Законопроект “Про фонд енергоефективності” зареєстровано у Верховній Раді
Про це наголосив віце-прем’єр-міністр – міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко, передає “Урядовий портал”.

“Сьогодні у Верховній Раді під № 5598 зареєстровано законопроект “Про фонд енергоефективності”. Сподіваюсь, що вже на наступному пленарному тижні у січні 2017 року законопроект буде розглянутий у парламенті і якнайшвидше проголосований”, – сказав він.

Віце-прем’єр-міністр зазначив, що Фонд енергоефективності – це інструмент, який надасть українським громадянам фінансову підтримку і технічні рішення для зменшення комунальних витрат.

За його словами, з 18,6 млрд куб. м газу, що постачається для потреб ЖКГ, 2,4 млрд куб. м втрачаються у системі теплопостачання, 9 млрд куб. м – у будинках, і лише 7,2 млрд куб. м витрачаються за призначенням. Тобто 11,4 млрд куб. м газу, оплаченого людьми, втрачається.

На його переконання, запуск Фонду стимулюватиме скорочення енергоспоживання та зростання економіки.

“Прогнозуємо скорочення споживання газу на 10 млрд куб. м, забезпечення річної ємності ринку енергоефективності у 60 млрд грн, додаткові фінансові надходження до бюджетів у 10 млрд та створення 75 тисяч нових робочих місць”, – наголосив Зубко.

Як повідомляє щотижневик “2000”, найбільшу приватну теплопостачальну компанію України, яка працює на альтернативних джерелах енергії, виживають з Івано-Франківської області.

У щорічному рейтингу енергоефективності регіонів України Івано-Франківська область традиційно займала місця в першій або на початку другої десятки. Цьому сприяла наявність великих запасів деревини і можливість направити відходи виробництва на опалення житлового і комунального сектора.

У 2010 р. постановою Кабміну № 243 була затверджена Державна цільова економічна програма енергоефективності і розвитку сфери виробництва енергоносіїв з відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива на 2010–2015 рр.

У жовтні того ж року сесія Івано-Франківської облради затвердила Регіональну програму підвищення енергоефективності на 2010-2014 рр., яка дозволила місцевим органам самоврядування укладати договори з підприємцями на переобладнання газових котелень під використання альтернативної сировини – головним чином відходів деревини, брикетів і пелет.

Рік тому голова Івано-Франківської ОДА Олег Гончарук, звітуючи перед тодішнім прем’єр-міністром Арсенієм Яценюком, заявив що підсумком реалізації регіональної програми стала економія 51,4 тис. тонн умовного палива вартістю 203,2 млн. грн. Область ввела в експлуатацію 31 котельню на твердому біопаливі та одну сонячну електростанцію в с. Рожнов Косівського р-ну. Крім того, були затверджені 22 проекту модернізації місцевих котельних.

На сьогоднішній день можна стверджувати, що цим досягненням влада здебільшого зобов’язана лише двом компаніям – «Альтеко» і «Гріненерджі».

Реконструювавши 20 котелень, що опалюють районні та міські лікарні, диспансери, школи-інтернати та відділи освіти, інвестори забезпечують місцевим бюджетам тарифи на 30-40% нижче, ніж пропонують споживачам міські котельні, що працюють на природному газі.

У нинішньому опалювальному сезоні «Альтеко» і «Гріненерджі» постачають споживачам тепло в середньому по 1050 грн. за 1 Гкал. Тоді як газові котельні – по 1350-1600 грн.

Як стверджують в «Альтеко», тільки одна Богородчанська центральна районна лікарня в 2013–2015 рр. отримала ефект від переходу на альтернативні джерела палива 1945,5 млн. грн.

В цілому це десятки мільйонів зекономлених гривень (особливо, коли вартість газу перевищувала $ 400 тис. куб. м). І це не рахуючи створення 150 робочих місць з фондом оплати понад 2,2 млн. грн., виплачених податків за 2011-2016 рр. – 6,1 млн. грн. З них 5,2 млн. грн. – в 2014-2016 рр.

Для надання послуг теплопостачання в лісгоспах і у місцевих підприємців менш ніж за три роки було закуплено сировини на 6,9 млн. грн.

Сума інвестицій в модернізацію об’єктів теплопостачання за цей же період склала $ 530 тис., або 13,7 млн. грн.

При цьому інвестор ні разу не виводив дивіденди з підприємств Івано-Франківщини, направляючи їх на подальшу модернізацію та переоснащення об’єктів.

