ІТ – Український Простір Прикарпаття

Івано-Франківськ потрапив до списку найкращих для аутсорсингу міст в Європі

hrystynashybista — Tue, 26 Dec 2017 20:01:10 +0000

Усього шість українських міст назвали найкращими для аутсорсингу в Європі: Івано-Франківськ, Київ, Львів, Одеса, Дніпро та Харків.

Ці шість українських міст потрапили до списку найкращих міст для створення центрів обслуговування і аутсорсингу завдяки наявності і вартості кваліфікованої робочої сили, розвинутій інфраструктурі, вартості оренди офісів та зручному місцерозташуванню. Про це йдеться у звіті компанії KPMG, пише КУРС.

Інформація в дослідженні базується на відкритих даних, опублікованих владою відповідних міст на офіційних сайтах, матеріалах Державної служби статистики, а також матеріалах регіональних інформаційних агенств для інвесторів.

Як правило, інвестори шукають локації, де розходи на оплату праці контролюються і залишатимуться такими у перспективі.

Середня зарплата в Україні, за даними дослідження KPMG, складає $220 на місяць і є найнижчою в Європі.

За вартістю праці та оренди офісів Україна має переваги над Польщею і Чехією, які раніше були найбільш популярними для аутсорсингу. Зараз проживання у цих країнах стає дорожчим, зазначається у дослідженні.

Україна, як майданчик для аутсорсингу, також приваблива завдяки безвізовому режиму для громадян країн ЄС та США, великою кількістю випускників вузів, які володіють іноземними мовами, а також сучасною інфраструктурою цифрових телекомунікацій, яка відповідає усім вимогам інвесторів.

Окрім цього, процеси відкриття і ліцензування бізнесу в Україні мають значно спрощений вигляд, ніж у країнах ЄС.

Дівчина з Коломиї створила мобільний додаток, який завантажили 6 млн користувачів

ilona ilona — Thu, 17 Aug 2017 20:42:43 +0000

Олександра Рогачова з Коломиї у 24 роки створила додаток Inkhunter, який дозволяє “приміряти” татуювання.

Фото зі сторінки Олександри Рогачової у Facebook.
Історію успіху коломиянки розповів онлайн-журнал Marketing Challenge.
З дитинства Олександра Рогачова захоплювалася математикою і головоломками, брала участь у шкільних олімпіадах, а в старших класах зацікавилася інформатикою.
Отримавши атестат, вагалася у виборі між механіко-математичним і факультетом комп’ютерних наук. Вибрала другий – і не прогадала. Вчилася у Харкові, в університеті ім. Каразіна. Зараз їй 24 роки, вона CEO американського стартапу з 6 мільйонами користувачів, мешкає у Нью-Йорку.
Ще у 2014 році Олександра з університетськими друзями виграла хакатон на тему технологій доповненої реальності – розробили прототип додатку, який показує користувачу, як на його тілі буде виглядати татуювання.
Після навчання Олександра працювала в аутсорсинговій компанії, ідея з додатком відійшла на другий план, нею займалася у вільний від роботи час.
Демо-версія Inkhunter з’явилася в AppStore в 2015 році, але користувачі її проігнорували.
Успіх до дівчини прийшов у лютому минулого року. Олександра зібрала нову команду і покинула роботу. зароблених грошей вистачило, щоб зосередитися на власній ідеї. Взялися доводити розробку до пуття. З часом отримали новий продукт – зрозумілий, зручний, з гарним дизайном. Однак і нову версію користувачі завантажувати не поспішали.
Олександра почала шукати інвестиційну підтримку на Заході – відправляли заявки в європейські і американські інкубатори. Написала також релізи про додаток у кілька західних ЗМІ.
Першими відгукнулися журналісти The Daily Dot, які опублікували матеріал про український додаток вночі за київським часом.

“Вранці прокинулася, а в нас купа твітів і листів на пошті”, – пригадує Олександра.
А потім про додаток написали Product Hunt, TechCrunch, Vogue и Cosmopolitan і численні видання в 40 країнах. Додаток Inkhunter швидко зібрав першу сотню тисяч користувачів.
Олександра разом зі своїм партнером Павлом Разумовським отримали пропозицію від американського акселератора стартапів ERA переїхати до Нью-Йорка. Їм запропонували 40 тис. дол стартових інвестицій.

Влітку 2016 року українці прилетіли в США.
В Америці дуже добрий ґрунт для будь-яких починань, каже дівчина. Експерти в ERA вчать будувати бізнес. “Вони знаходять больові точки, відкривають очі на дійсність, допомагають усвідомити некомпетентність”, – розповідає Олександра. Ще одна перевага американського досвіду – нові знайомства в інсторських і експертних колах.
Олександра зізнається: вдень і вночі її не відпускають думки, як рухатися швидше.
“Поки я обідаю, десятки команд працюють і можуть завтра обігнати мене”, – каже дівчина. Шалена конкуренція змушує чітко визначати пріоритети тут і тепер.
Поки що команда Inkhunter тримає темп. Недавно домовилися про партнерство з кіностудією Fox. Компанія знімає серіал, головний герой якого має багато татуювань. Fox запропонувала розмістити галерею цих тату в додатку.
Олександра з командою готує нові проекти і шукає інвестиції. Подробиць не відкриває, але обіцяє скоро потішити добрими новинами. Її компанія продовжує працювати у сфері доповненої реальності, але не буде обмежуватися тільки віртуальними татуюваннями.

