11 грудня, Роман Демчук “на щиті” назавжди повертається до рідного дому. Захисник загинув у бою за свободу та незалежність України.

Про загибель Захисника повідомили на Фейсбук-сторінці Радчанського старостинського округу, інформують “Вікна”.

Демчук Роман Васильович народився 20 червня 1998 року, мешкав у селі Радча Івано-Франківської громади. Вірний присязі на вірність українському народу, мужньо та сумлінно виконував свій військовий обов’язок.

Захисник Роман Демчук загинув у бою за свободу та незалежність України.

Траурний кортеж вирушить з Будинку смутку в Івано-Франківську до Радчі сьогодні, 11 грудня, о 16:00.

Завтра, 12 грудня, о 18.00 відбудеться панахида вдома у загиблого Героя, в селі Радча.

У п’ятницю, 13 грудня, об 11.00 розпочнеться похорон з дому полеглого воїна. Поховають Захисника на кладовищі у селі Радча.

“Роман віддав своє молоде життя, захищаючи рідну землю, своїх близьких і кожного з нас. Низько схиляємо голови перед пам’яттю Героя Романа, ім’я якого навіки вписане в історію України і викарбуване у нашій пам’яті. Його мужність, відданість та незламний дух назавжди залишаться в наших серцях. Висловлюємо щирі співчуття батькам, сестрі, бабусям та всім рідним і близьким полеглого Героя. Нехай Господь допоможе Вам пережити гіркий біль непоправної втрати. Ми сумуємо разом із родиною, друзями та побратимами. Вічна пам’ять та вічна шана Герою!”, — йдеться у співчутті.

Героям російсько-української війни, які віддали своє життя за Батьківщину, було від 28 до 44 років. Загинули захисники на Донеччині, Харківщині та на Херсонщині.

Під час виконання бойового завдання в Донецькій області загинув Роман Кузьмяк. Військовослужбовцю військової частини А 4267 було 44 роки, повідомила начальниця Івано-Франківської обласної військової адміністрації Світлана Онищук.

Останній бій в Донецькій області прийняв Андрій Пилипів. Старшому стрільцю-оператору військової частини А 4699 був 41 рік.

Внаслідок масованого ворожого обстрілу в Харківській області обірвалось життя Романа Глушка. 33-річний чоловік служив оператором десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти військової частини А 1910.

Внаслідок ворожого мінометного обстрілу в Донецькій області загинув Василь Сіщук. Боєць служив старшим водієм зенітного ракетного відділення зенітного ракетного взводу механізованого батальйону.

Останній бій в Херсонській області прийняв Назарій Александрук. 29-річний боєць служив у військовій частині А 3199.

Життя в бою за Україну віддав Роман Гринчишин. Командиру відділення 1 кулеметного взводу роти вогневої підтримки 2 механізованого батальйону військової частини А 0998 назавжди 28 років.

Даючи відсіч збройній агресії рф в Донецькій області, загинув Володимир Стасів. Бійцю військової частини А 4667 було 38 років.

Внаслідок ворожого мінометного обстрілу на Донеччині не стало Дмитра Луціва — старшого стрільця 3 гірсько-штурмового відділення військової частини А 3029.

Внаслідок ворожого артилерійського обстрілу поліг Сергій Фуфалько, який служив старшим стрільцем 3 гірсько-штурмового відділення 1 гірсько-штурмового взводу військової частини А 3029.

Ворожа куля снайпера забрала життя Василя Долиб’яника. Боєць служив у військовій частині А 4267.

Вічна слава Героям! Щирі співчуття рідним, друзям, побратимам.

Захищаючи Україну, на Донеччині загинув прикарпетць Роман Гнатюк.

На Донеччині п’ятого березня поліг військовослужбовець зі села П’ядики Коломийського району – Роман Гнатюк.

Сумну звістку повідомили на Facebook-сторінці відділу освіти, культури, молоді і спорту П’ядицької громади, пише Фіртка.

Роман Гнатюк народився 22 січня 1973 року.

“Він загинув внаслідок поранень, отриманих в результаті ворожої атаки баражуючим боєприпасом по позиціях підрозділу поблизу села Діброва Краматорського району Донецької області”, — повідомляють у П’ядицькій громаді.

1 березня у Львівській області прощаються із загиблими, які віддали своє життя за Україну через російську агресію.

