Британський мільярдер Річард Бренсон приїхав до Києва в рамках бізнес-саміту Forum One Ukraine як основний спікер. Однак один з найнестандартніших бізнесменів світу заздалегідь дав згоду виступити  з 20-хвилинною лекцією перед студентами Київської політехніки, коли автори ідеї створення у КПІ інноваційного містечка Polyteco Science City розповіли йому про неї.

Зустріч анонсувалася як відкрита і була такою у прямому сенсі – місцем її проведення стала площа інновацій університету, центром якої є пам’ятник одному з найвидатніших студентів КПІ Ігорю Сікорському. Охочі поспілкуватися з сером Річардом Бренсоном мали змогу не лише почути його виступ, а й взяти участь у розіграші 10 квитків на «дорослий» бізнес-саміт, який проходив у палаці «Україна».

«Розігріти» доволі численну аудиторію – а на площі зібралося понад півтисячі студентів, – організатори зустрічі вирішили не тільки дискотекою, а й розповіддю про створені в КПІ унікальні можливості для втілення ідей.

– Кілька років тому наш університет і науковий парк створили інноваційну екосистему – спеціальне середовище, де кожен може максимально швидко генерувати ідею, створити прототип, отримати кошти з венчурних фондів і вийти на внутрішній або зовнішній ринок, – рекламував керівник наукового парку «Київська політехніка» Ярослав Кологривов. – У нашу стартап-школу може прийти кожен бажаючий, причому необов’язково з уже готовою ідеєю. Головне – мати бажання створювати щось нове. У нас є ментори з Ізраїлю, США, які допомагають генерувати ідеї на першому етапі, а потім об’єднувати навколо них команди і презентувати їх інвесторам.

Кологривов розповів, що лише торік у рамках всеукраїнського конкурсу Sikorsky Challenge 14 студентських стартапів залучили 2 млн доларів інвестицій. Зараз це вже компанії зі штатом та високотехнологічною продукцією.

– Причому 85 процентів наших стартапів – хардверні, тобто це не просто софт, а, умовно кажучи, нано-супутники, дрони, металокерамічні рентгенівські трубки нового покоління, – зрозумілою присутнім мовою перераховував керівник наукового парку.

Показуючи на виставлений на площі стенд, Ярослав презентував і проект Polyteco Science City – інноваційний технопарк загальною площею 251 тис. квадратних метрів, який збираються збудувати на території вишу.

Далі у програмі заходу була міні-вікторина, яка засвідчила, що студенти знайомі з біографією Річарда Бренсона, та розіграш квитків на бізнес-форум.

– Чого ти чекаєш від зустрічі з сером Річардом? – звернувся ведучий до однієї з членів щасливої десятки.

– Мотивації і якоїсь енергії, щоб нарешті почати щось робити, – щиро відповіла студентка.

– А ти читала книгу Бренсона «До біса все! Берись і роби!»?

– Ще ні, але обов’язково прочитаю! – пообіцяла дівчина.

І ось нарешті ведучий оголосив, що сер Бренсон уже на підході.

– Я бачу його! Он він іде, у вишиванці!

Ці слова студенти зустріли радісним галасом та оплесками.

– О, вас так багато! Я думав, що це буде кілька людей в аудиторії, – стрімко пройшовши до встеленого червоним килимом невеличкого помосту чи то щиро дивувався, чи то кокетував сер Річард, у біографії якого були й акторські епізоди.

Робочою мовою зустрічі була англійська, і для присутніх це було цілком природно – принаймні, вголос ніхто не нарікав.

Вислухавши невеличку розповідь Кологривова про інноваційне містечко, відзначивши величезний внесок української науки у космічні та інші технології і похваливши нашу освіту, завдяки якій випускники вітчизняних вишів успішно працюють у таких всесвітньо відомих компаніях, як Google та Facebook, сер Річард перейшов до відповідей на запитання.

Перше з них стосувалося того, на що насамперед Бренсон звертає увагу, коли до нього приходять винахідники зі своїми ідеями.

– Найперше – на їхню особистість, тому що багато людей мають подібні ідеї, але втілити їх можуть лише люди певного типу, – відповів мільярдер. – А якщо ці ідеї мають стати частиною бренду Virgin, то вони мають бути достатньо революційними, щоб привести до значних змін. А ти сам маєш якісь ідеї?

– Звісно. Я учасник стартапу, ми створюємо безпілотні літальні апарати для сільгосподарських та військових потреб. Вас такі ідеї не цікавлять? – спробував скористатися нагодою студент.

– Це цікаво, але я не впевнений, що Virgin долучатиметься до військової сфери, – відбувся жартом Бренсон.

Ще студенти запитували, що, на його думку, було б перспективно розвивати, аби вийти на глобальний ринок, якими мають бути стартапи, щоб стати успішними, та про що сер Річард мріяв у 15 років.

– Напевно, як і більшість людей у такому віці, я хотів змінити світ на краще, – поділився спогадами Бренсон. – Тому я покинув школу і почав видавати журнал «Student». Я не мріяв стати бізнесменом, але для того, щоб він вижив, мені довелось ним стати. Однак від своєї юнацької мрії я не відмовився і тепер намагаюсь використати свій вплив, щоб зробити світ кращим і знову відчути себе 15-річним!

– Сер Річард, мене звати Олександр, я музикант. Скажіть, яку найбільшу дурницю в житті ви зробили?