У Коломиї запрацювала перша ІТ-школа. ВІДЕО

ilona ilona — Fri, 28 Apr 2017 16:18:22 +0000

Це продукт регіонального відділенням Івано-Франківського ІТ-кластеру, який представлений трьома компаніями.

Перші учні школи – це 15 людей різного віку. Займатимуться вони на базі Коломийського політехнічного коледжу. Курс триватиме 2 місяці. Кращим учням ІТ-школи згодом запропонують пройти співбесіду та стажування в коломийських ІТ-компаніях, йдеться в сюжеті каналу “НТК”.
Перш ніж стати викладачами першої в Коломиї ІТ-школи, тренери пройшли стажування в одній із найбільших ІТ-компаній України.
Директор компанії “Тезарт” Олександр Дем’янюк розповідає, щоб стати учнем ІТ-школи, попередньо усі охочі до навчання пройшли тестування.
Навчання відбуватиметься двічі на тиждень і триватиме два місяці, розповідає викладач ІТ-школи Андрій Ляшеник.
Окрім основ програмування, учнів навчатимуть командної роботи, розповідає Олександр Дем’янюк. Опісля теоретичного курсу вони працюватимуть із програмістами-практиками з Коломиї та Івано-Франківська.

Зробити місто кращим: як ІТ-компанії будують Європу у Франківську

ilona ilona — Thu, 20 Oct 2016 04:10:34 +0000

В Івано-Франківську активно розвивається IT-сектор: компанії дбають не тільки про заробіток, а й впроваджують європейську філософію бізнесу, стандарти і принципи соціальної відповідальності.

Коли йдеться про український ІТ-бізнес, Івано-Франківськ все частіше згадують поряд із Києвом і Львовом. Франківська компанія Softjourn увійшла до топ-100 аутсорсингових компаній світу за рейтингом Міжнародної асоціації IAOP “The Global Outsourcing 100”. Великі компанії з цієї ж топ-сотні SoftServe та ELEKS давно відкрили в Івано-Франківську філії. Тут працює ІТ-кластер, який у своїй місії категорично пов’язав розвиток ІТ-середовища з розвитком міста. Без сумніву, саме ІТ-сектор в Івано-Франківську є найбільш інноваційним не тільки в сенсі технологій, а й у сенсі управлінських моделей і стандартів. Він має потенціал стати локомотивом економічного розвитку і євроінтеграції Івано-Франківська.

“Надходження від експорту послуг у сфері телекомунікацій і ІТ-технологій в Україні складають понад 1,5 млрд дол., що становить близько 10% у структурі експорту послуг Україною. Угода про асоціацію, що затверджує високі стандарти захисту прав у сфері інтелектуальної власності і полегшує доступ до європейських IT-ринків, сприятиме подальшому розвитку цього високодинамічного бізнесу”, – Віктор Гречин, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій.

Softjourn

Компанія заснована у 2005 році. Сьогодні її штат в Івано-Франківську налічує 150 працівників. Один із співзасновників і директор Сергій Фіцак розповідає, що все почалося з купівлі кількох потужних комп’ютерів, і він разом з двома українськими партнерами почав писати програми, а два партнери із Фрімонту у Каліфорнії (США) – шукати клієнтів.

За десятиліття Softjourn виріс до компанії, яка має замовників у США, Австралії, більшості країн Європи, навіть Індії.

Нещодавно франківська компанія відкрила офіс у Вроцлаві (Польща). Сергій Фіцак каже, що на такий крок компанія пішла, щоб заспокоїти клієнтів, стурбованих війною на сході України. Реєстрація нового офісу у країні Євросоюзу не завдала жодних клопотів і зайняла усього один день. Для цього найняли тамтешніх бухгалтерів та юристів, які ведуть усі адміністративні справи. Їхні послуги не виявилися надто дорогими, каже Сергій Фіцак.

“Як не дивно, основні труднощі були в тому, що українським програмістам, як виявилося, не вигідно їхати за кордон і працювати там. Вони тут “на руки” можуть заробити навіть трохи більше, ніж у Польщі. В основному це через високі податки, бо саме життя там лише трошечки дорожче”, – пояснює директор.

За словами Сергія Фіцака, ІТ-бізнес один з небагатьох в Україні, який нічого не потребує від влади, а має лише сумлінно платити податки. Головне – щоб не заважали.

“Зараз однією з найбільших перепон є непередбачуваність нашого законодавства. Ми не знаємо, що придумають за півроку і які податки треба буде платити. Це найгірше. У сусідній Польщі податки набагато вищі, але ми розуміємо, як там буде через рік, чи два, чи три. А що нам принесе навіть 2017 рік – ми не знаємо”.

SoftServe

Компанія була заснована ще у 1993 році у Львові і сьогодні має 28 офісів у восьми країнах світу. У SoftServe близько 4,5 тисяч працівників.

