Пересічні Грузини тиснуть на свій уряд, щоб підтримати санкції проти РФ.

300 військовослужбовців із Південної Осетії відмовилися битися за путінський режим на Донбасі. Вони покинули позиції і повернулися додому. Це підтвердив Едуард Кокойти, колишній самопроголошений президент ніким не визнаної республіки. Тим часом у Грузії, від якої цю землю Росія відірвала 2008 року – не вщухає народне обурення через позицію свого уряду щодо війни проти України.

Про це йдеться в ТСН.

145 пар дитячого взуття перед парламентом у Тбілісі – мовчазна, моторошна згадка про загиблих в Україні дітей за місяць війни. Грузинський доброволець показує церкву в Ірпіні – те, що залишилося від міста і околиць після варварського обстрілу.

Офіційний Тбілісі на відміну від окремих громадян, нікого карати не поспішає. Наприкінці лютого він не доєднався до санкцій усього цивілізованого світу проти Росії, грузинський прем’єр прямо на камери заявив: Грузії це не вигідно.

Попри війну, якою путінський режим відрізав від Грузії Абхазію і Південну Осетію в 2008, перетворивши їх на такі самі невизнані ніким у світі республіки, як і наше ОРДЛО. Після такої заяви 1 березня Україна негайно відкликала свого посла з Грузії. За неприєднання до санкцій і за, «створення перешкод для добровольців, які хочуть нам допомогти». Тепер президентка Грузії приймає міністра закордонних справ Польщі, яка зараз головує в ОБСЄ.

Напад російських окупантів на сайті її адміністрації називають “нинішнім конфліктом в Україні”. Саломе Зурабішвіл відзначає важливі кроки, які Польща робить на підтримку України та наших біженців, тоді як в її рідній країні – під грузинськими та українськими прапорами ховають героїв, що загинули на війні з російськими окупантами.

Попри відсутність прямих рейсів, до Грузії зараз масово прибувають росіяни, які від початку лютневого наступу масово тікають з країни від мобілізації, від санкцій, від знецінення рубля, від цензури. Їм ті, хто вже в Грузії радять, приховувати, що вони росіяни, брехати, що, наприклад, із Латвії, а також купити собі футболки із українською символікою, як «оберіг».

Головні напрямки, куди виїжджають ті, у кого немає Шенгенських віз чи заздалегідь придбаних паспортів – турецький Стамбул, вірменський Єреван і грузинський Тбілісі. Середмістя зустрічає приїжджих написами і наклейками з нагадуванням про агресію, їх замивають і зривають. Вони з’являються знову.

Російська банківська система МІР в Грузії досі не працює, хоча були окремі спроби відкрити їй доступ, але нацбанк чітко заявив: цього не буде. Практично покинув грузинський простір єдиний російський банк – місцевий філіал ВТБ. Ну а транспортне перевезення – другий, крім фінансового, реальний напрямок, де Грузія була б реально здатна на санкції – не працює і так. Авіаційне сполучення припинене з 2019 року, сухопутне – з 2020. Тим часом у парламенті невизнаної Південної Осетії оголошують, що скоро проведуть референдум про приєднання до Росії. З російської ради федерації їм відповіли: чекаємо.

Франківська журналістка Ольга Гриців оприлюднила фото, де в одному із магазинів міста продають футболки з російською символікою.

“Знайомий скинув фото. Ось такий “фешен” продають в одному із магазинів на Галицькій“, -написала дівчина.