Росія нібито готова сприяти експорту продовольства з України, яке сама ж і заблокувала, але з однією причиною.

Так, РФ готова розблокувати експорт українського зерна в обмін на зняття санкцій щодо постачання зерна з Росії.

Про це заявив президента РФ Володимир Путін, пише російське пропагандистське агентство “Інтерфакс”.

“Спочатку ми порушували питання таким чином, що це має бути запакетовано, а саме – ми сприятимемо вивезенню українського зерна, але виходимо з того, що і всі обмеження, пов’язані з можливими постачаннями на експорт російського зерна, будуть зняті”, – заявив Путін.

Нагадаємо, за словами міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби, переговори з РФ щодо експорту українського зерна є дуже складними. Вони ведуться на дуже серйозній вертикалі: від генсекретаря ООН до технічних експертів, які сидять і відпрацьовують деталі. Президент України дав чітке доручення: всі деталі мають бути відпрацьовані таким чином, щоб усунути будь-яку загрозу для України з моря.

Україна збільшує продаж зерна за кордон. Станом на 2 лютого, зернових та зернобобових культур продано майже 40 млн тонн. Це на 10 млн тонн більше, ніж на аналогічну дату минулого року. За словами ж експертів, ще станом на кінець січня з України було вивезено понад 90% продовольчого зерна – того, з якого печуть хліб.

Про нарощування продажів повідомила пресслужба Мінагрополітики. Зокрема, вже експортовано:

пшениці – 17,341 млн тонн (на 4 184 млн тонн більше, ніж на аналогічну дату минулого року);

ячменю – 5 515 млн тонн (+1 560 млн тонн);

жита – 157,5 тис. тонн (155,8 тис. тонн);

кукурудзи – 16 617 млн. тонн (+4 408 млн. тонн).

Вивіз борошна скоротився

А ось загальний експорт борошна, навпаки, скоротився. Станом на 9 лютого, було вивезено 64,4 тис. тонн її. Це на 24,4 тис. тонн менше, ніж на аналогічну дату 2021 року. Зокрема, експортовано:

борошна пшеничного – 63,3 тис. тонн (на 24,9 тис. тонн менше, ніж на аналогічну дату минулого року);

борошна з інших видів зерна – 1,1 тис. тонн (на 0,5 тис. тонн більше).

Продано майже все зерно

Через неконтрольований експорт ще станом на кінець січня з України було вивезено понад 90% продовольчого зерна, яке використовується для випікання різних сортів хліба. Про це AgroPolit розповів експерт Growford Institute Валерій Клочок.

“Існує низка заяв представників аграрних асоціацій, які стверджують, що через неконтрольований експорт за кордон було вивезено понад 90% продовольчого зерна. Саме воно використовується для випічки різних сортів хліба”, – зазначив він.

В Україні можуть скасувати мораторій на експорт лісу-кругляка. Законопроєкт уже підтримали на засіданні економічного комітету, однак це може активізувати “чорних лісорубів” і призвести до вирубки лісів. Крім цього, без роботи можуть опинитися тисячі українців.

“Коли з України вивозять необроблений ліс, унаслідок цього в країні повністю знищено деревообробне, меблеве виробництво. Закон діє з 2015 року, за цей час 80 000 осіб отримали роботу в деревообробній галузі. Десятки, сотні нових підприємств по Україні”, – заявив один із ініціаторів мораторію, лідер Радикальної партії Олег Ляшко в прямому ефірі “Сегодня”.

У Євросоюзі вимагають скасування мораторію. Відзначимо, ще наприкінці 2020-го арбітраж визнав, що мораторій суперечить Угоді про асоціацію України з ЄС. Олена Омельченко, адвокат, яка представляла нашу країну в арбітражі, каже, що загрожували “дзеркальними” обмеженнями.

Однак це може бути зовсім інший товар. “Це може бути не ліс-кругляк, а товар металургійного комплексу, товари сільськогосподарського виробництва”, – пояснює Омельченко.

Експорт необробленого лісу до мораторію склав майже 3 мільйони тонн на рік, але потім цифри почали знижуватися, а в 2019 році, як свідчить ДФС, експорт зупинився.