Директор івано-франківської філії компанії SoftServe Любомир Ходак розповів, що на початку 2000-х років один зі співзасновників компанії Тарас Кицмей приїхав до Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу з презентацією компанії – шукав молоді свіжі кадри. Група студентів, серед яких був і Любомир, вирішила ризикнути і вирушила до Львова на три роки вчитися. А в 2007 році запрацював івано-франківський офіс. Сьогодні філія налічує 300 працівників.

Серед клієнтів компанії SoftServe всесвітньовідомі фірми IBM, Cisco Systems та Microsoft.

“Боротьба за клієнтів йде постійно, але ми фокусуємося в основному на великих корпораціях. Маленькі клієнти можуть бути лише, якщо це перспективні стартапи”, – розповідає Любомир Ходак.

За словами Любомира Ходака, фахівці SoftServe, їхні працівники за бажанням без проблем отримують роботу в Європі, що вказує на високий рівень фахівців – їм не потрібно перевчатися.

Новачків у компанію беруть із хорошим знанням англійської мови та навичками роботи в команді. Технічних знань можуть тут навчити – у компанії діє власний корпоративний університет для підготовки молодих ІТ-фахівців – SoftServe University.

ELEKS

Заснована у 1991 році у Львові, в Івано-Франківську компанія ELEKS працює останні 10 років. Вже 8 років франківську філію очолює Наталія Мухітдінова. На підприємстві сьогодні працюють 70 спеціалістів.

Компанія виконує замовлення клієнтів з різних континентів, причому близько 70% зі США, 20% – з Європи і 10% – з Азії.

“Для нашого ІТ-ринку характерно, що ми конкуруємо за зовнішніх клієнтів і з Америки, і з Європи. Але ще характерно, що ми конкуруємо і за працівників”, – зазначає Наталія Мухітдінова.

При цьому вона зазначає, що робота наших програмістів не надто дешевша за послуги європейців. Можливо, тому і замовлень з країн Євросоюзу менше.

“Зарплати на ІТ-ринку, як очікується, зростатимуть, оскільки європейські компанії мають дефіцит гарних спеціалістів, особливо середньої ланки. Лібералізація ринку праці в рамках Угоди дасть змогу більш комфортно “переманювати” до себе українських ІТшників. Окремі положення документу, цілком імовірно, сприятимуть консолідації ринку.

Зокрема, ідеться про закріплення за роботодавцями прав на комп’ютерні програми, створені в процесі трудових відносин із найманим працівником (нині в Україні це суміжні права роботодавців і найманих фахівців). Це дасть поштовх збільшенню кількості формалізованих компаній, а отже – детінізації ринку ІТ-послуг”, –

Угода про Асоціацію з ЄС та ІТ-бізнес.

Соціальна місія

Хоч і серед замовників найбільших франківських ІТ-компаній переважно іноземні клієнти або великі підприємства з іноземними інвестиціями, українські програмісти залишаються небайдужими до середовища, у якому живуть працівники.

“Є розуміння, що люди, які працюють в ІТ-сфері, не повинні замикатися суто на собі і на клієнтах, а повинні навколо себе створювати комфортне середовище, – зазначає Сергій Фіцак. – Моє внутрішнє переконання, що я хочу будувати бізнес, який був би прикладом у тому місті, де знаходиться офіс. Цей бізнес має бути орієнтований не лише на клієнтів та заробіток грошей, а й має давати щось суспільству. Це стосується у першу чергу громади Івано-Франківська”.

Так, Softjourn активно підтримує ініціативи платформи “Тепле місто”. Сергій Фіцак зазначає, що такі ж цілі ставить і для нещодавно відкритого вроцлавського офісу. “Для нас Вроцлав стає викликом, де ми хочемо так само побудувати бізнес, який буде прикладом для цього міста. Івано-Франківськ і Вроцлав – це зовсім різні рівні. Але ми це робимо повільно, щоб краще зрозуміти культуру Вроцлава і допомагати йому”.

На підприємстві SoftServe створили відкритий фонд “Open Eyes”, у який відраховується відсоток з прибутку, а також туди жертвують кошти самі працівники. Фонд інвестує у різні соціальні проекти. Компанія активно підтримує українську армію – і не лише грішми, а й власноруч збирає безпілотники для військових.

“Це все взаємопов’язано: ми розуміємо, що ми частина соціуму і не можемо жити якось по-іншому, – пояснює Ходак. – Наші працівники користуються громадським транспортом, дітей відправляють у садки, школи чи університети. Усі сфери стосуються і ІТшників, тому ми дбаємо про свій внесок у життя спільноти”.

Компанія ELEKS також не залишається осторонь проблем, пов’язаних з військовою ситуацією, і регулярно збирає кошти на підтримку армії. Працівники також ініціювали проект допомоги дітям з малозабезпечених родин – збирали для них комп’ютери із вживаних частин. Окрім цього, є традиційні заходи, в яких бере участь компанія, наприклад, щорічна весняна толока на березі Бистриці.