Про це повідомили у Львівській ОВА.

Володимир Євстафієв
Із початком повномасштабного вторгнення рф добровольцем став на захист Батьківщини до лав 15-ї бригади оперативного призначення імені Героя України лейтенанта Богдана Завади. Виконував бойові завдання на південному та східному напрямках.

Геннадій Михальов
Із перших днів повномасштабного вторгнення рф сім’я Михальових переїхала до Львова, а сам він добровільно став на захист держави до лав 57-ї окремої мотопіхотної бригади імені кошового отамана Костя Гордієнка. Боронив державу на Миколаївщині, Одещині та Харківщині.

Роман Сенейко
Був солдатом військової частини А1962. Помер 27 лютого у реанімаційному відділенні лікарні міста Красноград Харківської області.

Тетяна Чубенко
Після збройної агресії російської армії на сході України та тимчасової окупації міста Лисичанськ, Тетяна вступила до лав 24 механізованої бригади, де здобувала військовий досвід. Переїхала до Яворова. Після початку повномасштабного вторгнення з мужністю виконувала свій обов’язок в складі 101 бригади сил тероборони. Була санітарним інструктором. Померла 27 лютого 2024 року під час відрядження до військової частини для проходження курсу базової загальновійськової підготовки.

На Рівненщині в останню дорогу провели Героїв, які загинули на фронті.

Про це повідомили у Рівненській ОВА.

Олександр Шеремет
Молодий військовослужбовець сміливо відстоював Незалежність на Сході України. Служив у лавах 104-ої окремої бригади територіальної оборони на посаді стрільця-помічника гранатометника. Загинув воїн внаслідок мінометного обстрілу у Харківській області.

Ілля Яцковець
У лавах ЗСУ служив з 2021 року, мав посаду оператора відділення управління батареї артилерійського дивізіону та звання старшого солдата. На жаль, 22 лютого 2024 року у ході виконання бойового завдання воїн загинув.

Василь Жакун
Призваний за мобілізацією у лютому 2022 року. Служив гранатометником 3 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 2 стрілецької роти 104-ої окремої бригади територіальної оборони. 25 лютого 2024 року воїн загинув під час виконання бойового завдання на Харківщині.

Василь Власюк
Став на захист Батьківщини 25 лютого 2022 року у лавах 104-ої окремої бригади територіальної оборони. 20 лютого 2024 року у ході ведення бойових дій на Харківському напрямку військовослужбовець загинув.

Олександр Корицький
До Збройних Сил України був мобілізований в березні 2023 року. Службу проходив у званні молодшого сержанта, був командиром бойової машини – командиром відділення механізованої роти. Загинув 26 лютого 2024 року у Донецькій області. В Героя залишилися батьки та брат.

Олександр Шнайдер
У 2018-2021 роках служив у лавах ЗСУ за контрактом, брав участь в АТО/ОСС. У березні 2022 року був призваний на військову службу за мобілізацією. Служив бухгалтером економічної служби військової частини у званні головного сержанта. Олександр помер 27 лютого 2024 року на військовій службі.

Павло Горпенюк
З початком повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року за покликом серця пішов захищати рідну землю. У Здолбунівському військоматі йому відмовили, у місті Рівне був зарахований до Рівненської 104-ї бригади ТРО. Воїн захищав Україну у найгарячіших точках фронту, брав участь у найзапекліших боях. З липня 2023 року у складі 3-ої штурмової бригади боронив Україну в Авдіївці Донецької області. Загинув воїн 26 лютого 2024 року під час виконання бойового завдання на Донеччині.

Валентин Ковальов
У Збройних Силах України був командиром автомобільного відділення підвозу боєприпасів, взводу технічного забезпечення, 3-го механізованого батальйону військової частини А 4447, мав звання сержант. 22 лютого 2024 року помер у госпіталі від поранення, отриманого внаслідок мінометного обстрілу під час виконання бойового завдання у Донецькій області.

Чергова важка втрата для всієї борцівської родини.

Про це повідомив народний депутат та спортсмен Жан Беленюк, передає Фіртка.

На війні з ворогом загинув борець греко-римського стилю Руслан Данко, позивний «Тренер».

“Знаю особисто Руслана дуже давно, він з невеликого містечка Косів, що на Івано-Франківщині. В період новорічних канікул наш тренер завжди проводив там збори.