До чого призведе скасування мораторію?
Передусім під загрозою опиняться деревообробна і меблева галузі (вони зіткнуться з дефіцитом деревини), а це 200 тис. робочих місць. Крім того, прискорення вирубки лісів може погіршити екологічну ситуацію.

Також Україна ризикує втратити свій шанс налагодити сучасне виробництво і замість того, щоб продавати за кордон вже готові меблі, поставлятиме сировину для виробників в інших державах.

Скільки Україна може заробити на лісах?
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час презентації аудиту країни заявив, що тільки на лісах, розвитку власної деревообробної промисловості Україна може заробити близько 40 млрд доларів. Водночас зовнішні кредити, взяті за всі роки незалежності, становлять близько 42 млрд доларів.

У 2017 році підприємства Прикарпаття здійснили обсяг експорту деревини і виробів з деревини на суму 103,1 млн. доларів США. Це на 9,1% більше, ніж попереднього року.

Ліси Івано-Франківщини, поряд із екологічними і рекреаційними функціями, мають важливе значення в економіці регіону.

Область є однією з найбільш лісистих в Україні – лісові угіддя займають майже 46% території області або 635,9 тис.га, повідомляють у Головному управлінні статистики в Івано-Франківській області.

Підприємствами, зареєстрованими на території області, яким надані у користування або власність ліси, за 2017р. реалізовано продукції (товарів, послуг) лісового господарства на 843,8 млн.грн, що на 21,1% більше, ніж роком раніше.

Майже 73% загальнообласних обсягів реалізації забезпечили лісогосподарські підприємства Рожнятівського, Долинського, Надвірнян­ського, Верховинського районів та Івано-Франківської міської ради.

У загальнодержавних обсягах реалізації продукції лісового господарства у 2017р. частка області склала 6,1%, що відповідає 8 місцю серед регіонів держави.

На підприємствах лісогосподарського комплексу області у I півріччі 2018р. було зайнято 2,9 тис. осіб або 1,5% працівників підприємств, установ, організацій області з кількістю найманих працівників 10 і більше осіб. Заробітна плата штатного працівника галузі у цьому періоді склала 8309 грн на місяць, що більше на 18,9%, ніж у січні–червні 2017р., і на 15,1% – від середнього розміру по області.

У розвиток підприємств лісового господарства та лісозаготівель області у січні–червні 2018р. спрямовано 12,6 млн.грн капітальних інвестицій; обсяг прямих інвестицій (акціонерного капіталу) на 1 липня 2018р. склав 508,6 тис.дол. США.

Відновлення лісових ресурсів та підвищення продуктивності лісових земель є одним із основних завдань лісогосподарської діяльності.

У 2017р. роботи по відтворенню лісів проведено на 4 тис.га земель лісового фонду (на 4,5% більше, ніж роком раніше), з них на 1,8 тис.га здійснено садіння і висівання лісу, 2,2 тис.га охоплено природним поновленням. Крім того, у вкриті лісовою рослинністю землі переведено 3,1 тис.га лісових культур та ділянок з природним поновленням, що на 11,5% більше, ніж у 2016р.

Роботи із захисту лісів від шкідників та хвороб лісу у 2017р. проведено на площі 4,3 тис.га, з них основну частину (99,3%) становили профілактичні біотехнічні заходи. У результаті проведених заходів і під впливом природних факторів у 2017 році ліквідовано осередків шкідників і хвороб лісу на площі 7,7 тис.га.

Рубки лісу у 2017р. проведено на площі 25,8 тис.га, з них рубки головного користування – на 2,6 тис.га. Вирощуванню продуктивних лісових насаджень, підвищенню їх якості та продуктивності сприяють рубки, пов’язані з веденням лісового господарства, якими у 2017р. охоплено 23,2 тис.га, зокрема рубками догляду – 7,3 тис.га, санітарними рубками – 12,6 тис.га.

Від усіх видів рубок та здійснення підготовчих робіт заготовлено 1462,9 тис.м3 деревини, що на 4,5% менше, ніж у 2016р., з неї 1161,5 тис.м3 – це ліквідна деревина, обсяги заготівлі якої порівняно з попереднім роком скорочено на 4,3%.

Питома вага області у загальнодержавних обсягах заготівлі ліквідної деревини у 2017р. склала 6,1%, що відповідає 8 місцю серед регіонів держави.

