«Відключіть прилад із розетки для економії електроенергії» — таке повідомлення ми бачимо на екрані більшості смартфонів та планшетів після повної підзарядки їхніх акумуляторів. Однак чи є зарядні прилади «енергетичними вампірами» і наскільки збільшиться рахунок за світло, якщо не вимикати їх із розетки?

Щоб отримати відповідь на це питання, дослідники скористались побутовим ватметром Kill-A-Watt.

Їхній експеримент дав неочікуваний результат. Виявилось, що під’єднаний до джерела струму один зарядний пристрій поглинає менше енергії, ніж може зафіксувати ватметр. Іншими словами — дуже мало. І тільки шість зарядних пристроїв дали хоча б трохи помітний результат — 0,3 Вт за 1 годину.

Якщо припустити, що за рік шість підзарядних пристроїв не будуть вимикатися із розетки, вони поглинуть 0,3 Вт x 8760 годин = 2628 ват-годин або 2,628 кіловат-годин.

Використання однієї кіловат-години в Україні обходиться споживачам у 45,6 копійок (за умови споживання до 100 кВт·год електроенергії на місяць —тариф діє до 29 лютого 2016 року).

Тобто витрати за невимкнені із розетки зарядні прилади за рік не перевищать 1 гривні.

В експерименті брали участь підзарядки від iPhone 6, iPad Air, MacBook Air, Surface pro 2, Samsung Chromebook та Nexus 7.

Дослідники не виключають, що якщо використовувати старіші моделі техніки, вони можуть споживати більше енергії, та все ж не так багато, щоб це вдарило по кишені.

В той же час, в інструкції багатьох смартфонів є порада витягати зарядний пристрій зі смартфона після повного заряджання, інакше це може з часом погіршити роботу акумулятора. Однак є спеціальні програми на Android, які оптимізують процес підзадряджання, наприклад, DU Battery Saver, Battery Doctor тощо.

Джерело

Україна перебуває у скрутному фінансовому становищі. Вона не може дозволити собі помилкових надій.

Таку думку висловив шведський економіст, старший науковий співробітник Atlantic Council Андерс Аслунд у статті на НВ.

“Дуже дивно, що деякі видатні українці вважають, ніби податки і витрати ніяк не пов’язані між собою, пропонуючи збільшити витрати, скоротивши при цьому податки. Це і є популізм, яким Україна страждає з моменту здобуття незалежності”, — пише експерт.

За його словами, Україні треба відмовитися від такої дитячості.

“Українські державні витрати становлять приблизно 45% ВВП, але у більшості її успішних сусідів — Литви, Словаччини, Румунії та Болгарії — цей показник не перевищує 35%. Щоб досягти їхнього рівня, Україні потрібно скоротити витрати на 10%, оскільки більша частина додаткових витрат йде на субсидії, які в підсумку виявляються на офшорних рахунках олігархів. Від усіх привілеїв для старої номенклатури та олігархів слід позбутися”, — вважає Аслунд.

Експерт переконаний, що Міжнародний валютний фонд здатний забезпечити відносну стабільність гривні.

Без нього Україну чекає поразка, а МВФ не влаштує, якщо бюджетний дефіцит наступного року перевищить 4% ВВП,
— пише економіст.

“Україна знаходиться в дуже скрутному фінансовому становищі. Вона не може дозволити собі помилкових надій, під якими я маю на увазі більший бюджетний дефіцит, ніж передбачає ВВП. Якщо вона спробує ризикнути, обвалиться гривня і злетить інфляція. А це принесе вигоду хіба що Росії”, — зазначив він.

Аслунд додав, що Україна повинна сформувати політику, “яка гарантує країні економічне зростання. Але для цього державі спочатку необхідно підкоритися вимогам МВФ”.