Над цим, на перший погляд, провокаційним запитанням мільярдер не замислився ані на мить.

– О, в мене було багато дурних ідей! – каже Бренсон. – Приміром, нещодавно  я хотів запустити рейс Virgin American Air Lines у Лас-Вегас. А зараз у мене є ще одна – запросити тебе вийти сюди і разом з тобою заспівати!

Олександр прийняв виклик мільярдера і, вийшовши на сцену, перейшов на українську:

– Єдина пісня, яку я зараз хочу заспівати і яка буде доречною і актуальною…

Хлопець зробив паузу і чистим юнацьким голосом заспівав: «Ще не вмерла України ні слава, ні воля…»

Присутні підхопили, і гімн ніби освятив те, що відбувалось на площі.

– Річарде, це наш дуже знаменитий співак, тож зверніть увагу, – жартома звернувся до Бренсона, який має і звукозаписувальний бізнес, Ярослав Кологривов.

А ще під час 20-хвилинної зустрічі один зі студентів устиг прочитати Бренсону свого вірша, в якому згадав усі його пригоди – від польотів на повітряній кулі до спроб швидше за всіх перепливти Атлантику – та порівняв біографію Бренсона з комп’ютерною грою. Інша учасниця зустрічі подарувала мільярдеру власноруч намальований його портрет.

Та найголовніше – з Бренсоном вдалося домовитися про подальшу співпрацю.

– Те, що ви тут робите, просто фантастично! – не скупився на похвали сер Річард. – Я обіцяю прислати до вас в університет Пітера Стівенса, який часто буває в Україні у справах Virgin. Він подивиться на ваші ідеї, можливо, ми зможемо комусь із вас допомогти!

Всесвітньо відомий підприємець також побажав, щоб в Україну, яка, на його переконання, має всі шанси для успішного розвитку, нарешті прийшов мир. Окрім того, сер Річард встиг поставити завдання українському уряду.

– Україна витрачає дуже багато коштів на енергоносії, причому значна їх частина іде за кордон, зокрема в Росію, – нагадав він присутнім. – А тому ваш уряд має сказати, що через десять років наші гроші не повинні залишати країну, нам треба перейти на власні енергоносії, вивчити всі, у тому числі й ваші, ідеї щодо розвитку сонячної, вітрової та інших альтернативних видів енергії і розробити програму переходу.

Насамкінець керівник наукового парку КПІ подарував Бренсону точну копію капелюха Сікорського та розповів історію пам’ятника і пов’язану з цим винахідницьку традицію.

– Ігор Сікорський любив капелюхи, носив їх постійно і знімав лише у виняткових випадках, – нагадав він. – Якось, уже будучи успішним американським підприємцем похилого віку, він сказав у інтерв’ю, що знімає капелюха перед альма-матер, яка підготувала його до освоєння неба. Ці слова викарбувані і на пам’ятнику, який стоїть на цій площі. А ми вирішили зробити капелюха Сікорського символом стартапу в нашій інноваційній екосистемі. Той, хто задумав якийсь, бізнес і хоче стати успішним, має зі своєю командою прийти до пам’ятника Сікорському, щоб потерти капелюха, якого винахідник тримає в руках. Тож у вас, сер Річард, є чудовий шанс стати дуже успішним винахідником!

Ну який же мільярдер пропустить такий шанс! Звісно, що Бренсон із задоволенням долучився до студентської традиції!

На прощання він сфотографувався зі студентами, які, прагнучи побути поруч із сером Річардом ще бодай хвильку, щільним натовпом посунули за ним до машини.

– Ну, він такий сивий і… класний! – на ходу ділився по телефону враженням від зустрічі якийсь хлопчина.

Після того, як автомобіль повіз гостя до палацу «Україна», я вирішила поцікавитися, чи задоволені результатами візиту Бренсона до КПІ його організатори.

– Видно, що він досить відкритий і любить рухатися вперед, отримуючи задоволення, а не ставити себе у якісь рамки, – сказав Ярослав Кологривов. – Бренсон – людина дуже успішна, він давно пройшов те, що ми тільки починаємо, тому нам дуже важливо подивитися на світ з позиції його досвіду і підживитися його знаннями, щоб не робити якихось помилок.

З моїм припущенням, що Бренсон надто разюче відрізняється від українських бізнесменів, керівник наукового парку не погодився.

– Повірте, в Україні є різні підприємці, – переконував Кологривов. – Ми спілкуємося з інвесторами, яким ми цікаві, які хочуть інвестувати у високотехнологічні речі, які прагнуть, щоб їхні діти і внуки жили у розвинутій країні, а не сировинному придатку. У нашій екосистемі є цілий ряд багатих людей і груп, які вже  інвестують у наші стартапи. Наприклад, усі 2 мільйони доларів інвестицій у 14 студентських стартапів конкурсу Sikorsky Challenge були українськими!

ДОВІДКОВО. Річард Бренсон – англійський підприємець, засновник корпорації Virgin Group, зокрема, однієї з найбільш відомих в останні роки – Virgin Galactic. Наразі кількість компаній, які входять до Virgin Group, становить близько 360. Згідно з оцінками журналу Forbes, розмір статків Бренсона оцінюється у 5 млрд доларів.

У жовтні 2007 року його включили до британського рейтингу «100 геніїв сучасності», на формування якого впливали: роль у зміні системи поглядів, суспільне визнання, сила інтелекту, досягнення та культурна значимість кожного з кандидатів.

Надія Юрченко, Київ.