Мотивом для такого рішення, ймовірно, стали очікувані зміни законодавства в галузі теплопостачання з альтернативних джерел.

Поки що на ринку діє стара норма, що обмежує рентабельність діяльності 6% прибутку понад собівартості виробленого і поставленого тепла.

Але незабаром Верховна Рада повинна розглянути поданий урядом законопроект про зміни до закону «Про теплопостачання», який передбачає тарифи на тепло з альтернативних джерел на рівні 90% діючих газових.

Цим же документом повноваження по встановленню тарифів на теплову енергію з альтернативних джерел будуть передані від Нацкомісії, що здійснює держрегулювання в сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП), місцевим радам. Тоді як зараз повноваження по встановленню тарифів розділені між НКРЕКП і органами місцевого самоврядування залежно від обсягу поставленого тепла.

Але НКРЕКП часто-густо не в змозі переробити весь обсяг заявок постачальників. Як наслідок, документи, подані на один опалювальний сезон, розглядаються вже по його закінченні.

За цей час неодноразово змінюються складові тарифу. У минулому році ціна на дрова змінювалася двічі й виросла на 40%, в результаті чого постачальники змушені працювати в збиток. Місцева влада також не бажає переглядати тарифи.

Встановлення тарифів з 10% -ним дисконтом від газових учасники ринку вважають величезним стимулом для притоку інвестицій і здійснення реального переходу на альтернативні джерела енергії.

Але чим менше часу до переходу на нову систему регулювання тарифів, тим більший тиск відчувають не державні і не комунальної учасники ринку теплопостачання.

Для «Альтеко» і «Гріненерджі» це виразилося в чотирьох (!!!) кримінальних справах нібито за перевищення вартості їх послуг, які, нагадуємо, на 30-40% нижче, ніж в середньому «по лікарні».

Формальною підставою для цього стало віднесення 5% втрат тепла при виробництві на втрати в комунікаціях при його транспортуванні. Як стверджують на підприємстві, таке відображення втрат було внесено через недосконалість документації. Всі ці дії проводилися за згодою місцевої влади, якя стверджує тариф. Інакше кажучи, логіка в порушенні справ проти компанії, яка надає послуги на основі розцінок, встановлених місцевими органами влади, повністю відсутня.

Проте, за словами директора ТОВ «Альтеко» Петріва М.І., почавши в 2015 р. з численних запитів про наявність у «Альтеко» і «Гріненерджі» дозвільної документації (охорона праці, Держгірпромнагляд, СЕС і т. Д.) і не отримавши зачіпок для припинення діяльності підприємств, правоохоронні органи перейшли до методичного залякування персоналу компаній, вимагаючи забезпечити неформальні зустрічі з засновниками.

Вручення звинувачень в ряді випадків відбувалося за відсутності адвокатів, зразки підписів і документи відбиралися з порушенням закону, а директорам наполегливо пропонували визнати провину добровільно.

Активно ведеться вилучення документів комунальних установ, яким постачає тепло. У неформальних зустрічах головним лікарям радять припинити співпрацю з постачальниками теплоносіїв. І навіть деякі співробітники районних правоохоронних органів визнають, що справа має замовний характер і ведеться відносно компаній, які не бажають брати участь у відкатних схемах і «кумівських» відносинах.

Ідейним керівником “наїзду” на альтернативних постачальників тепла в Івано-Франківську називають начальника відділу управління захисту економіки Нацполіціі в регіоні Романа Лойко. Від його імені подаються численні рапорти в районні підрозділи НП для ініціації кримінальних справ.

Більш того, поліцейський чин особисто об’їжджав головлікарів лікарень, яким постачає тепло «Альтеко», і попереджав їх, що вести роботу з компанією не бажано через велику кількість звинувачень. По суті залякував.

Про замовний «комерційний» характер “наїзду” на «Альтеко» і «Гріненерджі» свідчить відсутність справ щодо інших учасників ринку альтернативного теплопостачання. Хоча в багатьох випадках мова йде про відсутність дозвільної документації, економії на безпеці обладнання, закупівлі сировини за готівку і т. д.

Сам пан Лойко, якщо вірити майнової декларації за 2015 р виглядає безсрібником. На нього лише записано 10 соток землі в с. Деревач (Львівська обл.), Немає ні квартири, ні вкладів у банках, ні інших заощаджень. Тільки кредитка від «Приватбанку». Автомобіль Пежо-406 1997 р. випуску оформлений на дружину. Для співробітників його рангу така бідність – майже виняток. Хоча Роман Богданович успішно працював в правоохоронних органах і займав високі посади ще при Януковичі.

