Президент України Володимир Зеленський підписав закон “Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор”.
Про це свідчать дані на сайті Верховної Ради.

За інформацією на сайті Ради, стан проходження закону 11 серпня відображається “повернуто із підписом президента”.

Зазначимо, закон дозволяє організацію та проведення азартних ігор у гральних закладах казино, у мережі інтернет, залах гральних автоматів. Крім того, закон дозволяє діяльність букмекерів у букмекерських пунктах та в інтернеті, а також проведення в мережі інтернет ігор в покер.

Законопроєкт передбачає створення реєстру осіб, яким обмежені доступ до гральних закладів та участь в азартних іграх.

У той же час, закон вводить кримінальну відповідальність за організацію азартних ігор без ліцензії. Дозволяється розташовувати зали з ігровими автоматами тільки в готелях, які мають три, чотири або п’ять зірок. Закон також регулює і “класичні” лотереї.

При цьому резидентам держави-агресора буде заборонено мати гральний бізнес на території України.

Освітній джекпот: кошти від легалізації грального бізнесу йтимуть на зарплати вчителям – Роман Грищук
Народний депутат зазначив, що тепер наука, освіта та інші галузі фінансуватимуться коштом від легалізації грального бізнесу.

Сьогодні, 14 липня, під час другого читання Верховна Рада України ухвалила законопроєкт №2285-д «Про державне регулювання діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор», за який проголосували 248 народних депутатів. Основна мета законопроєкту – створення системи регулювання грального бізнесу, що зможе принести додаткові кошти державному бюджету. Їх натомість можна буде витрачати на підтримку медицини, спорту і культури.

Також кошти від легалізації грального бізнесу в Україні спрямовуватимуться на розвиток освіти та науки. Цю інформацію підтвердив народний депутат Роман Грищук. Він повідомив, що у першій редакції законопроєкту №2285-д не було зазначено про розподіл коштів на освітню та наукову галузі:

Коли я побачив першу редакцію цього закону, то був дуже здивований, тому що кошти від легалізації грального бізнесу не йшли на освіту та науку. Я разом з колегами з комітету подав правки, і тепер кошти від легалізації грального бізнесу витрачатимуться на освіту та науку, зокрема на зарплати вчителям і покращення матеріально-технічної бази.

Значна частина коштів розподілятиметься в державний та місцевий бюджет, а також витрачатиметься на підтримку й розвиток таких сфер, як культура, спорт, медицина. Фінансування здійснюватиметься шляхом отримання коштів від ліцензій на впровадження діяльності з надання послуг у сфері азартних ігор, букмекерської діяльності, лотереї тощо.

Згідно з прогнозами голови Комітету з питань економічного розвитку Дмитра Наталухи, легалізація грального бізнесу приноситиме в бюджет щонайменше 30 млрд гривень.

У вівторок, 14 липня, Верховна Рада легалізувала гральний бізнес, схваливши у другому читанні відповідний законопроект №2285-д.
Під час засідання, за відповідний законопроект проголосували 248 народних депутатів, пише zaxid.net.

Закон вводить кримінальну відповідальність за організацію азартних ігор без ліцензії. Дозволяється розташовувати зали з ігровими автоматами тільки в готелях, які мають три, чотири або п’ять зірок. При цьому резидентам держави-агресора буде заборонено мати гральний бізнес на території України.

Документ передбачає створення в Україні за рішенням Кабінету міністрів України спеціальних територіальних гральних зон (не більше п’яти).

Задля отримання прибутку 53-річна жителька Рокитнівського району із двома спільниками організували мережу гральних закладів.
Облаштували їх на території Рокитного, що на Рівненщині.

Про це пише РадіоТрек.

Гральні заклади діяли під виглядом торгових назв «Чебуречна» та «Рікос». Там і надавався доступ до азартних ігор із можливістю отримання виграшів.

Порушники закону шукали та орендували приміщення, закупили та встановили у них комп’ютерну техніку із програмним забезпеченням, яке надавало вільний доступ до ігрових стимуляторів.

Незаконну діяльність зупинили.

А з приміщень, де надавалися послуги з азартних ігор, вилучили комп’ютерну техніку, яка була знаряддям для організації грального бізнесу, незаконно зароблені гроші та документи, які зафіксували протиправну діяльність.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що влада закриває усі гральні зали через провальне голосування за легалізацію грального бізнесу.

“Вчора Верховна Рада провалила ухвалення закону про легалізацію грального бізнесу. Ми знаємо, хто за цим стоїть”, – повідомив голова держави, свідчить Telegram-канал Зеленського.

“Не хочете грати за прозорими правилами? Не хочете працювати цивілізовано і платити до бюджету?” – наголосив президент.

Після цього він запропонував зіграти по-іншому.