ІТ-кластер: розвиток бізнесу – розвиток міста

Франківські компанії об’єдналися в ІТ-кластер, який займається створенням умов для кращого розвитку бізнесу у місті. Його очолює Любомир Ходак.

Одним із головних напрямків, які розвиває кластер, є освітній. За власною ініціативою практикуючі ІТ-спеціалісти набирають групи студентів в ІФНТУНГ і навчають їх відповідно до нинішніх вимог і стандартів галузі. Окрім цього, ІТ-кластер інвестує кошти в олімпіади та в підтримку перспективних студентів.

Успішний айтішник – людина востребувана і мобільна, фактично громадянин світу. Але саме тому вибір, де жити, де зупинитися – в якому місті, в якій країні, – дуже важливий. Франківські компанії активно просувають місто як найбільш комфортне для фахівців цієї сфери.

Фото зі сторінки Івано-Франківський ІТ кластер у Facebook

“Ми зараз конкуруємо на рівні локацій, як, наприклад, Івано-Франківськ – Львів – Київ. Одним із завдань кластеру є позиціонування Івано-Франківська як міста, де класно жити айтішнику. У нас є свої сильні сторони. Наприклад, поруч Карпати. Є люди, які переїжджають поближче до гір. Також наше місто недалеко від кордону з Польщею, адже багато хто любить покататися за кордон”, – каже Любомир Ходак.

Кадровий голод

На фахівців у галузі ІТ попит лише зростає. Керівники компаній в один голос нарікають, що відчувають нестачу кваліфікованих кадрів. Хоч популярні сьогодні спеціальності набирають достатньо студентів, рівень освіти залишає бажати кращого.

“Ми відчуваємо величезний розрив між рівнем освіти, яку дають університети, і тим, який нам потрібен”, – зауважує Сергій Фіцак.

“Я не бачу зараз сенсу йти вчитися в університет на програміста, – підтримує Наталія Мухітдінова. – В цьому хіба є сенс, щоб виробляти у собі навички, дисципліну і так далі, але не отримати знання з програмування”.

Вона додає, що зараз з’являються молоді люди, які самостійно цікавляться розвитком ІТ-галузі і дбають про самоосвіту, записуються на різноманітні тренінги і курси. Не обов’язково для айтішника отримати диплом про вищу освіту, цілком затребуваною може бути і середня освіта, яка готуватиме тестерів чи навіть молодших програмістів, каже Мухітдінова. Курси для підготовки майбутніх кадрів має і компанія ELEKS.

Наталія Мухітдінова переконана, що Україні треба лише трохи почекати, щоб минула “демографічна яма”. Тобто сьогодні на ринок праці виходять люди, рік народження яких припадає на демографічну яму у 90-х роках минулого століття. Тому і молодих спеціалістів бракує. Але вже за кілька років ситуація має змінитися.

На базі Softjourn’а на вихідних проводять навчання для дітей дошкільного віку та “першачків”. Їх навчають використовувати комп’ютери не як це роблять споживачі, а творити щось за їх допомогою. SoftServe також має проект “ІТ школяр”, у рамках якого основам програмування навчаються діти-сироти або діти із малозабезпечених сімей. Для багатьох з них це може стати початком самореалізації в цій галузі.

“ІТ-бізнес із України матиме більші шанси отримати доступ до програм, що фінансують науку. А надалі – тісніше інтегруватися в європейські виробничі процеси і стати хабом для Research & Development центрів ІТ-компаній із усієї Європи. Наукова співпраця прямо передбачена текстом Угоди. Зокрема, ідеться про просування спільних проектів для досліджень у галузі ІКТ у Рамковій програмі Європейської спільноти наукових досліджень і технологічного розвитку”, – Угода про Асоціацію з ЄС та ІТ-бізнес.

Захист продукції та авторських прав

Не таємниця, що в України склався досить негативний імідж на світовому ринку як країни, де авторські права не в особливій пошані. Тому українським підприємствам доводиться докладати чималих зусиль, щоб запевнити іноземних партнерів у безпеці їхніх замовлень.

“Напевно, є осад ще з минулих часів, що в України була репутація “піратської” країни. Але все поступово міняється”, – каже Сергій Фіцак.

Зазвичай захист прав на інтелектуальну власність та про нерозголошення детально прописується як у договорах з клієнтами, так і з працівниками компанії, які розробляють програмний продукт. Зрозуміло, що розробка відбувається лише на ліцензійних програмах.

Кардинально покращити ситуацію у сфері авторських прав має Угода про Євроасоціацію, яка прямо передбачає посилення захисту прав інтелектуальної власності.

“Посилення захисту прав інтелектуальної власності означатиме для бізнесу підвищення захисту інвестицій у нові технології й інноваційні продукти. У разі впровадження дієвих заходів контролю з боку правоохоронних органів і судової системи це в цілому покращить інвестиційну привабливість країни. Проте посилений захист авторських прав означатиме підвищення витрат на купівлю товарів і послуг, які містять інтелектуальну складову. Передусім, як очікується, більш пильною може стати увага європейських споживачів до використання українським бізнесом ліцензійного програмного забезпечення як при наданні ІТ-послуг, так і при виробництві товарів кінцевого споживання”, – Угода про Асоціацію з ЄС та ІТ-бізнес.

