В Україні набирають чинності чимало законів, один з яких стосується безготівкових розрахунків.

Так, чинності набрав підпункт пункту 2 пункту 1 постанови №894. Відповідно до нього зросте коло суб’єктів господарювання, які повинні забезпечити можливість проводити безготівкові розрахунки за продаж товару або надання послуг.

У законі передбачено:

поступове запровадження обов’язків для торговців забезпечити можливість проводити безготівкові розрахунки включно з можливістю використання електронних платіжних засобів, додатків або приладів;
з 1 січня 2024 року POS-термінал повинен бути в населених пунктах з населенням понад 5 тисяч осіб.
з 1 січня 2025 року термінали мають встановити в населених пунктах, де населення не перевищує 5 тисяч осіб.
В податковій нагадали, що торговцям заборонено:

обмежувати право власника електронного платіжного засобу вибирати для проведення розрахунків будь-яких електронних засобів платіжних систем;
встановлювати будь-яку доплату при здійсненні оплати за продажі товари або послуги з використанням платіжного засобу;
встановлювати різницю між ціною при оплаті готівкою або безготівково.

В Україні всі банки повинні будуть ускладнити процедуру підтвердження переказів. Щоб шахраї не змогли перехопити одноразові коди для підтвердження операцій, до них висунуть нові вимоги.

Відповідну постанову розробив НБУ. Як передає видання “Главком” із посиланням на документ відомства, в новому коді повинно бути щонайменше вісім символів. Сам пароль діятиме тільки 10 хвилин, якщо не ввести його за цей час, доведеться вводити новий.

Як буде відбуватися переказ:

запит на переказ грошей потрібно буде оформляти в інтернет-банкінгу;

на телефон прийде код, який потрібно буде ввести для підтвердження (не менш ніж 8 символів);

тільки після введення коду банк проведе операцію.

Ви можете подумати, що зараз діє такий же захист транзакцій, однак не поспішайте робити висновки. Код буде набагато більшим, ніж це прийнято в сучасних банківських системах – щонайменше в ньому міститиметься вісім символів”, – Зазначає видання.

Відзначимо, деякі банки і зараз можуть використовувати код для підтвердження операції завдовжки у 8 символів, також пароль може бути одноразовим. Згідно з рішенням НБУ, тепер такі критерії безпеки стануть обов’язковими для всіх банківських установ без винятку.

Посольство України в Мадриді звернулося до іспанської телерадіокомпанії RTVE з вимогою виправити опубліковану нею карту, на якій Крим позначений як частина Росії.
Про це перша заступниця глави МЗС України Еміне Джапарова написала на своїй сторінці у Фейсбуці.

“Цього разу іспанський телерадіокомпанії RTVE, яка опублікувала інфографіку про поширення COVID19, де окупований Крим позначений частиною РФ. Такі явища є неприпустимими. Посольство України в Мадриді вже звернулося до RTVE та МЗС Іспанії з вимогою виправити”, – пише вона.

В Україні можуть скоротити кількість районів. Більше того, в Мінрегіоні вже підготували карту з їхнім приблизними межами в кожній області.

Що зміниться і навіщо це потрібно – читайте у матеріалі OBOZREVATEL.

Що в проєкті

Міністерство розвитку громад і територій підготувало проєкт мап майбутніх районів у всіх областях України. Згідно з їхнім задумом, в кожній області залишиться в середньому по 4-5 районів, з невеликими винятками: в Луганській і Донецькій їх по 8, а в Чернівецькій Херсонській і Тернопільській по 3. Загальна їхня кількість складе 118, тоді як зараз – 490.

У відомстві зазначили, що всі питання щодо формування меж районів обговорювалися з ОДА й експертами, а одним із головних критеріїв стала нижча межа чисельності населення в майбутньому районі – 150 тисяч жителів. Здебільшого ця цифра вище десь на 50 тисяч, але в деяких районах (крім тих, де розташовані обласні центри) можна спостерігати і по 600-700 тисяч населення. Щоправда, є такі, де до нижньої планки не дотягли. Наприклад, у Сватівському районі Луганської області зазначено 82,5 тисяч осіб.

Навіщо це потрібно
Одна з причин таких змін – диспропорції щодо населення в наявних районах. Наприклад, у Поліському районі Київської області живе 5622 особи, а в Харківському районі – 182 100 осіб.

