Незважаючи на потенціал деяких наркотичних речовин, вчені виступають проти їх відкритого застосування.

Генеральна Асамблея ООН в 1987 постановила відзначати 26 червня як Міжнародний день боротьби із вживанням наркотичних засобів та їх незаконним обігом.

У зв’язку з цим Корреспондент.net вирішив згадати останні наукові дослідження найвідоміших наркотичних речовин.
Що є наркотик?

Питання класифікації, і того, що можна вважати наркотиком є ​​на сьогодні дискусійним і має безліч критеріїв.

У 2009 році голова державного консультативної ради із зловживання наркотиками в Великобританії Девід Натт заявив, що “в останні роки класифікація наркотичних засобів стала складною і політизованою” і що влада неправильно оцінює небезпеку різних наркотиків, спираючись не на наукові відомості, а на забобони.

Через свою позицію він змушений був піти у відставку. Незадовго після цього він запропонував свою класифікацію, яка викликала бурхливу реакцію.

Так, у рейтингу Натта алкоголь опинився на п’ятому місці, а тютюн на дев’ятому, обігнавши за ступенем шкідливості марихуану та екстазі.

Вчений хотів показати, що, якщо для визначення шкідливості використовувати строгі методи, дозволені речовини будуть виглядати куди небезпечніше багатьох заборонених.
ЛСД

Фото: Reuters
Альберт Хоффман

Напівсинтетична психоактивна речовина з сімейства лізергамідов, ЛСД, може вважатися найвідомішим психоделіком, що використовувалися або використовується як рекреаційний препарат, а також як інструмент в різних трансцендентальних практиках, таких як медитація, психонавтика, або в заборонена законом (але легальна в минулому) психоделічна психотерапія

Найбільш дискусійною темою в науковому середовищі є речовина ЛСД, синтезована Альбертом Хоффманом в 1938 році.

“Попередні заяви про те, що вживання психоделіків призводить до розвитку проблем з психікою, не враховували того, що вони широко поширені в сучасному суспільстві. Коли ми врахували всі фактори, ми не знайшли зв’язку між вживанням психоделіків і психічними розладами. І якщо вони все ж викликають проблеми у деяких людей, вони компенсуються позитивними змінами в самопочутті в інших”
Крім того, в 2012 році вчені виявили, що ЛСД може лікувати алкогольну залежність.

У січні 2015 вчені з Санта-Круз в Каліфорнії опублікували результати першого контрольованого медичного дослідження ЛСД за 40 років.

Вчені досліджували ефекти ЛСД на 12 невиліковно хворих пацієнтів для поліпшення їх самопочуття і боротьби з тривогою. Частина групи отримала звичайну психологічну терапію, а частина – піддалася психоделічним сесіям. Як і очікувалося, ЛСД допоміг пацієнтам увійти в глибокий психоделічний стан.

Після цього вчені досліджували довгострокові наслідки, стежачи за станом пацієнтів протягом року. Було відзначено, що у тієї частини пацієнтів, які приймали ЛСД, емоційний стан був значно кращим, ніж у тих, хто не прийняв.

У 2009 році потенціал і ризики ЛСД стали також центральною темою в документальному фільмі National Geographic.

 Однак Хоффман, як і сучасні вчені, незважаючи на потенціал ЛСД, виступав проти вільного доступу речовини, оскільки позитивний ефект можливий при прийомі під наглядом фахівців.
    Крім того, вони виступають не за легалізацію загалом, а за можливість вільно вивчати його. Більш того, якщо у людини є схильність до психічних розладів, то після прийому ЛСД з великою ймовірністю вони виявляться.

Марихуана

Фото: Reuters

Психоактивний засіб, що отримується з конопель. Вплив на організм людини пов’язаний з психоактивними речовинами (каннабіноїдами), які містяться в коноплях, найдієвіший з яких – дельта-9-тетрагідроканнабінол.

У зв’язку з легалізацією марихуани в багатьох частинах світу кількість досліджень впливу збільшилася.

У 2014 році в журналі вчені вперше досліджували довгостроковий вплив марихуани на мозок.

З’ясувалося, що у хронічних курців марихуани зменшено обсяг орбітофронтальної кори (області мозку, пов’язаної з регулюванням емоцій, зваженістю і мотивацією), але збільшено кількість зв’язків між різними ділянками.

Проте у любителів канабісу зі стажем кількість зв’язків між різними ділянками мозку залишається вищою, ніж у середньої здорової людини. Саме тому, незважаючи на “стиснення” білої і сірої речовини мозку, хронічні курці практично не страждають від ослаблених розумових здібностей – зростанням числа зв’язків організм компенсує завданий коноплями збиток.

Вчені також вивчили труднощі з вимовою після куріння марихуани. Причина в тому, що психоактивний елемент марихуани – канабіноїди – перешкоджають передачі сигналів між руховими нейронами в головному мозку.

Що стосується підвищення апетиту, то в 2015 році нейрофізіологи з Єльського університету розшифрували нейрологічний механізм, що провокує у курців марихуанинестримний апетит.

Експерименти на лабораторних мишах показали, що “включення” рецепторів CB1 (у тому числі і за допомогою ТГК марихуани) змушує нейтрони виділяти гормон бета-ендорфін, який викликає приємне переживання, знеболює, а також – провокує виникнення почуття голоду.

Крім того, марихуана впливає на безпліддя у чоловіків, приводячи до змін розміру і форми сперматозоїдів, попереджає Аллан Пейсі з Університету Шеффілда.

Вчені також настійно не рекомендують пробувати марихуану підліткам, так як в зрілому віці це може привести до проблем з довготривалою пам’яттю.