Перспективи

У світі до якості послуг українських ІТ-компаній ставляться позитивно. Найбільшими конкурентами у цій сфері є Китай, Індія, країни Латинської Америки.

“Є відчуття, що українські розробники якісніші, але в той же час достатньо дорогі. Це спонукає тримати марку”, – зазначає Сергій Фіцак.

“Ми повинні пропонувати клієнту вищу цінність, тобто виконувати замовлення краще, ніж це роблять індуси, – вважає Любомир Ходак. – Все залежить від замовників. Серйозні замовники, як правило, намагаються працювати з перевіреними партнерами і компаніями з хорошою репутацією. Наше завдання – пропонувати кращі сервіси”.

“Нам треба ІТ розвивати, але не стільки орієнтуватися на дешевизну робочої сили, як на інноваційні проекти. У цьому плані ми можемо розвиватися, але умов немає. Ми дуже закрите суспільство у порівнянні з Америкою чи Європою. Там ніхто не боїться ділитися бізнес-ідеями, а в Україні бояться, що хтось її може перехопити. Ця закритість нам заважає у першу чергу, як на мене”, – ділиться Сергій Фіцак.

“У нашому світі є багато геніальних ідей, але поки жодна з них не втілена, вона не несе ніякої цінності. А коли доходить до реалізації, ця ідея може змінюватися на відсотків 50-60, – додає Любомир Ходак. – Тому ідею може реалізувати будь-хто, якщо знайде на це кошти, ресурси, людей”.

Може видатися, що компанії з великим досвідом і штатом заповнили і поділили ринок ІТ-послуг і місця для нових гравців нема. Але це не так: згадані компанії конкурують і лідирують в аутсорсингу (робота з клієнтами-замовниками на зовнішніх ринках). Натомість поле для стартапів і створення власного інтелектуального продукту відкрите завжди.

Так, серед відносно молодих компаній в Івано-Франківську варто відзначити Webmil. Недавно компанія презентувала стартап Stafffr. Цього року його показали на найповажнішому “Startup Grind” у Кремнієвій долині в Каліфорнії (США).

Stafffr – зручний онлайн сервіс, що допомагає зберегти та систематизувати всю інформацію про співробітників, управляти кадрами підприємства. Виконавчий директор підприємства Сергій Гнатчук зазначив, що Webmil відрізняється від інших тим, що від початку поставили собі завдання з аутсорсингу вирости у компанію, яка розробляє власний продукт.

Чи варто зараз братися початківцям за ІТ-бізнес? Сергій Гнатчук каже, що так:

“На мою думку, сьогодні лише профільних “скілів” (англ. – вмінь, навичок – КУРС) уже стає замало. Компанії дедалі частіше дивляться на спеціалістів як зі знанням і розумінням мови програмування, так і з бізнес-навичками, економічною освітою. Це зумовлено тим, що спеціаліст з досвідом і розумінням відповідної галузі ціниться в рази вище”.

Серед нещодавніх здобутків іванофранківців і проект “Navizor” від команди інноваторів з компанії bvblogic. Це мобільний навігатор, який прокладає автомобільні маршрути з врахуванням якості доріг та економить водіям до 15% пального і витрат на ремонт. Ним уже користуються в 37 країнах світу. В Україні поки що вдалося розробити пілотний проект мапи доріг Дніпра та області. А у Франківську довго тягнуться перемовини з місцевою владою, яка б мала надавати інформацію про стан та ремонти доріг для додатку.

У команді розробників переконані, що в українського ІТ-продукту на світових ринках добре майбутнє.

“Перспективи є, але потрібно заявляти про себе на весь світ, їздити на міжнародні змагання, конференції, брати участь в інкубаційних та акселераційних програмах в США та Європі. Наших спеціалістів у світі знають і дуже поважають, але потрібно ще навчитися, крім робити круті технологічні стартапи, ще й продавати добре себе і свій продукт”, – каже співзасновник “Navizor’а” Андрій Хомин.

ІТ-галузь має високий потенціал до розвитку навіть у скрутний для держави час: на інтелектуальний продукт українців є попит, нездоланних перешкод для старту і роботи немає, головне – бажання, компетенція і конкурентні ідеї.

“Якщо людина горить ідеєю, має час і натхнення, – каже Наталія Мухітдінова, – то її ніяка біда не зупинить”.

Автор: Олена БАС

Фото, відео: Юрій Паливода

Матеріал публікується в рамках проекту “Точне відображення Угоди про асоціацію Україна-ЄС в українських медіа“, що реалізується Громадською організацією “Інтерньюз-Україна” у партнерстві з Товариством Лева та Фондом міжнародної солідарності (Польща).

Публікація цього матеріалу стала можливою завдяки підтримці американського народу, що була надана через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) та Міністерства закордонних справ Республіки Польща. Зміст публікації є виключно відповідальністю автора редакції КУРСу та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та МЗС Польщі.

автор статті

67 онлайн-магазинів з України “крадуть” дані платіжних карт

ilona ilona — Tue, 18 Oct 2016 11:09:07 +0000

В Україні 67 онлайн-магазинів заражені шкідливим кодом, який допомагає хакерам вкрасти дані платіжних карт споживачів.