Крім того, є проблема з потребою РДА. Річ ось у чому: в Україні зараз 490 районів. 26 із них у рамках децентралізації виявилися повністю покриті ОТГ. Ще у 164 районах кількість ОТГ займає від 50 до 99% площі. У таких випадках районні державні адміністрації там працюють менше ніж на половині територій, оскільки в інших місцях їхні функції виконують ради ОТГ. І тільки у 75 районах не створено жодної ОТГ – там РДА поки працюють як і раніше.

У Мінрегіоні зазначили, що райони мають бути максимально ефективними для здійснення на місцях виконавчої влади. Ось і виходить, що в нинішній системі ці органи просто втрачають свою актуальність, оскільки люди можуть отримувати потрібні послуги у себе в ОТГ.

Можливо, будуть зміни
Заступник міністра розвитку громад і територій В’ячеслав Негода зазначив, що це не кінцевий варіант розташування районів – зараз проєкт відправлений на розгляд до центральних органів виконавчої влади, обласних державних адміністрацій та асоціацій органів місцевого самоврядування.

“Ще вносяться пропозиції, які будуть обов’язково розглянуті і, якщо вони не суперечитимуть критеріям, яким повинні відповідати майбутні райони, будуть враховані”, – прокоментував він.

Вінницька область (тисяч населення)