“Відсьогодні негайно закриваємо всі гральні зали. Думай…те”, – резюмував Зеленський.

Під час сьогоднішньої оперативної наради міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків дав доручення звернутися до президента Зеленського із проханням вплинути на точки з гральним бізнесом.

«Продублюйте всі точки: алкогольні та гральні. А може, вплине на ситуацію? Для мене це показник, чи змінилося щось в державі», – сказав Марцінків, пишуть Версії з посиланням на Правду.іф.

Генеральний директор Української федерації убезпечення Галина Третьякова запропонувала на круглому столі в Києві з метою поповнення пенсійного фонду країни легалізувати проституцію, гральний бізнес, торгівлю зброєю і вирощування марихуани.

За словами Третьякової, шляхом виведення з тіні цих галузей економіки, можна поповнити державний бюджет і запустити солідарні і накопичувальні елементи Пенсійної системи України.

Можна знайти компенсатори в детінізації економіки, наприклад, в легалізації тих видів діяльності, що не легалізовані і які не дають доходу в бюджет. Я маю на увазі, може і провокаційно, і повій, і зброю, і гральний бізнес, і вирощування і продаж марихуани,

-цитує Третьякова ТАСС.

Івано-Франківською місцевою прокуратурою підтримано державне обвинувачення у кримінальному провадженні за ч. 1 ст. 203-2 (зайняття гральним бізнесом) КК України щодо 43-річного мешканця обласного центру.

Так, зловмисник для надання послуг у сфері грального бізнесу облаштував в Івано-Франківську інтернет-клуб із встановленням незаконного програмного забезпеченн на двадцяти восьми одиницях комп’ютерної техніки.

В ході судового розгляду обвинувачений вину визнав в повному обсязі та підтвердив обставини вчиненого злочину.

За інформацією керівника місцевої прокуратури Ігоря Стефанишина, організатору забороненого азарту вироком суду постановлено сплатити 170 тис. грн штрафу.

Прес-служба прокуратури Івано-Франківської області

На 102 зателефонував чоловік,який повідомив, що на вулиці Грюнвальдська, 35 працює підпільний гральний заклад.

Патурльна поліція Івано-Франківська приїхала на місце виклику. Здивуванню поліцейських не було меж, коли вони виявили, що це той самий гральний заклад, у який вже заходило керівництво патрульної поліції 1 березня. Тоді на місце події викликали слідчо-оперативну групу, інформує Фіртка з посиланням на прес-службу патрульної поліції Івано-Франківська.

Тепер патрульні знову викликали на міце події поліцейських й спостерігають за розвитком подій.

Джерело: firtka.if.ua

Ініціативи з легалізації азартних ігор можуть привести до масового відкриття гральних закладів та монополізації лотерейного ринку.

Через шість років після заборони грального бізнесу український уряд намірився знову його відродити, пише Віктор Нагорський у №49 журналу Кореспондент від 11 грудня 2015 року. Наприкінці листопада Міністерство фінансів представило свій законопроект, що передбачає легалізацію казино і букмекерських контор, а також зміну правил гри на лотерейному ринку.

Слід зазначити, що внаслідок заборони грального бізнесу з ініціативи уряду Юлії Тимошенко у 2009 році цей бізнес не був повністю знищений. Багато казино та гральних клубів перемістилися в підпілля, працюючи нелегально на свій страх і ризик. Рейди правоохоронних органів, як правило, мали короткостроковий ефект або просто виявлялися марними.

«Найчастіше працівники казино знали, коли може відбутися «облава», і просто закривалися на цей час. Іноді закривалися навіть зі своїми клієнтами всередині і нікого не випускали, поки небезпека не мине. Очевидно, в організаторів підпільних ігор були свої люди в потрібних місцях», – каже постійний відвідувач одного з підпільних ігрових клубів Києва, який побажав не називати свого імені.

Ще більш винахідливими виявилися вітчизняні лотерейники. Найбільший гравець українського ринку – компанія МСЛ – запустила лотерею Спортліга, яка за своєю суттю практично нічим не відрізнялася від забороненого букмекерства.

Таким чином, цей ринок в Україні, за винятком можливості проведення ставок у будь-якій букмекерській конторі світу через інтернет, був фактично монополізований.

З часом заповзятливі бізнесмени навіть знайшли спосіб відкривати комп’ютерні клуби – аналоги заборонених гральних автоматів. Єдиною їх відмінністю з метою дотримання законодавства була обмеженість одноразової ставки. Однак це зовсім не заважало українським ігроманам просаджувати нечувані суми в «оновлених» автоматах. По Україні поширилися так звані інтернет-клуби, де всім відомі ігри на автоматах надавалися в онлайн-доступі.