Про це йдеться в дослідженні голландського розробника Віллема Де Грота, пише Ain.ua.

Всього, за даними розробника, хакери впровадили шкідливий код в 5,925 тисяч онлайн-магазинів, з яких 67 – в зоні .UA.

Така програмна закладка на сервері магазину перехоплює дані платіжних карт в момент їх введення користувачем в текстове поле в браузері. В цьому випадку покупців не захищає шифрування по протоколу HTTPS, так як дані перехоплюються ще до шифрування.

Віллем Де Гроот – співзасновник і голова безпеки голландського еcommerce-сайту byte.nl. Дані його особистої пластикової карти вкрали зловмисники, тому він і почав своє дослідження в 2015 році.

Для пошуку скомпрометованих магазинів він сканував їх програмне забезпечення на наявність відомих фрагментів шкідливого коду.

Перші скомпрометовані сайти Грот виявив в кінці 2015 року. З тих пір їх кількість зросла як мінімум удвічі.

Крім того, хакери стали використовувати все більш складні схеми для маскування. Якщо раніше вони використовували різні модифікації одного і того ж онлайн-скіммера, які незначно відрізняються один від одного, то сьогодні Гроот виявив вже 9 різновидів скрипта, що відноситься до 3 різних “сімейств”.

“Автори також удосконалили механізм перехоплення даних платіжних карток. Якщо раніше код просто перехоплював сторінки рядком checkout в URL, то тепер він вже розпізнає популярні платіжні плагіни Firecheckout, Onestepcheckout і Paypal”, – пише Geektimes.

За словами голландського фахівця з безпеки, деякі з вкрадених даних передавалися на сервера в РФ. Потім викрадені дані продавалися в даркнеті по 30 доларів за карту.

Примітно, що розробники з Nightly Secure зв’язувалися з рядом зарубіжних магазинів, щоб повідомити їм про онлайн-скіммер. Більшість з них або не відповіли на запит, або не повірили в реальність загрози.

Перевірити онлайн-магазин на наявність шкідливого коду можна на сайті MageReports.

Як відомо, за підсумками другого кварталу 2016 року частка безготівкових розрахунків у загальному обсязі операцій із платіжними картками в Україні зросла до 34,9% порівняно з 34,7% у першому кварталі цього року.

Цими вихідними в Івано-Франківську пройде міжнародна конференція ІТ-спільноти

ilona ilona — Thu, 14 May 2015 11:35:22 +0000

У суботу, 16 травня, в Івано-Франківську відбудеться конференція “IT Rally”, присвячена розвитку та популяризації інформаційних технологій.

IT Rally Unicorn – це міжнародна конференція ІТ-спільноти Івано-Франківська, яка дає можливість обмінятися цінним досвідом, повчитися в професіоналів галузі, ознайомитися із останніми тенденціями ІТ-галузі та дізнатись більше про ІТ-компанії Івано-Франківська.

Цільовою аудиторією конференції є розробники та тестувальники програмного забезпечення, менеджери та бізнес-аналітики ІТ-галузі, ІТ-спеціалісти та студенти старших курсів ІТ-спеціальностей.

Заплановано проведення 25-и доповідей, присвячених наступним тематикам:

– новинки та кращі практики у розробці програмного забезпечення;

– тенденції розвитку ІТ-галузі, новинки, стартапи та тренди

– забезпечення якості програмного забезпечення, ручне та автоматизоване тестування;

– проектний менеджмент та досвід управління проектами; бізнес-аналіз

Паралельно працюватимуть чотири зали для доповідей. Кожен з учасників конференції зможе обрати найцікавіші для себе теми (детальна програма доповідей – http://it-rally.org/schedule/ )

Захід проводиться за підтримки найбільших ІТ-компаній Івано-Франківська – SoftServe, SoftJourn, Eleks, [bvblogic], Lezgro, Malkos, OSF Global Services та Usoftek. Партнерами конференції є Івано-Франківський ІТ-кластер, Львівський ІТ-кластер та Івано-Франківський університет права імені Короля Данила Галицького.

IT Rally – це не просто конференція, це інформаційні перегони нашого міста. Все найсвіжіше та найцікавіше в одному місці. Для вас виступатимуть професійні “пілоти” ІТ-галузі та просто знавці своєї справи. Під час перерв кожен бажаючий матиме змогу розважитись в “фан зоні” або скуштувати багато смачного на “піт-стопі”. Ми гарантуємо насичений день, море позитиву та багато приємних сюрпризів.

IT Rally – рухайся в ритмі інформаційних технологій…!

Запрошуємо журналістів та всіх бажаючих відвідати “IT Rally Unicorn”

Час проведення: 9:00-17:30год, 16 травня (субота)

Місце проведення: м. Івано-Франківськ, вул. Євгена Коновальця, 35 (приміщення Івано-Франківського університету права імені Короля Данила Галицького, 3 поверх).