Сильний борець, який, до повномасштабного вторгнення, вирішив для себе стати тренером і виховувати майбутнє боротьби Франківщини… на другий день після повномасштабного вторгнення увійшов до лав ЗСУ! Справжній Герой”, – написав Беленюк.

Руслан Данко був командиром розвідувального зводу.

22 лютого, у Львівській області попрощаються із загиблими, які віддали своє життя за Україну через російську агресію.

Про це повідомили у Львівській ОВА.

Назарій Вітульський
Житель села Рудники Миколаївської громади. Був солдатом, гранатометником десанно-штурмового батальйону військової частини А0224. Отримав важкі поранення біля населеного пункту Новомихайлівка Донецької області. Від отриманих поранень 19 лютого він помер у військовому госпіталі міста Дніпро.

Дмитро Тухлян
Мешканець смт Славське. Був старшим солдатом, старшим навідником мінометного взводу військової частини А1778. Призваний на військову службу 30 вересня 2022 року. Загинув 17 лютого у населеному пункті Рівнопіль Донецькій області.

Володимир Стеницький
Житель міста Хирів. Був солдатом мотопіхотного відділення військової частини А4267. Загинув 18 лютого 2024 року поблизу населеного пункту Берестове Бахмутського району Донецької області.

Василь Сиротинський
Мешканець села Козаки Золочівського району. З 4 квітня 2022 року обороняв Батьківщину. Воїн був стрільцем-помічником гранатометника військової частини А 0221. Загинув 17 лютого 2024 року біля селища Терни Донецької області.

На Рівненщині попрощались із захисниками, які віддали життя за свободу України.

Про це повідомили у Рівненській ОВА.

Петро Кулько
До війська призваний у листопаді 2022 року. Служив боєць у 24-ій окремій механізованій бригаді імені короля Данила. На жаль, 15 лютого Герой загинув під час виконання бойового завдання на Донеччині.

Ігор Біблов
З 2014 року брав участь в антитерористичній операції та мав досвід військової служби. Тож старшого солдата призвали на військову службу 1 березня 2022 року. Воїн брав участь у боях на Донецькому напрямку.
Люблячий батько, справжній патріот, справедливий, добрий та чуйний товариш. Таким навіки запам’ятають його рідні та близькі.

На жаль, 13 лютого Герой помер у військово-медичному шпиталі.
Поховали чоловіка на кладовищі в рідному селі.

На Рівненщині попрощались із захисниками, які віддали своє життя за Україну через російську агресію.

Про це повідомили у Рівненській ОВА.

Михайло Дяков
Чоловік був мобілізований у грудні 2023 року. Герой загинув 15 лютого під час виконання бойового завдання.

Василь Боришкевич
До війська був призваний у лютому минулого року. 13 лютого воїн загинув під час виконання бойового завдання в Донецькій області.

Максим Загоройчук
До лав ЗСУ приєднався у квітні 2023 року. Герой загинув 14 лютого під час виконання бойового завдання на Луганщині.

Сергій Тивончук
Мобілізували його в червні 2023 року. Нещодавно Сергій був у відпустці, а 7 лютого повернувся на Донеччину. Вже через тиждень, 14 лютого, життя Захисника обірвалося під час виконання бойового завдання під час мінометного обстрілу противника.

Ігор Мельник
Чоловік був курсантом 2-ї навчальної роти 3- го навчального батальйону школи індивідуальної підготовки, де проходив військовий вишкіл, щоб стати на захист України. На жаль, життя захисника передчасно обірвалося 16 лютого в лікувальному закладі на Рівненщині.

19 лютого, у Львівській області попрощаються із загиблими, які віддали своє життя за Україну через російську агресію.

Про це повідомили у Львівській ОВА.

Андрій Колода
Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації добровільно став на захист Батьківщини. Воював на Луганщині та в Запорізькій області у складі 3-ї бригади оперативного призначення імені полковника Петра Болбочана.

Вадим Павлюк
Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист Батьківщини до лав 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила. Героїчно виконував бойові завдання на східному напрямку.

Павло Биков
Із початком повномасштабного вторгнення рф вступив до складу 125-ї окремої бригади територіальної оборони. Виконував бойові завдання на Харківщині, а згодом – на території Донеччини.