Деревина і вироби з деревини є важливою складовою зовнішньої торгівлі регіону: у структурі експорту у 2017р. на них припало 15,5% загальнообласних обсягів. Обсяги експорту деревини і виробів з деревини у 2017р. порівняно попереднім роком збільшились на 9,1% і склали 103,1 млн.дол. США.

Довідково: Професійне свято фахівців лісового господарства – день працівника лісу встановлений Указом Президента України 28 серпня 1993 року і традиційно відзначається у третю неділю вересня.

Україна і Катар ведуть переговори про постачання зрідженого газу з близькосхідної держави.

Про це заявив президент Петро Порошенко в інтерв’ю катарському телеканалу Al Jazeera.

“Ми зараз проводимо переговори з керівництвом Катару щодо постачання катарського природного скрапленого газу. І я хочу привітати вас і сказати, що Катар може стати експортером газу в нашу країну – Україну. Газ може поставлятися через існуючий регазифікаційний термінал в Польщі. І Україна дійсно може отримати катарський газ. Але це тільки перший крок “, – сказав він.

За словами Порошенка, Україна і Катар розглядають питання можливої ​​співпраці з партнерами з Туреччини.

“Ми отримали їх запевнення про можливість реалізації проекту з постачання катарського природного газу безпосередньо через Туреччину, а не тільки через Польщу. Ми будемо дуже раді відкрити наші двері для катарських компаній, щоб вони прийшли на український енергетичний ринок, це було б дуже важливо. Я вважаю, що реалізація такого проекту сприяла б зміцненню енергетичної безпеки моєї країни “, – заявив глава держави.

Президент додав, що Україна експортує в країни арабського світу товарів на $ 8 млрд і співпрацю з цими державами є дуже важливим. Саме тому Україна прагне отримати статус спостерігача в Організації Ісламського Співробітництва.

Підприємець з Надвірнянщини, який підробив накладні для експорту пиломатеріалів до Туреччини, заплатить штраф в розмірі майже 14 тисяч гривень.

Надвірнянська місцева прокуратура підтримала державне обвинувачення у кримінальному провадженні щодо місцевого жителя, який у грудні 2016 року за підробленими товарно-транспортними накладними експортував у Турецьку Республіку 35 кубічних метрів пиломатеріалів.

Як з’ясувала прокуратура, щоб отримати необхідні для оформлення експортної операції документи, підприємець підробив накладну та вніс до неї завідомо неправдиві відомості про купівлю-продаж обрізних пиломатеріалів.

У подальшому зловмисник подав підроблений документ до Івано-Франківського управління лісового та мисливського господарства для отримання сертифікату про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів.

Чоловіка визнали винним за статтею “підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів”. Покарання за злочин – штраф в розмірі 13 тисяч 600 гривень.

Обсяги експорту товарів суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності області у січні–вересні 2016 році становили 367,9 мільйонів доларів США, імпорту – 289,8 мільйонів доларів США.

Проти січня–вересня 2015 році обсяги експорту збільшилися на 34,7%, імпорту – на третину.  Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі товарами склало 78,1 мільйонів доларів США, коефіцієнт покриття експортом імпорту – 1,27, інформує головне управління статистики.

За темпом зростання обсягів експорту серед регіонів України область посіла друге місце.

Партнерами області  у  зовнішній  торгівлі  товарами  були  нерезиденти зі 101 країни світу.

Найбільші експортні поставки здійснювалися до Румунії, Італії, Польщі, Чехії,  Бангладеш, Індії, Данії, Німеччини.

Обсяг експорту товарів до країн Європейського Союзу становив  226 мільйонів доларів США або 61,4% від загальнообласного обсягу та збільшився  у порівнянні з відповідним періодом 2015р. на 40,3%.

У товарній структурі експорту області провідну позицію займали продукти рослинного походження (у т.ч. зернові культури), механічні та електричні машини, деревина та вироби з деревини, живі тварини, продукти тваринного походження. Вагомими були і обсяги відвантажень полімерних матеріалів, пластмас та виробів з них, маси з деревини або інших волокнистих целюлозних матеріалів, шкур необроблених, шкіри вичищеної, текстильних матеріалів та текстильних виробів.

