Ми звикли думати про чоловіків, як про істот з іншої планети, зациклених на розмірах свого члена та думаючих про секс 390 раз на добу (за іншими джерелами, 418 разів). Щоб відповідати еротичному статусу своїх коханих, ми неухильно підвищуємо сексуальну кваліфікацію, купуємо мереживну білизну, червону помаду, продумуємо сценарій другого (третього, десятого і так далі) медового місяця та інше.

Але до загальної гармонії все одно як до Місяця. Можливо, намальований жіночими журналами сукупний чоловічий портрет занадто схематичний? Або чоловіки нарешті зрозуміли, що виконувати роль Казанови неймовірно складно (особливо не маючи до цього таланту)? Експерти провели опитування: що ж насправді цікавить чоловіків в сексі, пише УНІАН.

Ініціатива

“Ініціатива карається, якщо вона виходить не від жінки”. Так вважає переважна більшість чоловіків. Перспектива бути згвалтованим представницею прекрасної статі приваблює тільки 3−5 відсотків. З них половина − трудоголіки, настільки спустошені роботою, що їх вистачає лише на бездумний огляд телевізора. Природно, вони не заперечуватимуть, якщо жінка, рішуче закривши собою екран, продемонструє щось набагато цікавіше, ніж будні кримінального світу. А чоловіки, які не відносять себе до числа трудоголіків або латентних мазохістів, чекають від жінки тоншої і витонченої ініціативи. Наприклад, щоб улюблена згадала, що сьогодні 726−й день знайомства, і запропонувала відсвяткувати цю знаменну дату абсолютно недвозначним чином… Або щоб вона лягла в ліжко, надівши на себе лише аромат улюблених парфумів, а природно, чоловік виявить її наготу випадково.

Кунілінгус

У більшості чоловіків ставлення до орального сексу абсолютно однозначне: вони від нього без розуму, але… тільки в жіночому виконанні. Варто чоловікові натякнути на те, що непогано б помінятися ролями, як його ентузіазм зникає. Такий “дуалізм” характерний для 87 % чоловіків. Щасливиці, яким вдалося відхопити 13−відсотковий мінімум, насолоджуються повним взаєморозумінням. А у “нігілістів” є принаймні три причини заперечувати кунілінгус:

1. Неправильне виховання. Очевидно, чоловікові з дитинства вселяли думка про те, що статеві органи − це щось непристойне, а вже “гри” з ними − майже злочин.

2. Особливості менталітету. Деякі чоловіки переконані, що кунілінгус принижує чоловічу гідність.

3. Відсутність досвіду. Людина, може, просто не вміє цього робити, а партнерка вже готова звинуватити його в байдужості і черствості!

Перший випадок практично невиліковний − педагогічні помилки не піддаються корекції. Другий і третій − не безнадійні. Основний принцип “лікування” − особистий приклад і… озвучування своїх бажань. Чоловік не вміє читати думки − він чекає, щоб йому полегшили життя, підказавши, як і що слід робити. Ще один вихід з положення − метод “дзеркала” − жінка робить з чоловіком те, що вона хотіла б, щоб він робив з нею.

Експерименти

О, це вони люблять! Тільки ось під словом “експерименти” чоловіки мають на увазі трішки не те, що жінки. Наша уява одразу малює картину з фільму “Дев’ять з половиною тижнів” або, на худий кінець, “Основний інстинкт”. Для чоловіків головне − елемент несподіванки. Чоловіка вражає до глибини душі, якщо жінка тримає свої наміри потай. Наприклад, не ставить демонстративно у ложа любові чашку з кубиками льоду. І не декларує щось типу: “А сьогодні ми граємо в лікаря і пацієнта”. З точки зору чоловіка, вся цінність сексуальних експериментів в тому, щоб вони не виглядали ретельно підготовленими. Справедливості заради варто відзначити, що 2 відсотки чоловіків люблять експерименти в чистому вигляді. “Обчислити” таких любителів дуже просто − вони беруть на себе всю організаційну частину. Вам залишається тільки насолоджуватися!