Реєстрація для ЗМІ за тел. 067-303-6650 – Іван Дячишин, або dyachyshyn@gmail.com

Майкл Лоусон, представник Shorelight Education: «В українців природжені здібності до математики – тому їх так цінять у США»

moderator — Tue, 10 Mar 2015 04:56:46 +0000

На днях в Киев приезжал Майкл Лоусон — заместитель директора по рекрутингу международной образовательной группы Shorelight Education, которая объединяет ведущие вузы США, Великобритании и занимается привлечением иностранных студентов. Эта организация, среди прочих, управляет Обернским университетом, который заканчивал СЕО Apple Тим Кук. Однако в разговоре с AIN.UA Майкл подробнее остановился на Университете Центральной Флориды (University of Central Florida – UCF). Он замечателен тем, что в области гейминга и разработки компьютерных игр он является вторым после MIT на все Соединенные Штаты. Сегодня UCF старается привлечь украинских студентов в области математики, технологий и науки и готов предложить им скидки на обучение, стажировку в ведущих IT-компаниях и рабочие визы. Мы попросили Майкла подробнее рассказать об условиях поступления и самом университете.

Чем примечателен Университет Центральной Флориды? Правда ли, что он один из лучших в области IT?
Университет Центральной Флориды находится в городе Орландо и входит в топ-100 лучших высших учебных заведений США. У нас учится 60 000 студентов со всего мира, 98% из которых устраиваются на перспективную работу в первый же год после выпуска. UСF действительно имеет очень сильную IT-подготовку, однако прежде всего он знаменит в области разработки компьютерных игр. В данной сфере мы на втором месте по США — впереди только MIT.
Дело в том, что Флорида — это штат, ориентированный на развлечения. Поблизости находится Диснейленд, студия Universal — 10 минут езды от Орландо. Это как Кремниевая Долина для тех, кто хочет работать в отрасли развлечений — создавать фильмы, игры, анимацию. Мы тесно сотрудничаем с компанией Disney и Pixar. Но самое главное, что непосредственно в нашем кампусе находится офис EA Sports — крупнейшей в мире компании по созданию компьютерных игр. Знаете FIFA? Это они делали. И наши студенты на них работают, прямо в кампусе. Грубо говоря, EA Sports наполовину состоит из наших выпускников.
Какие уникальные возможности вы предоставляете для своих студентов и для украинцев в частности?
Наша академия по разработке игр FIFA — лучшая в США. Важной частью является практика в мировых гейм-студиях — есть три программы, на 3, 6 и 12 месяцев. Некоторые компании оплачивают студентам практику, некоторые покрывают базовые затраты, но иногда практика не оплачивается. Если студент успешно ее проходит, он может получить оффер на трудоустройство. Как правило все так и происходит.
Наши выпускники сегодня работают более чем в 127 компаниях: Disney, Ubisoft, BioWare, Sony, Zynga, Google, YouTube и другие. В частности, они работали над такими знаменитыми играми, как Angry Birds, Call of Duty, Battlefield 4, Diablo и т.д. Еще у нас есть общие проекты с NASA в области астронавтики и робототехники, а также множество других интересных программ для стажеров.
Но что еще более важно для украинских студентов в частности — мы даем успешным выпускникам в области STEM (наука, технологии, программирование, математика) рабочую визу на 27 месяцев в США. Чтобы они могли найти работу и остаться в Америке.
Почему именно STEM?
Потому что сейчас в Штатах, да и во всем мире, огромный дефицит квалифицированных специалистов в области науки, технологий, программирования и математики. Конечно, выпускники нашего вуза могут захотеть вернуться домой, но мы заинтересованы удержать их здесь. Президент Барак Обама говорил, что эти люди нужны американскому бизнесу и экономике, поэтому мы должны создать для них благоприятные условия. И недавно в нашем законодательстве произошли изменения, которые упрощают владельцам временной рабочей визы возможность остаться в США после истечения ее срока. За последние два года количество украинских студентов, которые остались в США после выпуска, сильно увеличилось.
Американская экономика сегодня ориентируется на инженеров, а не строителей. В США не собирают машины — их собирают в Китае, а в США только разрабатывают. Поэтому нам нужны высококвалифицированные кадры в области точных наук. А украинцы от природы имеют способности к математике. Абитуриенты из Украины всегда лучше подготовлены, чем американцы. Это вопрос системы образования — в Украине с точки зрения точных наук она работает лучше. То, что в Америке проходят на первом курсе университета, украинцы выучили еще в школе. Об этом рассказывали наши студенты из Украины, которые, как правило, становятся лучшими в группе по математике.
А можете сравнить системы высшего образования в Украине и в США?
Все дело в стиле преподавания. Сегодня нет ничего такого, что вы не могли бы узнать из интернета и для чего необходимо непременно посещать традиционные лекции от преподавателей. Американских преподавателей больше интересует то, как мыслит студент, а не о чем он мыслит. Они не просто дают информацию, как украинские преподаватели — они пытаются стимулировать креативное мышление. Как проявить себя, как выразить свои мысли, как развиваться…