В цілому, науковий світ відзначає небезпеки і ризики вживання марихуани для завзятих курців, які курять щодня.

Тим часом, науковий світ відзначає перспективи використання марихуани в медичних цілях. За сучасними даними (2011), застосування марихуани у пацієнтів з хронічним болем (зокрема, у хворих на рак) дозволяє знизити біль при одночасному зменшенні дозування опіоїдних анальгетиків.

Протиблювотна дія препаратів коноплі особливо корисна при поєднанні з хіміотерапією раку і СНІД. У ряді країн (Канада, Ізраїль, Іспанія, Великобританія) препарат Sativex, що складається з комбінації природних каннабіноїдів (ТГК і КБД) застосовується в лікуванні розсіяного склерозу.

MDMA

Фото: Reuters

Напівсинтетичне психоактивне поєднання амфетамінового ряду, що відноситься до групи фенілетиламін, широко відоме під сленговою назвою “екстазі”

В даний час екстазі заборонений в значній кількості країн, однак існує тенденція до деякого ослаблення подібних обмежень і поновлення застосування препарату в медицині і психіатрії.

Як показують сучасні дослідження, шкоди від алкоголю та тютюнопаління більше, ніж від прийому стандартної дози (75-125 міліграмів) екстазі, а на розумові здібності MDMA не робить негативного впливу.

Шкоду приносять, в основному, додаткові наркотичні інгредієнти, що містяться в таблетках і розчинах MDMA.
Амфетамін

Фото: Reuters

Стимулятор центральної нервової системи, походить від ефенілетиламіна.Механізм дії заснований на викиді нейромедіаторів (дофаміну і норадреналіну).

Амфетамін є рекреаційною психоактивною речовиною, здатною викликати психічну залежність. Питання існування фізичної залежності, за відомостями сучасних вчених, від амфетаміну неоднозначне.

Різка відміна препарату після тривалого застосування (або застосування протягом декількох днів у високих дозах) викликає втому, сонливість, голод і депресію такої міри, що існує реальний ризик самогубства.

Ці симптоми можуть вважатися складовими синдрому відміни або просто наслідками постійної нестачі сну і їжі, які супроводжують регулярне вживання амфетаміну.
Науковий світ однозначно сходиться на небезпеці цього наркотика, який, тим не менш, знаходить обмежене застосування в медицині при лікуванні СДУГ і нарколепсії.
За повідомленнями ЗМІ, амфетаміни та інші стимулятори досі перебувають в аптечках у деяких військових підрозділів.

Крім того, вчені з Інституту Макса Планка з’ясували, що стимулятор позитивно впливає на когнітивні функції літніх людей. Однак фахівці поки не радять їм приймати декстромфетамін. Для початку необхідно провести додаткові дослідження, щоб переконатися в безпеці і ефективності засобу.
Кокаїн

Фото: Reuters

Наркотик у формі порошку (кокаїн) або кристалічній формі (крек). Зазвичай кокаїн вживається з цукром, новокаїном, амфетаміном та іншими препаратами, схожими на новокаїн. Одержуваний з листя коки, кокаїн спочатку був синтезований як знеболюючий засіб.

Учені з Каліфорнійського університету провели дослідження, згідно з яким уживання кокаїну може протягом кількох годин змінити структуру мозку.

Виявилося, що відразу після ін’єкцій наркотику клітини мозку, що беруть участь в процесі запам’ятовування, обростають крихітними мембранними “шипами”. Говорячи іншими словами, клітинні структури, пов’язані з процесами навчання, збільшуються.Таким чином, вчені зробили висновок, що кокаїн покращує пам’ять і здатність до навчання.

Однак кокаїн так само швидко формує залежність об’єкта.

Цей метод дозволить поліцейським тестувати підозрюваних на вживання наркотиків на місці, не вдаючись до аналізу крові та сечі. Коли людина приймає кокаїн, в організмі виділяються особливі речовини, котрі залишаються на відбитках пальців.

Нанісши на відбитки спеціальний розчинник, який вказує на потрібні речовини, видно, у кого з людей в організмі залишилися сліди кокаїну.
Героїн

Фото: Reuters
Напівсинтетичний опіоїдний наркотик, “альфа і бета” наркоманії, безумовно, найстрашніший наркотик.

Науковий світ не змінив своєї думки про те, що героїн є найнебезпечнішим наркотиком, тому дослідження націлені на лікування залежності, а так само зменшення смертності від наркотику.

Експериментатори спочатку “підсадили” щурів на героїн, а потім спробували розірвати залежність за допомогою препарату “Налоксону” – поширеного засобу від передозування наркотиків.

У чому ж новизна? Вчені виявили, що “Налоксон” поєднується з героїном замість антитіл. В результаті реакція головного мозку на подібний “пов’язаний героїн” дуже м’яка. “Реакція, немов на їжу, секс і обійми”, – зауважив один з авторів роботи, Марк Хатчінсон. Щури перестають метушитися в пошуках важеля, що поставляє наркотики.

Отже, “Налоксон” може використовуватися для лікування від наркозалежності, а героїн, що володіє сильним знеболюючим ефектом, по ідеї, вдасться перетворити в безпечне ліки.
У Норвегії вчені почали випробування нових ліків, покликаних запобігти передозування героїном.

Діюча речовина таких ліків протидіє опіатам в організмі людини. Їх винахідники кажуть, що навряд чи препарат позбавить від наркозалежності, однак врятує від смерті під час передозування.  

  Таким чином, незважаючи на потенціал деяких наркотичних речовин, вчені виступають проти їх відкритого застосування. Гіпотетична користь може бути отримана тільки під наглядом фахівців, зазначають вони, а часткова легалізація потрібна тільки для продовження досліджень.