В обсягах імпорту вагомими були надходження з Німеччини, Польщі, Румунії, Чехії,  Італії та Китаю.

Імпорт товарів з країн ЄС становив 218 млн.дол. США  або  75,2%  від загальнообласного обсягу імпорту та збільшився проти січня–вересня 2015р. в 1,5 раза.

Серед імпортних надходжень найбільшу питому вагу займали обсяги механічних та електричних машин, полімерних матеріалів, пластмас та виробів з них. Значними були і обсяги імпорту продукції хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості, маси з деревини або інших волокнистих целюлозних матеріалів, недорогоцінних металів та виробів з них,  текстильних матеріалів та текстильних виробів.

Бондарне підприємство “ОЛПОЛ” у селищі Богородчани на Івано-Франківщині виготовляє бочки під елітні вина, коньяки та віскі. 80% продукції йде на експорт. Бочки з прикарпатського райцентру облагороджують напої у Франції, Іспанії, Італії, Шотландії, США, Китаї та Австралії.

За дев’ять місяців Україна не дорахувалася третини валютної виручки від експорту товарів.

Міністерство фінансів України в жовтні святкувало невелику перемогу: за даними Нацбанку, платіжний баланс країни у січні-вересні 2015 року був зведений з мінімальним дефіцитом – лише $ 1 млн, пише Андрій Свирид у №44 журналу Корреспондент від 6 листопада 2015 року. Якщо згадати, що за аналогічний період минулого року Україна мала в балансі діру в $ 4 ,47 млрд, то це справді досягнення: дефіцит мінімальний, а отже, валютний ринок перебуває у стані рівноваги.

Проблема лише в тому, що досягнутий він швидше за рахунок залучення кредитів МВФ, ніж природним шляхом нарощування експорту. За даними Державної служби статистики, у січні-серпні з України було експортовано товарів на $ 24,77 млрд, що складає лише 66,1% щодо аналогічного періоду далеко не успішного 2014 року. Якщо ж порівнювати втрати з докризовим 2012-м, то експорт взагалі впав практично вдвічі ($ 45,27 млрд).

На думку президента Українського аналітичного центру Олександра Охріменка, поки виручає лише те, що синхронно з експортом падає й імпорт товарів в Україну. За дев’ять місяців 2015 року сумарно від продажу товарів і послуг за кордон в нашу країну надійшло $ 35,2 млрд валютної виручки, у той час як на закупівлю імпорту ми витратили $ 35,6 млрд.

Звідки втрати

Якої-небудь однієї основної причини сформованого стану справ, як вважають у Міністерстві економічного розвитку і торгівлі, не існує – на експорт вплинув цілий ряд внутрішніх і зовнішніх факторів.

Під номером один у міністерстві називають продовження бойових дій на сході України, «вимикання» з економіки частини території Донбасу та анексію АР Крим. Зокрема, держчиновники підрахували, що за сім місяців 2015-го внаслідок дії цього чинника країна недорахувалася близько $ 5,7 млрд, що становить 48,8% загального скорочення експорту за згаданий період у вартісному вираженні.

Наталія Микольська, заступник міністра економіки, торговий представник України, зазначає: «Коли ми зробили регіональний аналіз динаміки експорту, то побачили, що тільки Донецька і Луганська області дали в загальному падінні експорту близько 14 п. п. До того ж треба врахувати, що підприємства на окупованих територіях були частиною загальних ланцюжків, внаслідок чого стався своєрідний зсув, який потягнув за собою падіння виробництва, зростання собівартості товарів, а також вплинув на показники експорту».

Наступним за значимістю фактором стала несприятлива ситуація на світових сировинних ринках, а саме падіння цін на сільськогосподарську продукцію, руду і метал. Падіння цін, за словами Нікольської, не вдалося компенсувати навіть зростанням фізичних обсягів експорту в деякі країни.

«На жаль, сировинна продукція з низькою доданою вартістю занадто схильна до коливань світової кон’юнктури», – каже заступник міністра.

До цього можна додати фактичну втрату російського ринку збуту й обмеження постачань українських товарів на ринок Митного союзу (за сім місяців експорт у МС скоротився в порівнянні з минулим роком на $ 4,63 млрд). Вони, до речі, саме і були основними ринками для вітчизняної продукції з високою доданою вартістю – продукти глибокої переробки і продукція машинобудування активно постачалася Україною найближчим сусідам.

