Події останніх тижнів свідчать про спроби створення в Європі дієвих передумов до зміщення геополітичного центру континенту на Схід до нинішніх «ізгоїв» цивілізованого світу, якими зараз є більшовицька банда у вигляді просоченого КГБшним диктатом

державного апарату.

Теракти в Парижі, як, у принципі, і підрив літака Airbus А-321 компанії «Когалимавіа», є своєрідними «невимушеними» акціями примусу до дружби. Адже наскільки зручно, на тлі світового презирства своєї держави, створити нове неконтрольоване вогнище світового зла, одна думка про яке перетворює ваші будні в терор і жах – у прямій аналогії з міжнародною практикою СРСР.

Страх – одне з найсильніших почуттів, яке може повністю полонити людину і керувати ним, немов маріонеткою, в руках досвідченого терористичного ляльковода. Це почуття роками відпрацьовувалося і продовжує відпрацьовуватися на російському населенні.

Саме кремлівські ляльководи свого часу створили чеченських бойовиків, в особі яких домоглися ворожнечі між двома народами, які колись проживали в мирі і дружбі. Саме ці послідовники більшовицького геноциду не зупинилися перед вибором – чи залишити в живих російських офіцерів на атомному підводному крейсері «Курськ», чи вбивати дітей Бесланської школи, чи душити газом відвідувачів театру «Норд-Ост», чи підривати мешканців будинків в Буйнакську, Москві та Волгодонську, чи збивати пасажирський лайнер Боїнг МН-17, чи знищувати братські “узи” шляхом кривавого геноциду населення Донбасу і анексії «Кримнаша».

Коли переходиш межу, дороги назад немає – це чітко розуміють нелюди, які уявляють себе творцями історії. І на цьому шляху немає місця емоціям, виключно жорсткий розрахунок. І навіть якщо доведеться відправити на той світ своїх найманців, з числа бойовиків Кадирова і завербованих КДБ-ФСБ чорногорців, ці ляльководи не здадуть назад.

Рухомі марнославством і лицемірством, звірі, що не мають почуття жалю до власних співгромадян, тим більше не будуть відчувати нічого святого до надто щасливих і багатих, але в той же час довірливих і простодушних, європейців.

Відповідь на питання про сторону, причетну до терактів, вчинених 13 листопада 2015 у Франції, дає чітке розуміння всіх преференцій і вигод від цих подій, які ця сама сторона отримає. Не потрібно бути аналітиком і експертом для припущення подальших дій французької сторони – це акумуляція всієї потужності своїх збройних сил у боротьбі проти ІДІЛ під чуйним керівництвом головного спеціаліста цієї бойні мирного населення Сирії, внаслідок чого останній отримає право знову заявити про свою позицію на міжнародній арені, але вже в якості сторони «добра», незамінного колеги і наставника у боротьбі проти міжнародного тероризму.

Є сторона, для якої що теракти в Парижі, що підрив літаків – є життєво важливими ковтками свіжої крові. Назвемо цю сторону умовним ім’ям «совок». Отже, пояси шахідів, які використовувалися під час терактів у французькій столиці, в Європі досі поки не використовувалися, тоді як в «совку» – вже неодноразово знаходили своє застосування. Про любов «совків» до концертним залів і до їх використання в задушевних цілях ми і зовсім промовчимо. Також варто згадати деякі недвозначні вислови головних гірських «совків» на адресу французів про відплату їм за «Шарлі Ебдо», сказані за кілька тижнів до описуваних подій.

До того ж, за своєю некомпетентною необережністю, «совок» злегка оступився, блискавично прореагувавши на події у Франції, чого члени сімей жертв трагедії в Єгипті – громадян самого «совкостана» – ще не так давно чекали кілька годин. Однак, розкривати свої геополітичні карти «совок» поки не стане – всьому свій час.

Розповідати про акти геноциду і масового знищення людей будуть майбутні дослідники, подібно до того, як через десятиліття були розкриті всі подробиці сталінських злочинів. Для того, щоб читач представляв всю серйозність наших припущень, пропонуємо ознайомитися з історичним документом радянської епохи, що свідчить про злочинну діяльність КДБ (нині ФСБ). У 1959 році в листі під грифом «Цілком таємно» Голова КДБ при Раді міністрів СРСР (КДБ СРСР) А.Н. Шелепін пропонує генсеку Хрущову знищити архіви, що свідчать про вину СРСР в масовому винищуванні польських офіцерів у Катині: «Яка-небудь непередбачена випадковість може призвести до расконспіраціі проведеної операції, з усіма небажаними для нашої держави наслідками … Виходячи з викладеного представляється доцільним знищити всі облікові справи на осіб, розстріляних в 1940 році з названої вище операції… ».

Джерело – http://zarenreich.com/terakty-v-parizhe-kak-tsinichnoe-sredstvo-smeny-geopoliticheskoj-kon-yunktury/