Заборона грального бізнесу зразка 2009 року не тільки не вирішила проблему ігроманії в країні, але й значно знизила надходження до бюджету від гральної сфери через її відхід у тінь

Заборона грального бізнесу зразка 2009 року не тільки не вирішила проблему ігроманії в країні, але й значно знизила надходження до бюджету від гральної сфери через її відхід у тінь. За словами експертів, усе це свідчить про те, що заборона фактично була лише ширмою і насправді ініціювалася з метою переділу ринку. Тепер же, в разі підтримки парламентом урядових ініціатив, на ринку відбудеться новий переділ.

Зони доступу

Одним з ключових нововведень, пропонованих у законопроекті Мінфіну, є легалізація казино. Паралельно в міністерстві мають намір істотно обмежити місця, де їх можна буде відкривати. В уряді пропонують дозволити відкриття казино лише на території аеропортів, а також готелів категорії 4-5 зірок з номерним фондом не менш ніж 200 номерів у Києві і не менш ніж 100 в інших населених пунктах.

В уряді пропонують дозволити відкриття казино лише на території аеропортів, а також готелів категорії 4-5 зірок. Щорічну вартість ліцензії пропонується встановити на рівні € 1 млн у столиці, € 600 тис. – у містах з населенням понад 500 тис. осіб і € 300 тис. – для решти

Щорічну вартість ліцензії для казино пропонується встановити на рівні € 1 млн для закладів у столиці, € 600 тис. – у містах з населенням понад 500 тис. осіб і € 300 тис. – для решти. Ще € 1,5 млн коштуватиме щорічна ліцензія для онлайн-казино.

На думку віце-президента Асоціації діячів грального бізнесу Григорія Трипульського, вартість ліцензії та обмеження з розміщення казино є цілком адекватними і будуть стримувати бурхливе розповсюдження бізнесу.

«У законопроекті прописані досить серйозні обмеження, які не дозволять казино відкриватися на кожному кроці. У разі прийняття закону їх буде шість-сім у Києві і по два – у деяких регіонах. Переважно в містах-мільйонниках: Харкові, Дніпропетровську, Одесі. Таким чином, прийняття закону не нестиме ніякої соціальної небезпеки», – вважає Трипульський.

Натомість експерт очікує, що у разі легалізації казино в Україну може зайти цілий ряд міжнародних компаній, які й раніше були зацікавлені в українському ринку.

«Наскільки мені відомо, до вітчизняного ринку виявляють серйозний інтерес багато західних компаній, зокрема, чув про англійських і чеських гравців. Тому вважаю, що в умовах легалізації ринок буде конкурентним, і на ньому працюватимуть як українські, так і іноземні компанії», – додає Трипульський.

У Київській спілці підприємств грального бізнесу стверджують, що пропоновані урядом обмеження з розміщення казино явно лобістські і приведуть до монополізації ринку

А от у Київській спілці підприємств грального бізнесу дотримуються діаметрально протилежної точки зору, стверджуючи, що пропоновані урядом обмеження з розміщення казино явно лобістські і приведуть до монополізації ринку, а також значно обмежать можливі надходження до бюджету. Як підрахували в організації, якщо дозволити відкриття казино тільки в готелях, надходження до казни не перевищуватимуть 152 млн грн. До того ж, як зазначає голова Спілки Юрій Кожема, таких обмежень немає у жодній цивілізованій країні світу.

«Ні в країнах Америки, ні в ЄС, ні навіть у Білорусі чи Грузії немає законодавчих обмежень з розміщення казино лише в готелях. Просто тому, що в цих державах дотримуються антимонопольного законодавства і принципів конкуренції», – стверджує Кожема.

На його думку, набагато ефективнішим як для розвитку грального ринку, так і для обсягу бюджетних надходжень було б обмеження місць розміщення казино нежитловими будівлями площею не менш ніж 2,5 тис. кв. м. За оцінками очолюваної Кожемою спілки, тоді щорічні надходження до бюджету від цього виду діяльності зросли б до 2 млрд грн, а на додаток до цього в країні могло бути створено до 50 тис. робочих місць.

Кожема зазначає, що казино – розвага для багатих. Тому бурхливий розвиток цього ринку не приведе до негативних соціальних наслідків, але дасть поштовх розвитку інших видів бізнесу та економіки держави загалом. Як приклад експерт наводить досвід Грузії, яка завдяки ефективним реформам у сфері грального бізнесу зуміла залучити додаткові інвестиції в галузь, а також інтенсифікувати розвиток ресторанного та туристичного бізнесу.

Підтверджує це і співробітниця одного з казино в Батумі, яка виїхала працювати до Грузії з України після заборони тут грального бізнесу. За її словами, відвідувачами грузинських казино переважно є іноземці.

«Понад 80% наших клієнтів – громадяни Туреччини, де азартні ігри під забороною. Не маючи можливості грати у себе на батьківщині, вони їдуть до нас», – каже українка.