Вінницький – 766,4

Гайсинський – 243,3

Могилів-Подільський – 205,2

Тульчинський – 157,2

Хмільницький – 188,3

Волинська область

Володимир-Волинський – 174,7

Камінь-Каширський – 132,4

Ковельський – 271

Луцький – 457,3

Дніпропетровська область

Дніпровський – 1245,7

Кам’янський – 439

Криворізький – 772,3

Нікопольський – 262,6

Новомосковський – 171,7

Павлоградський – 315,1

Донецька область

Бахмутський – 211,4

Волноваський – 146

Донецький – 1503,4

Кальміуський – 122,6

Краматорський – 568

Маріупольський – 521,1

Покровський – 402,7

Житомирська область

Бердичівський – 169,3

Житомирський – 617,1

Коростенський – 262,1

Новоград-Волинський – 171,7

Закарпатська область

Берегівський – 199,8

Мукачівський – 254,6

Тячівський – 268,1

Ужгородський – 255,8

Хустський – 278,6

Запорізька область

Бердянський – 167,4

Васильківський – 188,7

Запорізький – 874,2

Мелітопольський – 286,6

Пологівський – 189

Івано-Франківська область

Івано-Франківський – 490,7

Калуський – 286,5

Коломийський – 278,2

Косівський – 117,8

Надвірнянський – 200

Київська область

Білоцерківський – 423

Бориспільський – 290,4

Бучанський – 422,6

Обухівський – 202,1

Переяславський – 153,9

Фастівський – 228,9

Кіровоградська область

Голованівський – 124,9

Кропивницький – 448,1

Новоукраїнський – 142,7

Олександрійський – 229,8

Луганська область

Алчевський – 442,8

Антрацитівський – 296,8

Довжанський – 207,7

Луганський – 535,2

Сватівський – 82,5

Сєверодонецький – 384,1

Старобільський – 119,3

Щастинський – 81,2

Львівська область

Дрогобицький – 239

Золочівський – 163,3

Львівський – 1124,5

Самбірський – 227,7

Стрийський – 327,7

Червоноградський – 233

Яворівський – 206,9

Миколаївська область

Баштанський – 140,5

Вознесенський – 182,5

Миколаївський – 656,3

Первомайський – 151,8

Одеська область

Білгород-Дністровський – 201,4

Болградський – 154,5

Ізмаїльський – 206,2

Одеський – 1413

Подільський – 229,9

Роздільнянський – 175,4

Полтавська область

Кременчуцький – 399,4

Лубенський – 194,4

Миргородський – 206,2

Полтавський – 600,5

Рівненська область

Вараський – 139

Дубенський – 170,4

Рівненський – 634,9

Сарненський – 213

Сумська область

Конотопський – 204,2

Охтирський – 169,2

Роменський – 113,7

Сумський – 405,9

Шосткинський – 188,5

Тернопільська область

Кременецький – 155,6

Тернопільський – 495,2

Чортківський – 395,1

Харківська область

Ізюмський – 181,6

Красноградський – 131,2

Куп’янський – 137,2

Лозівський – 154,6

Люботинський – 156,2

Харківський – 1712,8

Чугуївський – 202,2

Херсонська область

Генічеський – 122,4

Новокаховський – 323,7

Херсонський – 591,5

Хмельницька область

Дунаєвський – 147,5

Кам’янець-Подільський – 203,1

Старокостянтинівський – 183,4

Хмельницький – 470

Шепетівський – 260,7

Черкаська область

Звенигородський – 225,2

Золотоніський – 142,3

Уманський – 257,5

Черкаський – 581,4

Чернівецька область

Сторожинецький – 253,8

Хотинський – 157,8

Чернівецький – 492,8

Чернігівська область

Ніжинський – 228,7

Новгород-Сіверський – 158,1

Прилуцький – 158,2

Чернігівський – 482,8

Міністерство освіти у відповідь на запит повідомило, що найбільше шкіл з російською мовою викладання розташовані в Харківській (66), Запорізькій (35) і Одеській областях (34).

Як йдеться в матеріалі theБабель, на 2018-2019 навчальний рік, в Україні є 194 російськомовні середні навчальні заклади, серед яких 43 – приватні (щоб переглянути інфографіку, доскрольте до кінця сторінки).

Зазначається, що з 2014 року шкіл з російською мовою навчання в Україні стало втричі менше.

“У Києві зараз працюють чотири російськомовні школи. Перехід повинен торкнутися як державних шкіл, так і приватних”, – йдеться в повідомленні.

Верховна Рада невдовзі голосуватиме за законопроєкт “Про повну загальну середню освіту”. Він дозволить у приватних школах викладати будь-якою іншою мовою. Якщо закон не ухвалять, то приватні і державні заклади освіти навчатимуть дітей виключно українською.

Як раніше повідомив Укрінформ, Кримська правозахисна група наголосила, що на півострові не залишилося жодної школи, в якій вивчення всіх предметів ведеться українською мовою. Класів з українською мовою навчання також значно менше, ніж заявлено окупаційною владою.

Також постійний представник України при міжнародних організаціях у Відні Ігор Прокопчук у 2018 році розповів, що на території Російської Федерації немає жодної школи, де навчання повністю велося б українською мовою. Хоч і в країні проживає більш ніж два мільйони української національної меншини, пише РБК-Україна.

В Україні завтра буде спекотно

Погода в Україні завтра, 22 червня, очікується спекотною, на заході – дощі та град. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на повідомлення Українського гідрометцентру у Facebook.

За даними синоптиків, дощовою погода завтра буде на заході, а також у Житомирській та Вінницькій областях. У вказаних регіонах очікуються грози, град та посилення вітру до 15-20 м/с, вдень подекуди значні дощі. Температура повітря на заході вночі становитиме від +15 до +20 градусів, вдень – від +24 до +29 градусів.

“На решті території суха та спекотна погода з температурою вночі від +17 до +22 градусів, на узбережжі морів до +25 градусів; вдень від +30 до +35 градусів. Вітер переважно південно-східний, 5-10 м/с”, – йдеться у повідомленні.

Постраждала, як виявилося, сама посприяла невідомцям спустошити її банківський рахунок, повідомивши їм інформацію про його реквізити.

22-річна франківчанка повірила псевдопрацівнику фінансової установи, який телефоном повідомив, що її електронний гаманець заблоковано, пише прес-служба поліції в області, пише – Бліц-Інфо.

Пообіцявши активізувати картку, аферист дізнався персональні дані, за допомогою яких зняв залишок з рахунку – 10 000 гривень.

Відомості за цим фактом внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань відповідно до ч. 1 ст.190 (Шахрайство) Кримінального кодексу України.

Правоохоронці вкотре застерігають жителів та гостей краю не довіряти невідомим. Запам’ятайте: працівники фінансових установ ніколи і ні за яких обставин не телефонуватимуть своїм клієнтам та не будуть дізнаватись особисту інформацію.

У залах прильоту та відльоту аеропорту Шопена у Варшаві розмістили карти, на яких Львів та Вільнюс зображені як територія Польщі. Фото у себе розмістила польська Gаzеta Wуbоrcza, передає 24 канал.

Загалом на карті зображена територія Польщі, яка включає в себе так звані “східні креси” – сучасні території України, Білорусі та Литви.

У аеропорті заявили, що така карта має “освітній елемент”, адже вона присвячена відновленню незалежності Польщі після 123 років поневолення. І у 1918 році ці території входили до складу тодішньої Польщі.

Однак видання зазначає, що такі зображення є неприпустимі, адже аеропорт – це одне з перших місць, куди прибувають іноземці, звідки вони починають формувати уявлення про країну. І таке зображення може образити жителів Львова та Вільнюса.