На несприятливі зовнішні умови, звичайно ж, наклалися внутрішні політична й економічна кризи в Україні, внаслідок яких різко погіршився фінансовий стан низки вітчизняних підприємств. Як зазначають експерти, багато з них зараз відчувають труднощі із закупівлею необхідної сировини і комплектувальних (в першу чергу за кордоном за валюту) і, як наслідок, нездатні наростити експорт.

Скорочення ж виробництва, у свою чергу, призводить до зростання собівартості продукції та зниження її конкурентоспроможності на світовому ринку. Тобто ми маємо справу з класичним реактивним ефектом.

І, нарешті, як наголошують у Мінекономрозвитку, сама глибина падіння експорту цього року частково пояснюється відносно високою порівняльною базою 2014-го. Адже ще в першому кварталі минулого року АРК була анексована, а масове зупинення промисловості Донбасу почалася лише восени 2014-го.

Лідери й аутсайдери

Як зазначає Охріменко, динаміка зарубіжних поставок за цей рік чітко показує, що головними експортними продуктами української економіки стали зерно і соняшникова олія. Загалом частка продуктів харчування у загальному експорті вже дійшла до 35%, а ще п’ять років тому цей показник складав лише 19%.

«За результатами дев’яти місяців частка українського експорту в Росію склала лише 12,5%, в усі країни СНД – 22%, у ЄС – 32,1%. Щоправда, варто зазначити, що частка українського експорту в країни Азії досягла 32,5%. Зокрема, головним покупцем кукурудзи в України став Китай, а Індія – основний покупець української соняшникової олії. Крім того, багато зерна у нашої країни купують Туреччина, Ірак, Іран і навіть Саудівська Аравія», – каже Охріменко.

З огляду на це, експерт вважає, що аграрний експорт – провідний вектор розвитку економіки країни. Щоправда, багато його колег такий стан справ і не вітають. За їхніми словами, можна скільки завгодно пишатися званням житниці Європи і розповідати, скільки десятків мільйонів осіб на планеті ми годуємо. Але в глобальній економіці таким країнам давним-давно дали чітке визначення «бананові республіки», і це не може не засмучувати українців.

Як заявив на Міжнародному економічному форумі, що нещодавно відбувся в Києві, Ерік Райтнер, професор Норвезького інституту стратегічних досліджень, «успішна стратегія – це перехід від секторів з низхідною віддачею (виробництво сировини і сільське господарство) до секторів з висхідною віддачею (технології, інтенсивна переробка, послуги)».

За його словами, в 1990-ті роки Україна пережила деіндустріалізацію.

«Але краще мати неефективну промисловість, ніж не мати ніякої», – резюмував експерт.

А от саме з експортом промислової групи в України якось не склалося. Скажімо, за перші три квартали експорт металу впав на 19%, а у вартісному вираженні – на всі 40% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. При цьому поки що продукція металургійного комплексу все ще займає провідну позицію з валютної виручки, але вже поступається сумарному притоку валюти від експорту всієї сільськогосподарської сировини і готових продуктів харчування.

На жаль, разом з війною на промисловому Донбасі українська металургія стала жертвою і поганої світової кон’юнктури. Зараз на глобальному металургійному ринку надлишок виробничих потужностей, і в першу чергу в Китаї. Крім того, падіння цін на нафту спричинило за собою і здешевлення прокату. А світове споживання металу також знижується. Наприклад, у серпні 2015 року завантаження сталеплавильних потужностей на планеті досягло мінімуму за останні п’ять років – 68%.

Вражає і падіння обсягів експорту (на 43%) машинобудівної продукції, яка в загальній зарубіжній виручці займає вже лише 11,5%

Вражає і падіння обсягів експорту (на 43%) машинобудівної продукції, яка в загальній зарубіжній виручці займає вже лише 11,5% (а ще два-три роки тому цей показник становив близько 20%).

Втім, навряд чи варто було розраховувати на інший результат, якщо врахувати, що вітчизняний машинобудівний комплекс був орієнтований у першу чергу на ринок РФ, а вже потім на внутрішній. Наприклад, у 2010-2011 роках до 95% українських залізничних вагонів виготовлялося винятково для Російської залізниці.