В Украине есть установленная программа обучения, а в американских университетах обязательных занятий только 60% — все остальное студент может выбирать сам в зависимости от своих интересов и устремлений. И менять, как ему заблагорассудится.
И что, любой желающий студент может попасть на стажировку в Google?
Компании вроде Google и Apple очень избирательно подходят к выбору стажеров, они хотят только самых лучших — лучших из лучших. Конечно, наши студенты могут попробовать постажироваться у них, но это очень тяжело, там бешеный конкурс. Интерны Google могут заработать $10 000 за три месяца стажировки, о них там очень заботятся — соответственно, попасть в число избранных невероятно тяжело.
Знаете, все хотят поступить в Гарвард, но правда в том, что далеко не все способны туда поступить. Конечно, все зависит от отдельно взятого студента. Мы предоставляем не только набор навыков, но и возможностей. Если студент сможет правильно ими распорядиться, он сможет пройти стажировку в Google, и возможно, Google предложит ему работу.
Как обстоят дела со стартапами в кампусе? Есть какие-то местные «цукерберги»?
Прямо в кампусе у нас есть инкубатор, где студенты могут работать над своими проектами. Что касается общей стартап-культуры, то в Майами сейчас развивается большой бизнес-инкубатор, этот город становится новым инновационным центром Флориды. У нас есть много стартап-бизнесов, которые также привлекают наших студентов на работу, но для этого им, конечно же, сперва необходимо закончить университет.
Офис EA Sports, инкубатор… Наверное, у вас огромный кампус?
Второй по размерам на всю Америку. Чтобы обойти его пешком, потребуется шесть часов. У нас по кампусу ходят автобусы, на которых жители городка добираются туда, куда им нужно. У нас в кампусе парковки на 5000 автомобилей. У нас на территории есть отели Holiday Inn и Radisson, множество магазинов и кафе.
Как украинские студенты могут попасть на учебу в UCF? Вы даете им визу или нужно получить ее отдельно?
Все, что нужно — подать заявку на нашем сайте и предоставить свой аттестат или табель, а также подтверждение уровня знания английского языка. Уже через 24 часа абитуриент получит ответ на почту о том, подходит он нам или нет. Мы не проводим с претендентами интервью или экзаменов — мы ориентируемся исключительно по уровню их академических знаний. Поэтому, само собой, оценки должны быть хорошие.
США предоставляют специальную визу на 5 лет с возможностью не только учиться, но и работать до 20 часов в пределах кампуса (это как подработка). Впрочем, во время летних каникул можно работать и за пределами кампуса. Эту визу студенты потом смогут обменять на рабочую, о которой я упоминал выше.
А сколько стоит обучение в UCF?
Стоимость обучения составляет $22 500 в год, однако студентам из Украины мы делаем скидку 20% — таким образом, им год обучения обойдется в $18 000. Расходы на проживание в кампусе и питание составляют еще порядка $10-12 тысяч в год. На первый год в целом понадобится примерно $30 000. Но у нас есть много стипендиальных программ. Можно подать заявку сразу на несколько.
Кстати, был случай с одной студенткой из Украины, которая подала заявку на 50 стипендий! Из них ее кандидатуру одобрили в восьми программах, и эти стипендии суммарно покрыли ей 70% расходов на обучение. И это,к слову, не единичный случай.
Вы даете скидку всем иностранным студентам или только украинцам?
Это специальная программа, которую мы запустили только для Украины. Потому что сейчас страна находится в затяжном кризисе, люди очень обеднели и не могут себе позволить таких затрат. Гривна упала ниже плинтуса, но мы хотим, чтобы украинцы приезжали к нам учиться. Поэтому и ввели скидки в этом году.
За год у нас проходят обучение около 20 студентов из Украины. Конечно, учитывая, что каждый год к нам поступает 10 000 новичков, это очень мало, но, я думаю, их количество будет со временем расти. Америка — это технологический хаб мира, в котором существуют невероятные возможности для молодых талантов. В следующем году мы хотим увеличить количество украинских студентов до 60, поэтому стараемся им помогать.
Кризис в Украине когда-нибудь закончится, и в Америке мы все очень хотим, чтобы это произошло поскорее. То, что творится на востоке страны, ужасно, мы очень хотим мира и тишины. Я устал от плохих новостей. Украина — это страна с прекрасной историей, мне так нравится здесь бывать. И я надеюсь, скоро ситуация в вашей стране нормализуется.
Как вам Киев, кстати?
Я бывал здесь и раньше, и мне очень комфортно в Киеве. Это как большое село, здесь все люди приветливые, нет суеты и спешки, хороший сервис. Например, в Москве ты никогда не можешь быть уверенным, что если забронировал столик в ресторане или номер в отеле, он тебя дождется. Они там не сильно беспокоятся об этом. А в Киеве в этом плане все замечательно. Мне очень нравится. А из-за бешенной девальвации здесь все так дешево, что аж не верится. Тут в ресторане блинчики стоят полтора доллара — во Флориде я за такие деньги и кофе бы не попил. А профессиональная химчистка тут обойдется дешевле, чем в Америке просто включить стиральную машинку у себя дома! Я всем знакомым буду советовать приехать в Киев на уикенд, тут можно замечательно провести время.

Майкл Лоусон: «У украинцев врожденные способности к математике — потому их так ценят в США»