Як відзначають в «Альтеко», вони не вимагають закриття кримінальних справ, але хочуть припинення погроз і шантажу в розпал опалювального сезону, коли співробітники підприємств зайняті збором документів для поліції замість виконання прямих обов’язків. Тільки по одній компанії йдеться про 10 котелень, розташованих в п’яти райцентрах.

«Не потрібно блокувати роботу компанії нескінченними запитами й повістками – почекайте висновків і рішення першого суду який і визначить, чи мають місце пред’являються звинувачення або вони повністю абсурдні», – стверджує директор «Альтеко».

Компанія неодноразово зверталася зі скаргами на дії пана Лойко в органи управління і контролю – НАБУ, ОДА, облпрокуратури, але поки ці заяви не справили належного ефекту. Однак, нові кримінальні справи з однаковим формулюванням звинувачення доводять, що істина поліцейського чиновника не хвилює, більш за все він зацікавлений в блокаді роботи компанії і віджиманні організованого бізнесу!

Втім, місцева адміністрація не приділяє скаргами належної уваги і фактично сприяє протиправним діям чиновників МВС.

В останній претензії на ім’я голови ОДА компанія попередила, що якщо необгрунтоване тиск на її бізнес не припиниться, вона буде змушена перереєструватися в сусідній області, де до залучення добросовісних інвесторів

ставляться більш відповідально.

Тим часом ТОВ «Альтеко» і ТОВ «Гріненерджі» продовжують працювати і заощаджувати гроші для бюджету області. Більш того, в загальноукраїнському рейтингу теплопостачальників компанії зайняли відповідно перше і шосте місця в категорії «платник податків 2016 року».

За два роки Україна піднялася в рейтингу енергоефективності з останньої позиції в Європі на цілком середньоєвропейський рівень.Про це сказала заступник голови директорату Єврокомісії з питань політики сусідства та розширення Катерина Матернова в інтерв’ю виданню «Новий час», відповідаючи на питання про можливу неготовність українців до енергетичних реформ.

«Це приголомшлива статистика: за два роки Україна піднялася в рейтингу енергоефективності з останньої позиції в Європі на цілком середньоєвропейський рівень. Це не так легко, особливо, враховуючи з яких позицій ви піднімалися», – сказала Матернова.

На її думку, українцям необхідно пояснити, чому такі важливі інвестиції в енергоефективність, домогтися розуміння того, що разові інвестиції в цьому напрямку будуть приносити вигоду рік за роком.

«Міністр регіонального розвитку Геннадій Зубко – чемпіон по цій реформі. На жаль, мало хто розуміє важливість цієї реформи, як він», – заявила Матернова.

Також представник Єврокомісії вважає, що важливим моментом у просуванні реформи енергоефективності є система стимулювання тих, хто провів енергомодернізацію.

Енергоефективність це найбільш життєво важливий стратегічний інтерес України, важливість якого для національної безпеки країни важко переоцінити. Про це у своєму блозі на НВ пише Янез Коп, голова секретаріату Енергетичного співтовариства.

Тим не менше, коли мова заходить про політику у сфері енергоефективності, реформи не рухаються з мертвої точки. Українські власті мають великий досвід у зверненні за технічною допомогою до всіх донорам у сфері енергоефективності, а потім у складанні результатів на полицю. Це створює враження, що робота йде, але насправді реформи зайшли в глухий кут. Україна значно відстає від більшості країн-членів Енергетичного Співтовариства приведення своєї нормативно-правової бази з енергоефективності у відповідності зі своїми міжнародними зобов’язаннями за Договором про створення Енергетичного Співтовариства (Договір). Такі країни, як Молдова, Косово*, Албанія набагато більш успішні.

Чому існує так багато дилем про те, що є абсолютно безперечним – про енергоефективність?Важко повірити, що політично неоднозначний закон про ринок газу був прийнятий рік тому, що реформа ринку електроенергетики, ще більш складна, в даний час обговорюється у Верховній Раді у вигляді законопроекту, але в області енергоефективності майже всі процеси реформування, здається, застигли на століття. Бути може, причина в тому, що експертів, які володіють достатніми знаннями для обговорення моделі ринку електроенергетики та газу не так багато, але вести розмови про основні енергоефективні заходи можуть всі? Можливо, але управління процесом так само важливо і воно далеко не ідеально.