Як зазначив голова наглядової ради ПАТ Крюківський вагонобудівний завод Володимир Приходько, проблеми у всіх машинобудівників спільні – втрата традиційних ринків, падіння обсягів виробництва, як наслідок, скорочення персоналу й ін.

«Крім того, неповернення ПДВ під час експорту та переплата податків на прибуток привели до вимивання обігових коштів і неможливості інвестувати їх у розвиток нової техніки», – розповідає Приходько.

Також важко складалася цього року ситуація з експортом продукції хімпрому – в умовах невирішених питань з постачанням газу фактично до осені підприємства відвантажували зі складів залишки товару.

«Питання з природним газом для хімпрому вже вирішене, і можна сподіватися, що експорт продукції зросте. Але потрібно враховувати, що найбільший хімзавод, Стирол, розташований на окупованій території і не працює», – каже Микольська.

За деякими групами товарів, а саме продуктами харчування і продукцією неорганічної хімії, в України є всі шанси до кінця року впритул наблизитися до показників експортної виручки 2014-го і заробити валюту

Водночас за деякими групами товарів, а саме продуктами харчування і тією ж продукцією неорганічної хімії, в України є всі шанси до кінця року впритул наблизитися до показників експортної виручки 2014-го, а отже, заробити валюту.

До речі, варто зазначити, що зараз, на відміну від минулорічної зими, експортери виявляють завидну дисциплінованість і, за визнанням банкірів, здають навіть більше валюти, ніж встановлені Нацбанком 75% експортної виручки. Щоправда, все ще залишається відкритим питання, чи збережеться приплив валюти в країну на нинішньому рівні у випадку, якщо НБУ знизить обсяг її обов’язкового продажу експортерами до 50%.

З одного боку, компанії можуть відреагувати за торішнім сценарієм й активно почати зливати валюту в офшори, з другого, можуть спрямувати зекономлені кошти на закупівлю імпортних комплектувальних, сировини і палива, стимулюючи таким чином власне виробництво. Але, як показує практика, у нашій країні такий сценарій малоймовірний.

Україна може стати експортером нафти й газу, каже американський бізнесмен українського походження Альфред Рот в інтерв’ю.

— Потенціал власного виробництва в Україні — величезний. У 1970-х в країні видобували до 80 мільярдів кубометрів газу. Зараз обсяги — вчетверо менші, — говорить Рот. — Свердловини законсервували за радянських часів. Хоча вони ще були діє­здатні. Потрібні сучасні технології, щоб оживити їх. Бо десятки років діяла корупційна схема, що гальмувала розвиток галузі. Один постачальник — Росія, один замовник -Україна, а між ними — посередник. Він розподіляв гроші серед зацікавлених осіб.

Зараз відбувається сприятливий виток розвитку країни: коли спад має змінитися підйомом, — ­продовжує бізнесмен. — З’являється більше людей, зацікавлених у русі вперед. І ніхто в світі так гостро не відчуває потреби у видобутку власних енергоресурсів, як Україна. Тому хочемо розвинути в країні виробництво і застосування принципово нового матеріалу — електричних пропелентів. Ці технології використовуються як допоміжні для видобутку сланцевого газу. Друга частина проекту — впровадження вторинної стимуляції видобутку нафти й газу з існуючих свердловин. Коли тверде паливо занурюється у свердловину і підпалюється за допомогою електрики. Залежно від сили струму, в процесі горіння викидається більше або менше газу, регулюється його тиск. Газ створює тріщини в породі — стимулює приплив нафти або природного газу.

Нові технології підприємець хоче впроваджувати у Львівській та Івано-Франківській областях. Там зосереджені найбільші запаси нафти й газу.

— Не менш перспективні родовища — на Полтавщині, яку називають українським Техасом, — каже Альфред Рот. — За найкращого сценарію, під час експерименту газ із першої свердловини отримаємо вже наступного року. Впевнений, ця технологія дозволить значно збільшити обсяги видобутку нафти й газу в Україні. Країна зможе не лише забезпечити власні потреби, а й стати експортером енергоресурсів.