Після того, як скандал навколо цієї мапи розгорівся у ЗМІ, його прибрали з аеропорту. Про це зазначив віце-спікер Сенату Богдан Борусевич.

Варто додати, що на марші націоналістів 11 листопада у Варшаві її учасники несли банери про Львів та Вільнюс. А у Міністерстві закордонних справ Польщі вважають, що Україна досі не розрахувалась за “катинський злoчин”.

Останнім часом на Прикарпатті, а й навіть по цілій України, люди збирають шалені врожаї грибів. Та ж куди відправитись на пошуки тим, хто у цій справі “новенький” і не знає грибних місць?

Зараз пропонуємо вас справжню «грибну карту», на які ви знайдете перелік основних населених пунктів та їх присілків і рік, які є відомими, популярними місцями збору грибів.

WestNews вже писав про те, яких правил варто дотримуватись для того, щоб не отруїтися грибами.

Незабаром в Івано-Франківську з`явиться соціально-культурну карта міста. Долучитися до нанесення на неї урбаністичних феноменів та креативних локацій закликають усіх іванофранківців.

В антикафе STANTSIYA відбулася презентація-обговорення карти. Як розповів ініціатор проекту Богдан Дубильовський, такі карти є в багатьох відомих світових містах. Потрібні вони не лише туристам, а, передусім,  – мешканцям міста, щоб знайомитися, дружити, працювати, відпочивати, разом вирішувати проблеми.

 «Це буде інтернет-карта, на яку кожен мешканець зможе наносити особливі місця в Івано-Франківську. Відповідні локації ми поділили на 4 категорії: позитивні, негативні, торгівля та харчування, а також категорія «різне». До прикладу, франківці на карті зможуть визначити місця позитивного міського простору. Такі піктограми будуть мати зелене забарвлення. Це місця, де франківці люблять проводити час,відчувають себе щасливими та своєрідно приховані скарби міста – емоційно близькі мешканцям. Також до позитивних можна віднести місця, де є безкоштовний душ, вай-фай, точки утилізації батарейок,спортмайданчики і таке інше», – розповідає ініціатор проекту Богдан Дубильовський.

Крім цього, на карту будуть нанесені локації, які на думку мешканців, носять негативну енергетику. Такі місця відзначатимуть червоним кольором. Тут відбувається найбільша кількість гоп-стопів чи ДТП, зграями живуть безпритульні собаки, місця, де є нелегальна забудова чи справляють нужду люди без місця проживання.

Жовтим кольором на карті будуть відзначені особливі місця торгівлі та харчування. Такі як, місця продажу соняшника домашнього смаження, заклади, які надають знижки туристам, велосипедистам чи місця, де можна купити дешеві колготки, попити домашнього квасу і т.д.

Четверта категорія, відзначена на карті бежевим кольором, – «різне». Сюди увідуть міські локації, які також є особливими, проте не підходять у попередні категорії, своєрідний мікс.

«Суть ідеї – пожвавити громадське суспільство, щоб мешканці міста почали знайомитися один з одним, із сусідами, разом вирішувати якісь питання, створювати нові проекти. Карта – це фон. Моя мрія, щоб завдяки цій карті сусіди почали збиратися і робити собі майданчики, фарбувати під`їзди і такі інше, щоб не чекали на державу чи на когось», – зазначає Богдан Дубильовський.

Унікальність карти полягає в тому, що додавати нові локації зможе будь-хто в будь-який час. Більше того, на сайті кожну піктограму можна буде обговорювати, як в соцмережах, тобто додавати коментарі та фотографії.

«Це швидше буде, як портал чи форум. Хтось із чимось не погоджується, хтось з кимось іде на каву і вирішує ту чи іншу проблему. Наразі на карту вже нанесено 100 локацій. Ми сподіваємося, що франківці активно включаться в цей процес і таких особливих місць на карті стане набагато більше», – каже ініціатор проекту.

Крім цього, карта також буде розповсюджуватися у друкованому варіанті.

Над створенням карти працює невеличка команда дизайнерів та громадські активісти. На даному етапі проекту всі витрати – кошти ініціаторів створення карти. Проте,  для того, щоб запустити сайт активісти сподіваються на отримання гранту від британського уряду.

джерело http://typical.if.ua/v-ivano-frankivsku-pratsyuyut-nad-stvorennyam-sotsialno-kulturnoji-karty-mista-foto/