Думаю, одна з причин в тому, що структура-попередник Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження коли мало незалежний статус і знаходилося в прямому підпорядкуванні Кабінету Міністрів. З тих пір, різні впливові кола намагалися змінити ситуацію, але Агентство раніше страждає від своєї особливої позиції в структурі уряду. На жаль, це дуже часто відбувається в Україні.
Друга причина криється в негнучких регламентних процедурах, що так притаманні Україні. Згідно з регламентом Кабінету Міністрів законопроекти, які пройшли узгодження з центральними органами виконавчої влади, не можуть піддаватися значним змінам, навіть якщо вони не відповідають зобов’язанням в рамках Договору. Замість того щоб подавати на розгляд ЦОВВ практично ідеальні законопроекти, міністерства та агентства надмірно поспішні у підготовці реформ, з-за чого узгодження триває місяцями. Нам залишається тільки спостерігати порочне коло ніколи не завершуються консультацій, що може бути перерваний, тільки якщо законопроект стане депутатською ініціативою.
Третьою причиною служить інше, надто складний, процедурне правило. Законопроект, незважаючи на завершену процедуру узгодження ЦОВВ, відразу повертається ініціатору для повторного погодження у разі, якщо міністр або голова ЦОВВ йде з посади. У політично нестабільні часи це може призвести до затягування процесу на роки. Найгірший приклад — це Національний план дій з енергоефективності, який проходив процедуру обговорення так багато разів, що був прийнятий з чотирирічним запізненням. Міністри йдуть, але центральні органи залишаються, і немає сенсу згадувати про те, як такі непотрібні бюрократичні процедури впливають на їх ефективність. Один з недавніх випадків — це законопроект про енергоефективності будівель, який був повернутий на повторне погодження у зв’язку з призначенням нового Уряду.

У порівнянні з іншими країнами-членами Енергетичного Співтовариства, процес реформ в Україні перевернуть з ніг на голову. Це єдина країна-член, яка не адаптувала базову Директиву про ефективне кінцевому використання енергії та енергетичних послуг (2006/32), крайній термін транспозиції закінчився в грудні 2011 року. Ця рамкова Директива служить основою, на якій базуються інші ініціативи. Тим не менш, Україна вирішила пропустити цю сходинку і перейти (хоч і безуспішно), до іншого, більш складного законодавства.

Секретаріат Енергетичного Співтовариства міг би ініціювати процедуру розгляду проти України у зв’язку з невиконанням зобов’язань по транспозиції Директиви 2006/32. Замість цього було прийнято рішення запропонувати Україні стати першою країною-членом, що здійснить транспозицію Директиви з енергоефективності, більш вдосконаленою в порівнянні з Директивою про ефективне кінцевому використання енергії та енергетичних послуг. Щоб дати старт процесу, Секретаріат запросив українських експертів з різних органів влади в свій офіс у Відні для того, щоб підготувати законопроект, який до кінця зустрічі був недалекий від фінальної версії. Це було в червні минулого року. Українська влада обіцяла, що обговорять законопроект і нададуть додаткові коментарі до серпня 2015 року. По закінченні практично року, вони не змогли нічого направити по суті.

Створюється враження, що опір українських властей прийняття якого-небудь законодавства пов’язаного з енергоефективністю і, таким чином, не дотримання міжнародних зобов’язань держави, є результатом лобістських зусиль промисловості. Будівельна галузь не бажає якоїсь додаткової ізоляції або кращих вікон, так як це призведе до більш високих витрат на будівництво, незважаючи на значно менші витрати при експлуатації. У відповідності з Планом дій з реформування газового сектора, що був підписаний Кабінетом Міністрів України, Світовим Банком і Секретаріатом Енергетичного Співтовариства, законопроект по комерційному обліку тепла мав бути поданий на розгляд Уряду до червня 2015 року.

Незважаючи на те, що в 2015 році Секретаріат направив Держенергоефективності України законопроект, що повністю відповідає міжнародним зобов’язанням України, документ так і залишився лише проектом. І це незважаючи на величезну суму фінансової допомоги, надання якої обумовлено реалізацією цього Плану дій.

Енергетична марнотратство і корупція є найбільшими проблемами українського суспільства і економіки. Існує деяка надія, що корупція буде викорінена. Щодо опору заходам з підвищення енергоефективності, я не такий оптимістичний.