Лотерейна монополія

Крім легалізації казино і букмекерських контор, безліч суперечок викликають й ініціативи уряду щодо зміни правил гри на лотерейному ринку. Відповідно до законопроекту Мінфіну, ліцензію на випуск та проведення лотерей планується видавати за результатами конкурсу, до участі в якому будуть допускатися лише компанії, що відповідають низці вимог. Зокрема, така компанія повинна мати міжнародний досвід проведення лотерей не менш ніж у трьох країнах і займатися цим не менш ніж п’ять років. Її загальний оборот за останні п’ять років у сумі повинен бути не менш ніж € 3 млрд.

За словами експертів, ніхто з гравців, які нині працюють на лотерейному ринку України, цим вимогам не відповідає, тому після прийняття законопроекту в наявному вигляді вони не зможу перемогти в конкурсі.

«Законопроект Мінфіну в нинішній редакції не залишає шансів чинним лотерейникам залишитися на ринку. В цілому ж, вимоги для учасників у конкурсі можуть свідчити про те, що вони прописані під окремого гравця, який уже готовий зайти на український ринок і з яким уже про все домовилися», – вважає Трипульський.

Солідарний з ним і президент юридичної компанії Jurimex Данило Гетманцев. За його словами, прописані в законопроекті нововведення фактично призведуть до монополізації ринку.

Експерт: Лотерейна діяльність у проекті закону виписана під конкретного оператора. За чутками – європейського. Тобто, фактично, уряд хоче ввести монополію на проведення лотерей

«Лотерейна діяльність у проекті закону виписана під конкретного оператора. За чутками – європейського. Тобто, фактично, уряд хоче ввести монополію на проведення лотерей», – каже Гетманцев.

Він звертає увагу і на іншу ініціативу Мінфіну, присвячену лотерейній діяльності.

«Уряд вводить новий інститут субліцензування. Той оператор, який переможе у конкурсі, отримає право видавати субліцензії іншим юридичним особам. Тобто держава приватизує своє право видавати ліцензії приватній особі. Таких прецедентів в нашій правовій системі ще не було», – зазначає Гетманцев.

Ще більше питань виникає до положень законопроекту, що регулює букмекерську діяльність. В уряді пропонують дозволити цей вид діяльності у букмекерських конторах, а також за допомогою інтернету. При цьому Мінфін хоче встановити розмір плати за ліцензію на організацію та проведення букмекерської діяльності в розмірі € 1,3 млн. Додатково доведеться оплачувати і ліцензію на кожну окрему букмекерську контору – від € 1,5 тис. до € 3 тис. залежно від населеного пункту. На думку Гетманцева, затвердження таких умов може привести до повернення у 2009 рік, коли букмекерські контори й ігрові автомати стояли практично на кожному перехресті.

«Через те, що законопроект встановлює недостатні обмеження для букмекерів і не забороняє азартні ігри в інтернеті, ліцензія на цей вид діяльності фактично даватиме можливість проводити абсолютно будь-які види ігор. Адже якщо я отримаю дозвіл на проведення ігор у Мережі, то мені ніщо не завадить за допомогою простих комп’ютерів запросто відбивати вартість ліцензії, надаючи можливість своїм клієнтам грати на тих же автоматах, тільки через інтернет», – каже юрист. І додає, що внаслідок цього кількість гральних закладів по країні може стати ще більшою, ніж було до заборони 2009 року.

Легалізація грального бізнесу – необхідний крок й Україна повинна до нього прийти. Однак пропозиції уряду в цьому напрямку далекі від ідеалу і несуть в собі безліч корупційних ризиків

Незважаючи на це, експерти сходяться на думці, що легалізація грального бізнесу – необхідний крок й Україна повинна до нього прийти. Однак пропозиції уряду в цьому напрямку, м’яко кажучи, далекі від ідеалу і несуть в собі безліч корупційних ризиків.

Крім того, вважає Трипульський, логічніше було б розбити урядовий законопроект на три окремі документи, кожен з яких був би присвячений окремим сегментам грального бізнесу – лотереям, казино і букмекерам.

Але схоже, що Кабмін налаштований рішуче і розраховує прийняти законопроект щодо гральної сфери якомога швидше, що дасть можливість підлатати дірки в бюджеті. За скромними підрахунками глави Міністерства фінансів Наталії Яресько, легалізація грального бізнесу дозволить збільшити надходження до скарбниці на 5 млрд грн на рік. Тому, вважає Гетманцев, уряд зробить все можливе, щоб парламент затвердив законопроект уже в поточному році, незважаючи на всі його мінуси.

«Мінфін збирається протягати цей закон разом з бюджетом, що істотно підвищує його шанси на проходження в парламенті», – резюмує юрист.