Василь Бочковський
У 2023 році Василь добровільно вступив до лав ЗСУ. Проходив службу у складі 47 окремої механізованої бригади. Герой загинув 19 жовтня 2023 року поблизу населеного пункту Красногорівка на Авдіївському напрямку Донецької області. З цього часу вважався зниклим безвісти. Похорон відбувся 18 лютого 2024 року.

У Рівненській області попрощалися із загиблим Героєм, який віддав своє життя за незалежність України.

Про це повідомили у Рівненській ОВА.

Андрій Токар
Старший солдат, у лавах ЗСУ служив гранатометником механізованого відділення батальйону. Під час виконання бойового завдання щодо захисту незалежності України на Куп’янському напрямку із жовтня 2023 року вважався зниклими безвісти. Вчора, 18 лютого з Героєм попрощались у рідному Млинові.

Захисник загинув в районі Білогорівки Луганської області під час штурму збройних сил росії.

Про це повідомили на сайті Підгайчиківської сільської ради, передає Фіртка.

Захищаючи волю і незалежність України у війні з російськими окупантами загинув військовослужбовець ЗСУ, навідник 1 аеромобільного відділення 1 аеромобільного взводу 3 аеромобільної роти, солдат Сергій Ганчак.

Військовослужбовець народився 16 жовтня 1990 року, був жителем села Джурків Підгайчиківської територіальної громади Коломийського району. Загинув 18 січня 2024 року.

“Важко знайти слова втіхи, неможливо загоїти біль та гіркоту від втрати, проте світлі спогади про Героя України завжди будуть сильнішими за смерть… Поділяємо ваше горе, сумуємо разом з вами, підтримуємо вас у годину скорботи.

Нехай світла пам’ять про Сергія назавжди залишиться в серцях близьких та знайомих, а Бог подарує йому вічне життя та спокій”, — йдеться у повідомлені громади.

Про дату та час зустрічі тіла Героя та чину похорону повідомлять згодом.

На Донеччині поліг воїн-доброволець з Івано-Франківська Роман Корнута. Боєць був спецпризначенцем, боронив країну на Авдіївському напрямку.

Про це у коментарі Суспільному розповів друг загиблого воїна Андрій Дутка.

Бойовий шлях Романа Корнути
Роман Корнута народився 18 травня 1985 року в Івано-Франківську.

Зі слів Андрія Дутки, він почав воювати ще у 2014 році в добровольчому батальйоні “Айдар”.

“Роман завжди говорив про війну. Його дідусь був засланий в Сибір, тому він завжди казав, що буде воювати. Він не любив мос**ля. Тема війни, яка розпочалася ще у 2014 році, часом викликала у нього сльози. Він був справжнім патріотом”, — розповідає товариш загиблого.

Роман Корнута мав позивний Мазепа.

“Друг завжди був вільною людиною, говорив, що він — козак-характерник. У нього навіть позивний — Мазепа.Тобто був дуже вольовим, завжди відстоював свою думку”, — говорить Андрій Дутка.

Роман Корнута кілька разів брав участь в АТО/ООС. Повернувшись в Івано-Франківськ, їздив на військові навчання, збори військових.

З початком повномасштабного вторгнення РФ в Україну Роман разом з побратимами, що відвідували вишкіл, пішов на фронт добровольцем.

“Він пишався тим, що добровільно боронить країну від росіян, а не примусово. Я знаю, що Роман весь час був на “нулі”, хоча ніколи про це не розповідав. Він з побратимами завжди виконували важкі завдання”, — розповідає Андрій Дутка.

Роман Корнута воював у складі Сил спеціальних операцій ЗСУ на Донеччині.

Після війни хотів стати тренером
Андрій Дутка говорить: познайомився з Романом Корнутою підлітком. Хлопці разом відвідували спортивний клуб.

“Він любив спорт. Це було його життя. У дитинстві Роман завжди залишався після тренувань, спілкувався з нами на різні життєві теми. Я на Романа дивився, як на старшого брата. Він був лідером. Завжди усміхненим, життєрадісним — душею компанії”, — пригадує Андрій Дутка.

З його слів, після закінчення війни Роман хотів зайнятися тренерською діяльністю, працювати з дітьми.

Про загибель військовослужбовця повідомили також на Facebook-сторінці факультету фізичного виховання і спорту Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.