Сьогодні стартує головний світовий кіноогляд року.

Корреспондент відібрав найбільш очікувані конкурсні та позаконкурсні прем’єри 68-го Каннського кінофестивалю, пише Анна Давидова у №17-18 журналу від 1 травня 2015 року.

Крім Українського павільйону на кіноринку участь нашої країни у найпрестижнішому світовому кінофорумі обмежується присутністю кількох короткометражок у програмі Short Film Corner. Це не основний конкурс, а спеціальний майданчик для просування короткометражного кіно.

На нього висадиться десант з Рівного: представники Short Film Corner включили в програму комедію Давай не сьогодні Христини Сиволап, що перемогла недавно на італійському фестивалі Trieste, і роботу ще одного рівнинчанина, Віктора Булиги, –Тунель про темний бік місцевої пам’ятки, так званого Тунелю кохання, який, виявляється, може бути зовсім не романтичним місцем. А також у секції буде представлена ​​робота режисера Вовки Солов’я Once upon a mine (Мина) – картина про художника, який живе на окупованій території і намагається вибратися із зони АТО.

Дві голови краще

Уперше за майже три десятки років, з 1987 року, фільмом відкриття Каннського кінофестивалю стане робота режисера-жінки – картина Емманюель Берко La Tête haute про життя важкого підлітка Малоні. Тут знімалися Катрін Деньов, Бенуа Мажимель і Сара Форестьє, а головну роль виконує Род Парадо. Варіант, нетиповий для Канна: зазвичай церемонію відкриття прикрашає гучний яскравий проект, а не лаконічна соціальна драма. Так, два роки тому це був Великий Гетсбі, а у 2014-му – байопік про Грейс КелліПринцеса Монако.

Втім, у нинішньому фестивалі, який пройде з 13 по 24 травня, дійсно багато нетипового – починаючи від голови, точніше, голів, основного конкурсу. Вперше за всю історію Канна основне журі очолює не одна, а дві (нехай і рідні) людини – брати-режисери, продюсери і сценаристи Джоел й Ітан Коени. У них «у підпорядкуванні» – режисери Гільєрмо дель Торо і Ксав’є Долан, актор Джейк Джілленхолл, композитор Рокіа Траоре, актриси Россі де Пальма і Сієнна Міллер, а також актриса і режисер Софі Марсо. Ця різношерста «двоголова» команда має визначити володаря головного призу фестивалю,Золотої пальмової гілки, а також вручити Гран-прі та нагороди за найкращу режисуру, сценарій, акторські роботи. І вибирати є з чого.

Бланшетт vs Котіяр

В основний конкурс Канна-2015 увійшло 19 картин. Кожна гарна по-своєму, але постараємося все ж визначити ключові прем’єри.

Однозначно, особлива увага буде прикута до Казки казок італійця Маттео Гарроне, який уже двічі отримував Гран-прі Канна – за Гоморру (2008) і Реальність (2012). Його новий фільм, де знялися Сальма Хайек і Венсан Кассель, – це така «казочка», від якої кров холоне в жилах: сюрреалістичне кіно, зняте на стику дійсності і вкрай живописного нічного кошмару, що об’єднало в собі класичні сюжети європейських казок у первозданному, непричесаному вигляді. Враховуючи факт присутності в журі ще одного похмурого кіноказкаря, дель Торо, у фільму непогані шанси.

Ще одна гучна прем’єра – лесбійська драма Керол від режисера Оксамитової золотої жили і Мене тут немає Тодда Хейнса. Це екранізація роману Патрісії Хайсміт Ціна соліпро молоду працівницю універмагу Терезу, яка закохалася в елегантну даму з вищого суспільства Керол. Пікантності ситуації додає те, що дія розгортається в 1950-ті, коли такі стосунки, м’яко кажучи, зовсім не віталися. Закоханих зіграли Руні Мара і Кейт Бланшетт: до слова, у двічі оскароносної актриси ще немає призу Канна, але, за прогнозами експертів, Керол здатна виправити це прикре непорозуміння.

UGC-Distribution

За роль Керол у новому фільмі Тодда Хейнса Кейт Бланшет пророкують нагороду фестивалю

 

Конкуренткою Бланшетт може стати Маріон Котіяр, яка зіграла разом з Майклом Фассбендером в екранізації австралійським режисером Джастіном Курзелем шекспірівського Макбета.

Шекспірівські пристрасті розіллються і в цілком сучасному Морі дерев Гаса ван Сента: це історія двох чоловіків (Меттью Макконахі і Кен Ватанабе), які випадково зустрілися в знаменитому лісі самогубців біля підніжжя Фудзі. Їхні пошуки виходу з екзистенціальної кризи цілком можуть принести режисерові ще одну Золоту пальмову гілку (першу він отримав у 2003-му за картину Слон).

Також серед потенційних фаворитів Канна критики називають італійця Паоло Соррентіно та його Молодість – своєрідне кіно про кіно, що відсилає до спадщини Федеріко Фелліні. В ролях – Майкл Кейн, Рейчел Вайс, Харві Кейтель і Джейн Фонда.

І, нарешті, осібно в основному конкурсі стоїть угорець Ласло Немеш з драмою про в’язнів Аушвіца Син Сола. Для 38-річного режисера це дебют у повному метрі.

Який же Канн без скандалу. Швидше за все, «відповідальним» за нього призначать відомого кінопровокатора Гаспара Ное, чиєКохання організатори розсудливо не включили в основний конкурс, відвівши прем’єрі місце спеціального показу опівночі. Про картину відомо мало: синопсис позиціонує її як «історію кохання, що радісно прославляє секс», «сексуальну мелодраму про хлопчика, дівчинку, і … ще одну дівчинку». А сам режисер скромно запевняє, що від його кіно «у чоловіків встане, а жінки заплачуть».

Шанс поридати (правда, через більш пристойний привід) матимуть гості ще одного опівнічного спецпоказу – прем’єри документального фільму Емі про трагічну долю співачки Емі Уайнхаус, знятого британським режисером індійського походження Асіфом Кападією.

Важко вирахувати, який для 79-річного Аллена це фільм за рахунком, – за п’ятий десяток вже точно перевалило. А ось для акторки Наталі Портман, якій у червні виповниться 34 роки, нинішній Канн стане місцем режисерського дебюту. Знову-таки в рамках опівнічних спецпоказів вона представить свою першу повнометражну стрічку – драму про арабо-ізраїльський конфлікт Повість про любов і пітьму, засновану на спогадах письменника і журналіста Амоса Оза.

Коли і де фільми 68-го Каннського кінофестивалю можна буде подивитися в Україні – питання відкрите. Можливо, деякі прем’єри покажуть у рамках VI Одеського міжнародного кінофестивалю, який пройде з 10 по 18 липня. У всякому разі його організатори завжди намагаються привезти до нас актуальні новинки. Ну а чи побачить наступний Канн Україну у своєму конкурсі – зовсім вже загадка. Хіба що Слабошпицький свій Люксембург дозніме.