковик вилетіли в поле.

Peugeot отримав серйозні пошкодження – його буквально розірвало. У салоні автомобіля були двоє чоловіків і жінка. Всі вони загинули. Вантажівка перекинулася на бік. Її водій не постраждав. Автомобілі не заважали проїзду автомобілів, але на час проведення слідчих дій поліцейські тимчасово перекривали дорогу.

Як стало відомо, в аварії загинула 26-річна киянка – уродженка Маріуполя колишня модель 29-річна Міла Ерліх, яка перебувала за кермом авто. 32-річний житель Львівської області і 34-річний уродженець Донецької області. Тіла трьох загиблих доставили на судмедекспертизу для встановлення причин смерті. Водій вантажівки залишився неушкодженим.

Автотранспортні засоби вилучили як речові докази. За цим фактом відкрито кримінальне провадження за статтею 286 Кримінального кодексу України. Триває слідство.

Киянка отримала премію Оскар за кращий документальний короткометражний фільм – про афганських дівчаток.

Премію Оскар за кращий документальний фільм отримала українка Олена Андрейчева. Церемонія нагородження відбулася 9 лютого в американському Лос-Анджелесі. Дівчині дісталася престижна кінопремія в номінації Кращий документальний короткометражний фільм, повідомляється на сайті премії.

Киянка Олена Андрейчева і Керол Дайсінгер отримали Оскар за фільм Навчитися кататися на скейтборді в зоні бойових дій (якщо ти дівчинка) / Learning to Skateboard in a Warzone (If You`re a Girl).

У картині йдеться про дівчаток, які живуть у столиці Афганістану – Кабулі – і які вчаться читати, писати і кататися на скейтборді. Зазначимо, що в Афганістані не допускається дівчаткам і жінкам займатися спортом.

Олена Андрейчева народилася в столиці України, зараз живе в Лондоні. Дівчина знімає документальні фільми з 2006 року.

Киянка переходила залізничні колії в невстановленому місці. Через навушники вона не чула сигналів, які подавав машиніст.
На станції Протасів Яр в Солом’янському районі Києва поїзд на смерть збив 17-річну дівчину. Про це в суботу, 8 лютого, повідомила прес-служба поліції Києва.

Зазначається, що дівчина була в навушниках і не чула сигнали поїзда, що наближається.

“Попередньо з’ясувалося, що дівчина переходила залізничні колії в невстановленому місці і не звернула уваги на поїзд, який наближався до станції. Свідки зазначили, що машиніст подавав звукові сигнали, проте потерпіла не відреагувала, оскільки була в навушниках”, – йдеться в повідомленні.

Від отриманих травм 17-річна мешканка Київської області померла на місці.

За даним фактом поліція розпочала кримінальне провадження.

Киянка Тетяна Рогозіна вийшла заміж за італійця Дієго Спандрі, який зробив їй пропозицію у Венеції за рік після знайомства, пише Gazeta.ua.

“Я за освітою – перекладач англійської та німецької мови. Тоді працювала фрілансером – перекладала і давала уроки студентам. Займалася танцями. Дієго подорожував і приїхав у Київ. Спільні знайомі попросили провести екскурсію для нього у Лаврі. Спочатку ми просто спілкувалися. Наступного разу приїхав на мій виступ. Тоді зрозуміла, що в Дієго до мене симпатія, хоча я до того сприймала його як друга,” – розповідає Тетяна.

Також, Тетяна зазначає, що італієць її дуже підтримував, коли вона втрaтuлa тата. А також він прилітав в Украну на вихідні.

“Взимку на моє день народження прислав музичний диск і книгу про котів, бо тримала в себе двох. Так тривало десь півроку. Потім Дієго запропонував зустрічатися. І ми почали кататися: він до мене на одні вихідні приїжджав, а я на інші до нього. Іноді зустрічалися в якійсь країні Європи. Через півроку, восени поїхали у Венецію. Коли там гуляли на набережній, то він дістав обручку – із білого золота із маленьким камінцем”, – говорить Тетяна.

Тож після цього Тетяна Рогозіна і Дієго Спандрі розписалися в Україні. А вже після цього відразу вона подала на дозвіл проживання в Італії. Там у серпні повінчалися і ходили на курси в церкву.

“Священик говорив з нами про важливість шлюбу, як потрібно себе поводити, запитував чи справді готові до цього. На вінчання шила білу сукню у рівненської фірми. У ресторан запрошували лише найближчих родичів і свідків – було до 18 людей. У італійців не прийнято гукати всіх у ресторан, більшість приходять у церкву. Через тиждень із свідками поїхали святкувати в Україні – вдягли вишиванки, були в Пирогово. Запросили також лише найближчих друзів. Прізвище чоловіка не брала, бо в них так не прийнято. Це викликає більше питань, ніж коли чоловік і дружина на різних прізвищах”.

А вже після вінчання молодята поїхали у весільну подорож на острів Маврикій. Квитки на літак і готель замовляли самі і були там 10 днів.

“Живемо у маленькому містечку Манделло, що за годину їзди від Мілану. Із України привезла двох котів – Персика-Сімбу і Беллу-Нуар. Чоловік сказав: “Я одружувався на всьому комплекті”. Зараз я не працюю. Чоловік не хоче, бо тоді мало бачитиме мене вдома. Він – інженер на заводі. Я іноді беру на репетиторство дітей знайомих”.