Постромантичний синдром

Яке щастя, що 98 % чоловіків не впадають в істерику при думці про те, що за пристрастю обов’язково слід охолодження почуттів! Сильна стать ставиться до цього філософськи. Зникла потреба щохвилини обніматися і використовувати будь−який відповідний момент, щоб зірвати один з одного одяг? Це не означає, що чоловіки не хочуть відновлення колишніх пристрастей. Хочуть. Але без паніки і надривного страху, що якщо негайно не почати “реставраційні роботи”, то трапиться щось жахливе. Вся річ у тому, що чоловіки більш щирі у своїх почуттях (а тому, може бути, більш нехитрі). Адже про що думає жінка, коли відчуває, що сексуальне життя починає пробуксовувати? Чи не про те, як їй від цього погано і сумно, а про те, як їй буде погано і сумно, коли, занудьгувавши, чоловік втече від неї за гострими відчуттями. А чоловік, помітивши деякий спад “температури”, думає про те, що є в світі гармонія, і (чесне слово!) Зітхає з полегшенням, бо не в людських це силах − утримувати божевільний темп понад 1,5−2 місяців. Фізіологія, як ви знаєте. Тому на судомні спроби найдорожчої половини терміново реанімувати сексуальні відносини чоловік реагує слабо. Це потім важливо буде вловити момент, коли слід активізуватися і почати проявляти винахідливість. Просто більше уваги − до нього, до себе, своїх відчуттів, сексуальних інстинктів.

«Для чего мне нужен украинский язык? Это язык моих прадедов, которые в свое время переселились в Поволжье. И я уже не раз, составляя генеалогическое древо, задумывалась о том, что хотела бы узнать больше об украинской культуре, попробовать на вкус украинский язык.» – уривок із мотиваційного листа в Московську “Школу языков соседей”.

“

Школа мов сусідів“ – некомерційний проект, у рамках якого охочі зможуть безкоштовно протягом чотирьох місяців вивчати одну з мов СНД. Відберуть до кожної з десяти мовних груп по дванадцять людей, як надішлють найпереконливіші мотиваційні листи, в яких пояснять, навіщо їм вивчати ту чи іншу мову.

Про це Бі-Бі-Сі розповіла кураторка проекту Вероніка Сергеєва.

“Українська зараз – на другому місці після вірменської”, – каже вона.

Інтерес до проекту, в тому числі з-поза меж Москви, настільки великий, що організатори навіть планують запустити краудфандингову платформу для збору коштів на відеозапис уроків та створення спеціального сайту з навчальними матеріалами.

Вероніка вислала мені кілька листів, автори яких дали згоду на їхнє використання організаторами “Школи мов сусідів”.

“Я українка, яка все життя живе в Росії. Батьки приїхали до Сибіру за розподілом після медінституту на початку 80-х. У сім’ї всі знають українську… Щороку їжджу до України, і через нинішню політичну ситуацію незнання української зараз відчувається особливо гостро. Соромно не знати другу рідну мову”, – пише одна з апліканток.

“Можу слухати українські народні пісні багато годин поспіль, часто готую щось з української кухні – у мене міцне українське коріння. Крім того, мені як журналістові знання української можуть виявитися корисними для розуміння того, що відбувається, через аналіз матеріалів українських ЗМІ”, – йдеться у іншому листі.

“Планую серйозно займатися порівняльною граматикою слов’янських мов”, – пише інший претендент.

Наприкінці списку – найкоротший лист з висланих мені Веронікою. У ньому всього п’ять слів: “Хочу уехать в Одессу навсегда”.

Джерела:

http://www.bbc.com/ukrainian/society/2015/12/151229_ukrainian_in_moscow_sx

https://www.facebook.com/neighbourslanguages/?fref=ts

https://www.facebook.com/neighbourslanguages/photos/a.1524489981200394.1073741828.1521182004864525/1530339660615426/?type=3&theater